Хто є чий у МВС. Зв’язки та сфери впливу

міністр внутрішніх справ

Ще з 2005 року в Україні встановилася традиція політичних призначень на посаду очільника МВС. Її не перервав навіть Янукович.

Спочатку він зробив міністром внутрішніх справ керівника свого кримського передвиборчого штабу Анатолія Могильова, а потім, відправивши його керувати кримським урядом, поставив на цей пост близького до своєї "Сім’ї" Віталія Захарченка, який до того керував Державною податковою службою. Хоча і Могильов, і Захарченко мали за плечима чималий досвід роботи в органах внутрішніх справ, однак не це було визначальним для Януковича, а те, що обидва були членами його політичної команди. І довіряв він їм міністерську посаду саме для того, аби вони впроваджували в системі МВС його особисту політичну волю.

Очевидно політичним було призначення на посаду міністра Арсена Авакова, який протримався на ній рекордно довго, понад сім років. Верховна Рада призначала його на цю посаду п’ять разів: 27 лютого 2014 р. (коли в.о. президента був Олександр Турчинов), 2 грудня 2014 р. і 14 квітня 2016 р. (коли президентом був Петро Порошенко), 29 серпня 2019 р. і 4 березня 2020 р. (коли президентом був Володимир Зеленський).

Призначення Дениса Монастирського 16 липня 2021 р. теж було очевидно політичним. Як і Аваков, Монастирський ніколи не працював в системі МВС. Пройшов до Верховної Ради від партії "Слуга народу" (№19 у списку) як безпартійний експерт "Українського інституту майбутнього" з питань реформування правоохоронної та судової систем, очолив парламентський комітет з питань правоохоронної діяльності. Тож коли Зеленський шукав нового міністра у своїй політичній силі, то вибір природним чином впав на Монастирського.

Але 18-річну традицію політичних призначень на посаду очільника МВС перервало призначення Ігоря Клименка. Він безперервно працює в системі МВС вже 28 років.

Клименко народився у Києві, але вищу освіту здобув у Харкові: у 1989-1994 рр. навчався у Харківському військовому університеті. І в Харкові ж розпочав кар’єру після військової служби: з 1998 р. працював психологом, старшим психологом управління по роботі з особовим складом управління МВС в Харківській області.

З грудня 2001 р. був спеціальним співробітником Спеціального миротворчого центру при МВС України; у березні-червні 2002 р. — патрульним оперативного взводу спеціального миротворчого підрозділу МВС України в Косово, після чого повернувся до Харкова. До вересня 2004 р. працював начальником відділення професійного психологічного відбору та професійної орієнтації центру практичної психології при управлінні МВС в Харківській області.

Далі настав час повернутися до рідного Києва. Клименко працевлаштувався у департаменті роботи з персоналом МВС і пропрацював там 11 років. Сам департамент за цей час встиг змінити назву на департамент кадрового забезпечення МВС. До червня 2010 р. Клименко був у цьому департаменті начальником центру практичної психології. Потім працював заступником начальника управління соціально-психологічної роботи — начальником відділу психологічного забезпечення, з квітня 2011 р. керував цим управлінням. З вересня 2011 р. був заступником начальника управління інспекції з особового складу та психологічного забезпечення — начальником відділу психологічного забезпечення. З грудня 2011 р. обіймав посаду начальника управління професійної підготовки та освіти.

Після Революції гідності система МВС зазнала значного оновлення. Клименко не лише залишився у системі, а й був безпосередньо долучений Аваковим до пошуку кадрових рішень. Цьому могли сприяти як харківські сторінки в біографії Клименка, так і його експертиза як психолога-кадровика.

У грудні 2014 р. Клименко пішов на підвищення: став заступником начальника департаменту кадрового забезпечення МВС. 7 листопада 2015 р. набрав чинності закон "Про Національну поліцію", і того ж місяця Клименко перейшов працювати начальником департаменту кадрового забезпечення Національної поліції України. Тобто процес забезпечення кадрами усієї вертикалі новоствореної Нацполіції відбувався під безпосереднім керівництвом Клименка.

14 жовтня 2017 р. Порошенко за поданням Авакова присвоїв Клименку спеціальне звання генерала поліції третього рангу. За кілька днів Клименко був призначений заступником голови Нацполіції — начальником департаменту кадрового забезпечення. З березня 2018 р. працював заступником голови Нацполіції.

Після обрання нового президента і нового парламенту по всій системі виконавчої влади прокотилася хвиля кадрових змін. Ця хвиля зачепила і Нацполіцію. Хтось був змушений піти, а хтось — піднявся вище, на вивільнені місця.

12 вересня 2019 р. прес-служба МВС повідомила, що наказом Авакова із лав Нацполіції звільнено першого заступника голови Нацполіції — керівника кримінальної поліції генерала поліції другого рангу В’ячеслава Аброськіна, заступника голови Нацполіції — начальника головного слідчого управління генерала поліції третього рангу Віталія Невгада, заступника голови Нацполіції — начальника департаменту захисту економіки генерала поліції третього рангу Ігоря Купранця.

24 вересня 2019 р. голова Нацполіції генерал поліції першого рангу Сергій Князєв провів брифінг, де повідомив, що передав Авакову заяву про свою відставку. "За словами джерела УП в Нацполіції, рішення про відставку Князєва було прийнято ще минулого тижня і викликано воно конфліктом через кадрові призначення", — прокоментувала тоді "Українська правда".

Наступного дня уряд звільнив Князєва "згідно з поданою заявою" і призначив головою Нацполіції Клименка. Очевидно, що за це призначення Клименко мав дякувати не лише Авакову, а передусім Зеленському.

23 серпня 2020 р., напередодні Дня незалежності України, Зеленський за поданням Авакова присвоїв Клименку спеціальне звання генерала поліції другого рангу. Заміна Авакова на Монастирського не позначилася на позиціях голови Нацполіції. 24 серпня 2021 р., у День незалежності України, Зеленський за поданням Монастирського присвоїв Клименку спеціальне звання генерала поліції першого рангу.

24 лютого 2022 р. розпочалося повномасштабне вторгнення Росії. Того ж дня Зеленський утворив Ставку верховного головнокомандувача і затвердив Клименка у її складі.

18 січня 2023 р. Монастирський загинув у авіакатастрофі в Броварах. Того ж дня уряд призначив Клименка заступником міністра внутрішніх справ і поклав на нього виконання обов'язків міністра.

7 лютого 2023 р. Верховна Рада призначила Клименка міністром внутрішніх справ. Того ж дня уряд звільнив його з посади голови Нацполіції. 11 лютого Зеленський увів Клименка до персонального складу РНБО, припинивши членство Монастирського.

Отже, Зеленський відійшов від традиції політичних призначень і вирішив поставити на чолі МВС людину з системи. Ба більше, людину, яка зіграла одну з провідних ролей у побудові цієї системи в її нинішньому вигляді. Це свідчить про те, що Зеленський впевнений у лояльності до нього як Клименка особисто, так і всієї системи МВС, а особливо Нацполіції.

Політичні призначення потрібні тоді, коли системі не цілком довіряють, коли її побоюються і не впевнені у її слухняності. (Саме з цих причин Зеленський на початку президентства злякався звільняти Авакова, а зробив це лише тоді, коли впевнився у своїх президентських спроможностях.) Але під час повномасштабної війни президент має додаткові важелі контролю над усіма силовими структурами у складі МВС. Ті підрозділи, які на фронті, підкоряються йому як верховному головнокомандувачу. А для решти він має такий потужний важіль, як мобілізація.

5 червня 2024 р. уряд ухвалив постанову №650, де записано, що "військовозобов’язані, які працюють або проходять службу в Національній поліції, ДСНС, підлягають бронюванню в обсягах не більш як 50 відсотків", але "кількість військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню, може становити понад 50 відсотків за окремим рішенням Міністра оборони, прийнятим на підставі обґрунтованого звернення Міністра внутрішніх справ".

