Хто є чий в Міністерстві оборони. Зв’язки та сфери впливу

міністр оборони

Михайло Федоров — шостий міністр оборони, призначений за поданням президента Володимира Зеленського. Попередні п’ять з тих чи інших причин президента не влаштували.

У відеозверненні 2 січня він повідомив українцям, що вирішив змінити формат роботи МО і запропонував стати новим міністром оборони Федорову. Зеленський одразу ж нарізав йому задачі: "Разом з усіма нашими військовими, з військовим командуванням, разом із національними виробниками зброї та партнерами України треба реалізувати у сфері оборони такі зміни, які допоможуть. Усе тримається на стійкості українців, і в нашої стійкості має бути необхідна зброя, необхідна енергія, необхідні фінанси, необхідна політика, необхідна підтримка інституцій". Він висловив сподівання, що Федоров зможе "додати технологічності" українській армії.

Щоправда, захищати цю кандидатуру перед Верховною Радою Зеленський не захотів. Замість нього це довелося робити його представниці у парламенті Галині Михайлюк. Від імені президента вона наголосила, що "швидкість та технологічність повинні бути новим стандартом у боротьбі з російським окупантом, а також збереження життя наших воїнів". І вона нагадала, що Федоров вже зробив чимало для цього на посаді міністра цифрової трансформації. "Серед ключових проєктів, які були запущені саме в оборонній сфері, треба відмітити Starlink, запуск "Армії дронів", створення ударних рот БпЛА, системи нарахування є-Балів, яка стала інноваційною для всього світу та реальним геймченджером на полі бою", — заявила представниця президента.

І далі вона майже в буквальному сенсі проспівала дифірамби майбутньому міністру: "Зважаючи на вищезазначене, враховуючи результативність діяльності на високих посадах державного управління, глобальність та масштабність мислення інноваційного менеджера-реформатора, президент України вбачає кандидатуру Михайла Федорова найбільш відповідною сьогодні на посаді очільника оборонного відомства".

У свою чергу, Федоров сміливо висловив незадоволення проблемами, з якими стикаються військові на сьомому році президентства Зеленського. "Сьогодні залишається велика кількість проблем, які необхідно терміново вирішувати: паперова армія, радянські підходи, надмірна бюрократія та збої в забезпеченні фронту. Усе це заважає військовому на передовій діяти максимально ефективно і надійно захищати свою землю", — констатував він і рішуче пообіцяв нардепам радикальні зміни в МО.

"Сьогодні не можна воювати новими технологіями зі старою організаційною структурою, необхідні комплексні зміни. Наша мета — змінити систему, провести армійську реформу, покращити інфраструктуру на передовій, викорінити брехню і корупцію, — анонсував він. — Антикорупція — фундамент нового Міністерства оборони. Сьогодні той, хто краде на війні, — наш ворог".

Звісно, щоб реалізувати таку амбітну мету, як побудувати нове Міністерство оборони на новому фундаменті прямо під час повномасштабної війни, потрібно мати карт-бланш на кадрові зміни в МО. Схоже, Федоров його отримав, принаймні частково. Він був призначений на посаду міністра оборони 14 січня, тож його 100 днів минають 23 квітня. За цей час він встиг помітно оновити керівництво міністерства. Зокрема, коли він прийшов в МО, там було 11 заступників міністра (включно з першим заступником); на даний момент звільнено сімох з них, четверо залишилися (двоє з новим функціоналом) і призначено трьох нових.

перший заступник міністра оборони

5 лютого Кабмін призначив першим заступником Федорова на посаді міністра оборони Олексія Вискуба, який понад шість років, з 6 вересня 2019 р., був його першим заступником на посаді міністра цифрової трансформації. Якщо Федоров — рекордсмен за тривалістю неперервного перебування на міністерських посадах, то Вискуб — аналогічний рекордсмен серед перших заступників міністрів. А їхній тандем — це взагалі унікальне явище.

Тут показовим вже є сам перехід Вискуба з одного міністерства до іншого слідом за Федоровим. Цей перехід не вписується в звичайну траєкторію чиновницької кар’єри. Якщо Вискуб понад шість років був таким успішним на посаді першого заступника міністра, то на сьомому році вже можна було б підвищити його до міністра, тим більше що це крісло виявилося порожнім. Але ні, Федоров забрав Вискуба з собою до МО, а виконувати обов’язки міністра в Мінцифри залишив Олександра Борнякова (той був "простим" заступником Федорова, а не першим, як Вискуб).

Справа тут не в тому, що Федоров не довірив Вискубу Мінцифри, а геть в іншому: Вискуб для Федорова незамінний.

Сам Федоров знається на цифрових технологіях не більше, ніж рекламіст цукерок обізнаний у секретах кондитерського виробництва. У своїй офіційній біографії Федоров констатує, що він закінчив Запорізький національний університет (факультет соціології та управління), "Вищу політичну школу", "Освітню школу представників НАТО в Україні" та програму зі стратегії цифрової трансформації в Єльській школі менеджменту.

Вискуб в цьому плані його антипод: він знається не на рекламі, а на виробництві. У 2004 р. закінчив Дніпропетровський національний університет за спеціальністю "Комп’ютерні системи та мережі" (і вже потім у 2008 р. — Дніпропетровський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління).

У 2015–2019 рр., коли Федоров очолював компанію SMMStudio, що займалася налаштуваннями рекламних кампаній у соцмережах, Вискуб вже працював у Мінцифри, яке тоді називалося Держагентством з питань електронного урядування. З 26 червня 2015 р. Вискуб був заступником голови Держагентства, з 16 березня 2017 р. — першим заступником голови. 2 вересня 2019 р. Кабмін перетворив Держагентство на Мінцифри "під Федорова", і в результаті посада Вискуба змінила назву: він став першим заступником міністра.

У цьому тандемі антиподів незамінні обидва. Один розробляє, інший — політично "продає", піариться на цьому і вибиває гроші, щоб перший міг розробляти ще більше.

Ще один важливий момент полягає в тому, що Вискуб розробляв для Федорова не лише цифровий продукт, а й екосистемну стратегію Мінцифри, зокрема, стратегію "інтеграції" з Міноборони. 17 липня 2025 р. Міноборони очолив Денис Шмигаль, а 24 липня сайт ain.ua повідомив, що у Мінцифри зʼявиться Advisory Board (дорадча рада), причому Вискуб займе у ній позицію Ecosystem Strategy Advisor. Ця позиція відповідальна за взаємодію з оточенням (партнерами і конкурентами) і фокусується на розбудові мережі партнерств та пошуку синергії з іншими гравцями. Хоча цей план не було втілено, але він показав роль, яку відводив Федоров Вискубу у своїй команді: радник з екосистемної стратегії. 

Про яку саме екосистему йшлося, стало відомо 30 липня, коли уряд Юлії Свириденко затвердив склад урядових комітетів. Федоров очолив комітет з дуже довгою назвою: "з питань цифрової трансформації, інновацій, розвитку освіти, науки та технологій, охорони здоров’я, молоді та спорту, ветеранів, національної безпеки і оборони, соціальної і промислової політики, національної єдності, азартних ігор та лотерей". Спектр інтересів Федорова був дуже широкий, від Міноборони до PlayCity. А за розробку стратегії реалізації цих інтересів відповідав Вискуб.

