Палацовий переворот. Люди Суркова вбили Захарченко, щоб врятувати його від ФСБ
Телефонні розмови Трапезникова, оприлюднені сьогодні СБУ, зайвий раз підтверджують не тільки широко відомий всім факт, що "вожді" молодих республік повністю керовані з Кремля, але і дозволяють поглянути на боротьбу за владу на окупованих територіях під дещо іншим кутом зору.
Зокрема, українською спецслужбою оприлюднені записи двох телефонних розмов Трапезникова - з радником вбитого Захарченко російським громадянином Олександром Козаковим і нинішнім главою ДНР" Денисом Пушилиным. Розмови відбулися в той момент, коли в. о. "глави республіки" ще був Трапезников, але питання призначення на цю посаду Пушилина саме вирішувалося в кабінетах кремлівського куратора "ДНР" і помічника Володимира Путіна Владислава Суркова.
У першій розмові Трапезников розповідає Казакову, що в цей час відбувається екстрену нараду скликано "В. Ю." (Владиславом Юрійовичем Сурковим), на якому вирішується, хто ж повинен очолити "ДНР". Мовляв, хтось "топить", щоб "переграти з "Пу" на мене". Після чого наполегливо вимагає від радника убієнного Захарченко "не світиться", поки ситуація не вирішиться, що Було явно не подобатися.
В наступному розмові Трапезников обговорює з Пушилиным, як правильно звільнити вже втік з Донецька видатного соратника Захарченко, "міністра доходів і зборів ДНР" Олександра Тимофєєва "Ташкента" і як заарештувати вже згадуваного Казакова, щоб ті не заважали зміни влади в "молодій республіці".
Ці розмови цікаві тим, що роблять явно помітним, що не тільки Пушилин, але і Трапезников - люди, залежні від Суркова. А якщо згадати, що "сурковскими" були і Захарченка з "Ташкентом", то вимальовується цікава картина - переворот в "ДНР" виглядає як вбивство однієї людини Суркова, щоб його місце зайняв інший чоловік Суркова, який найближчим часом буде заміщений третьою людиною Суркова. При цьому частина людей Суркова з Донецька тікає в Росію. І тим не менше вся ця "сурковщина" цілком може бути частиною боротьби помічника Путіна з ФСБ за контроль і вплив над окупованими територіями українського Донбасу. При тому, що ФСБ, як мінімум, явного участі в цій боротьбі, здавалося б, не приймає.
Але тут варто згадати те, що сталося в Луганську трохи менше року тому. Там ставленик Суркова Ігор Плотницький був відсторонений від влади разом зі своєю "командою" і замінений ставлеником ФСБ Пасічником після чого вплив Суркова на окуповану частину Луганщини мінімізувалася. У Донецьку ж переворот з ліквідацією лише посилив позиції Суркова. Тому логічно припустити, що і переворот, і ліквідацію лідера "молодої республіки" організував сам Сурков, у нього було достатньо мотивів для подібної комбінації. Або люди Суркова могли це зробити і без відома "шефа".
Захарченко з "Ташкентом" могли прокрастися, проявляти зайву самостійність, і явно були не найкращими фігурами для впровадження "молодої республіки" в Україну. Ну, і дуже ймовірно, що Захарченко зі своїми людьми явно вже добряче дістали "соратників по сепаратистської боротьбі" в самому Донецьку. Але найголовніше - своєчасна ліквідація Захарченко людьми Суркова зробила неможливим здійснення аналогічної процедури руками агентури ФСБ. Якби, ФСБ ліквідувала Захарченко, то російська спецслужба явно приготувалася до захоплення влади в Донецьку. Як мінімум у неї вже були б готові підконтрольні кандидатури на всі ключові посади. Але "сурковцы", зігравши на випередження, по-перше, не дали ФСБ підготувати свій сценарій, а по-друге, почали процес "легітимізації нової влади", призначивши "вибори" в псевдореспублике. А під шумок можна зачистити всіх, хто може бути потенційно небезпечний впливу Суркова на регіон. І тепер конкурентам з ФСБ буде вкрай важко відіграти ситуацію на свою користь. На це ж вказує і те, що в "ДНР" прибули слідчі з Росії.
Що ж стосується особисто Захарченко, то він сам загнав себе у безвихідне становище і, на відміну від Теслярської, був приречений на фізичне знищення. Надто вже розкрученим виявився культ особи вождя "молодої республіки", так і позиціонував себе Захарченко куди більш героїчно, ніж його луганський колега. Так що варіант з евакуацією в Росію "героїчного командира російської весни" і "батька народу Донбасу" був абсолютно неможливий, а тримати його на чолі окупованій території занадто довго виявилося явно невигідне нікому з московських кураторів.