7 червня 2024 р. Клименко повідомив у своєму ТГ-каналі, що "прийнято узгоджене рішення про бронювання 90% особового складу ДСНС та Нацполіції". Саме тому система МВС на чолі з Клименком цілком лояльна і слухняна.

Разом з Денисом Монастирським загинув у авіакатастрофі в Броварах його перший заступник Євгеній Єнін. Відтоді посада першого заступника міністра внутрішніх справ залишається незайнятою.

заступник міністра

Серед заступників Клименка найдовше обіймає свою посаду Катерина Павліченко. Її було призначено ще 25 вересня 2019 р. урядом Олексія Гончарука за поданням Авакова.

На той час вона пропрацювала в системі МВС лише чотири роки. У серпні 2015 р. працевлаштувалась головним спеціалістом відділу моніторингу та аналізу управління патрульної служби МВС в м. Києві. З листопада 2015 р. працювала старшим інспектором з особливих доручень відділу моніторингу та аналітичного забезпечення департаменту патрульної поліції Нацполіції, з липня 2016 р. була заступником начальника цього департаменту.

На посаді заступника міністра вона знадобилася Авакову, щоб, як повідомив тоді департамент комунікації МВС, координувати питання щодо моніторингу за дотриманням прав і свобод людини і громадянина в діяльності органів системи МВС, дотримання рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, протидії насильству в сім’ї, взаємодії з органами державної влади, міжнародними та національними неурядовими організаціями в цих напрямках.

Ці функції вона виконує і дотепер. У Клименка, за повідомленням департаменту комунікації МВС, майор поліції Павліченко продовжує роботу в сфері дотримання прав людини, забезпечення гендерної рівності, протидії домашньому та гендерно-зумовленому насильству, а також координує міжнародну діяльність МВС, соціально-гуманітарну роботу, психологічне забезпечення, процес обміну та звільнення військовополонених з числа працівників системи МВС.

Останні три роки Павліченко досить часто з’являється на спільних заходах з першою леді Оленою Зеленською. 15 лютого 2023 р. на засіданні Ради безбар’єрності, яке пройшло під головуванням прем’єр-міністра Дениса Шмигаля та за участі Зеленської, член цієї ради Павліченко презентувала новий флагманський проєкт МВС "Автошколи для людей з інвалідністю". 6 липня 2023 р. Зеленська разом із Павліченко відвідали одну з п’яти автошкіл, запущених в межах цього проєкту на базі відомчих закладів освіти. Згодом вони відвідували такі інклюзивні автошколи у різних регіонах.

29 січня 2025 р. Зеленська разом із Павліченко відвідала Дніпровський ліцей МВС, який було відкрито 2 вересня 2024 р. для спеціалізованого навчання дітей учасників бойових дій. Наступного дня Зеленська разом із Павліченко оглянули три облаштовані укриття в навчальних закладах Дніпропетровщини, відремонтовані за підтримки Фундації Олени Зеленської. Під час візиту в облаштованих укриттях інструктори з Нацполіції та ДСНС провели для учнів 6-7-х класів тренінги з протимінної та пожежної безпеки, а також із протидії насильству та кіберзагрозам.

Також Зеленська та Павліченко спільно беруть участь у заходах, присвячених Всеукраїнській програмі ментального здоров'я, таких як Форуми ментального здоров'я у листопаді 2024 р. та у листопаді 2025 р., та у презентаціях інклюзивних сервісів системи МВС.

заступник міністра

З усієї команди Монастирського в керівництві МВС залишилася одна людина: Богдан Драп’ятий. Він понад дев’ять років, з березня 2012 р. по серпень 2021 р., пропрацював у секретаріаті парламентського комітету з питань правоохоронної діяльності: спочатку був головним консультантом, а з березня 2015 р. — завідувачем/керівником. Коли Монастирський очолив цей комітет, то високо оцінив корисність Драп’ятого. І ставши міністром, взяв його з собою.

Коли Клименко після загибелі Монастирського очолив МВС, то швидко позбувся майже всіх людей, які прийшли разом із Монастирським. Але Драп’ятого залишив.

У Клименка, як повідомив департамент комунікації МВС, Драп’ятий відповідає за взаємодію з Верховною Радою та парламентськими комітетами і координує роботу сервісних центрів МВС. Також на нього покладено організацію та контроль у питаннях гуманітарного розмінування.

У цього заступника особливий функціонал: ніхто не вміє краще знаходити спільну мову з профільним парламентським комітетом, яким раніше керував Монастирський і секретаріатом якого керував Драп’ятий. А потреба в цьому виникає регулярно.

Нещодавній приклад — закон "Про внесення змін до Закону України "Про Національну поліцію" щодо особливостей соціального захисту членів сім’ї поліцейського, який під час виконання службових обов’язків, пов’язаних із здійсненням завдань і повноважень поліції, загинув (помер) або визнаний судом безвісно відсутнім, або зник безвісти за особливих обставин". Кабмін вніс законопроєкт 15 серпня 2025 р., профільний комітет на чолі з Сергієм Іонушасом підтримав його 10 листопада, за що Драп’ятий йому публічно подякував, 17 грудня закон був прийнятий парламентом і 14 січня підписаний Зеленським.

Іноді законопроєкти, потрібні МВС, доводиться проводити через інші комітети. Але Драп’ятому і це вдається. Остання законодавча ініціатива уряду, яка була ініційована МВС та підтримана Верховною Радою, — закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання питань проведення евакуації, розміщення та життєзабезпечення евакуйованого населення, забезпечення захисту дітей, які перебувають у населених пунктах, розташованих на територіях активних та можливих воєнних (бойових) дій". Законопроєкт був внесений Кабміном 23 грудня 2024 р. На роль головного комітету було призначено комітет з питань екологічної політики та природокористування на чолі з Олегом Бондаренком. Драп’ятий особисто розкрив проблематику, суть і зміст цієї законодавчої ініціативи у своїй авторській статті, опублікованій у "Дзеркалі тижня" 11 лютого 2025 р. Його зусилля зрештою дали потрібний результат. 28 січня 2026 р. комітет Бондаренка доопрацював проєкт і рекомендував прийняти його у другому читанні, за що Драпатий публічно подякував. 10 лютого закон був прийнятий парламентом і 2 березня підписаний Зеленським.

заступник міністра

14 лютого 2023 р., за тиждень після призначення Клименка міністром внутрішніх справ, Кабмін за його поданням призначив йому трьох нових заступників. Один з них — Олексій Сергєєв.

Кар’єру в органах внутрішніх справ він почав у липні 2000 р. з посади оперуповноваженого в управлінні МВС в Дніпропетровській області. Дослужився до посади першого заступника начальника Головного штабу МВС, яку обіймав з грудня 2012 р. по листопад 2015 р.

Потім одночасно з Клименком перейшов з МВС до новоствореної Нацполіції. Спочатку був першим заступником начальника, а з липня 2016 р. — начальником департаменту організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування. 4 липня 2022 р. Зеленський за поданням Монастирського присвоїв Сергєєву спеціальне звання генерала поліції третього рангу.

Отже, Сергєєв та Клименко кілька років працювали пліч-о-пліч, очолюючи два різні департаменти, а згодом Клименко став начальником Сергєєва. Очевидно, у них склалися дуже добрі стосунки, якщо Клименко, ставши міністром, взяв Сергєєва собі в заступники.

Як повідомив департамент комунікації МВС, Сергєєв відповідає, серед іншого, за стратегічне планування діяльності міністерства та впровадження і реалізацію проєктів МВС.

На цій посаді Сергєєв опікується виконанням Комплексного стратегічного плану реформування органів правопорядку на 2023-27 роки, затвердженого указом Зеленського 11 травня 2023 р., в тій частині, яка стосується МВС, Нацполіції та Держприкордонслужби.