І коли Зеленський довірив Федорову Міноборони, зажадавши, щоб він "додав технологічності" українській армії, то Федоров не міг не забрати з собою Вискуба. Із початком повномасштабної війни саме Вискуб в команді Мінцифри займався впровадженням важливих військових проєктів, таки як "Армія дронів", "Лінія дронів", "Армія дронів.Бонус"; створенням дроново-штурмових полків, побудовою ешелонів БпЛА-екіпажів, розвитком "малої" ППО.

У команді МО Вискуб продовжує відповідати за розвиток ключових військових проєктів.

заступник міністра оборони

Ще з 2019 р. працював з Федоровим у Мінцифри. Мстислав Банік, як і Федоров, не айтішнік. У 2011 р. закінчив Кіровоградський інститут комерції за спеціальністю "Фінанси" (і потім у 2024 р. — Київський національний університет імені Тараса Шевченка за спеціальністю "Публічне управління та адміністрування"). У Мінцифри Банік працював директором директорату розвитку електронних послуг, відповідав за запуск і розвиток "Дії".

У 2024 р. Банік добровільно долучився до війська в складі підрозділу CODE 9.2. Пройшов шлях від солдата до офіцера, створював підрозділ FPV-дронів, працював на рівні штабу. Брав участь у Курській операції в складі підрозділу CODE 9.2. Екіпажі FPV за допомогою дронів допомагали знищувати ворожу техніку, укріплення та живу силу, брали участь у фіксації взяття в полон російських військових.

У 2025 р. лейтенант Банік перейшов на посаду керівника цифрових продуктів у Міністерстві оборони, де очолив розвиток "Армія+" та "Резерв+", сформував продуктове бачення й перевів команди на product-driven модель. У грудні 2025 р. він зазначив, що вже близько мільйона українських військових долучені до застосунку "Армія+", через який оформлено понад 55 тисяч переведень між підрозділами та більше ніж 1,2 млн електронних рапортів. Тоді ж він повідомив про запуск нового етапу розвитку проєкту "Армія+". "Нова версія збагатиться функціями, які потрібні людям: посвідчення захисника, інформаційна стрічка "Пульс", оновлений розділ сповіщень, в майбутньому також оновлений сервіс "Навчання", а рапорти і послуги базуватимуться на життєвих ситуаціях", — анонсував він.

25 березня 2026 р. Кабмін призначив Баніка заступником Федорова на посаді міністра оборони. Федоров дав лейтенанту Баніку новий фронт робіт: він відповідатиме за реформу системи закупівель. Завдання — зробити закупівлі для українського війська найбільш прозорими та ефективними у світі.

заступниця міністра оборони з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації

Оксана Ферчук у 1997 р. закінчила Києво-Могилянську академію, спеціаліст з біології. З 2022 р. була радницею патронатної служби міністра оборони, зосереджуючись на цифровізації логістичних процесів. Координувала впровадження системи LOGFAS та запуск платформи міжнародного співробітництва "Коровай". Забезпечила координацію впровадження медичної інформаційної системи (МІС ЗСУ) в командуванні Медичних сил. Координувала впровадження у ЗСУ системи управління логістичним забезпеченням (SAP), зокрема автоматизацію процесів постачання тилового забезпечення (речового майна, ПММ), постачання озброєння (наземних систем озброєння, БпЛА, РЕБ), майна звʼязку, медичного постачання, автоматизацію контрактної роботи.

25 липня 2025 р. Кабмін за поданням Шмигаля призначив Ферчук заступницею міністра оборони з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації. Але оголосив про це кадрове рішення Федоров.

"Посилюємо співпрацю з Міністерством оборони у сфері оборонних інновацій. Нещодавно відбулися важливі кадрові призначення в МОУ — до команди міністерства приєдналися люди, які відповідатимуть за впровадження інновацій в оборонному секторі", — повідомив він 28 липня. Він розповів, що Ферчук координуватиме цифровізацію сектору оборони — від обліку військовослужбовців, логістики, фінансів до автоматизації постачання озброєння, матеріального забезпечення, автоматизації контрактної роботи. "Топзавдання на посаді CDTO — запровадити ухвалення рішень в обороні на основі показників ефективності та якісних даних, що оновлюють у режимі реального часу", — наголосив Федоров.

Коли він сам став міністром оборони, то залишив Ферчук у команді МО з тим самим функціоналом.

заступник міністра оборони

Новобранець команди Федорова — Василь Шкураков. У 2005 р. він закінчив Український державний університет економіки та фінансів за спеціальністю "Фінанси". Протягом 2005–2017 рр. працював на різних посадах у Міністерстві фінансів. Із 18 грудня 2018 р. по 23 грудня 2020 р. працював заступником міністра фінансів. Із 4 серпня 2021 р. по 22 листопада 2024 р. обіймав посаду першого заступника міністра розвитку громад, територій та інфраструктури.

27 березня 2026 р. Кабмін призначив Шкуракова заступником міністра оборони. "Розбудовуємо МО як ефективну структуру, яка здатна досягати поставлених цілей. Василь Шкураков відповідатиме за фінансову систему та внутрішній аудит. Фокус — побудова прозорої, керованої і data-driven фінансової системи Міноборони, — заявив Федоров. — Формуємо систему, де кожна гривня працює на результат".

Ключові завдання нового заступника:

• якісне бюджетне планування й виконання, щоб ресурси відповідали реальним пріоритетам фронту;
• управління всіма джерелами фінансування: державний бюджет, міжнародна технічна допомога, гранти та кредити;
• посилення економічного аналізу для ухвалення управлінських рішень;
• підсилення внутрішнього контролю та аудиту для виявлення ризиків і неефективності;
• цифровізація фінансової звітності та контролю, щоб рішення ухвалювали на основі якісних даних.

заступник міністра оборони

Серед заступників міністра оборони, яких Федоров "успадкував" від попередників, найдовше перебуває на цій позиції генерал-лейтенант Іван Гаврилюк. Він кадровий військовий, закінчив: у 1992 р. — Сумське вище артилерійське командне училище, у 2004 р. — Національну академію оборони України (оперативно-тактичний рівень), у 2018 р. — Національний університет оборони України (оперативно-стратегічний рівень).

У 2015–2018 рр. Гаврилюк обіймав посаду начальника тилу ЗСУ, у 2018–2020 рр. був начальником Головного управління логістики — заступником начальника Генерального штабу ЗСУ. 29 серпня 2016 р. Петро Порошенко присвоїв йому військове звання генерал-майора, а 3 травня 2019 р. — генерал-лейтенанта.

У 2020 р. Гаврилюк був звільнений з військової служби в запас. 24 лютого 2022 р. прийнятий на військову службу і призначений начальником управління звʼязку та інформаційних систем штабу командування Сил логістики ЗСУ.

