І нашим і вашим. З чим Порошенко вступає у виборчу кампанію

У виступі президента Петра Порошенка на II Всеукраїнському форумі об'єднаних громад "Ініціативи, які змінюють життя" можна виділити чотири основні теми, на яких глава держави зробив особливий акцент - підвищення мінімальної зарплати, бюджетна децентралізація, створення ринку землі та формування Служби фінансових розслідувань. Все виглядає так, що саме ці теми стануть генеральними напрямами роботи влади в останньому перед виборами році.

"Покращення" через рік

Перший пункт цього списку - самий простий і самий зрозумілий пересічному виборцю. За словами Порошенка, після аналізу виконання держбюджету на 2017 р. (в якому, до речі, мінімальна зарплата стрибкоподібно зросла до 3200 грн після 1600 грн в 2016-м) уряд має схвалити рішення про ще одному стрибкоподібне підвищення - в 2018 р. до 4100 грн.

Таке рішення, як зазначив глава держави, має бути схвалене Кабміном "за підсумками поліпшення інвестиційного клімату і надходжень в бюджет" через півроку або три квартали. Тобто, швидше за все, мінімалка зросте восени 2018 р., щоб до весняних президентських виборів не забувся ефект від "покращення".

До того ж зростання мінімальної зарплати - базової цифри в оподаткуванні - дозволить збільшити надходження до бюджету і Пенсійного фонду, що, відповідно, дозволить безпосередньо перед виборами влаштувати "покращення" для однієї з найважливіших частин електорату - українських пенсіонерів, яких на сьогоднішній день близько третини від усіх виборців. Ще одним вигодоодержувачем підвищення мінімалки стануть низькооплачувані бюджетники, які разом з пенсіонерами створять досить потужний електоральний пласт.

Таким чином, підвищення зарплат і пенсій стане головною фішкою передвиборної порядку денного влади на передвиборний період, що, втім, анітрохи не інноваційно, але цілком ефективно.

Земельне питання

Ще один напрям, якому приділив особливу увагу президент, - створення ринку землі, а простіше кажучи, скасування мораторію на продаж земель сільгосппризначення. І тут все далеко не так райдужно, як в історії з підвищенням мінімальної зарплати. Питання скасування мораторію на продаж сільгоспземель вже давно став абсолютно ірраціональною страшилкою, до нещастя, дуже ефективною. До цього доклали свою руку і нинішні парламентські опозиціонери-популісти, зокрема Юлія Тимошенко. Остання бойко відреагувала і на останню заяву Порошенка про необхідність запустити ринок землі до 2019 р., влаштувавши на погоджувальній раді в парламенті щось на зразок істерики з криками про те, що президент вирішив прибрати до рук весь дорогоцінний український чорнозем. В ультимативній формі Юлія Володимирівна вимагала продовжити мораторій відразу на п'ять років. А враховуючи, що істерика на тему земельного мораторію серед українських політиків - штука заразна, відстояти ідею запуску ринку землі та провести через парламент відповідні законопроекти буде вкрай непросто.

Що ж стосується передвиборчих перспектив запуску українського ринку сільгоспземлі, то робиться це в першу чергу не на українського виборця, переляканого популистическими прогнозами земельного Армагеддону, а для західних партнерів України і в першу чергу для Міжнародного валютного фонду, однією з вимог якого до України як раз і є зняття мораторію. Ні, і серед українських виборців достатньо тих, хто розуміє ірраціональний характер страху навколо скасування мораторію і необхідність запуску ринку землі, і підтримка цих людей теж буде потрібна Порошенко, однак таких виборців занадто мало, щоб земельне питання став частиною передвиборної програми. А ось підтримка МВФ зокрема і Заходу взагалі може виявитися дуже корисною, а галочка навпроти пункту "ринок землі" в торгах з Фондом буде дуже до речі.

Так що, якщо президент і Кабмін зможуть подолати опір популістів, до 2019 р. Україна зробить серйозні кроки до нормалізації ситуації з сільгоспземлею.

Альтернатива НАБУ і противагу МВС

Ще одне важливе питання, про яке останнім часом говорить президент, - запуск в Україні ще одного правоохоронного органу. Мова йде про Службу фінансових розслідувань, в компетенції якої буде розслідування фінансових злочинів - конвертаційні центри, податкові махінації тощо. Відповідно, СФР перетягне на себе частину повноважень, які розподілені сьогодні між МВС, СБУ, НАЗК, НАБУ і прокуратурою. Додайте сюди ще не створене, але "перебуває вже на підході", Державне бюро розслідувань.

Новий орган, який спеціалізується на фінансових злочинах, може виявитися дуже до речі, оскільки при правильному підході до справи може стати, по-перше, якоюсь противагою НАБУ, на яке занадто великий вплив мають опозиційні до президента парламентські "антикорупціонери", а по-друге, Міністерству внутрішніх справ, яке очолює надто самостійний "фронтовик" Арсен Аваков. СФР може допомогти збалансувати нестійку зараз систему правоохоронних органів, яку вже давно лихоманить від конфлікту ГПУ з НАБУ, і цей конфлікт має явну тенденцію до загострення. Плюс СФР не буде перебігати дорогу СБУ, за якої залишиться прерогатива розслідувань за статтею "фінансування тероризму".

Корисність децентралізації

Останньою по значущості в програмному переліку президента варто децентралізація. Її суть не надто зрозуміла читачу, і тому користь не очевидна. Тим не менше при правильно проведеній роботі, в тому числі і інформаційної, результат децентралізації може мати неабияке значення в контексті майбутніх виборів.

Власне, Петро Олексійович вже почав говорити про те, що реальні наслідки децентралізації - це перетікання грошей з держбюджету місцеві. Мовляв, місцеві бюджети завдяки децентралізації зросли аж у шість-вісім разів. Тепер потрібно не тільки розповісти про це, але і зробити так, щоб виборець побачив, на що витрачені ці гроші. Так що, швидше за все, у наступному році влада буде докладати максимум зусиль, щоб в регіонах реально відчувалися покращення місцевої інфраструктури. Мова йде в першу чергу про ремонт доріг, облаштування парків, скверів, шкіл, дитсадків і т. д. І від того, скільки задекларованих грошей у місцевих бюджетах перетворюються в реальні об'єкти, і буде залежати виборчий ефект від децентралізації.

Як би там ні було, у влади є ще рік, щоб реалізувати всі задуми та втілити всі свої починання, і саме майбутній рік покаже, наскільки оптимістичними може виявитися для влади рік виборів.