Подвійні стандарти Ситника. НАБУ переслідує дипломата, але не бачить аналогічного злочину свого директора

Минулого тижня директор НАБУ Артем Ситник засвітився в гучному скандалі: він задекларував землю в Криму, яку насправді продав за російські рублі, ще й заплатив мито окупаційній владі

Фото: "УНІАН"

Справу проти Ситника НАБУ відмовилося відкривати, хоча вже рік веде аналогічну справу по дипломату Шевченку. Про це у своїй колонці для "УНІАН" пише Кирило Сазонов.

Подвійні стандарти НАБУ

НАБУ черговий раз продемонструвало подвійні стандарти. Раніше директор НАБУ попався на справі про вчинення корупційних дій - він внесений до реєстру корупціонерів за елітний відпочинок за чужий рахунок, який не вказав у декларації. Засуджений судами кількох інстанцій, директор НАБУ досі не визнає своєї провини. Між тим левова частка справ НАБУ, якими вони тероризують чиновників роками, відкрита саме щодо фактів недостовірного або помилкового декларування. Історія, яка розгортається зараз, є не менш показовою: НАБУ відмовляється порушувати справу проти свого директора, хоча вже рік веде схожу справу відносно посла в Канаді Андрія Шевченка.

Справа НАБУ проти Шевченка

Національне антикорупційне бюро вже рік веде слідство про приховування послом України в Канаді Андрієм Шевченком від декларування 4,7 млн російських рублів, отриманих від продажу землі в Криму. Текст документа, що підтверджує відчуження майна Шевченка в Автономній Республіці Крим, оприлюднив експерший заступник глави АП Андрій Портнов.

У договорі на російському нотаріальному бланку зазначено, що власник цієї землі Шевченко діє на підставі дипломатичного паспорта і продає ділянку за адресою: Російська Федерація, Республіка Крим, Сакський район. Дружина посла Ганна Гомонай також дала свою згоду на продаж цієї землі згідно з Сімейним кодексом Російської Федерації. "Від угоди на окупованій території посол виручив 4 700 000 російських рублів, що становило $78 тис., вніс всі кадастрові платежі та заборгованості, що здійснив пряме і непряме визнання російської юрисдикції та російських органів на українській території, тобто вчинив державну зраду", - заявив Портнов.

Сам Шевченко підтвердив існування у нього земельної ділянки в окупованому Росією Криму, але спростував юридичні дії з цією власністю на російському законодавстві. "Це моя офіційно задекларована власність. Ніяких документів по російським законам я, звичайно, не підписував",- написав Шевченко в Facebook

Справа НАБУ проти Ситника

У декларації Ситника за 2019 р., яку він подав у кінці квітня, з'явилися земельна ділянка в Криму, яку він продав ще в 2017 році, вже після анексії півострова. Там вказано земельну ділянку площею 416 квадратних метрів у місті Севастополі, Україна, вартістю 94 300 грн, оформлену на його дружину, Ситник Ганну Миколаївну. У лютому ЗМІ публікували документи, згідно з якими Ситник продав ділянку ще в 2017 році. Факт угоди також підтверджують виписки з російських реєстрів, договір купівлі-продажу та інші документи.

Згідно з інформацією ЗМІ дружина Ситника продала земельну ділянку 1 серпня 2017 року за 900 000 рублів, з яких 6600 рублів заплатила в російський бюджет у вигляді мита. При цьому стверджується, що за фактом ділянка була продана за 2 млн рублів. Ні сам глава НАБУ, ні його дружина отримання коштів від продажу нерухомості не декларували.

У чому різниця між справами НАБУ проти Шевченка і проти Ситника

Різниця тільки в тому, що справа НАБУ проти Шевченка відкрита і активно розслідується. Проти свого ж директора з абсолютно аналогічної справи НАБУ відкривати провадження відмовляється. Більш того, якщо факт продажу землі Шевченком ще може викликати сумніви, то документи, оприлюднені ЗМІ, однозначно підтверджують факти переоформлення по російському законодавству, продаж землі по російському законодавству і сплату зборів у бюджет окупантам директором НАБУ Артемом Ситником.

Схоже, НАБУ поступово перетворилося в касту недоторканних. Причому факт переслідування інших осіб за дії, які бюро вперто не помічає біля власного директора, виглядає як публічна демонстрація безкарності НАБУ. Quod licet Iovi, non licet bovi, як казали римляни. Що дозволено Юпітеру, не дозволено бику.