Із вересня 2022 р. Гаврилюк продовжує військову службу на посадах в Міноборони. Спочатку був заступником головного інспектора МО. Його позиції зміцнились після того, як 6 вересня 2023 р. міністром оборони став Рустем Умєров, змінивши Олексія Резнікова. 5 жовтня 2023 р. Кабмін призначив Гаврилюка заступником міністра оборони, а 17 травня 2024 р. — першим заступником міністра. 1 жовтня 2024 р. Зеленський увів його до персонального складу Ставки верховного головнокомандувача. Крім того, 7 листопада 2023 р. Зеленський увів Гаврилюка до складу Міжвідомчої комісії з політики військово-технічного співробітництва та експортного контролю, а 25 жовтня 2024 р. призначив його її головою.

У МО Гаврилюк відповідав, зокрема, за закупівлі озброєнь, які проходили через Агенцію оборонних закупівель (АОЗ) або іншими каналами. 25 березня 2025 р. нардеп Ярослав Железняк, який очолює ТСК з питань розслідування можливих протиправних дій посадових осіб, що могли завдати шкоди економічній безпеці України, повідомив, що у 2024 р. на польську фірму-посередницю PHU Lechmar sp. z o.o. відправили 52 млрд грн на закупівлю боєприпасів для Держприкордонслужби.

"В лютому цього року Міноборони знову добровільно віддає на такі самі закупівлі боєприпасів прикордонникам вже 78 млрд грн! — заявив Железняк. — Більше того, де-юре це зняли з забезпечення ЗСУ. Де-факто, це мало було йти через АОЗ. Де все ж таки хоч якийсь контроль за закупівлями є. І ще. Це рішення провів перший заступник міністра оборони Гаврилюк. Який зараз і курує закупівлі в МО. Ось такі дива. Міноборони, маючи вже, за їх версією, працюючу АОЗ, вирішило здійснити таку рекордну перекидку".

18 квітня 2025 р. Кабмін звільнив Гаврилюка з посади першого заступника міністра оборони за власним бажанням. У коментарі "Суспільному" джерело у Міноборони повідомило, що звільнення Гаврилюка пов'язане з його ініціативою передати 78 млрд грн від АОЗ польській фірмі-посередниці. За словами співрозмовника, ця ініціатива завдала "репутаційної шкоди" Умєрову, адже закупівлею боєприпасів мала займатись АОЗ, керувати якою у січні 2025 р. він призначив Арсена Жумаділова. 12 травня Зеленський вивів Гаврилюка із складу Ставки і увільнив його від виконання обов’язків голови Міжвідомчої комісії.

17 липня 2025 р. Умєров передав крісло міністра оборони Шмигалю, а 25 липня Кабмін повернув Гаврилюка на посаду першого заступника міністра. Однак Зеленський не повернув Гаврилюку статус члена Ставки і голови Міжвідомчої комісії.

14 січня 2026 р. міністром оборони став Федоров, а 5 лютого Кабмін за поданням Федорова звільнив Гаврилюка з посади першого заступника і призначив "простим" заступником міністра. Федоров вважає, що участь Гаврилюка в команді Міноборони важлива для зміцнення тилових процесів і забезпечення фронту ефективними рішеннями.

заступник міністра оборони з питань європейської інтеграції

Сергій Боєв має економічну та бізнес-освіту: у 2004 р. закінчив Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана (бакалавр з міжнародної економіки), пізніше отримав ступінь MBA (магістр ділового адміністрування) у Вортонській бізнес-школі Університету Пенсильванії.

Свою кар’єру у виконавчій владі починав у команді Олександра Камишіна, який 21 березня 2023 р. очолив Мінстратегпром. Спочатку став його радником, а 28 квітня 2023 р. Кабмін призначив Боєва заступником міністра.

11 жовтня 2024 р. (вже після відставки Камишіна з посади міністра) Кабмін перевів Боєва з Мінстратегпрому до Міноборони на посаду заступника міністра з питань європейської інтеграції. 29 квітня 2025 р. Кабмін призначив його першим заступником міністра оборони замість Гаврилюка, який був звільнений 18 квітня. 12 травня Зеленський призначив Боєва головою Міжвідомчої комісії з політики військово-технічного співробітництва та експортного контролю замість Гаврилюка, а 27 червня увів його до персонального складу Ставки верховного головнокомандувача.

Після того як Умєрова в кріслі міністра оборони змінив Шмигаль, Кабмін 25 липня 2025 р. повернув Гаврилюка на посаду першого заступника міністра, а Боєва призначив "простим" заступником. Однак Зеленський залишив Боєва членом Ставки. Також ще понад чотири місяці Боєв залишався головою Міжвідомчої комісії (3 грудня 2025 р. Зеленський довірив цей пост першому заступникові секретаря РНБО Євгенію Острянському).

Після того як Шмигаля в кріслі міністра оборони змінив Федоров, Кабмін 5 лютого 2026 р. звільнив Боєва з посади заступника міністра і призначив заступником міністра з питань європейської інтеграції. Тобто Боєв повернувся рівно на ту посаду, з якої починав свою кар’єру в МО. Федоров вважає, що сьогодні експертиза Боєва важлива для побудови ефективних і довгострокових відносин з ЄС, НАТО та іншими державами, а також залучення безпекової допомоги й фінансування.

заступник міністра оборони

Генерал-лейтенант Євген Мойсюк — кадровий військовий. Закінчив: у 2000 р. — Одеський інститут Сухопутних військ, у 2011 р. — Національний університет оборони України (оперативно-стратегічний рівень).

У 2018 р. Мойсюк був призначений першим заступником командувача Десантно-штурмових військ (ДШВ) ЗСУ. 5 грудня 2018 р. Порошенко присвоїв йому військове звання генерал-майора. У серпні 2019 р., після того як командувач ДШВ Михайло Забродський був обраний до Верховної Ради, Мойсюк був призначений командувачем ДШВ. 5 грудня 2019 р. Зеленський присвоїв йому військове звання генерал-лейтенанта.

27 липня 2021 р. Валерій Залужний отримав посаду головнокомандувача ЗСУ. Вже наступного дня Мойсюк був звільнений з посади командувача ДШВ, після чого став заступником головнокомандувача ЗСУ. 8 лютого 2024 р. Зеленський забрав у Залужного посаду головнокомандувача, після чого і Мойсюк був звільнений з посади заступника.

13 лютого 2024 р. Зеленський призначив Мойсюка своїм спеціальним уповноваженим з питань реалізації міжнародних безпекових гарантій та розвитку сил оборони України, а 11 березня 2024 р. увів його до складу делегації України для участі в переговорах з напрацювання та підготовки дво- і багатосторонніх міжнародних домовленостей між Україною та іншими державами про гарантії безпеки для України.