23 серпня 2024 р. Кабмін затвердив план заходів, спрямованих на виконання цього плану, а 21 січня 2026 р. утворив координаційну раду з питань моніторингу реалізації цього плану заходів. Очолив цю структуру віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка, Клименко став заступником голови, а Сергєєв — секретарем. Також Сергєєв очолив робочу групу експертного рівня, що діє в межах цієї координаційної ради.

Ця діяльність підпорядкована двом цілям: євроінтеграція та отримання фінансової допомоги від західних партнерів. Саме тому координаційну раду очолив Качка, а до її складу увійшли посол Євросоюзу в Україні та представники міжнародних організацій та установ.

3 квітня 2026 р. Сергєєв повідомив, що план охоплює 198 заходів, до реалізації яких залучено понад 50 органів державної влади. Станом на сьогодні вже виконано 27% запланованих завдань, а ключовим викликом поточного року є підготовка профільних законопроєктів, додав заступник міністра.

Отже, з моменту затвердження плану заходів пройшло вже майже два роки, а виконано його лише на чверть. З огляду на ці темпи, Сергєєв має фронт робіт ще років на п’ять-шість. 

заступник міністра

Одночасно з Сергєєвим посаду заступника Клименка отримав Василь Тетеря.

Він 10 років пропрацював в Київському училищі професійної підготовки працівників міліції головного управління МВС в Київській області, дослужився до посади начальника училища, яку обіймав з березня 2014 р. до листопада 2015 р. Потім перейшов у новостворену Нацполіцію. Був начальником тренінгового центру головного управління Нацполіції в Київській області, начальником Вишгородського навчального центру підготовки поліцейських Нацполіції, заступником начальника головного управління Нацполіції в Київській області.

З лютого 2018 р. Тетеря працював начальником держустанови "Центр обслуговування підрозділів Національної поліції України". 25 вересня 2019 р. Клименко очолив Нацполіцію, а вже у жовтні зробив Тетерю своїм заступником. 8 липня 2021 р. Зеленський за поданням Авакова присвоїв Тетері спеціальне звання генерала поліції третього рангу.

Ставши міністром, Клименко одразу перетягнув Тетерю в МВС на посаду свого заступника. Як повідомив департамент комунікації МВС, напрямками відповідальності Тетері є питання внутрішнього аудиту, матеріально-технічного забезпечення МВС. Але його функціонал цим не обмежується. 20 вересня 2024 р. Зеленський зробив Тетерю членом Комісії при президентові України з питань громадянства, а 10 лютого 2026 р. ввів його до складу Міжвідомчої комісії з політики військово-технічного співробітництва та експортного контролю.

20 травня 2026 р. Офіс генпрокурора та СБУ заявили про "масштабну операцію з очищення поліції від корупції". Вони затримали керівника Нацполіції в Івано-Франківській області, його заступника, а також заступників керівників Нацполіції в Тернопільській та Житомирській областях. За версією слідства, правоохоронці брали хабарі за невтручання в роботу "офісів із виготовлення та поширення відеопродукції порнографічного характеру". Як стверджує прокуратура, посередником між "порноофісами" та обласними керівниками Нацполіції був водій Тетері.

Того ж дня МВС повідомило, що звільнено водія держустанови "Центр обслуговування підрозділів Міністерства внутрішніх справ України", який фігурує у розслідуванні щодо протиправної схеми за участі посадовців регіональних підрозділів поліції. Сам Тетеря продовжує працювати. Прокурори повідомили "Суспільному", що "наразі немає фактів щодо його причетності до злочину".

заступник міністра

Одночасно з Сергєєвим і Тетерею на посаду заступника міністра був призначений Леонід Тимченко.

Кар’єру в органах внутрішніх справ він почав у липні 2000 р. з посади оперуповноваженого в управлінні МВС у Вінницькій області. Дослужився до посади заступника начальника управління боротьби з кіберзлочинністю МВС, яку обіймав з березня 2013 р.

Восени 2015 р. на базі цього управління МВС було створено департамент кіберполіції Національної поліції України. Для Тимченка наслідком стало звільнення. Він з цим не погодився, звернувся до суду і виграв справу. Суд визнав звільнення незаконним та зобов’язав МВС поновити його на посаді.

У своїй декларації за 2019 рік Тимченко вказав місце роботи "фізична особа — підприємець" і посаду "заступник начальника — начальник організаційно-аналітичного відділу управління боротьби з кіберзлочинністю МВС" з приміткою "поновлений за рішенням суду".

Тієї посади, на якій його поновили, вже давно не існувало, як і самого управління боротьби з кіберзлочинністю МВС. Тож майже до кінця 2021 р. Тимченко продовжував займатися підприємницькою діяльністю. У своїх деклараціях він вказав дохід від неї у розмірі 1 млн 186 тис. грн у 2019 р., 1 млн 636 тис. грн у 2020 р., 1 млн 364 тис. грн у 2021 р. Також за рішенням суду він отримав від МВС грошове утримання за вимушений прогул у розмірі 68 тис. грн у 2019 р. та 36 тис. грн у 2020 р., а також стягнення невиплаченої заробітної плати у розмірі 88 тис. грн у 2022 р.

У грудні 2021 р. Тимченко отримав посаду начальника департаменту інформаційно-аналітичної підтримки Нацполіції. 7 вересня 2022 р. Зеленський нагородив його орденом Данила Галицького.

Головою Нацполіції тоді був Клименко. Роботою Тимченка він був задоволений в достатній мірі, щоб, ставши міністром, взяти його собі в заступники. Департамент комунікації МВС повідомив тоді, що полковник поліції Тимченко на новій посаді відповідатиме за цифрову трансформацію та цифровізацію сервісів системи МВС, а також куруватиме роботу Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру.

Тимченко був активним пропагандистом законопроєкту №11031 "Про єдину систему відеомоніторингу стану публічної безпеки", внесеного 20 лютого 2024 р. п’ятьма "слугами народу", зокрема заступниками голови комітету з питань правоохоронної діяльності В'ячеславом Медяником та Максимом Павлюком. Спільно з іншим заступником Клименка Драп’ятим Тимченко виступив із статтею "Система відеомоніторингу: як правильно законодавчо врегулювати, щоб посилити внутрішню безпеку", опублікованою у "Дзеркалі тижня" 14 березня 2025 р. У статті зазначено, що проєкт №11031 було розроблено спільно з МВС і Нацполіцією.

"Отже, маємо неодмінно знайти прийнятні шляхи унормування відеомоніторингу стану безпеки на законодавчому рівні. І найкращий спосіб, на нашу думку, — це прийняття за основу Верховною Радою України законопроєкту №11031 та його ретельне доопрацювання до другого читання за участю широкого кола зацікавлених сторін, які є експертами в цій галузі. Рішення за Верховною Радою України", — наголосили Драп’ятий і Тимченко.

Але відгуки в медіа і соцмережах на цю законодавчу ініціативу були вкрай негативними: "ліцензія на масове стеження", "тотальний відеонагляд за громадянами" тощо. І 3 вересня 2025 р. цей проєкт було знято з розгляду.

заступник міністра

Кар’єру в органах внутрішніх справ Сергій Науменко розпочав у 2000 р. з посади оперуповноваженого управління МВС в Черкаській області. Дійшов до посади начальника управління авіації та поліції на воді Нацполіції, яку обіймав з серпня 2017 р.

Його команда аеророзвідки, сформована в перші дні повномасштабної війни, допомогла вчасно виявити ворога на підступах до Києва та сприяла успішній обороні столиці. Попри отримане поранення під час артобстрілу в Рубіжному, Науменко продовжив виконувати завдання. Брав участь у боях у Сіверськодонецьку, Лисичанську, Ізюмі, Балаклії, Куп’янську, Вугледарі, Марʼїнці та Бахмуті. 24 травня 2022 р. Зеленський нагородив його орденом Богдана Хмельницького III ступеня.

З лютого 2023 р. Науменко працював начальником управління регулювання державної авіації МВС, з травня 2023 р. — директором департаменту авіаційної безпеки МВС. У 2024 р. закінчив Кременчуцький льотний коледж Харківського національного університету внутрішніх справ за спеціальністю "Авіаційний транспорт".

