Дві справи Шурми. Як "ефективний менеджер" Зеленського працював проти України

Деякі фрази Володимира Зеленського стали крилатими. Наприклад, про "5-6 менеджерів". На прес-конференції 19 грудня 2023 року його спитали, кого можна змінити у його команді, щоб наша держава стала сильнішою.

"Що стосується моєї команди, якщо я позбавлюсь своєї команди, у мене вона невелика, 5–6 менеджерів, то ми стаємо з вами слабкішими", — відповів Зеленський.

Одним з цих "5-6 менеджерів" був Ростислав Шурма, який у 2010-2014 роках був депутатом Донецької обласної ради від Партії регіонів. Зеленський вирішив "посилити" ним свою команду незадовго до повномасштабної війни і покликав його опікувати економіку. Із 23 листопада 2021 року Шурма працював заступником керівника Офісу президента України, з 28 січня 2023 року був членом наглядової ради НАК "Нафтогаз України". Зеленський звільнив його з посади заступника керівника ОП 3 вересня 2024 року. І лише зовсім недавно, 29 грудня 2025 року, уряд звільнив Шурму з посади члена наглядової ради "Нафтогазу". Той брав участь у засіданнях наглядової ради дистанційно, з-за кордону, куди втік від розслідування НАБУ.

Подарунок окупантам, оплачений з українського бюджету

Влітку минулого року скандал навколо Шурми ховався в тіні більш гучних історій — спочатку Чернишовгейту, а потім Міндічгейту. І чимало українців навіть не дізналися, що 15 липня 2025 року детективи НАБУ спільно з німецькими правоохоронцями проводили обшуки у помешканні Шурми у передмісті Мюнхена. 1 серпня директор НАБУ Семен Кривонос в інтерв’ю 24 каналу підтвердив слідчі дії за місцем проживання Шурми у Німеччині і розповів, що "ця справа рухається активно вперед".

21 січня 2026 року НАБУ повідомило, що воно та САП "викрили схему розкрадання коштів для виплат за "зеленим" тарифом. Заробляли на цьому комерційні енергогенеруючі підприємства, розташовані на тимчасово окупованій території Запорізької області. У справі дев’ять підозрюваних. Серед них — ексзаступник керівника Офісу президента України та колишній член наглядової ради НАК "Нафтогаз України", його брат — власник мережі українських та іноземних компаній". Йдеться про Ростислава та Олега Шурму.

Деталі справи повідомила САП. Її інформація свідчить, що Шурма прийшов в Офіс президента опікувати економіку, володіючи великим бізнесом і, можна припустити, маючи власний корисливий інтерес.

"У 2019–2020 роках колишній депутат Донецької обласної ради (ще до призначення на посаду в Офіс президента України), його рідний брат та довірена особа встановили контроль над групою підприємств, що виробляли електроенергію з альтернативних джерел. Мова йде про сонячні електростанції загальною потужністю близько 60 МВт, які розташовувались на території Василівського району Запорізької області. Вказані товариства уклали договори з ДП "Гарантований покупець", за якими держава зобов’язується купувати усю відпущену електричну енергію, вироблену виробником за "зеленим" тарифом", — констатує САП.

Це передісторія кримінального провадження. Історія почалася після 24.02.2022: "З початком повномасштабного військового вторгнення РФ на територію України частина Запорізької області, на якій розташовувалися сонячні електростанції, була окупована. А з липня по вересень 2022 року сонячні електростанції взагалі втратили зв’язок з об’єднаною енергетичною системою України через пошкодження ліній розподілу та передачі електроенергії. Більше того, встановлено, що 90% від виробленої двома з трьох підприємств, підконтрольних колишньому заступнику керівника Офісу президента України, енергії фактично споживалися Запорізьким залізорудним комбінатом, який також із травня 2022 року захопила окупаційна влада. У межах досудового розслідування встановлено, що заступник керівника Офісу президента України для задоволення своїх фінансових потреб вирішив створити організовану групу, метою діяльності якої було протиправне отримання коштів за електричну енергію, нібито відпущену виробниками з альтернативних джерел енергії, без її фактичного надходження в об’єднану енергетичну систему України. З метою протиправного заволодіння коштами особи у звітності зазначали завідомо недостовірні дані щодо обсягів генерації та технічної готовності станцій, зокрема в періоди повного знеструмлення".

