• USD 41.4
  • EUR 43.9
  • GBP 52.9
Спецпроєкти

Дефіцит гранатометів. Чим наша армія збирається вибивати російські танки

Перед Збройними силами України досить гостро стоїть проблема протитанкової оборони на рівні взводу та окремого солдата

Військовослужбовці стріляють з гранатомета РПГ-7
Військовослужбовці стріляють з гранатомета РПГ-7 / УНІАН
Реклама на dsnews.ua

Нині основним озброєнням такого роду є протитанковий гранатомет РПГ-7. На початку війни на Донбасі дуже масово використовувалися і одноразові гранатомети — від РПГ-18 до РПГ-26, — проте у міру вичерпання складів їх на лінії фронту все менше і менше.

РПГ-7 — досить популярний протитанковий засіб і активно застосовується в конфліктах по всьому світу. Однак у сучасній повноцінній війні проти супротивника, у якого є сучасні танки з динамічним захистом, це зброя вже застаріла за своїми характеристиками.

Якщо інші країни компенсують цей недолік створенням і виробництвом нових зарядів — більш ефективних як проти танків, так i проти піхоти, яка не окопалася, то у нас немає подібного виробництва.

Паралельно по всьому світу не відмовляються і від одноразових гранатометів, розробка і виробництво яких ведеться досить активно. При цьому країни з досить невеликими військовими бюджетами постійно накопичують запаси протитанкових гранатометів. Наприклад, Латвія тільки за 2017-2019 рр. закупила гранатометів і кумулятивних боєприпасів у шведській компанії Saab Dynamics AB на 20 млн євро. Причому купувалися як одноразові 84-мм протитанкові гранатомети АТ4, так і боєприпаси до раніше отриманих шведських Carl Gustav М2. Останні також закуповуються Литвою і Естонією. Зі свіжих новин — контракт естонського міністерства оборони на майже $12 млн на поставку в 2021-2022 рр. партії протитанкових гранатометів Carl Gustav M4 і боєприпасів до них. Ця модифікація відрізняється зменшеною масою (7 кг проти 14,2 кг у Carl Gustav М2), а також посиленою пробивною здатністю і готовністю до застосування перспективних програмованих боєприпасів. Все це разом узяте дозволяє ефективно боротися з найсучаснішими російськими танками.

У самій же Росії в 2012 р. на озброєння були прийняті потужні одноразові протитанкові гранатомети РПГ-28 і РПГ-30, що здатні пробивати до 750 мм броні за шаром динамічного захисту танка. Хоча зроблено це було за рахунок простого збільшення калібру гранати і збільшення загальної маси гранатомета, що в умовах маневреної війни негативно позначається на ефективності застосування.

В Україні ж, повторимося, можливостей для виробництва гранатометних пострілів немає. Все, що вдалося за останні роки, це запустити в серійне виробництво і прийняти на озброєння 93-мм одноразовий дінамореактивний піхотний вогнемет РПВ-16. Однак це не про протитанкову оборону як такову — мова про зброю, що заточена під ведення боїв в умовах міської забудови.

Тому залишається тільки шлях закупівлі зарядів для РПГ-7, який гарний у воюючої країні, коли зброя потрібна тут і зараз, проте для повноцінного розвитку потрібні або закупівлі протитанкових гранатометів західного виробництва, або розгортання ліцензійного виробництва. Так, наприклад, зробила Польща, яка за допомогою болгарських підприємств планує запустити виробництво аналога радянського РПГ-22 (на який у Софії є ліцензія) BULSPIKE. На ньому встановлені більш сучасні прицільні пристрої, вага становить 3,4 кг разом з 72,5-мм снарядом ПГ-22, при цьому дальність ураження цілей збільшилася до 500 м. Він є багаторазовим, але перезарядку потрібно проводити не в військовому підрозділі, а на підприємстві, що володіє відповідною ліцензією.

Реклама на dsnews.ua

На завершення відзначимо, що протитанкові гранатомети є тільки низовим щаблем протитанкової оборони. Одноразові — це перш за все індивідуальна зброя "останнього шансу", а ПГ-7 — рівня відділення. Причому їх ефективність навіть з сучасними гранатами залишає бажати кращого, хоча завдяки масованому застосуванню вони можуть становити реальну небезпеку для ворожих танків. Далі йде вже рівень роти — легкі протитанкові ракетні комплекси. Ситуація з ними в ЗСУ, як завдяки поставкам з США, так і розгортання масового виробництва на вітчизняних підприємствах, за останні роки значно покращилася. Але ця зброя дорога, а армії потрібні дешевші гранатомети. І розмова про це потрібно вести вже сьогодні, щоб сподіватися на результат у найближчі роки.

    Реклама на dsnews.ua