7 лютого 2025 р. Зеленський звільнив Мойсюка з посади спеціального уповноваженого, а Кабмін призначив його заступником міністра оборони. "Його зона відповідальності — розвиток та генерація сил оборони, включаючи військову освіту, мобілізаційні процеси та підготовку воїнів", — пояснив тоді Умєров. На цій посаді Мойсюка залишили і Шмигаль, і Федоров. Зараз Мойсюк відповідальний за генерацію військ та соціальне забезпечення.

державний секретар Міністерства оборони

Коли в міністерство приходить новий міністр і хоче швидко встановити контроль над структурними підрозділами, йому потрібно поставити свого держсекретаря. Згідно з законом "Про центральні органи виконавчої влади", саме держсекретар міністерства призначає на посади та звільняє з посад державних службовців апарату міністерства, укладає та розриває з ними контракти про проходження державної служби, присвоює їм ранги державних службовців, приймає рішення щодо їх заохочення та притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Серед усього складу нинішнього уряду Федоров найдовше є членом Кабміну — з 29 серпня 2019 р. Очолене ним Мінцифри спочатку пройшло майже річний період створення та організаційного становлення, а 29 липня 2020 р. Кабмін вперше призначив там держсекретаря. Ним став Іван Турчак, який до того керував службою віцепрем'єра — міністра цифрової трансформації. Тобто це людина з найближчого оточення Федорова.

Освіту Турчак здобув у Львівському національному університеті імені Івана Франка за спеціальностями "Міжнародні відносини" та "Міжнародне право". Також навчався у Львівському національному аграрному університеті за спеціальністю "Облік і аудит".

Головним завданням для держсекретаря Федоров визначив забезпечувати стабільну роботу апарату Мінцифри. Турчак з цим впорався — і став для Федорова так само незамінним, як і Вискуб. 24 липня сайт ain.ua повідомив, що у Мінцифри зʼявиться Advisory Board (дорадча рада), причому Турчак займе у ній позицію Strategy Operation Advisor. Хоча цей план не було втілено, але він показав роль, яку відводив Федоров Турчаку у своїй команді: радник зі стратегічних операцій. Ця роль поєднує високорівневу стратегію з її практичним втіленням. Це місток між ідеєю "що зробити" та реальністю "як це зробити".

Звісно, перейшовши 14 січня 2026 р. з Мінцифри до Міноборони, Федоров забрав із собою свого незамінного держсекретаря. Вже 19 січня Кабмін призначив Турчака держсекретарем Міноборони.

генеральний інспектор Міністерства оборони

Підполковник Юрій Мироненко має за плечима досвід і бойових дій, і роботи під началом Федорова. Він почав службу в ЗСУ одразу після початку повномасштабної війни. Воював у складі 112-ї окремої бригади територіальної оборони. З березня 2023 р. командував зведеним підрозділом БпЛА Держспецзв'язку, тобто Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України. Ця служба з 20 жовтня 2019 р. за пропозицією Федорова належала до системи Мінцифри.

1 грудня 2023 р. Кабмін за пропозицією Федорова призначив Мироненка головою Держспецзв'язку з виключенням його зі списків особового складу ЗСУ. Попереднього голову Держспецзв'язку Юрія Щиголя уряд звільнив 20 листопада, тоді ж детективи НАБУ оголосили йому, його заступнику Вікторові Жорі та ще чотирьом службовим особам підозру в заволодінні понад 62 млн грн через схему закупівлі обладнання та програмного забезпечення.

Держспецзв'язку на чолі з Мироненко досяг значного прогресу в технологічному забезпеченні сил безпеки та оборони — спільно з Мінцифрою запустив прозору систему закупівель БпЛА, що забезпечила армію понад 1 млн дронів. Тим не менш, 15 листопада 2024 р. Кабмін звільнив Мироненка з посади голови Держспецзв'язку, а 19 листопада забрав Держспецзв'язку у Федорова і перепідпорядкував його прем’єр-міністрові. Тоді це стало свідченням серйозного послаблення позицій Федорова в системі влади. Що ж до Мироненка, то Федоров забрав його до себе в Мінцифри. 13 грудня 2024 р. Кабмін призначив Мироненка заступником міністра цифрової трансформації.

Втім, уже 14 лютого 2025 р. Кабмін звільнив його з цієї посади, оскільки він знадобився Федорову в Міноборони. Мироненко повернувся на службу в ЗСУ і був призначений начальником Центру інновацій та розвитку оборонних технологій Міноборони, де координував впровадження бойової системи DELTA.

17 липня 2025 р. Денис Шмигаль втратив посаду прем’єр-міністра і очолив Міноборони. Свою команду там він формував за допомогою Федорова, який порадив йому двох заступників: Ферчук і Мироненка. 25 липня Кабмін за поданням Шмигаля призначив Мироненка заступником міністра оборони, а оголосив про це кадрове рішення Федоров. "Основний фокус на посаді — розвиток інновацій на полі бою, щоб посилити технологічну перевагу України у війні", — так він визначив завдання нового заступника міністра оборони 28 липня.

Мироненко відповідав у МО за розвиток DELTA, впровадження Mission Control, створення можливості для тренування моделей ШІ іноземними партнерами та українськими компаніями на даних з поля бою, масштабування технологій, створених у системі Міноборони, реформу кодифікації і запуск приватної ППО.

Змінивши Шмигаля на чолі Міноборони, Федоров знайшов Мироненку новий фронт робіт. 25 березня 2026 р. Кабмін звільнив Мироненка з посади заступника міністра, і той пересів у крісло генерального інспектора Міноборони.

Тепер він відповідає за об’єктивну оцінку стану справ у військах й ефективності рішень. Його завдання, за словами Федорова, — забезпечити регулярний аналіз того, як працюють рішення на практиці, і давати основу для швидкої корекції політик та планів. Федоров вимагає від нього реальної картини з фронту та швидкого зворотного зв’язку для управлінських рішень.

колишній директор Директорату цифрової трансформації у сфері оборони Міністерства оборони

Довідково. Після виходу матеріалу до "ДС" звернулися з Міноборони й повідомили, що Артем Романюков згідно з наказом про звільнення від 22.04.2026 більше не працює директором Директорату цифрової трансформації у сфері оборони, хоча станом на 23 квітня на сайті МО він був зазначений саме на цій посаді.

Артем Романюков закінчив Дніпропетровський національний університет за спеціальностями "гідроаеродинаміка" та "інформаційні керуючі системи і технології", здобув ступінь магістра державного управління в Українському католицькому університеті. Із початком повномасштабної війни став командиром роти у 15-й окремій бригаді артилерійської розвідки "Чорний ліс" ЗСУ.

У 2024 р. майор ЗСУ Романюков перейшов служити у МО, де очолив директорат цифрової трансформації у сфері оборони. Цей директорат формує та організовує виконання завдань оборонної реформи в частині, що стосується питань цифрової трансформації, інноваційних технологій, автоматизації, інформатизації та інформаційної безпеки (в тому числі і кібербезпеки), а також інформаційних технологій у сфері оборони.

За участі Романюкова у МО запустили цифрові сервіси "Резерв+", "Армія+", електронний рапорт і військово-обліковий документ. Недовго, з 21 квітня по 6 серпня 2025 р., Романюков обіймав посаду заступника з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації міністра з питань стратегічних галузей промисловості, після чого повернувся на свою позицію в МО.