1 вересня 2025 р. Кабмін призначив Науменка заступником міністра внутрішніх справ. Клименко наголосив, що полковник поліції Науменко — офіцер з багаторічним досвідом служби та бойових дій, і тепер він бере на себе відповідальність за такі напрямки діяльності МВС:

• формування та реалізацію державної політики у сфері захисту державного кордону та охорони суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні;
• координацію реалізації повноважень міністра у військово-політичному та адміністративному керівництві Національною гвардією України;
• функціонування та розвиток єдиної системи авіаційної безпеки та цивільного захисту у діяльності Нацполіції, Держприкордонслужби, ДСНС та Нацгвардії.

Також у сфері його відповідальності — вдосконалення законодавства у межах компетенції, організація застосування авіаційних та безпілотних підрозділів, розвиток підготовки льотного складу та координація діяльності авіаційних підприємств у сфері управління МВС.

Під опікою Науменка перебувають підрозділи системи МВС (Нацполіції, Нацгвардії та Держприкордонслужби), які займаються протиповітряною обороною. Це мобільні вогневі групи, екіпажі і пункти управління БпЛА-перехоплювачів, радіолокаційні станції, системи сканування повітряного простору, а також складові радіоелектронної розвідки та радіоелектронної боротьби.

державний секретар МВС

Понад 20 років, з 2000 по 2021, Інна Ящук пропрацювала в Хмельницькій гуманітарно-педагогічній академії (до 2006 року це було Хмельницьке педагогічне училище). У 2011 р. захистила докторську дисертацію зі спеціальності "Історія педагогіки та загальна педагогіка", з 2014 р. обіймала посаду декана факультету початкової освіти та філології.

Але у 2020 р. Ящук пов’язала свою долю з партією "Слуга народу". Стала її кандидаткою на посаду Хмельницького міського голови і посіла друге місце. Щоправда, результат її був розгромний: за неї віддали свої голоси лише 4,9% виборців, а 86,83% підтримали "свободівця" Олександра Симчишина, який керує містом з 2015 року. Також Ящук очолювала список "слуг народу" до міськради і була обрана депутаткою. А наступного року отримала керівну посаду в головному управлінні Національної соціальної сервісної служби у Хмельницькій області (в системі Мінсоцполітики).

У березні 2022 року, невдовзі після початку великої війни, тодішній міністр внутрішніх справ Монастирський, який був сам з Хмельницького, працевлаштував Ящук директором департаменту освіти, науки та спорту МВС. А відомча освіта в системі МВС найпотужніша в Україні. До неї належать 11 закладів вищої освіти: Національна академія внутрішніх справ у Києві, Харківський національний університет внутрішніх справ, Дніпровський, Донецький (переїхав до Кропивницького), Львівський та Одеський державні університети внутрішніх справ, Національна академія Держприкордонслужби імені Богдана Хмельницького у Хмельницькому, Національна академія Нацгвардії у Харкові, Київський інститут Нацгвардії, Національний університет цивільного захисту у Харкові, Львівський державний університет безпеки життєдіяльності. Плюс ліцеї МВС у Києві, Дніпрі, Івано-Франківську, Вінниці, Кривому Розі.

18 січня 2023 р. разом із Денисом Монастирським та його першим заступником Євгенієм Єніним загинув у авіакатастрофі в Броварах держсекретар МВС Юрій Лубкович. 20 січня Кабмін тимчасово поклав виконання обов’язків держсекретаря МВС на Ящук, а 14 лютого призначив її держсекретарем МВС.

Департамент комунікації МВС повідомив, що Ящук відповідає за організацію роботи апарату міністерства, а також, серед іншого, координує роботу закладів освіти системи МВС і системи охорони здоров’я та реабілітації. Саме Ящук очолює Наукову раду МВС, утворену 18 липня 2022 р.

Наразі Ящук повністю інтегрувалася в команду Клименка. Свій політичний зв’язок із "слугами народу" вона обірвала 20 листопада 2025 р., склавши мандат депутата Хмельницької міськради.

керівник патронатної служби МВС

В команді Клименка найдосвідченіший діяч — Іван Куцик. Клименко народився 1972 року, а Куцик того року вже почав працювати в органах внутрішніх справ. Пропрацював там близько 18 років, до 1990-го. Потім близько 10 років працював у автотранспортних підприємствах. У травні 1998 р., коли він був гендиректором підприємства "Тойота-Україна", Леонід Кучма присвоїв йому почесне звання "Заслужений працівник транспорту України".

2000 року в житті Куцика почався новий етап — апаратно-патронатний, який фактично триває дотепер. Це теж служба в органах внутрішніх справ, але своєрідна. Почався цей етап з посади голови правління — гендиректора АТ "Президент-готель "Київський". У грудні 2000 р. Кучма нагородив його орденом "За заслуги" III ступеня, у липні 2001 р. — медаллю "За працю і звитягу", а у серпні 2001 р. присвоїв йому спеціальне звання генерал-майора міліції.

Наступним пунктом в кар’єрі Куцика стала посада заступника керівника Державного управління справами. У травні 2002 р. запрацював новий парламент, його спікером було обрано керівника адміністрації Кучми Володимира Литвина, а у червні 2002 р. Куцик став першим заступником керівника апарату Верховної Ради — керуючим справами. У серпні 2002 р. Кучма присвоїв йому спеціальне звання генерал-лейтенанта міліції та перший ранг державного службовця, а у квітні 2004 р. — спеціальне звання генерал-полковника внутрішньої служби. По-сучасному це генерал поліції першого рангу.

Після Помаранчевої революції Куцик був потрібен різним політичним таборам. Спочатку він працював на Віктора Ющенка. У квітні-листопаді 2005 р. був заступником секретаря РНБО, потім повернувся на посаду в апараті парламенту, а у травні-жовтні 2006 р. обіймав посаду радника президента — керівника головної служби з питань діяльності військових формувань і правоохоронних органів Секретаріату президента.

Далі він працював на Януковича, який посів крісло прем’єра. З жовтня 2006 р. був його радником, з лютого 2007 р. — першим заступником міністра Кабінету міністрів.

2 листопада 2007 р. Ющенко своїм указом №1060 скасував таємний указ Кучми від 21 лютого 2001 р. №107 "Про посади в органах виконавчої влади та інших цивільних установах, які можуть бути заміщені особами вищого офіцерського (начальницького) складу". У грудні 2007 р. Янукович втратив крісло прем’єра, а у січні 2008 р. уряд Юлії Тимошенко розпорядився "відповідно до указу президента України від 2 листопада 2007 р. №1060 звільнити Куцика Івана Марковича з посади першого заступника міністра Кабінету міністрів України з направленням у розпорядження МВС".

У лютому 2008 р. Куцик повернувся в апарат парламенту на посаду заступника керівника, у липні 2011 р. отримав від Януковича орден Данила Галицького, пізніше став першим заступником керівника апарату Верховної Ради — керуючим справами. Втратив цю посаду у вересні 2015 р.

У червні 2016 р. Петро Порошенко призначив Куцика заступником керівника, у липні 2016 р. — в.о. керівника, у грудні 2016 р. — керівником Державного управління справами. Якраз тоді запрацювала система електронного декларування, і Куцик у своїй декларації називав себе так: "поліцейський, відряджений для проходження служби на посаді керівника Державного управління справами".

Володимир Зеленський звільнив Куцика з цієї посади у червні 2019 р. Куцик міг би відійти від справ (у липні 2019 р. йому виповнилося 68 років), але справи не відійшли від нього. У вересні 2019 р. Клименко очолив Нацполіцію і запросив Куцика до себе радником. У 2021 р. Куцик отримав посаду начальника відділу документального забезпечення департаменту забезпечення діяльності голови Нацполіції. У лютому 2023 р. Клименко став міністром внутрішніх справ і взяв із собою Куцика, давши йому посаду керівника патронатної служби МВС. І Куцик патронує його, наче батько сина, з огляду на різницю у віці.