І ось результат: "Слідством встановлено, що ДП "Гарантований покупець" заплатило за "зеленим" тарифом 141 312 064,30 грн, попри те, що фактично оплачена електроенергія взагалі не надходила до енергосистеми України. У подальшому незаконно отримані кошти через пов’язані компанії були легалізовані на користь кінцевих вигодонабувачів — організатора злочинної групи, його брата та членів їх родин".

23 січня на сайті НАБУ була опублікована повістка про виклик підозрюваного Шурми до НАБУ 26 січня. Звісно, Шурма не з’явився. 28 січня НАБУ призначило Шурмі зустріч 30 січня. Шурма знову не приїхав, а 3 лютого заявив у фейсбуці, що він не переховується від слідства, але постійно проживає у Німеччині і тому просить забезпечити його участь у процесуальних діях шляхом відеоконференції або на території закордонних дипломатичних установ України.

У його неповерненні немає ніякої інтриги. Чимала інтрига в іншому: чи наважаться СБУ чи ДБР оголосити Шурмі підозру у державній зраді. Адже тут ми знову маємо державну зраду під маскою корупції. 141,3 млн грн було вкрадено в України — це корупція. А от те, що електроенергію, оплачену Україною, було поставлено для потреб окупантів — це вже, мабуть, все ж таки не корупція, а державна зрада. Хоча СБУ і ДБР, звісно, можуть мати іншу думку, наприклад, вважати, що Шурма посилював Україну, як запевняв Зеленський про своїх "5-6 менеджерів".

Остання схема Шурми

САП прямо зазначає, що досудове розслідування було розпочато на підставі матеріалів журналістського розслідування Bihus.Info. Це розслідування вийшло ще 17 серпня 2023 року. Тобто Зеленський мав підстави звільнити Шурму ще тоді, щоб не замазувати імідж ОП причетністю до корупції і держзради. Але Зеленський протримав Шурму на посаді "головного по економіці" на Банковій ще понад рік. Для якого "посилення" України він знадобився?

Про це у квітні минулого року розповів голова тимчасової слідчої комісії Верховної Ради з питань розслідування можливих протиправних дій посадових осіб, що могли завдати шкоди економічній безпеці України, Ярослав Железняк (фракція партії "Голос"). У своєму відеорозслідуванні він дослідив, як у серпні 2024 року після майже трирічного простою відновив роботу Одеський припортовий завод. Він пропрацював лише два тижні, але цього вистачило, як стверджує Железняк, щоб "вивести" у держави 345 млн грн.

Суть в тому, пояснює нардеп, що на ОПЗ "несанкціоновано відбирали газ з державних запасів", тобто крали державний газ. Серед причетних до цієї схеми Железняк назвав Ростислава Шурму і докладно пояснив, у чому полягав його вплив. Усі матеріали розслідування, звісно, передано до НАБУ. І чомусь здається, що їх там не поховали. За два тижні після виходу свого розслідування Железняк повідомив, що "НАБУ відкрило справу по Шурмі щодо розкрадання грошей на ОПЗ".

ОПЗ працював з 29 серпня до 14 вересня 2024 року. Тобто схема почала працювати, коли Шурма працював заступником керівника Офісу президента. Але 3 вересня 2024 року Зеленський звільнив Шурму з посади. Як казав у подібних випадках німецький поет-політолог Фрідріх Шиллер, "мавр зробив свою справу, мавр може йти".

Звісно, обидві ці справи навряд чи наздоженуть Ростислава Шурму. Він живе своє найкраще життя у Європі і, напевно, не жебракує після трьох років плідної роботи на Банковій. А от чи наздоженуть ці історії Зеленського під час виборчої кампанії — це цікаве питання..