Нові турботи Єрмака. Хто і як заблокує реформу адвокатури
Україну не приймуть до ЄС без цивілізованої реформи адвокатури. Після того, як Єрмак став видатним представником Національної асоціації адвокатів, ця перспектива заграла новими фарбами
Ліки від автократії
"Скажу вам відверто, як друг, це неправда, що Україна ухвалила всі закони, необхідні для просування процесу вступу до ЄС", — заявив в інтерв’ю Наталії Мосейчук (Раєвській) міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський. Це слушне нагадування нашій владі, яка любить видавати бажане за дійсне.
Список необхідних законів давно відомий. Майже два роки тому, 21 червня 2024 р., Рада ЄС схвалила переговорну рамку Євросоюзу для переговорів про вступ з Україною. Там перелічено вимоги, включно з законами, які Україна має прийняти. І Україна пообіцяла усе це виконати.
Зокрема, 14 травня 2025 р. Кабмін своїм розпорядженням №475-р, з метою виконання зобов’язань України, передбачених переговорною рамкою Євросоюзу за кластером 1 "Основи процесу вступу до ЄС", схвалив три дорожні карти: з питань верховенства права; з питань реформи державного управління; з питань функціонування демократичних інституцій. Там зазначено не лише зобов’язання, а й термін їх виконання.
Причому наша влада не дуже поспішає. Чимало пунктів, зокрема щодо законів, у дорожніх картах відкладено на кінець 2026 або й на кінець 2027 року. Це чіткий маркер того, що Володимир Зеленський ніколи і не збирався законодавчо забезпечити вступ України до Євросоюзу з 1 січня 2027 року.
І справа тут не лише в лінощах чи бажанні хайпувати замість виконувати домашню роботу. Чимало законів, яких вимагає Євросоюз, звузять автократичні можливості Банкової та зміцнять незалежні інституції.
Єврокомісія у своєму звіті "Ukraine 2025" 4 листопада минулого року констатувала численні невиконані зобов’язання і перелічила рекомендації (читай вимоги) на 2026 рік. Вже минув перший квартал нового року, а прогресу майже немає.
Звісно, можна сподіватися, що "чарівний пендель" від Євросоюзу зрештою змусить нашу владу поквапитися. Однак тут є один дуже важливий технічний момент: аби прийняти необхідні закони, потрібно спочатку їх написати. Якщо розробити такий законопроєкт, який лише імітуватиме реформу, то це не наблизить нас до ЄС, а віддалить.
Прямо зараз ми можемо спостерігати, як уряд спільно із "слугами народу" збирається вчинити так з однією із своїх фундаментальних обіцянок: про реформу адвокатури.
Що не так з НААУ
Ще в часи Януковича, точніше — влітку 2012 року, тобто майже 14 років тому, був прийнятий і набув чинності закон "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", який створив монополію Національної асоціації адвокатів України (НААУ). Закон визначив, що НААУ "є недержавною некомерційною професійною організацією, яка об’єднує всіх адвокатів України та утворюється з метою забезпечення реалізації завдань адвокатського самоврядування".
В тому ж законі записано, що у період між з’їздами адвокатів України функції адвокатського самоврядування виконує Рада адвокатів України (РАУ). Строк повноважень голови РАУ становить п’ять років. Одна й та сама особа не може бути головою РАУ більше ніж два строки підряд. Голова РАУ за посадою є головою НААУ.
РАУ і НААУ діють з 17 листопада 2012 року. З дня їх заснування незмінним головою їх є Лідія Ізовітова, яка допомагала Віктору Медведчуку створювати Спілку адвокатів України. (1990 року Медведчук став президентом САУ, а Ізовітова очолила законопроєктну комісію САУ. У 2011-2016 рр. Ізовітова була президентом САУ.)
Ізовітова була обрана головою РАУ і НААУ на другий термін 9 червня 2017 року. Цей другий термін сплив майже чотири роки тому, 9 червня 2022 року. "Однак вибори, які мали відбутися на з’їзді адвокатів, не організували, — зазначає фундація Dejure. — РАУ вирішила відкласти з’їзд до завершення воєнного стану, посилаючись на неможливість його проведення під час війни. Альтернативних рішень, як-от проведення з’їзду у віддаленому від зони бойових дій регіоні з використанням відповідних безпекових стандартів або організація з їзду в онлайн-форматі, не пропонували. Водночас аналогічні за змістом з’їзди суддів, приватних виконавців, аудиторів і конференції прокурорів успішно відбуваються в тих самих умовах. Оскільки інші інституції, які стикаються з подібними викликами, змогли провести з’їзд, відмова РАУ зробити те саме видається радше свідомим рішенням, а не наслідком об’єктивних перешкод".