Основні офіційні функції патронатної служби — консультування міністра, підготовка матеріалів, забезпечення зв'язку міністра із посадовими особами інших органів державної влади, організація зустрічей та зв'язків міністра із громадськістю та медіа, розроблення пропозицій, виконання інших доручень міністра.

директор департаменту юридичного забезпечення МВС

Серед усіх директорів департаментів МВС лише один є членом колегії МВС, засідаючи разом з міністром, його заступниками, держсекретарем, керівниками Нацгвардії, Нацполіції, ДСНС, прикордонної та міграційної служб і головою профільного парламентського комітету. Це директор департаменту юридичного забезпечення МВС Денис Горбась.

Він працює в МВС з 1999 року. Першого професійного досвіду в якості юриста набув у головному управлінні військового та матеріально-технічного забезпечення МВС. Крок за кроком піднявся до посади заступника начальника управління юридичного забезпечення МВС. У жовтні 2013 р. Янукович присвоїв йому почесне звання "Заслужений юрист України", після чого він і здобув свою нинішню посаду.

У серпні 2015 р. Порошенко присвоїв йому спеціальне звання генерал-майора міліції, яке невдовзі перейменувалося на "генерал поліції третього рангу", а у серпні 2017 р. нагородив орденом "За заслуги" III ступеня.

Через цей департамент проходять усі проєкти постанов уряду та наказів МВС, які народжуються в системі МВС. Не менш важливими функціями департаменту Горбася є представництво інтересів МВС у судах, юридичне супроводження фінансово-господарської діяльності МВС, організація правової роботи, пов’язаної з укладенням договорів та контрактів.

директор департаменту забезпечення діяльності міністра МВС

Серед найбільш наближених до Клименка осіб є Сергій Бойчук. Коли Клименко в листопаді 2015 р. перейшов працювати начальником департаменту кадрового забезпечення Нацполіції, Бойчук став його заступником на цій посаді. З 2017 року Бойчук був заступником Клименка — спочатку на посаді заступника голови Нацполіції, а з 2019 року на посаді голови Нацполіції; з 2020 року — його радником.

Отримавши в лютому 2023 р. посаду міністра внутрішніх справ, Клименко працевлаштував Бойчука біля себе директором департаменту забезпечення діяльності міністра. На відміну від патронатної служби, яка опікується зовнішніми зв’язками міністра (з посадовцями інших органів влади, медіа, громадськістю), департамент Бойчука забезпечує комунікацію Клименка всередині системи МВС. Основні завдання департаменту:

• організація та здійснення планування діяльності міністра, забезпечення діяльності колегії МВС та проведення нарад керівництва МВС;
• вивчення за дорученням міністра стану реалізації Нацгвардією, Нацполіцією, ДСНС, прикордонною та міграційною службами покладених на них завдань та функцій;
• інформаційно-аналітичне, організаційне, протокольне, консультативне та інше забезпечення діяльності міністра щодо здійснення керівництва МВС, спрямування та координації діяльності Нацполіції, ДСНС, прикордонної та міграційної служб, реалізації інших повноважень;
• забезпечення функціонування ефективної системи внутрішнього контролю.

директор департаменту фінансово-облікової політики та бухгалтерського обліку — головний бухгалтер МВС

Фінансові питання — найчутливіші в роботі будь-якої команди. Тому навряд чи хтось здивувався, коли Клименко, перейшовши з Нацполіції до МВС, призначив на посаду директора департаменту фінансово-облікової політики та бухгалтерського обліку — головного бухгалтера МВС добре знайомого йому фахівця — Володимира Іванченка, який очолював відповідний департамент Нацполіції з часу її утворення у 2015 році.

Основні функції департаменту Іванченка:

• участь у бюджетному процесі;
• ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової, бюджетної та іншої звітності апарату МВС;
• здійснення методичного керівництва та поточного контролю за веденням бухгалтерського обліку, складенням фінансової та бюджетної звітності бюджетними установами системи МВС;
• участь у забезпеченні здійснення управління бюджетними коштами та моніторингу їх використання;
• забезпечення формування фонду оплати праці у системі МВС загалом та в апараті МВС зокрема;
• забезпечення моніторингу фінансового стану підприємств, що належать до сфери управління МВС.

Закон "Про державний бюджет України на 2026 рік" виділив МВС як головному розпоряднику бюджетних коштів 523,3 млрд грн, з яких 286,6 млрд грн, тобто більше половини, — це фонд оплати праці. Ці півтрильйона бюджетних гривень розподілено таким чином: 192,7 млрд грн — для Нацгвардії, 132,9 млрд грн — для прикордонної служби, 122,7 млрд грн — для Нацполіції, 46,1 млрд грн — для ДСНС, 22,3 млрд грн — для апарату МВС, 6,7 млрд грн — для міграційної служби. Усі ці гроші віртуально проходять через Іванченка.

директор департаменту майна та ресурсів МВС

Окрім фінансових питань, дуже чутливі в роботі будь-якої команди майнові питання. В МВС ними завідує Іван Рева. Він працював у Нацполіції з часу її створення. На початку був там заступником начальника департаменту управління майном — начальником управління. У 2020 році, коли Нацполіцію вже очолював Клименко, Рева пішов на підвищення — став директором департаменту управління майном.

А в 2023 році Клименко взяв його з собою в МВС на посаду директора департаменту майна та ресурсів. Основні функції департаменту:

• забезпечення реалізації МВС повноважень суб’єкта управління об’єктами державної власності;
• забезпечення права працівників, пенсіонерів апарату МВС, членів їх сімей на житло;
• забезпечення належного використання і схоронності відомчого житлового фонду;
• організація та вжиття заходів з упровадження системи енергетичного менеджменту в МВС, його сервісних центрах, закладах, установах і підприємствах;
• організація роботи служби пожежної безпеки МВС та метрологічної служби МВС.

18 березня 2026 р. антикорупційний центр "Межа" випустив розслідування "Родина в Москві, кліпи для Тіматі і $415 тисяч: хто такий Іван Рева в МВС". Розслідувачі стверджують, що "посадовець МВС Рева обростає майном на $415 000, поки його родичі ведуть бізнес у Росії та працюють з режисером Тіматі". Під родичами з бізнесом у Росії маються на увазі рідна сестра і швагро (чоловік сестри). "Швагро посадовця — російський режисер Кирило Косіцин, який знімав кліпи для Тіматі; сестра Реви роками жила в Москві і досі продає брендові речі росіянам", — говорить "Межа". Водночас розслідувачі зацікавилися майном Реви. "Родина купує квартиру 117 м² у ЖК Park Stone на Оболоні приблизно за $260 тисяч; користується нею сам посадовець МВС, хоча оформлена вона на родичів; паралельно дружина чиновника приватизує службову квартиру Нацполіції", — стверджує "Межа".

21 квітня той же центр "Межа" повідомив, що після розслідування "Межі" Державне бюро розслідувань розпочало досудове розслідування. Щодо посадовця також уже проводиться моніторинг способу життя. Йдеться про можливе внесення недостовірних відомостей до декларації за 2021 рік. За даними "Межі", у декларації не відображені доходи на суму 7 597 131 грн, необхідні для придбання квартири у ЖК Park Stone площею 117 м², фактичним власником якої слідство вважає самого Реву. Оформлена ж вона на сестру посадовця, яка багато років проживає у Москві. У 2023 році квартиру переписали на матір, але фактично нею так і користується сам Іван Рева, — стверджує "Межа".

директор департаменту комунікації МВС

МВС через специфіку своєї діяльності потребує постійної комунікації з медіа та суспільством. Цим керує Мар’яна Рева, яка теж входить до найближчого кола Клименка.