колишній директор Департаменту воєнної політики та стратегічного планування Міністерства оборони

Довідково. Після виходу матеріалу до "ДС" звернулися з Міноборони й повідомили, що інформація щодо Володимира Талалая як директора Департаменту воєнної політики та стратегічного планування "більше не є актуальною", хоча станом на 23 квітня на сайті МО він був зазначений саме на цій посаді. У МО також повідомили, що цей Департамент найближчим часом буде реорганізовано у новий підрозділ, на посаду директора якого буде відібрано кандидатів.

Володимир Талалай — досвідчений фахівець з оборонного планування. Він кадровий військовий, генерал-майор. Це звання йому присвоїв Віктор Ющенко у 2009 р. Тоді Талалай був начальником управління оборонного планування — заступником начальника штабу командування Сухопутних військ ЗСУ. У 2014-2019 рр. був першим заступником начальника головного управління оборонного та мобілізаційного планування Генерального штабу ЗСУ.

Згодом продовжив військову службу у Міноборони, де очолив Департамент воєнної політики та стратегічного планування. Цей департамент забезпечує формування та реалізації державної політики з питань національної безпеки у воєнній сфері, сферах оборони і військового будівництва, визначає засади воєнної політики у сфері оборони, організовує в силах оборони заходи оборонного планування, забезпечує здійснення військово-політичного керівництва ЗСУ і координацію діяльності державних органів щодо підготовки держави до оборони.

колишній директор Департаменту військово-технічної політики, розвитку озброєння та військової техніки Міністерства оборони

Довідково. Після виходу матеріалу до "ДС" звернулися з Міноборони й повідомили, що Валерій Стецюк згідно з наказом про звільнення від 07.03.2026 більше не працює директором Департаменту військово-технічної політики, розвитку озброєння та військової техніки, хоча станом на 23 квітня на сайті МО він був зазначений саме на цій посаді.

Цей департамент забезпечує управління життєвим циклом озброєння та військової техніки, координує їх розробку, модернізацію, закупівлю та доступ до експлуатації у ЗСУ. Два попередніх директора цього департаменту — Олександр Лієв та Тоомас Нахкур — отримали підозри.

Лієв керував департаментом з січня 2022 р. 2 лютого 2023 р. пресслужба Міноборони повідомила, що Лієва "звільнено з Міноборони за його власним бажанням". Його замінив Нахкур, який обіймав посаду начальника управління військово-технічного співробітництва у цьому ж департаменті. 27 січня 2024 р. СБУ повідомила про підозру Лієву і Нахкуру за ч. 5 ст. 191 КК (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, вчинені організованою групою) і розповіла, що вона "викрила чиновників оборонного відомства і менеджерів "Львівського арсеналу", які вкрали майже 1,5 млрд грн на закупівлі снарядів".

Нового начальника департаменту Умєров знайшов у ЗСУ. Ним став начальник Центрального управління оборонних ресурсів Генерального штабу ЗСУ Валерій Стецюк, якому Зеленський присвоїв військове звання бригадного генерала 26 березня 2022 р.

5 січня 2025 р. редактор Цензор.нет Юрій Бутусов повідомив реакцію влади на відео про постачання бракованих мін до 151-ї окремої механізованої бригади. За даними джерел Цензор.нет, було проведено засідання робочої групи Мінстратегпрому, Міноборони за участі профільних заступників міністрів для обговорення відео. Був присутній директор департаменту Міноборони бригадний генерал Стецюк. За доповіддю, у війська було поставлено понад 60 тисяч мін 82 мм калібру вказаної на відео серії, виробництва одного з підприємств Мінстратегпрому, рекламації на них з військ не надходили.

"А чому ж нема рекламації на міни? Як виявилось, є якась неофіційна домовленість у військовому керівництві щодо заборони повідомляти проблеми з мінами Мінстратегпрому. Особовий склад 151-ї бригади змушують підписувати рапорти, ніби вони взагалі не отримували міни даної серії, і ніби вони не записували відео", — повідомив Бутусов.

колишній директор Департаменту закупівель Міністерства оборони

Довідково. Після виходу матеріалу до "ДС" звернулися з Міноборони й повідомили, що Сергій Куляс згідно з наказом про звільнення від 09.02.2026 більше не працює директором Департаменту закупівель, хоча станом на 23 квітня на сайті МО він був зазначений саме на цій посаді.

Цей департамент неодноразово був в епіцентрі гучних скандалів. У січні 2023 р. після серії журналістських розслідувань щодо закупівлі харчів для армії за завищеними цінами (зокрема яєць по 17 грн) був звільнений директор Департаменту державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів МО Богдан Хмельницький. 1 лютого 2023 р. СБУ повідомила йому про підозру у розтраті понад 100 млн грн через закупівлю неякісних бронежилетів. 16 червня 2023 р. він отримав підозру від СБУ у розтраті 900 млн грн через закупівлю неякісної зимової форми. 5 серпня 2023 р. він отримав підозру від ДБР у завданні державі збитків на 1,2 млрд грн при закупівлі паливно-мастильних матеріалів на потреби армії.

Після звільнення Хмельницького Міноборони на чолі з Резніковім розпочало і на чолі з Умєровим продовжило масштабну реформу системи закупівель. Спочатку воно перетворило Департамент державних закупівель на Департамент ресурсного забезпечення. Потім закупівлі було передано підприємствам "Державний оператор тилу" та "Агенція оборонних закупівель", а Департамент ресурсного забезпечення було перетворено на Департамент політики закупівель, який очолив Гліб Канєвський.

Однак Канєвський теж потрапив у кілька скандалів. Тому Шмигаль, змінивши Умєрова на посаді міністра, перетворив Департамент політики закупівель на Департамент закупівель і знайшов йому нового директора. Ним став Сергій Куляс, який раніше був командувачем логістики командування Повітряних Сил ЗСУ. Зеленський присвоїв йому звання бригадного генерала 5 серпня 2023 р.

Рахункова палата здійснила аудит відповідності здійснення оборонних закупівель за тиловим напрямом забезпечення ЗСУ у 2024 р. Звіт за ним затвердили на засіданні 25 листопада 2025 р. Аудит охопив діяльність Міноборони та держпідприємства "Державний оператор тилу" (ДП "ДОТ"). За результатами аудиту зазначається: "Запроваджена у 2024 р. оновлена модель тилових закупівель (коли Міноборони формує політику та контролює якість, а ДП "ДОТ" безпосередньо проводить необхідні закупівлі) має потенціал до розвитку, однак через системні недоліки очікуваного результату не забезпечила. Розмежування функцій між Міноборони та підприємством щодо формування та виконання політики закупівель залишається неповним".

