Джон Маккейн помер. Ким був головний друг України в США
У 2017-му у нього виявили пухлину головного мозку. У грудні політик залишив Вашингтон, а в цю п'ятницю припинив лікування. Очевидно, що він вирішив попрощатися.
Притому що Маккейн постійно критикував Трампа, і сам Дональд не раз гостро йому відповідав, американський президент в "Твиттере" висловив свої глибокі співчуття у зв'язку зі смертю поважного американського політика.
Джон Маккейн народився 29 серпня 1936 р. на американській військовій базі "Коко-Соло". Його батько і дідусь були адміралами військово-морських сил США. Хлопець ріс, змінюючи близько 20 шкіл. Але Джон так само пішов шляхом їх і опинився в армії.
Маккейн воював у В'єтнамі, в 1967-му кілька разів уникнув смерті. Одного разу, коли його літак стояв на авіаносці, випадково вибухнула бойова ракета біля баку з пальним. Цей вибух забрав життя 134 американських військових. Маккейн був поранений. Згодом його літак збили над В'єтнамом з радянської зенітної установки С-75. Маккейн, поранений, потрапив у полон.
Оскільки Джон був сином адмірала ВМС США і командувача Тихоокеанським флотом, в'єтнамці пропонували йому швидку свободу - він дійсно був жирною рибою. І Джон відмовився йти раніше інших полонених. За це йому довелося заплатити тортурами і двома роками в одиночній камері. У 1973-го його звільнили.
У 1981 р. Маккейн пішов у відставку з армії, до цього працював морським офіцером зв'язку при Сенаті США.
Після полону він розлучився з першою дружиною і одружився на дочці відомого бізнесмена з Фенікса. І почав політичну кар'єру. Образ героя війни, людину стійкої волі йому в цьому допомагав.
У 1982 р. він став конгресменом від Республіканської партії. У 1986 р. вперше обрали сенатором.
На цю посаду в майбутньому він обирався ще п'ять разів - останній раз в 2016 р.
Він боровся і за президентське крісло. Вперше в 2000-м, програвши Джорджу Бушу-молодшому внутрішньопартійні праймеріз. У 2008-му він таки став кандидатом від республіканців, але поступився Обамі на виборах. У той час республіканець Маккейн вже активно критикував Путіна на тлі грузино-російської війни. І став улюбленцем української влади.
Ще в 2005-му Маккейн і сенатор Джозеф Ліберман внесли до Сенату проект резолюції з вимогою призупинити членство Росії у "Великій вісімці".
З того часу роман Маккейна з Україною став незмінним чином цього сенатора.
На посаді голови комітету Сенату з питань збройних сил він був прихильником активної зовнішньої політики США. Після введення санкцій проти Росії в 2014-му вимагав, щоб вони ставали дедалі жорсткішими. Типовий американський яструб, який бачив вирішення українського питання виключно в агресивній зовнішній політиці щодо Путіна. Останнього він називав "бандитом, убивцею і продуктом КДБ".
Після агресії Росії щодо України Маккейн наполегливо виступав за надання Україні летальної зброї, у тому числі протитанкових комплексів "Джавелин". Ми їх таки отримали, і Маккейн був одним з перших, хто про це повідомив. Він підтримував Євромайдан, куди приїжджав не раз, ще в 2013-му критикував Путіна за спонсорування режиму Башара Асада у Сирії і називав російського президента "іншому тиранів".
А остання характеристика Маккейна щодо Путіна була простою - "головна і найбільша загроза для світу".
До останнього Маккейн підтримував і нашу владу. У новорічну ніч 31 грудня 2016 р. Джон Маккейн з президентом Петром Порошенко приїхав у прифронтовій Маріуполь, де поговорив з нашими військовими.
У Росії його ненавиділи. Він був у списку санкцій, регулярно потрапляв в новини, його вважали божевільним і навіть потішалися над хворобою. Сьогодні для Москви свято - Маккейн помер. Раніше Путіна.
Сенатор розносив Дональда Трампа, особливо після інформації про втручання Росії у вибори 2016-го. Після останньої зустрічі між американським і російським президентами в Гельсінкі Маккейн заявив, що прес-конференція була одним з найганебніших виступів президента США. І додав, що збиток, який завдає Трамп своєю наївністю і симпатією до автократам, важко оцінити. Трамп і справді виглядав швидше як любитель і маріонетка Путіна. Діставалося Трампу від Маккейна за ініціативи щодо заборони на в'їзд біженців.
Він боровся з онкологією мозку, не залишаючи роботу. І жодного разу не продемонстрував, як йому важко.
Людина стійкої волі, гідності, принципів. Таких політиків саме Україні не буде вистачати в США сьогодні. Оскільки завдяки зв'язкам Маккейна ми могли розраховувати на велику підтримку в протистоянні з Росією.
А світ втратив головного критика тиранів, Асада, Лукашенка, Путіна. Діставалося навіть Меркель за те, що в 2015-му вона відмовилася надавати Україні зброя і всіляко мирилася з Путіним.
Джон Маккейн прожив гідне життя. І довів, що в цьому зіпсованому світі, в якому щось таки зламалося - характерною поломкою стало обрання президентом Трампа - є ще люди, які протягом свого життя не змінюють принципів. Сьогодні американської дипломатії буде не вистачати таких "яструбів". А українські політики, які протягом життя Маккейна не взяли від нього нічого, будуть мати шанс після його смерті замислитися, подивитися на життя цієї людини і зробити висновки щодо того, яким має бути політик.