З 2015 року вона відточувала свої професійні навички на посаді начальника сектору/відділу комунікації головного управління Нацполіції у Чернівецькій області. Того ж року її чоловік Петро Рева придбав окрему квартиру в Києві (на додаток до квартири, яку він спільно з родичами приватизував 1995 року). 2018 року Мар’яна Рева переїхала до столиці та працевлаштувалася головним спеціалістом відділу комунікації головного управління Нацполіції у Києві.

А 2019 року Клименко, очоливши Нацполіцію, дав їй посаду свого помічника. 2023 року, ставши міністром, він призначив її директором департаменту комунікації МВС.

Її чоловік Петро Рева працював в управлінні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Київській області, став там заступником начальника управління — начальником юридичного відділу, а 2023 року перейшов у Нацполіцію на посаду головного інспектора відділу планування та державних закупівель управління державних закупівель та рухомого майна департаменту управління майном. З 2025 року він вже там заступник начальника названого відділу.

Мар’яна Рева не є близькою родичкою директора департаменту майна та ресурсів МВС Івана Реви. Просто так співпало, що два департаменти МВС очолюють люди з однаковим прізвищем. І що чоловік Мар’яни Реви зараз працює в департаменті Нацполіції, яке раніше очолював Іван Рева.

Завдання департаменту комунікації МВС доволі широкі: від формування та реалізації державної інформаційної політики, координації взаємодії системи МВС з медіа та громадськістю — до забезпечення заходів із протидії інформаційно-гібридним загрозам, створення медіапродукту, інформаційного та креативного контенту та презентаційних матеріалів для забезпечення стратегічних комунікацій.

Сама Мар’яна Рева не лише виконує функції прессекретаря Клименка, а й модерує численні заходи за його участі. Свіжий приклад: 26 травня Клименко взяв участь у IV міжнародному саміті міст і регіонів "Партнерство. Стійкість. Готовність" за участі Зеленського. Під час панельної дискусії "Безпековий вимір стійкості українських громад і регіонів" Клименко представив діяльність МВС у сферах цивільного захисту та посилення стійкості громад. Міністр був головним спікером цієї дискусії, а модератором — Мар’яна Рева.

15 травня в Києві за підтримки консультативної місії Євросоюзу в Україні відбувся Комунікаційний форум системи МВС 4.0, який об’єднав близько 200 фахівців комунікаційних підрозділів з різних регіонів держави. Керувала цим заходом Мар’яна Рева.

начальник Головного сервісного центру МВС

Головний сервісний центр (ГСЦ) МВС здійснює надання платних і безоплатних послуг, віднесених до компетенції МВС. Наразі в Україні функціонує 143 сервісних центри МВС. Серед основних їхніх функцій та послуг — видача та обмін посвідчень водія, реєстрація та перереєстрація транспортних засобів, видача та зберігання номерних знаків, а також оформлення дозволу на перевезення небезпечних вантажів. На базі сервісного центру МВС можна скласти іспити для отримання права керування транспортними засобами.

3 грудня 2024 р. вийшов відеосюжет "Схема з талонами і розпаковка інспекторів: як Bihus.Info здавали на права, а вийшло розслідування". "Сервісні центри МВС працюють неефективно і не можуть впоратися із обслуговуванням громадян: люди ночують під СЦ в черзі за талонами на практичний іспит, за електронним талоном доводиться полювати цілодобово через некоректну роботу системи, а хакери й "бігунки" продовжують їх продавати за гроші. Тим часом співробітники СЦ їздять на роботу на авто, що відсутні в деклараціях через оформлення або на родичів, або й на просто сторонніх людей. Окрім цього, на їхніх близьких оформлено чимало іншого дороговартісного майна", — повідомили розслідувачі.

З 2022 року начальником ГСЦ МВС був Микола Рудик, який з 2021 року працював начальником регіонального сервісного центру МВС в м. Києві, а до того був начальником територіального сервісного центру (ТСЦ) 8047 у столиці. Відеосюжет Bihus.Info вийшов 3 грудня 2024 р., а вже 5 грудня Рудик був звільнений. За повідомленням Bihus.Info, разом з ним звільнилися 8 співробітників ТСЦ 8041.

Але дарма розслідувачі хвилювалися за долю Рудика. Він продовжує отримувати зарплату за сумісництвом в Національній академії внутрішніх справ України (цей вид доходів відображено в усіх його деклараціях, починаючи з 2017 року). І він спокійно працевлаштувався заступником директора державної установи "Центр пробації" (в системі Мін’юсту). Зараз він значиться на сайті цієї установи як в.о. директора.

Між тим новим начальником ГСЦ МВС став полковник поліції Олександр Малиш.

З 2021 року він командував батальйоном патрульної поліції в містах Краматорську та Слов’янську, з 2024 року був начальником управління патрульної поліції в Рівненській області. Також він має досвід бойових дій та був командиром взводу батальйону особливого призначення "Дніпро-1". Відзначений медаллю "За військову службу Україні", відзнакою президента "За участь в антитерористичній операції", почесним нагрудним знаком головнокомандувача ЗСУ "Срібний хрест" й іншими нагородами.

Однак питання про те, чи відбулися принципові позитивні зміни в роботі ГСЦ МВС, залишається відкритим. Керівник громадської організації "Рабів до Раю не пускають" Іван Спринський стверджує, що Малиш — "функціонер, чий шлях від Краматорська до Києва тягнеться шлейфом покривання корупціонерів та прихованих статків", і тепер "під гучними гаслами перезавантаження та "реформи" Сервісних центрів МВС виросла нова вертикаль корупції та тендерного дерибану".

голова Державної міграційної служби

Державна міграційна служба України (ДМС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом міністрів через міністра внутрішніх справ. В положенні про ДМС записано, що голова ДМС "призначається на посаду та звільняється з посади Кабінетом міністрів України відповідно до законодавства про державну службу". Закон "Про державну службу" говорить, що керівники центральних органів виконавчої влади відносяться до категорії "А" і що Комісія з питань вищого корпусу державної служби проводить конкурс на зайняття посад державної служби категорії "А".

Наталія Науменко з 2011 року керувала департаментом у справах біженців та іноземців ДМС. 22 серпня 2018 р. отримала посаду першого заступника голови ДМС. 29 вересня 2021 р. уряд Шмигаля поклав на неї виконання обов’язків голови ДМС, а 11 жовтня 2021 р. призначив її головою ДМС. Звісно, це рішення приймалося не на рівні МВС чи уряду, а в Офісі президента, де куратором силових відомств з серпня 2020 р. є Олег Татаров.

6 жовтня 2021 р., за п’ять днів до призначення Науменко, 20 правозахисних організацій виступили з проханням "провести відкритий конкурс на заміщення посади керівника ДМС за участю громадських правозахисних організацій". "Протягом багатьох років діяльність ДМС викликає справедливі зауваження громадян України, шукачів притулку в нашій країні і правозахисного співтовариства. Численні проблеми організації роботи даної служби не будуть вирішені без рішучої зміни підходів до прав людини з боку керівництва і співробітників служби", — наголосили правозахисники. Однак керівництво держави проігнорувало їхню позицію.

Найбільша претензія правозахисників до ДМС — це співпраця з ворогом. "Україна систематично протягом останніх років видає на запит авторитарних країн представників опозиції та опонентів тамтешніх влад. І неважливо, будуть це активісти чи опозиціонери з Казахстану, Туреччини, Таджикистану, Білорусі чи навіть країни-агресора Росії, з якою Україна фактично воює. Україна називає це виконанням міжнародних зобов’язань щодо розшуку, переслідування та видавання правопорушників, які перебувають у міжнародному розшуку", — зазначав 27 липня 2021 р. адвокат Олексій Скорбач, який представляє інтереси шукачів притулку в Україні. Він додав, що "усе це не могло б відбуватися без активного "невтручання" Офісу президента", який "дозволяє та заохочує ухвалення рішень повз елементарне дотримання процесу та права" та перетворився "на кабінет менеджера з торгівлі домовленостями".

