Диверсія або недбалість. Скільки років знадобиться парламентської ТСК для розслідування вибухів на складах боєприпасів

Висновки парламентської комісії з розслідування вибухів на складах боєприпасів вельми неоднозначні, особливо на тлі того, щоб громадськість не може ознайомитися з речовими доказами
Фото: 112.ua

Одним з факторів, які серйозно підірвали боєздатність української армії під час бойових дій на Донбасі в період після 2014 року, стали вибухи і пожежі на складах боєприпасів. Хоча такі катастрофи були в Україні й раніше, однак дані конкретні випадки дуже вже вкладалися в теорію гібридної війни, яку веде Росія по відношенню до нашої країни.

За 2014-2018 рр .. відбулися п'ять серйозних випадків р. Ічня (Чернігівської області), 9 жовтня 2018 р.; р. Балаклія (Харківської області), 23 березня 2017 р.; р. Сватове Луганської області), 29 жовтня 2015 р.; р. Калинівка (Вінницької області), 26 вересня 2017 р.; і р. Кривий Ріг (Дніпропетровської області), 20 березня 2014 р.

Тому цілком природним явищем стало створення у жовтні 2019 р. новообраною Верховною Радою України Тимчасової слідчої комісії, куди увійшли 12 депутатів від різних політичних сил. Причому склад вийшов досить строкатий. Головою комісії став лідер фракції "Слуга народу" Давид Арахамія, а в її складі такі пропалені політики і функціонери як то Ірина Верещук, Сергій Рахманін або Валентин Наливайченко. Єдиною людиною, який хоч щось розуміє в суті питання (і при цьому користується авторитетом в армії) є генерал Михайло Забродський від "Європейської солідарності".

Кожні півроку комісія повинна звітувати перед парламентом про виконану роботу. Ось такий термін прийшов і в кінці квітня. Як підсумок 23 квітня зареєстровано проект постанови про звіт тимчасової слідчої комісії. Сам документ досить стандартний і пропонує продовжити термін роботи комісії ще на півроку - до жовтня 2020 р. Проте програма з проміжними результатами вельми інформативно і вартий того, щоб придивитися до нього ближче.

Отже, передусім варто зазначити, що за півроку комісія працювала не дуже ударно і відносно близько депутатам вдалося ознайомитися з обставинами лише двох подій - вибухів на складах у р. Балаклія і р. Калинівка.

Причому, як наголошується в доповіді основну увагу комісія приділила балаклійським подій перш за все тому що склад був найбільшим у східній Європі і в результаті пожеж було знищено 91% боєприпасів і військового майна, яке там знаходилося. Причому балансова вартість всього втраченого просто запаморочлива - 12 106 294 174, 84 грн.

Цікаво, що версія слідства, яке проводиться слідчим відділом Управління СБУ в Харківській області - знищення арсеналу безпілотним літальним апаратом, що депутати поставили під сумнів. Нагадаємо, що ця версія посилено просувалася до 2019 р. і полягала в тому, що це був ударний безпілотник, який був запущений з боку Російської Федерації, який атакував один із штабелів зберігання боєприпасів з подальшим розльотом ракет з цього штабеля по інших сховищ, де розміщувалися снаряди і ракети.

Однак комісія після того, як заслухала доповідь провідного спеціаліста Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз імені Бокаріуса професора Клюєва, стала схилятися до версії про те, що причиною перших вибухів на технічній території 65-го арсеналу ГРАУ ВСУ був підрив місця відкритого зберігання боєприпасів шляхом вибуху "заглиблених у ґрунт вибухових речовин". До речі, ця версія озвучувалася практично відразу "по гарячих слідах".

Однак при уважному вивченні супутніх матеріалів виникає інше питання (на який, до речі, у депутатів немає відповідей, так як вони не мають право підміняти досудове слідство) - як це могло статися?

Адже навіть професор Клюєв стверджує, що враховуючи розміри знайдених заглублений, закладок було аж 10. І судячи з усього, це були кумулятивно - фугасні заряди КФЗ-1. Кожен масою 10 кг, а значить це 760 кг!

Тобто тут відкривається широке поле для версій - причому вельми екзотичних. Насамперед, звичайно, перше, що приходить на розум - це диверсія, виконана не без участі (прямої або непрямої) керівництва арсеналу. Відповідь на питання навіщо в цьому випадку цілком собі прозорий.

Другий варіант, який має право на існування - російська диверсія, помножена на халатність знову таки керівництва арсеналу. Образно кажучи ночами (або однієї ночі) російські диверсанти копали такі собі чималі ями, закладати фугаси і при цьому залишалися непомітними для охорони.

Вообщем, висновки комісії вельми неоднозначні, особливо на тлі того, щоб громадськість не може ознайомитися з речовими доказами, якими оперує офіційне слідство.

В документах комісії зазначається, що з березня 2020 р. її члени стали працювати і в напрямку розслідування пожежі на території 48 арсеналу ГРАУ ВСУ р. Калинівка. Причому виявляється, що з 2017 р. і понині навіть незрозуміла сума збитку. Балансова вартість втрачених боєприпасів представниками Міністерства оборони України вказується приблизно - 480 мільйонів 94 тисячі грв, без надання будь-яких документів.

Однак зазначається, що для розслідування цих та інших пожеж депутатам потрібно ще як мінімум півроку. Водночас враховуючи темпи розгляду справ навряд чи обмежиться тільки цим терміном, думається для того, щоб громадськість побачила конкретний звіт за всіма випадками знадобитися ще як мінімум півтора - два роки. Чи є вони у нинішнього складу Верховної Ради - питання відкрите.

Підводячи підсумок, можна говорити про те, що в тих умовах, в яких зберігалися боєприпаси навіть в 2017-2018 роках, та кількість, яку необхідно утилізувати, представляють дуже живильне середовище для таких випадків і надалі. У минулому році Міністерство оборони України запустило дорогу програму оновлення артилерійських арсеналів з використанням світового досвіду. Однак у світлі останніх подій на якій вона стадії реалізації рішуче незрозуміло.