• USD 39.5
  • EUR 42.2
  • GBP 49.1
Спецпроєкти

Справа Ситника: суть скандалу навколо директора НАБУ

Реклама на dsnews.ua
Рішення апеляційного суду Рівненської області може поставити крапку в кар'єрі першого і поки беззмінного керівника Національного антикорупційного бюро України Артема Ситника

Нетрадиційний для України правоохоронний орган, "заточений" на боротьбу з корупцією, був створений в 2015 році з благородною метою - викорінення цього ганебного явища. За майже п'ять років існування структури подолати корупцію в повній мірі, на жаль, не вдалося, хоча в НАБУ дуже старанно відпрацьовували гроші платників податків, пише Depo.ua.

У той же час саме НАБУ неодноразово потрапляло в корупційні скандали і ставало об'єктом звинувачень у виконанні політичних і комерційних замовлень. А зараз Бюро взагалі переживає поворотний момент своєї історії, коли перший і поки його беззмінний директор Артем Ситник може бути вигнаний зі своєї посади з ганебним тавром "корупціонер".

Depo.ua нагадує основні віхи справи, з-за якого кар'єра Ситника може раптово обірватися, якщо його офіційно внесуть до реєстру корупціонерів.

Відпочинок Ситника

Мальовнича Рівненська Область. Кілька років поспіль голова Національного антикорупційного бюро України Артем Сергійович Ситник відновлював сили на тутешній елітної бази відпочинку.

Вподобаним місцем розваг антикорупціонера стало мисливське угіддя "Поліське - Сарни". Угіддям має Юркевич Олександр Романович, колишній помічник народного депутата України 4 та 6 скликань Шершуна Миколу Харитоновича (Блок Литвина), колишнього глави Держкомітету лісового господарства України.

За даними ЗМІ, оплачував задоволення сім'ї голови НАБУ на Рівненщині такий собі Микола Надейко, який, власне, і розповів прокуратурі ці факти. За словами свідка, за період з 2017 по 2019 рік голова Нацбюро відпочив в угідді п'ять разів. За кожен уїк-енд було заплачено в середньому близько 100 тисяч гривень.

Оплату повністю на себе брав Надейко, який видавав гроші не лише на проживання в готелі, а і на їжу і дорогі розваги.

Посередником між Ситником і Надейко виступав дядько останнього, Микола Клевак. Він нібито виконував будь-які прохання Ситника, замовляючи продукти і плануючи йому розваги, домовлявся з персоналом готелю про додатковому обслуговуванні важливого гостя.

Як з'ясувалося, харчувався головний "по боротьбі з корупцією" непогано: на стіл подавали ковбаси, сири, солодощі, коньяк Hennessy, віскі Chivas Regal, горілку Grey Goose. При цьому всі делікатеси поставлялися в обхід офіційної кухні. Їх привозили з-за меж готелю, щоб не залишилося відповідних чеків.

В останній же відпочинок гості нібито розбили два квадроцикла марки Bagi BRP 1000, середня ціна за одну одиницю такої техніки - 8,5 тисяч доларів. За ремонт зламаних квадроциклів Надейко з власної кишені заплатив близько чотирьох тисяч доларів.

Провал Ситника

Все це Микола Надейко розповів прокурорам під протокол, а сам протокол незабаром потрапив до журналістів.

Головним проталкивателем справи Ситника в бік суду був тодішній генеральний прокурор Юрій Луценко, який, власне, першим і повідомив про можливе складі корупції в діях Ситника - адже отримання подібного роду подарунків повинно бути задекларовано. Чого головний "набуин" не зробив.

Він, звичайно, мав можливість надати документи для спростування версії Надейко - квитанції або інші фінансові документи, які б підтверджували самостійну оплату директором НАБУ відпочинку його сім'ї на Рівненщині. Але зробити цього не зміг.

Тому незабаром Сарненський суд Рівненської області визнав директора НАБУ Артема Ситника винним у корупційному правопорушенні, оскільки вартість відпочинку перевищує встановлені законом обмеження щодо отримання подарунків.

Згідно з рішенням, Ситник повинен сплатити 3400 гривень штрафу, а головне - не зможе обіймати посаду директора НАБУ після внесення до реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення.