Науменко на чолі ДМС продовжила цю практику навіть під час повномасштабної війни. "У нас було багато випадків, коли органи видавали людей до Росії, до інших тоталітарних країн, а потім їх там вбивали, переслідували, садили у тюрми. Це постійна практика, яка триває, — розповів Радіо Свобода засновник благодійного фонду "Людина і право" Борис Захаров 28 квітня 2026 р. За його словами, так було з Зауром Шогенцуковим з Кабардино-Балкарії, який хотів воювати проти Росії на боці України. Його затримали у серпні 2024 р. в Україні, коли він нелегально перетнув кордон з метою вступити в легіон "Свобода Росії". Він перебував у ПТПІ (пункті тимчасового перебування іноземців) ДМС, звідти "його відправили в Росію через Білорусь. Родичам видали мертве тіло чоловіка в Нальчику", — констатував правозахисник.

2 квітня 2026 р. Галицький райсуд Львова задовольнив позов ДМС про видворення з України Руслана Хакімова. Він втік із Росії у 2015 році. Як пояснює Радіо Свобода, він волонтер і розробник наземних роботизованих комплексів, його дружина і троє дітей живуть в Україні і всі мають українське громадянство. 28 травня восьмий апеляційний адміністративний суд у Львові розпочав розгляд апеляції. Готовність взяти його на поруки висловили троє народних депутатів з "Європейської солідарності": Софія Федина, Михайло Бондар і Володимир Ар’єв. "Держава знайшла якісь підстави для Руслана Хакімова, щоб його відправити в Росію, де йому загрожує "розстрільна стаття", бо допомагав Україні і боровся проти Росії. Тому я готовий його відстоювати і доводити українській державі, що розробники НРК нам потрібні", — заявив у коментарі Радіо Свобода Михайло Бондар. Можна припустити, що голова ДМС Науменко — лише виконавиця, а рішення, як і раніше, приймаються в Офісі президента.

Наталія Науменко не є близькою родичкою заступника міністра Сергія Науменка.

командувач Національної гвардії

Національна гвардія України (НГУ) була відроджена 2014 року на базі Внутрішніх військ МВС. Як визначає закон, "Національна гвардія України є військовим формуванням з правоохоронними функціями, що входить до системи Міністерства внутрішніх справ України", "військово-політичне та адміністративне керівництво Національною гвардією України здійснює міністр внутрішніх справ України", "командувач Національної гвардії України призначається на посаду президентом України за поданням міністра внутрішніх справ України та звільняється з посади президентом України".

Олександр Півненко 2008 року закінчив факультет військової підготовки (нині це Військовий інститут танкових військ) НТУ "ХПІ" і відтоді служив у Внутрішніх військах, з 2014 року — у НГУ. Брав активну участь в АТО. 17 червня 2016 р. нагороджений орденом "За мужність" III ступеня. 2021 року закінчив Національний університет оборони України (оперативно-тактичний рівень).

З першого дня повномасштабної війни командир окремого загону спеціального призначення Східного територіального управління НГУ полковник Олександр Півненко брав участь в обороні Харкова. 30 квітня 2022 р. нагороджений орденом "За мужність" II ступеня. Того ж року був призначений командиром 3-ї бригади оперативного призначення імені полковника Петра Болбочана НГУ. Згодом вона утримувала позиції в районі Торецька Донецької області, а потім понад два місяці брала участь у надзвичайно виснажливих боях за Бахмут.

23 березня 2023 р. полковнику Олександру Півненку присвоєно звання Герой України з врученням ордена "Золота Зірка". З початку травня 2023 р. він командував Східним територіальним управлінням НГУ.

8 липня 2023 р. Зеленський за поданням Клименка призначив Півненка командувачем НГУ, 25 липня 2023 р. увів його до персонального складу Ставки верховного головнокомандувача, 29 вересня 2023 р. присвоїв йому військове звання бригадного генерала, 25 лютого 2026 р. — генерал-майора.

10 травня 2025 р. МВС повідомило: "6 посадовців керівної ланки напрямку матеріально-технічного забезпечення Головного управління Національної гвардії відсторонені від посад. МВС призначило службове розслідування. Надається повне сприяння слідству". 25 липня директор НАБУ Семен Кривонос повідомив в інтерв’ю "Суспільному": "Важливо, що за результатами нашого розслідування вже звільнено високопосадовця Нацгвардії, низку її посадовців. У нас призначено експертизи ― і я сподіваюся, що ми досягнемо результату в цій справі у вигляді підозри тим чи іншим особам. А командувач продовжує працювати. Наскільки я знаю, він на місці, виконує бойові завдання, керує військом, повністю підтримує діяльність Національної гвардії. Це найважливіше зараз ― захист від ворога".

2 серпня 2025 р. Клименко повідомив: "Нещодавнє викриття військовослужбовців Нацгвардії — це результат роботи колег-правоохоронців і доказ того, що не може бути недоторканих серед порушників закону. За моєю вказівкою негайно розпочато службове розслідування, а командувач Нацгвардії відсторонив фігурантів з посад. Але реакція — ще не все. У Національній гвардії ми впроваджуємо системні запобіжники, які мають унеможливити зловживання зсередини. Мова про новостворене Управління контролю за службовою (бойовою) діяльністю. Воно працюватиме за принципом внутрішньої безпеки, незалежно та професійно, і вже формується команда з фахівців, які пройшли відбір за критеріями доброчесності й професійної придатності".

голова Національної поліції

Національна поліція України (НПУ) створена 2015 року. Як визначає закон, НПУ є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом міністрів через міністра внутрішніх справ; керівник НПУ призначається на посаду та звільняється з посади Кабінетом міністрів за поданням прем’єр-міністра відповідно до пропозицій міністра внутрішніх справ.

Іван Вигівський 2003 року закінчив Харківський національний університет внутрішніх справ. Трудову діяльність почав з посади слідчого Очаківського міськрайонного відділу управління МВС в Миколаївській області. З грудня 2016 р. був заступником начальника головного управління — начальником слідчого управління головного управління НПУ в Миколаївській області.

Подальшу кар’єру будував під керівництвом Клименка. З лютого 2020 р. Вигівський був начальником головного управління НПУ в Полтавській області, з серпня 2021 р. — начальником головного управління НПУ у м. Києві. 24 серпня 2021 р., у День незалежності України, Зеленський присвоїв йому спеціальне звання генерала поліції третього рангу.

7 лютого 2023 р. Клименко отримав посаду міністра внутрішніх справ і був звільнений з посади голови НПУ; виконання обов’язків голови НПУ уряд тимчасово поклав на Вигівського. 14 липня 2023 р. Кабмін призначив Вигівського головою НПУ. 4 липня 2025 р. Зеленський присвоїв йому спеціальне звання генерала поліції другого рангу.

За останні два місяці НПУ пережила два гучні скандали. Перший — через теракт у Голосіївському районі Києва 18 квітня, коли двоє патрульних поліцейських втекли з місця події, залишивши цивільних громадян без захисту. Внаслідок нападу загинули 7 людей, ще 13 отримали поранення. Цей інцидент викликав величезне суспільне обурення та призвів до кадрових перестановок і кримінальних справ. 19 квітня з посади начальника департаменту патрульної поліції НПУ звільнився генерал поліції третього рангу Євген Жуков. 21 квітня Клименко повідомив, що за результатами службового розслідування від посад відсторонено всю вертикаль від командирів підрозділів до керівництва київської патрульної поліції. Втім, звільнений керівник Голосіївського управління поліції полковник поліції Араік Кочкадамян отримав посаду заступника начальника головного управління НПУ в Київській області.