Утім, незмінність Ізовітової має і свій позитивний бік. Голова РАУ і НААУ не може перекладати відповідальність за свої факапи на попередників. За більш як 13 років на двох посадах вона чудово продемонструвала усі свої чесноти. Якби РАУ і НААУ під її керівництвом здобули високого авторитету в Євросоюзі, певно, ми б чули це від європейських партнерів: о, нумо приймемо Україну до ЄС якнайшвидше, щоб долучитися до тих високих стандартів адвокатури, які втілила Ізовітова.
Але ж все навпаки. Єврокомісія у своєму звіті "Ukraine 2025" констатувала, що у 2026 році Україні слід "просувати реформу адвокатури". І пояснила: "Не досягнуто жодного прогресу в реформі адвокатури. Залишаються занепокоєння щодо дисциплінарних зловживань механізмами проти адвокатів та нерівномірної дисциплінарної практики. Національна асоціація адвокатів України досі не оголосила конкурс на членів Вищої ради правосуддя за своєю квотою. Крім того, самоврядні органи адвокатури не провели виборів, незважаючи на закінчення терміну їхніх мандатів. Україні необхідно терміново розпочати комплексну реформу адвокатури з метою забезпечення створення органів НААУ на основі прозорої та надійної процедури, а також суттєвого покращення систем кваліфікації, прийому, дисциплінарної відповідальності, фінансового управління та безперервного навчання".
Гальмо на шляху
Тобто РАУ і НААУ на чолі з Ізовітовою в очах Єврокомісії виглядають гальмом на шляху реформування адвокатури, а отже, і на шляху України до Євросоюзу. Це чудово знає українська влада. Саме тому у Дорожній карті з питань верховенства права Кабмін пообіцяв розроблення та прийняття законопроєкту щодо вдосконалення правового регулювання адвокатської діяльності.
Цей проєкт має привести законодавство про адвокатуру у відповідність до європейських стандартів та кращих практик; реформувати органи адвокатського самоврядування, визначити чіткі та відкриті конкурсні процедури обрання на керівні посади в цих органах та обов'язкове регулярне проведення таких виборів; підвищити прозорість та підзвітність цих органів; зобов’язати їх щорічно публікувати фінансову звітність, яка підлягатиме попередній перевірці незалежним аудитором; визначити можливість проведення зʼїзду адвокатів України "онлайн" у разі неможливості його проведення "офлайн".
Але це лише обіцянка. Дорожню карту було затверджено у травні 2025 року, а строком прийняття закону про реформу адвокатури в ній визначено аж четвертий квартал 2026 року. Можна було б подумати, що півтора роки підуть на те, щоб ретельно підготувати проєкт. Але ж ні. Лише 12 січня 2026 року, за вісім місяців після схвалення Дорожньої карти, Кабмін своєю постановою №42 створив робочу групу з питань удосконалення законодавства у сфері адвокатури та адвокатської діяльності у складі 28 осіб. Її співголовами призначені в.о. міністра юстиції Людмила Сугак та голова парламентського комітету з питань правової політики Денис Маслов. Окрім Маслова, до складу групи увійшли ще сім представників його комітету: заступник Маслова Валерій Божик, голови підкомітетів Роман Бабій, Володимир Ватрас, Максим Дирдін, Микола Стефанчук, члени комітету Анатолій Гунько та Сергій Демченко. Усі вони, як і сам Маслов, потрапили в парламент як висуванці партії "Слуга народу". Щоправда, 6 лютого Кабмін своїм розпорядженням виключив із складу робочої групи Гунька, який перед цим отримав нову підозру від НАБУ. А 9 лютого Гунько завдяки рішенню апеляційної інстанції став першим депутатом нинішньої Верховної Ради, який відправився до в’язниці.
Жодного представника опозиції у складі робочої групи немає. Так буває, коли планується написати проєкт, вигідний владі, а не Україні. Або інший варіант — планується аврально змайструвати якусь підробку замість справжньої реформи і "продати" її європейцям.