Опитування 25 тисяч військовослужбовців, яке Рахункова палата провела спільно з Міноборони, підтвердило, що якість тилового забезпечення залишається чутливим питанням для армії. Лише чверть опитаних задоволені спорядженням, отриманим від держави; 60% зазначили, що вимушені купувати речове майно власним коштом; понад половина висловили невдоволення якістю харчування; а 26% повідомили про нестачу пального у підрозділах.

директор Департаменту внутрішнього аудиту Міністерства оборони

Полковник Олександр Титковський має великий досвід військового аудиту. Багато років він був начальником територіального управління внутрішнього аудиту військових частин, безпосередньо підпорядкованих Міністерству оборони та Генеральному штабу ЗСУ.

У 2021 р. продовжив військову службу у Міноборони. Починав з позиції начальника відділу Департаменту кадрової політики. А у 2024 р. очолив Департамент внутрішнього аудиту. Об'єктом внутрішнього аудиту є Міноборони, структурні підрозділи його апарату, Генеральний штаб ЗСУ, його структурні підрозділи, інші організаційні структури в системі Міноборони.

Під керівництвом Титковського внутрішній аудит почав грати політичну роль. Зокрема, він побачив, що у 2022-2023 рр. Департамент ресурсного забезпечення проводив закупівлі без регламентованих та обґрунтованих підходів щодо визначення розмірів очікуваної вартості паливно-мастильних матеріалів (ПММ). Цей розмір визначався на підставі наданих цінових пропозицій постачальників, з якими у подальшому укладалися договори. В умовах відсутності конкурентних процедур закупівель це призводило до завищення вартості закупленої продукції.

А у 2024 р. на закупівлях ПММ вдалося заощадити кошти, бо ці закупівлі вже здійснювало підприємство "Державний оператор тилу" (ДОТ) на чолі з Арсеном Жумаділовим. "Проведення ДОТ конкурентних процедур із закупівлі ПММ з початку 2024 року по вересень забезпечило економію бюджетних коштів на суму понад 867 млн грн. При цьому витрати на діяльність ДОТ за цим напрямом склали менше 60 млн грн", — констатував Титковський.

Водночас аудит за перше півріччя 2024 р. підприємства "Агенція оборонних закупівель", яке очолювала Марина Безрукова, виявив цілий букет проблем. Про них Титковський розповів в інтерв’ю "Бабелю": прострочка поставок товарів першого пріоритету, погана організація основних процесів, незадовільна робота з комерційними пропозиціями, відсутність системної оцінки ризикованих постачальників та алгоритмів для відбору постачальників, низький відсоток прямих контрактів.

Ці висновки допомогли Умєрову усунути Безрукову та об’єднати два підприємства під керівництвом Жумаділова.

директор державного підприємства Міністерства оборони "Агенція оборонних закупівель"

28 серпня 2023 р. Резніков підписав наказ про призначення Арсена Жумаділова директором державного підприємства Міноборони "Агенція закупівель у сфері оборони", яке здійснюватиме тилове забезпечення ЗСУ. "Я знайшов людину, яка має досить солідний досвід. Це військовослужбовець ЗСУ, станом на сьогодні. Він запропонував план, як він це бачить, навіть деякі зміни до статуту, формування наглядової ради. Його звати Арсен Жумаділов. Він колись займався медичними закупівлями у МОЗ. Досвід у нього є, довіра до нього є, експертиза у нього є, тому я переконаний, що по цьому напрямку ми будемо рухатись досить ефективно", — сказав Резніков.

Жумаділов, у свою чергу, попросив друзів: "Не поспішайте вітати. Сподіваюсь, привітаєте за три роки, коли підбиватиму підсумки виконаного контракту, країна матиме системне рішення з забезпечення війська, а держава — ще одну якісно функціонуючу інституцію".

Три роки вже майже минули. За цей час відбулося чимало подій. Спочатку Резнікова змінив Умєров, а держпідприємство Жумаділова змінило назву на "Державний оператор тилу" (ДОТ).

В інформації Рахункової палати про звіт за аудитом ДП "ДОТ" за 2024 рік, затверджений 25 листопада 2025 р., констатується: "Запроваджений підприємством механізм попередньої оплати у формі акредитиву гарантував як оплату, так і постачання продукції згідно з умовами контрактів, однак належного рівня їх виконання не забезпечив. Зокрема, у визначені строки не було поставлено продукції на 10 млрд грн, 800 млн грн було повернуто до бюджету, а понад 31 млн грн стало простроченою дебіторською заборгованістю".

Далі РП зазначила: "Зобов’язання виконувалися із відхиленнями щодо якості, обсягів та строків в бік погіршення для держави: з 718 контрактів, укладених ДП "ДОТ", за 429 (60%) відтерміновано або зменшено обсяги поставок, а 40 — розірвано. Постачальники, яким переносилися терміни поставок, уникали відповідальності та сплати санкцій за несвоєчасне та неналежне виконання зобов’язань. Поряд з цим через нерезультативну претензійно-позовну роботу і неналежне застосування банківських гарантій бюджет недоотримав близько 2 млрд грн нарахованих штрафних санкцій".

У січні 2025 р. Умєров доручив Жумаділову тимчасово керувати іншим ДП "Агенція оборонних закупівель" (АОЗ), а у березні звільнив його з посади директора ДОТ і призначив директором АОЗ, маючи на меті згодом об’єднати два ДП. Цю мету реалізував вже наступник Умерова Шмигаль. З 1 січня 2026 р. усе необхідне ЗСУ — озброєння, одяг, амуніція, харчування, пально-мастильні матеріали — закуповує ДП АОЗ на чолі з Жумаділовим. А від ДОТ залишилося доменне ім’я офіційного сайту АОЗ: dot.gov.ua. І щоб нікого це не збило з пантелику, ДП називає себе "Агенція оборонних закупівель ДОТ".

Федоров, змінивши Шмигаля, фактично з першого дня роботи критикував роботу АОЗ. Одна з ключових претензій — процеси надто забюрократизовані, контракти укладають довго, через це страждає фронт. Однак невдовзі Федоров почав хвалити АОЗ.

"За завданням Міністерства оборони Агенція оборонних закупівель ДОТ системно збільшила закупівлі інженерних мін і боєприпасів для дронів. За перші три місяці 2026 року вже передали понад 50% загального обсягу цих позицій, поставлених за весь 2025-й. До кінця року обсяги будуть значно більшими. Як результат системного нарощування закупівель, підрозділи швидше отримують засоби ураження безпосередньо на фронті", — повідомив він 2 квітня.

6 квітня АОЗ отримала новий статус. Постановою Кабміну №447 ДП АОЗ визначено "централізованою закупівельною організацією для забезпечення потреб державних замовників у сфері оборони", яка "може виступати адміністратором електронного каталогу", і затверджено особливості її діяльності.

позаштатний радник міністра оборони

Валерія Іонан — один з найдавніших членів команди Федорова. З 9 жовтня 2019 р. працювала заступником міністра цифрової трансформації з питань європейської інтеграції. Серед своїх основних досягнень вона зазначала запуск національної стратегії інновацій WINWIN, запуск платформи "Дія.Освіта", підтримку підприємців через "Дія.Бізнес", впровадження цифрових сервісів у регіонах.