20 травня СБУ та Офіс генпрокурора за сприяння Клименка і департаменту внутрішньої безпеки НПУ викрили посадовців регіональних управлінь поліції на незаконних схемах. "За матеріалами справи, фігуранти займалися "кришуванням" діяльності моделей в інтернет-платформах із відвертим контентом. Так, за різні суми неправомірної вигоди посадовці гарантували "підопічним" не притягнення їх до відповідальності за протиправний контент. Серед затриманих правоохоронцями: начальник ГУНП в Івано-Франківській області; заступник начальника ГУНП в Івано-Франківській області; перший заступник начальника ГУНП у Тернопільській області; заступник начальника ГУНП у Житомирській області; водій автогосподарства ДУ "Центр обслуговування підрозділів МВС", який виконував роль посередника-кур’єра. Під час обшуків вилучено докази незаконної діяльності та грошові кошти, ймовірно отримані злочинним шляхом", — повідомила СБУ.

"За даними слідства, керівництво територіальних підрозділів поліції в Івано-Франківській, Тернопільській та Житомирській областях могли забезпечувати безперешкодну роботу мережі так званих "порноофісів", — додав генпрокурор Руслан Кравченко. — За нашими даними, посередником у схемі був водій одного із заступників міністра внутрішніх справ України. Використовуючи зв’язки серед керівного складу Нацполіції, він домовлявся з посадовцями про невтручання у роботу таких "порноофісів". За щомісячну неправомірну вигоду керівники поліції мали не вживати заходів реагування, не документувати правопорушення, не припиняти незаконну діяльність та завчасно попереджати про можливі перевірки. Розмір "абонплати" становив 20 тис. доларів США щомісяця для керівництва регіонального підрозділу поліції. Ще 5 тис. доларів США отримував посередник".

Однак цього разу принцип відповідальності за діяння підлеглих не спрацював. Заступник Клименка Тетеря, чий водій фігурує у справі як посередник, та Вигівський, чиї підлеглі в трьох областях стягували "абонплату" в "порноофісах", обидва залишилися на посадах.

голова Державної служби з надзвичайних ситуацій

Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом міністрів через міністра внутрішніх справ. ДСНС очолює голова, який призначається на посаду та звільняється з посади Кабінетом міністрів за поданням прем’єр-міністра, внесеним на підставі пропозицій міністра внутрішніх справ.

Андрій Даник розпочав службу в органах і підрозділах цивільного захисту в серпні 1995 р. на посаді курсанта Черкаського пожежно-технічного училища МВС. З липня 1998 р. проходив службу в підрозділах цивільного захисту Донеччини, де обіймав посади від начальника караулу до заступника начальника головного управління ДСНС. У лютому 2015 р. нагороджений орденом "За мужність" III ступеня, у лютому 2017 р. — орденом Богдана Хмельницького III ступеня.

З січня 2020 р. Даник обіймав посаду начальника головного управління ДСНС у Черкаській області. Пізніше був переведений до Києва на посаду начальника управління європейської інтеграції та міжнародного співробітництва ДСНС. 8 вересня 2023 р. уряд поклав на Даника тимчасове виконання обов’язків першого заступника голови ДСНС, 29 вересня 2023 р. призначив його заступником голови ДСНС.

Далі 27 лютого 2024 р. уряд поклав на Даника тимчасове виконання обов’язків голови ДСНС, а 28 червня 2024 р. призначив його головою ДСНС. 23 серпня 2024 р. Зеленський присвоїв йому спеціальне звання генерал-майора служби цивільного захисту, а 30 вересня 2025 р. — генерал-лейтенанта служби цивільного захисту.

в.о. голови Державної прикордонної служби України

Державна прикордонна служба України (Держприкордонслужба) є правоохоронним органом спеціального призначення. Адміністрація Держприкордонслужби є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом міністрів через міністра внутрішніх справ. Голову Держприкордонслужби призначає на посаду президент за поданням прем’єр-міністра та припиняє його повноваження на цій посаді.

Валерій Вавринюк у 1996 році закінчив Національну академію Держприкордонслужби імені Богдана Хмельницького. Дійшов до керівних посад в регіональних управліннях Держприкордонслужби. Учасник бойових дій на сході України. З грудня 2014 р. по липень 2015 р. був заступником начальника регіонального управління — начальником оперативно-військового відділу Східного регіонального управління Держприкордонслужби.

Потім призначався на посади начальників прикордонних загонів в Східному та Західному регіональних управліннях та посади в управлінні Східного регіонального управління. У 2019 році був призначений начальником Східного регіонального управління. 24 серпня 2021 р., у День незалежності України, Зеленський присвоїв йому військове звання бригадного генерала, 17 квітня 2022 р. нагородив орденом Богдана Хмельницького III ступеня, а 30 квітня 2023 р. присвоїв йому військове звання генерал-майора.

Наприкінці 2023 р. Вавринюк був призначений начальником Західного регіонального управління. 20 жовтня 2025 р. Зеленський призначив Вавринюка першим заступником голови Держприкордонслужби, а 4 січня 2026 р. указав йому тимчасово виконувати обов’язки голови Держприкордонслужби.

Попередником Вавринюка був Сергій Дейнеко, якого Зеленський призначив головою Держприкордонслужби ще 13 червня 2019 р., в перший місяць свого президентства. Про намір звільнити Дейнека Зеленський повідомив 2 січня 2026 р. "Є завдання щодо зміни підходів у роботі ДПСУ", — пояснив він. Справжня причина стала відома невдовзі. 22 січня детективи НАБУ повідомили ексголові Держприкордонслужби про підозру. Його викрили, за інформацією НАБУ, "на систематичному одержанні неправомірної вигоди за сприяння безперешкодному перетину державного кордону". НАБУ оприлюднило аудіозаписи того, як топ-посадовець Держприкордонслужби та його підлеглий розподіляють гроші, отримані за контрабанду: кому скільки віддати. За даними НАБУ, лише упродовж липня-листопада 2023 р. прикордонники отримали щонайменше 204 тис. євро неправомірної вигоди за безперешкодний проїзд 68 автомобілів, тобто по 3000 євро за кожен транспортний засіб.

30 січня ВАКС обрав Дейнеку запобіжний захід у вигляді застави в 10 млн грн. 4 лютого за Дейнека внесли 10 млн грн застави, 6 лютого він звільнився зі служби за рішенням ВЛК. А 3 березня спікер Держприкордонслужби Андрій Демченко повідомив РБК-Україна, що "на підставі закону України "Про військовий обов'язок" генерал-лейтенанта Сергія Дейнека призвано для проходження служби за мобілізацією". Він додав, що Дейнеко став начальником Луганського прикордонного загону.

Ще 2 січня Зеленський анонсував: "Найближчим часом міністр Клименко представить кандидатури на заміну очільника ДПСУ". 15 січня Клименко у коментарі "24 Каналу" назвав єдиного кандидата, якого він бачить на посаді керівника Держприкордонслужби. Йдеться про Вавринюка, який нині виконує обов'язки на цій посаді. Клименко наголосив, що Вавринюк має розуміння системної роботи, а також, що важливо, бойовий досвід.

"Потрібно ще трохи часу, щоб ухвалити остаточне рішення. Може, до місяця. Проаналізуємо, як йому вдається справлятися із задачами такого рівня. Поки що результати позитивні, — повідомив міністр. — Але в будь-якому разі — кінцеве рішення за президентом". Це "може, до місяця" триває вже понад чотири місяці.

29 травня НАБУ та САП викрили посадовця Держприкордонслужби та власника приватної компанії з виробництва безпілотників на вимаганні неправомірної вигоди в особливо великому розмірі: мільйон доларів за безперешкодне постачання дронів. "Сьогодні в Києві співробітники НАБУ провели обшуки в кількох підрозділах ДПСУ. Вони пов’язані з закупівлею безпілотних авіаційних комплексів в минулому році", — одразу ж підтвердила Держприкордонслужба, наголосивши, що вона співпрацює зі слідством, сприяє проведенню процесуальних заходів та сама зацікавлена в об’єктивному розслідуванні всіх обставин, аби встановити ступінь причетності військового. "Ніхто не має ні законного, ні морального права наживатися на засобах для фронту. Саме тому в рамках розслідування слідству надається вся необхідна інформація, зокрема і матеріали з проведення переговорних процедур під час тендеру", — зазначила Держприкордонслужба.