Зміна концепції
Заради справедливості слід було б сказати, що уряд проявив кмітливість і включив до складу робочої групи лише одного представника РАУ і НААУ. І це не Ізовітова, а представник адвокатів Хмельницької області у складі РАУ, голова комітету НААУ з питань безоплатної правничої допомоги Оксана Каденко.
Було б дивно, якби законопроєкт про реформування адвокатури писали ті, хто довів адвокатуру до нинішнього стану і, власне, став причиною необхідності цього проєкту. Це з самого початку скомпрометувало би цей проєкт в очах європейських партнерів.
Однак якщо хтось зрадів кмітливості уряду, то — даремно. Щоб зібратися на перше засідання, робочій групі знадобилося більше двох місяців. І вже це примушує сумніватися у її бажанні працювати. Ще гірше те, що за цей час у влади, як то кажуть, "концепція змінилася". І вона вже збирається поповнити робочу групу багатьма представниками НААУ.
"Одним із ключових питань засідання стало оновлення складу робочої групи для забезпечення паритетного представництва Верховної Ради, НААУ, органів державної влади та громадянського суспільства. Усі члени групи підтримали цю пропозицію, а Міністерство юстиції підготує відповідний проєкт акта уряду", — повідомило міністерство 20 березня. Зазначимо, що паритетне представництво Верховної Ради, органів державної влади та громадянського суспільства в робочій групі вже є. Наразі йдеться лише про збільшення квоти НААУ до третини від складу групи.
Радикальнішу ідею запропонував член робочої групи, "слуга народу" Володимир Ватрас, який в комітеті Маслова очолює підкомітет з питань організації та діяльності адвокатури. 17 лютого він направив очільниці уряду Юлії Свириденко депутатське звернення стосовно необхідності пропорційного представництва у складі цієї робочої групи представників парламенту, уряду і НААУ, по 9 осіб, без представників громадянського суспільства. І щоб було три співголови: від парламенту, уряду і НААУ. Він одразу ж запропонував долучити до складу групи ще двох нардепів за парламентською квотою: заступників Маслова, "слуг народу" Івана Калаура та Павла Павліша.
Водночас НААУ почала просувати в медіа меседжі, що в робочій групі "адвокатуру фактично не представлено" і що потрібно зробити Ізовітову співголовою групи. Цілком можливо, що саме це і станеться.
Адже між 12 січня, коли було утворено робочу групу, і 20 березня, коли відбулося її перше засідання, сталася непересічна подія. Після трьох місяців поневірянь знайшов собі новий напрям публічної діяльності колишній керівник офісу Зеленського Андрій Єрмак. Розпорядженням Ізовітової 3 березня при НААУ створено новий постійно діючий колегіальний дорадчий орган — комітет з питань захисту постраждалих від збройної агресії проти України, компенсаційних механізмів та євроінтеграційного правового забезпечення відновлення на чолі з Єрмаком. Цей комітет вже започаткував проєкт "Адвокат+", і тепер Єрмак їздить на фронт фоткатися з військовими, які зачекалися якісних адвокатських послуг.
"Серед питань, які найбільше хвилюють військовослужбовців та їхні родини, — своєчасність і повнота виплат, соціальні гарантії та пільги, військово-лікарські комісії, переведення, забезпечення належних умов проходження служби, питання після звільнення з військової служби та інші", — розповів Єрмак 3 квітня після спілкування з трьома бригадами у зоні бойових дій.
Тобто НААУ очевидно потрібна Єрмаку. І не лише для піару, а й для заробляння політичного капіталу у (і на) військових. Крім того, говорять, він може стати членом Вищої ради правосуддя за квотою з’їзду адвокатів України. Або й взагалі замінити Ізовітову на посаді голови РАУ і НААУ.
Але за все треба платити. Неважко припустити, що Ізовітова хоче або саботувати реформу адвокатури, або вивернути її так, щоб НААУ нічого не втратила, лише здобула. І Єрмак зі своїми зв’язками в ОП, уряді та парламенті їй неабияк стане в нагоді.
Тобто виглядає так, що Ізовітова і Єрмак знайшли одне одного. І тепер реформа адвокатури вертітиметься навколо них, як вони забажають.
А євроінтеграція? Вона зачекає на кращі часи.