Ігор Гринкевич спростував звинувачення ДБР, посилаючись на документи МОУ
Сьогодні Київський апеляційний суд розглянув клопотання сторони захисту у справі за підозрою Ігоря Гринкевича у нібито невиконанні державних оборонних контрактів
Під час виступу в суді, Гринкевич старший спростував заяви ДБР про нібито причетність його компаній до розкрадання державних коштів, ґрунтуючись на висновках генеральної інспекції Міністерства оборони України.
"У договорах з Міноборони у п. 4 чітко вказано, що розрахунки (з компаніями Ігоря Гринкевича та його сина Романа, — ред.) здійснюють по факту поставки.
Отже, це спростовує докази сторони обвинувачення щодо отримання коштів від МОУ у вигляді передоплати.
Я також хочу звернути увагу, на те, що в листопаді 2023 року була проведена комплексна ревізія Головної інспекції МОУ і представників ДБР щодо можливих фактів не наявності поставлених матеріальних цінностей (мова про куртки та сорочки для військових ЗСУ, — ред).
Відповідно до листа Міноборони, інспекцією встановлено, що жодних порушень і жодних неспівпадінь в частині поставлених матеріальних цінностей не виявлено", — зазначив Ігор Гринкевич.
Таким чином, за його словами, "спростовано будь-які докази обвинувачення в частині статті саме 191 ККУ, яку ДБР інкримінувало в даному кримінальному провадженні — розкрадання чи привласнення майна".
Гринкевич-старший також спростував заяви прокурорів про нібито наявність ризиків його переховування від правосуддя, зазначивши, що протягом багатьох років і під час війни, зокрема, його підприємства та благодійний фонд працювали на посилення обороноздатності країни.
Під час засідання, адвокати наголошували на тому, що Ігор Гринкевич наразі "не набув статусу підозрюваного, оскільки повідомлення йому про підозру було здійснено неуповноваженим органом".
За версією захисту, Кримінальний процесуальний кодекс не передбачає підслідність ДБР у такій справі. А рішення прокурора про визначення підслідності у справі взагалі відсутнє.
Прокурори не погодилися із твердженням про порушення вимог КПК щодо визначення підслідності у справі. Обґрунтовуючи позицію про необхідність залишення Ігоря Гринкевича під вартою, вони вказали "на тяжкість інкримінованого правопорушення" і ризики того, що бізнесмен нібито може переховуватись.
За результатами розгляду апеляційної скарги, судді Київського апеляційного суду залишили Ігоря Гринкевича під вартою без зменшення суми раніше призначеної застави. Першою судовою інстанцією вона була визначена на рівні 429 млн 440 тис. грн.