27 травня 2025 р. Іонан перейшла на посаду радниці Федорова з питань інновацій, цифровізації та глобальних партнерств. 24 липня сайт ain.ua повідомив, що у Мінцифри зʼявиться Advisory Board (дорадча рада), причому Іонан займе у ній позицію Foreign Affairs Advisor. Хоча цей план не було втілено, але він показав роль, яку Федоров відводив Іонан у своїй команді: радник із закордонних справ.

Перейшовши 14 січня 2026 р. до Міноборони, Федоров вже 23 січня призначив Іонан своєю радницею з міжнародних проєктів. За його словами, вона продовжує працювати на міжнародному рівні з урядами та компаніями над проєктуванням і масштабуванням технологічно орієнтованих державно-приватних партнерств.

"У цьому році ставимо мету — збільшити обсяги міжнародної військової допомоги. Вибудувати реальні win-win відносини, спрямовані на результат. Інтеграція партнерів — зокрема, їх наукового та дослідницького потенціалу — зробить нашу систему оборони сильнішою, водночас посилюючи їхні оборонні спроможності", — зазначив міністр оборони.

Він додав, що є кілька напрямів, над якими вже зараз стартує робота. Зокрема, здійснюється аудит наявних міжнародних проєктів, розбудовуються нові стратегічні партнерства, а саме довгострокові альянси з країнами, фондами та технологічними лідерами.

17 березня Іонан повідомила про один вже досягнутий конкретний результат міжнародної співпраці: "Пришвидшуємо впровадження штучного інтелекту у війні — запускаємо Defense AI Center "A1", який ми реалізуємо за підтримки уряду Великої Британії". Основні завдання центру: аналіз бойових даних; прогнозування дій ворога; розвиток автономних систем; нові інструменти управління. Центр допоможе швидше перетворювати бойовий досвід і дані з фронту на технологічні рішення та прискорювати впровадження інновацій у військах.

"AI-рішення стануть частиною кожного домену сучасної війни — від розвідки до управління. Наше завдання — створити найефективнішу оборонну систему Європи. Це AI-driven армія нового покоління, що базується на швидкості інновацій, автономних системах і мережевій перевазі", — анонсувала Іонан.

позаштатний радник міністра оборони

Ще один радник, якого Федоров взяв із собою з Мінцифри до Міноборони, — Гіоргі Цхакая. Цхакая прибув в Україну з Грузії в 2016 р. як член команди Міхеіла Саакашвілі, допомагав реформувати Одеську митницю. Коли Зеленський призначив Саакашвілі головою Виконавчого комітету реформ, Цхакая став експертом цього органу. В певному сенсі він став спадкоємцем Саакашвілі: 4 березня 2021 р. Зеленський замінив Саакашвілі на Цхакая у складі Координаційної ради з вирішення проблемних питань у сфері містобудування. (Ця рада ліквідована Зеленським як зайва 5 березня 2026 р.)

Невдовзі Цхакая з’явився у команді Федорова у Мінцифри. Він фігурував у складі анонсованої 24 липня 2025 р. Advisory Board (дорадчої ради) Мінцифри як Defense Strategy Advisor. Хоча цей план не було втілено, але з нього стало відомо, яку роль знайшов Федоров для Цхакая у своїй команді: радник з оборонної стратегії.

Люди, які працювали із Цхакая після повномасштабного вторгнення Росії в Україну, згадують про нього як про людину, яка є очима Федорова на фронті: тримає його в курсі ситуації та пропонує, що саме варто змінити чи покращити. Робить він це, спираючись на інформацію, зібрану від бойових підрозділів.

"Михайло і сам постійно приїздив до нас [на фронт]. І постійно був на контакті його помічник Гіоргі, щоб Федорову, як члену Ставки, розуміти, як воно все функціонує, — пояснював у розмові з ain.ua у березні 2025 р. колишній голова Держспецзв'язку Мироненко. — Він по пів року принаймні проводить там, [на фронті], а коли повертається, то тут теж займається військовими проєктами. Він абсолютно занурений у війну".

Двоє джерел ain.ua назвали Цхакая "одним з ідеологів" NEXT — створеного Мінцифри підрозділу, що займається випробуванням новітньої зброї та технологій у бойових умовах. "Цхакая багато часу проводив у місці дислокації підрозділу, аби розібратися та бачити, що і як працює", — зазначив співрозмовник видання. Підрозділ NEXT працює, зокрема, із технологіями штучного інтелекту, але найбільше його бійці тестують саме дрони різних типів. Чимало "пташок" проходять через їхні руки, перш ніж отримати кодифікацію в Міноборони.

"Одне з основних досягнень Гіоргі Цхакая — відкриття ринку дронів, РЕБ, боєприпасів, пороху, роботів — дерегуляція та створення найсприятливішого бізнес-середовища для розвитку Defense Tech продуктів. Від грудня 2022 року було ухвалено понад 30 нормативно-правових актів, що сприяло фактичному створенню нового для України ринку Defense Tech. Зокрема, прибрали ввізні мита на компоненти для дронів, маржа для виробників зросла від 1% до 25%, скасували додаткові перевірки від державних органів", — розповіли ain.ua у Мінцифри.

позаштатний радник міністра оборони

Валентин Панюта належить до найближчого оточення Федорова. Закінчив Харківський національний університет за спеціальністю "Соціологія", має ступінь кандидата соціологічних наук. Працював со-СЕО та бренд-лідером у компанії Fedoriv Agency. Із квітня 2024 р. Панюта є співзасновником і CEO HyperNormal — агенції, що утворилася з внутрішньої команди Fedoriv Agency та спеціалізується на digital-first брендах. З 2022 р. Панюта також є креативним директором United24 Media. З серпня 2024 р. HyperNormal стала лід-агенцією одразу для медійного та фандрейзингового напрямів United24.

Заступниця керівника Офісу президента Олена Ковальська повідомила, що у 2025 р. через United24 було залучено понад $2,337 млрд, з яких більша частина — на оборону. Завдяки підтримці донорів United24 було передано ЗСУ 4678 БпЛА та комплексів БпЛА, 514 наземних безпілотних комплексів, понад 10 ШІ-керованих турелей, сотні одиниць спеціального обладнання та десятки тисяч комплектуючих і боєприпасів.

Перейшовши до МО, Федоров зробив Панюту своїм радником з питань комунікацій.

позаштатний радник міністра оборони

Волонтерка та громадська активістка Ганна Гвоздяр з 2014 р. долучилася до ініціатив, пов’язаних із забезпеченням війська, питаннями українських полонених та сімей загиблих військових. Із 2020 р. обіймала посаду директорки Благодійного фонду Сергія Притули.

22 вересня 2023 р. Кабмін призначив її заступником міністра з питань стратегічних галузей промисловості. 25 липня 2025 р. вона перейшла працювати заступницею міністра оборони. Шмигаль пояснив це тим, що вона має глибоку експертизу у сфері оборонного виробництва, інновацій та масштабування ОПК.