Але набрання рішення суду законної сили було відкладено до моменту розгляду справи в апеляційному суді Рівненської області, куди подав скаргу на рішення суду першої інстанції адвокат підозрюваного.

Власне, сьогодні, 22 листопада 2019 року це розгляд і має статися. А вже за результатами такого розгляду, якщо апеляційний суд залишить рішення Сарененского суду в силі, прізвище Ситника внесуть до реєстру корупціонерів, і це дасть можливість розірвати з ним контракт достроково.

Поліграф для Ситника

Напередодні апеляційного розгляду виданню OBOZREVATEL вдалося поспілкуватися з тим самим Миколою Надейко, який і оплачував елітний відпочинок директора НАБУ і дізнатися більше про обставини цієї справи з перших вуст.

Він розповів, що спочатку його викликали в прокуратуру по зовсім іншій справі - щодо можливого втручання Артема Ситника у вибори в США. Під час розмови дали прослухати аудіофайл, на якому Надейко і Ситник обговорювали, як останній допомагав під час виборів Хілларі Клінтон. Йшлося про амбарной книзі і про Поле Манафорте. Як свідок Надейко підтвердив факт розмови.

Незабаром в Рівненській області обласне управління захисту економіки, за його словами, проводила слідчі дії на тій же базі - досліджували бухгалтерські книги, фінансові документи по перебуванню Артема Сергійовича і його сім'ї на цьому відпочинку. "Вилучили бухгалтерські документи, що проводили розслідування, а потім поліція передала цю справу в Сарненський районний суд. Справа стосувалася відпочинку Ситника і того, що він за свій відпочинок не заплатив", - каже свідок журналістам.

Він також повідомив, що з Ситником був знайомий де-то з 2016 року: "Ми з ним подружилися. Я раз 5, якщо не помиляюся, допомагав йому з цим. Організовував відпочинок, скажімо так. Йому і його родині... Коли мене викликали на допит в Генпрокуратуру, у мене була розмова з Ситником. Я йому сказав, що мене викликають до прокуратури. Він мені сказав, що нас просто хочуть посварити, щоб я не займався цим".

За словами Надейко, більше він з Ситником не зустрічався. Але бачився з його представником, передав прохання Ситника зустрітися і прохання змінити свої свідчення. Але цього робити Надейко нібито не збирається. Більш того, заявляє, що готовий пройти детектор брехні. І запросив Артема Ситника приєднатися до нього.

Політичні танці Ситника

Артем Сергійович Ситник, до того як стати широко відомою через свою неоднозначність фігурою в українській політиці, працював начальником відділу у прокуратурі Київської області, а після звільнення з прокуратури - мав адвокатську практику.

У 2015 році, коли створювалося НАБУ, йому вдалося переконати конкурсну комісію, що він буде найкращим борцем з корупцією і зможе виконати всі покладені на нього завдання.

Ставши директором НАБУ, Ситник чимало уваги приділяв власним позиціонуванню в медіа.

Великий гучний скандал навколо Ситника розгорівся, коли замість Хілларі Клінтон президентом США став Дональд Трамп. Виявилося, що директор НАБУ опинився в колі осіб, яких почали підозрювати у втручанні в американські вибори.

Мова йшла, зокрема, про зливі в публічний простір "чорної бухгалтерії" Партії регіонів (так званої "амбарной книги") в якій нібито містилася і підпис Пола Манафорта - американського політтехнолога, який на той час очолював передвиборний штаб нинішнього президента США Дональда Трампа.

Але Хілларі компромат на Манафорта не допоміг перемогти Трампа, хоч Манафорт і виявився в результаті у в'язниці. Але в Україні цей скандал коштував дорого багатьом причетним. Майже всім, окрім Ситника, який залишився на посаді директора НАБУ, хоча поруч "лягли" навіть такі фігури, як посол США Марі Йованович.

З новою владою, до речі, у Ситника спочатку були певні непорозуміння. Але останнім часом йому, здається, вдалося переконати главу Офісу президента Андрія Богдана в своїй корисності.

Також НАБУ просуває справу VAB Банку, яке стосується кредиту НБУ на 1,2 млрд. Навіть незважаючи на те, що в справі є конфлікт інтересів між Олегом Бахматюком і Артемом Ситником, що вже ставить під сумнів дії НАБУ.

    Реклама на dsnews.ua