• USD 27.7
  • EUR 33.1
  • GBP 38.3
Спецпроєкти

Інноваційні парки і співпраця з бізнесом. Куди прямує Академія наук після Патона

Нове керівництво Національної академії наук планує реформувати структуру НАН, зупинити "витік мізків" на Захід, співпрацювати з бізнесом і відкривати інноваційні парки

Макет інноваційного парку «Академ.Сіті»
Макет інноваційного парку «Академ.Сіті» / kau.org.ua
Реклама на dsnews.ua

Упосліджена армія вчених

Днями президент Національної академії наук Анатолій Загородній зробив те, чого вже давним-давно не робив його видатний попередник, Борис Патон: за власною ініціативою поспілкувався з журналістами про минуле, теперішнє, а головне — майбутнє "двигуна" української науки. А говорити є про що — НАН сьогодні — це близько 170 установ: дослідницьких інститутів, національних бібліотек, природних заповідників, дендропарків, науково-технічних центрів і багато інших закладів, що згруповані в три секції та 14 відділень. Вражає, чи не так?

Звичайно, основа академії — дослідники, які там працюють. Це ціла армія із 26 тисяч співробітників, з яких 2,5 тисячі докторів наук і 7,5 тисяч кандидатів наук. Звісно, для плідних досліджень потрібні умови, себто в першу чергу — гідне фінансування, а от із цим у гігантської, десь неповороткої та місцями несучасної "наукової держави" великі проблеми. Почались вони навіть не позавчора: за радянських часів академія працювала на планову соціалістичну економіку, особливо — на оборонку, тому проблем у фінансуванні, принаймні точних наук, не мала. З 1991 року все різко змінилось: більшість наукових розробок вчених стали непотрібні збіднілій державі, а вітчизняний бізнес, який тільки спинався на ноги, явно не вважав співпрацю з ученими своїм пріоритетом.

Сьогодні на українську науку витрачається лише 0,26% від ВВП, замість визначених законом 1,7%. Минулого року ця сума дорівнювала 4,62 млрд грн. Це еквівалент фінансуванню одного (!) добре забезпеченого американського університету. Якщо ж говорити про схожі на академію структури у світі, то наукове товариство Макса Планка в Німеччині має річне державне фінансування близько 8,5 млрд євро (255 млрд грн).

Невтішна ситуація і з заробітними платами науковців. Цифри говорять самі за себе: молодший науковий співробітник отримує приблизно від 7 до 9 тисяч гривень, науковий співробітник — від 7,5 до 10 тисяч, старший науковий співробітник — від 9 до 15 тисяч, провідний науковий співробітник — від 10 до 18 тисяч, головний науковий співробітник, керівник наукового підрозділу — від 10 до 20 тисяч. При цьому варто врахувати, що більша частина підрозділів НАН працює за скороченим робочим тижнем, тобто не на повну ставку. Як за таких умов вижити у Києві, скажімо, молодому кандидату наук — молодшому науковому співробітнику, незрозуміло. Цікаво, що в уявленні пересічних українців небожителі-членкори та академіки НАН мали б отримувати чи не сотні тисяч гривень. Насправді, довічна плата за звання академіка складає близько 5 тисяч гривень на місяць, члена-кореспондента – 3,4 тисячі. Не схоже на мільйонерів, еге ж?

Ще сумніше стає, коли згадати, що профільне законодавство визначає: посадовий оклад молодшого наукового співробітника з 1 січня 2020 року має бути не меншим за подвійну зарплату в промисловості, яка становить майже 25 тисяч гривень. Стає зрозумілим, чому в той час, як розвинуті держави стимулюють приріст наукового потенціалу, Україна продовжує втрачати свої "мізки". Знов-таки, мовою цифр: якщо у Польщі, Німеччині, Великій Британії та США чисельність дослідників з 2013-го по 2018 роки зросла на 44,6%, 15,8%, 9,8% та 6,4%, то в Україні, навпаки, скоротилася на 19,4%.

Від АЕС до оборонки: відкриття та винаходи української науки

Реклама на dsnews.ua

Сучасна українська наука не сприймається як щось дуже важливе і потрібне. Проте це зовсім не так. Завдяки роботі вчених НАН на 10-20 років відтерміновано виведення з експлуатації 11 з 15 діючих енергоблоків. Економічний ефект від продовження терміну роботи лише одного блоку складає близько 1,5 млрд грн на рік. Окрім цього, розроблені технології і налагоджене виробництво машин для контактного стикового зварювання рейок із високоміцної сталі, ефект від цієї розробки теж складає мільярди гривень. Наукові розробки НАН використовують такі промислові гіганти як "Турбоатом", "Мотор Січ" і КБ "Південне", користуються ними і аграрії: новими високоврожайними сортами зернових засівається третина всіх посівних площ. Проте, мабуть, одні з найважливіших розробок вчених зараз стосуються оборони і безпеки — це штучний інтелект для безпілотників, радіолокація та різноманітні системи виявлення, засоби кібербезпеки. Можна ще згадати й те, що Інститут молекулярної біології і генетики буквально за два тижні розробив тест-системи для ковіду, які МОЗ, щоправда, не впровадив.