Федоров, прийшовши в МО, долучив Гвоздяр до своєї команди. 21 січня 2026 р. Кабмін звільнив її з посади заступника міністра, але вона стала радницею Федорова. У цьому статусі вона була відправлена на річну конференцію Європейської оборонної агенції, де взяла участь у круглому столі "Бути готовими підтримувати міцне партнерство з Україною" за участі представників ЄС і НАТО, та на Мюнхенську безпекову конференцію, де взяла участь у дискусії "Європейське промислове стримування: уроки та висновки безпосередньо з України та Європи".

Як радник Федорова Гвоздяр опікується, зокрема, пільговим кредитуванням підприємств ОПК, яке стало інструментом швидкого масштабування оборонного виробництва. "Ми створюємо умови, за яких українські виробники можуть планувати розвиток та інвестувати у модернізацію без критичного фінансового навантаження", — наголосила вона.

позаштатний радник міністра оборони

Сергій (Флеш) Бескрестнов у 1997 р. закінчив Київський військовий інститут управління та зв'язку за спеціальністю "Радіо, радіорелейний, тропосферний та космічний зв'язок". На початку повномасштабної війни брав участь в обороні Київської області з 3-м окремим полком Сил спеціальних операцій ЗСУ. З квітня 2022 р. займається консультаціями та навчанням різних підрозділів ЗСУ та інших силових структур. Також є постійним учасником хакатонів, які організовує Міноборони.

Федоров 25 січня 2026 р. призначив його своїм радником з технологічних напрямів оборони. "Він один із найсильніших практичних експертів у сфері дронів, РЕБу та аналізу рішень противника. З початку повномасштабного вторгнення Флеш працює безпосередньо на фронті та проводить навчання для військових у найгарячіших точках", — зазначив Федоров.

Він додав, що експертиза Флеша — радіозв’язок, системи РЕБ і розвідка. Саме він першим розповів про використання росіянами FPV-дронів з машинним зором і реактивних шахедів. Зараз його основний фокус — системні рішення проти ударних та розвідувальних БпЛА росіян. "Треба зменшити ефективність ворожих атак і захистити наших людей. Розвиток РЕБ критично важливий — у війні виграє той, хто швидше адаптується", — наголосив міністр оборони.

Паралельно Флеш працюватиме й над іншими технологічними напрямами оборони. Це робота з трофейною технікою ворога: аналіз, логістика, вивчення рішень противника й перетворення цього досвіду на нашу перевагу. Також це експертна оцінка нових військових розробок: потрібні не "ідеї на папері", а рішення, які реально працюють у бою вже зараз.

18 лютого Сергій Флеш раптом захотів поміркувати вголос про рейтинг Валерія Залужного. "Як та чого хтось вирішив, що у Залужного високій рейтинг у ЗСУ? Я наприклад не готов однозначно про щось казати, — заявив він у фейсбуці. — Багато хто штурмовав мінні поля даром, багато хто не поняв залишення главкомом армії та країни. Та й час швидко летить і багато чого змінює. Дуже спірна тема".

Під його допис прийшов Залужний і відповів: "Пане Сергію. У цьому часі, що швидко летить, незмінне лише те, що з кожним новим міністром оборони, який приходив, обов'язково з'являвся або радник, або заступник, який з цим "рейтингом" брався боротися. А так да. Без сумніву. Удачі і вам".

Флеш відповів: "Я за весь час війни ніколи нічого негативного про вас не говорив і від друзів нічого поганого не чув. Більше того, ви створили дуже багато важливих і потрібних підрозділів і багатьом допомогли. Частина ваших починань досі працює. І у мене немає жодних завдань боротися з вашим рейтингом. Даремно ви так".

позаштатний радник міністра оборони

Сергій Стерненко вважається популярним блогером, активістом і волонтером. Як зазначають у своєму досьє "Українські новини", 24 лютого 2022 р., коли почалося повномасштабне вторгнення Росії в Україну, Стерненко повідомив, що приєднався до підрозділу "Гонор" у складі Сил спеціальних операцій ЗСУ. У березні-квітні 2022 р. Стерненко зняв документальний фільм про те, як він служить артилеристом у 72-й окремій механізованій бригаді й захищає Київ. Також у той період активіст у своїх соцмережах публікував багато фото у камуфляжі та зі зброєю. Але інформація про службу не підтвердилася. Щобільше, у 2024 р. він був визначений ТЦК як порушник військового обліку. Активіста навіть оголосили у розшук. Сплативши штраф, Стерненко пройшов ВЛК, яка встановила, що він не може бути мобілізований через поганий зір.

У січні 2025 р. Стерненко заснував благодійний фонд "Спільнота Стерненка". 15 січня 2026 р. Зеленський повідомив, що зустрівся із Стерненком. "Подякував за підтримку нашої армії й зусилля з розвитку дронової складової захисту України. Обговорили актуальні питання щодо волонтерства, законодавчу підтримку волонтерства і конкретну роботу з бригадами. Важливо, щоб був максимум реальної інформації з усіх рівнів. Домовилися співпрацювати", — написав Зеленський у соцмережах.

Федоров сприйняв це як кадрову вказівку від президента і 22 січня зустрівся із Стерненком. "Нещодавно він мав розмову з президентом — ми поглиблюємо співпрацю для виконання поставлених завдань. Відтепер Сергій буде моїм радником з питань підвищення використання БпЛА на фронті. Його досвід допоможе нам реалізувати спільне бачення підвищення ефективності безпілотних підрозділів", — заявив міністр оборони.

"Аналітика та ефективність. Саме тут допоможе експертиза Сергія. Зараз лише 50 підрозділів із 400 забезпечують близько 70% усіх уражень ворога", — пояснив Федоров. Мета — допомогти швидко вирости іншим 350 підрозділам і значно збільшити масштаб знищення росіян. Додаткове навчання, аналіз операцій, обмін досвідом — буде вдосконалено всі процеси, спираючись на якісні дані з фронту та фідбек військових.

"Маємо спільне бачення щодо підвищення ефективності дронових підрозділів. Упевнений, що разом нам вдасться втілити все задумане, допомогти кожному екіпажу зростати та вийти на новий рівень", — резюмував Федоров.

За дивним збігом обставин, 18 лютого Стерненко одночасно з іншим радником Федорова Бескрестновим вирішив розкритикувати Залужного після появи в Associated Press статті "Колишній начальник армії, якого вважають головним суперником Зеленського, розповів AP про розкол між ними".

"Не розумію, навіщо пан Залужний зараз вирішив почати внутрішній срач в країні. Такі заяви точно не допомагають вистояти, а лише поляризують суспільство, — заявив Стерненко у своєму ТГ-каналі. — Але зараз не той час, коли варто генерувати внутрішні срачі. Зʼясовувати стосунки будемо, коли Україна вистоїть. Інакше ризикуємо повторити історію сторічної давнини".

Певно, у Стерненка теж, як і у Бескрестнова, немає жодних завдань (ані від Зеленського, ані від Федорова) боротися з рейтингом Залужного.