Разом з тим, окрім прикладної науки існує ще й фундаментальна, яка у більшості країн світу існує державним коштом. Як не дивно, навіть за нинішнього рівня фінансування Україна посідає гідні позиції в низці галузей сучасної науки. Це стосується математики, теоретичної і прикладної механіки, матеріалознавства, теоретичної фізики, фізики й астрофізики високих енергій, радіоастрономії, фізичної хімії, молекулярної біології, фізіології, біохімії, космічних досліджень. Українські фізики причетні до відкриттів на Ве­ликому адронному колай­дері в ЦЕРНі, астрофізики відкривають молоді галактики з допомогою телескопа "Хаббл", є цікаві відкриття в теорії твердого тіла, які стосуються властивостей специфічних матеріалів, структури нових матеріалів, наноструктур. За кількістю публікацій на 100 мільйонів євро витрат Україна залишає позаду Туреччину, Польщу та Німеччину разом узятих (із показником 1736 проти 225, 375 і 130 відповідно).

Без бізнесу і молоді — нікуди

Сьогодні перед Академією наук стоять вкрай важливі питання. По-перше, повна інвентаризація матеріально-технічної бази та земельних ділянок установ, яку попередньо оцінюють лише у 40 млрд грн. По-друге, не менш гостро стоїть питання реформи установ НАН, що має пройти у 2021 році.

Також Академія має ще одне надважливе завдання — пошук партнерів в бізнесі, які б могли сприяти впровадженню розробок вчених у виробництво. Звісно, для цього потрібен сприятливий інноваційний клімат, а для його створення – законодавча підтримка. Впроваджують розробки у виробництво здебільшого малі та середні компанії. І принаймні на початковому етапі вони потребують певних преференцій – можливо, податкових пільг, податкових канікул, податкових стимулів. Зараз цього немає, тому академія подала пропозицію щодо закону про інноваційні парки, щоб виник ланцюжок "розробка – виробництво – споживач". Тоді вже завданням малої компанії буде пошук інвестора і доведення розробок до робочого стану. Пілотним інноваційним парком може стати "Академ.Сіті", яке НАН планує створити на базі своїх інститутів в Академмістечку. Реалізувати проект планують спільно зі столичною владою і Міносвіти Німеччини, де зараз проводять оцінку ефективності задуму. У проекті будуть брати участь стартапи, нові компанії та інститутські підрозділи, і всі вони сприятимуть тому, щоб розробки українських вчених не лежали в шухляді.

Окрім того, академік Загородній прагне будь-що утримати молодих науковців, які ще залишились в Академії, а не виїхали з України в пошуках кращої зарплатні і можливостей для реалізації. Для цього очільник НАН почав створювати молодіжні дослідницькі колективи з 3-5 науковців з фінансуванням близько мільйона гривень на рік. Працюючи в таких колективах молоді вчені можуть отримати пристойну зарплату, а якщо потрібно, то і поїхати на конференцію чи стажування. Має допомогти і щорічний конкурс Національного фонду досліджень на фінансування перспективних нових розробок: там є вимога, що серед виконавців проєктів обовʼязково має бути не менше половини молодих науковців. Окрім цього, в президії НАН, схоже, зрозуміли, що молодь повинна мати перспективу карʼєрного зростання, — у всякому разі, обіцяють створити кадровий резерв з кращих і давати їм рухатись угору.

Чи не найболючіших питанням для молоді, а надто у столиці, є житло. Держава має забезпечувати молодих вчених квартирами, проте заплановані до видачі співробітникам у 2021 році 150 квартир у масштабах Академії — мізер. Президент Загородній бачить вихід у передачі квартир у лізинг. Тобто житло можна було б зробити частково оплачуваним, а його кількість збільшити в три-чотири рази і забезпечувати житлом майже всіх охочих.

Співпраця з владою + популярна наука = успіх?

Звісно, на реалізацію житлових проектів, співпрацю з бізнесом, а головне — зміну законодавчої бази у потрібному ключі потрібна згода влади. Тієї самої, яка не особливо цікавиться українською наукою. Проте Загородній з висновками не спішить і цитує академіка Капіцу: "З владою не воюють, з владою співпрацюють". А таланту домовлятися та переконувати йому не бракує.

Як, до речі, і розуміння викликів, які ставить сучасність перед Академією. Чи не вперше за більш ніж 30 років НАН повертається обличчям до пересічних українців. Звісно, співпраця із Євроатомом, ЦЕРН чи Інститутом прикладного системного аналізу з Відня дуже важлива. Але щодо комунікації з суспільством і популяризації наукових здобутків (є ж чим похвалитись!) у Академії справді є проблеми, які нове керівництво збирається вирішувати. Загородній обіцяє створити академічний Офіс PR, завданням якого має стати донесення суспільству інформації про роль Академії та про наукові розробки. Окрім того, у НАН планують займатися просвітництвом, боротьбою із лженаукою та інформаційними вкидами. Та й плани щодо підтримки "Днів науки", які разом із "Науковими пікніками" створили молоді вчені, додають оптимізму.

Залишається сподіватись, що плани Загороднього з реформування НАН будуть втілені в життя, а держава знайде фінансові можливості підтримати вчених. Українська наука могла б стати справжнім двигуном розвитку економіки країни, але для досягнення цієї мети потрібні рішучі кроки, напівзаходами тут не обійтися.

    Реклама на dsnews.ua