Гра в дефолт. Піде Зеленський на війну з Коломойським
Вчора олігарх Ігор Коломойський, прихильники якого подали 16 тисяч поправок до законопроекту №2571-д про внесення змін у деякі законодавчі акти України щодо удосконалення деяких механізмів регулювання банківської діяльності, розповів про своє розчарування чинною владою: "Люди вибрали свій шлях, це шлях в нікуди, що показав досвід попередників: Яценюка, Порошенка, Гройсмана та Гончарука". "Я б назвав цей закон не "антиколомойским", а антиукраїнським. Торгівля суверенітетом і Конституцією за 30 срібняків, правда, дуже дорогих", - зазначив Коломойський. І додав: автори поправок, а це екс-"слуга" Антон Поляків, "слуги" Ольга Василевська-Смаглюк, Дунда Олег, Дмитро Чорний, Олександр Дубинський, Сергій Демченко та Віктор Бондар, співголова депутатської групи "За майбутнє", яку пов'язують з інтересами Коломойського - симпатики України, пише Depo.ua.
Варто зазначити, що автори поправок з пропрезидентської фракції - мажоритарники, тому максимальне покарання, яке можуть (хоча навряд чи) застосувати до них, - виключити з фракції. Але мандата це не позбавляє. Втім, до цього питання повернемося трохи пізніше.
На питання журналістів, за дефолт він, Коломойський відповів: "Я за реструктуризацію боргів". Це таке ж лукавство, як і щодо нардепів з його групи впливу, яких він "ні про що не просив". Важко повірити, що тисячі поправок депутати готували самостійно, більше віриться у інший варіант - вони підписалися під поправками, підготовленими за межами парламенту. Мета цих зауважень зрозуміла - повністю заблокувати ухвалення "антиколомойского" закону. Адже якщо розглядати законопроект за процедурою, то процес розтягнеться до січня або лютого наступного року. При такому сценарії кредит МВФ Україні не світить. А заодно і гроші інших міжнародних донорів. Ніхто не буде говорити з офіційним Києвом про реструктуризацію боргу, тому що світові фінансисти не мають звички сідати за стіл переговорів з шулерами, які обіцяють виконати вимоги МВФ, але потім зіскакують або шукають виправдань.
Тут можна згадати реструктуризацію часів уряду Яценюка, якого Коломойський згадав незлим тихим і міністра фінансів Наталії Яресько. До тієї реструктуризації і досі багато претензій - справедливих, але все ж більше міфічних. Так от: на той момент Україна налагодила співпрацю з Міжнародним валютним фондом, що стало позитивним сигналом для кредиторів. Зараз співпраця з МВФ висить на волосині. Другий момент: на той час склалася ситуація сприятлива для України, якщо тут взагалі доречно слово "сприятлива": світове співтовариство, безумовно, підтримувало наша держава у війні проти північного агресора, Україна не сходила зі сторінок газет і з ефірів телеканалів. Зараз такої безумовної підтримки вже немає, світ турбує коронавірус і економічні наслідки пандемії, а до МВФ вишикувалася довжелезна черга з країн-прохачів. Якщо ВР не прийме закон найближчим часом, а це, як ми писали вище, вкрай сумнівно, то наші потенційні гроші швидко віддадуть більш адекватним країнам. Ну а Україні запропонують рятуватися власними силами. Яких у неї немає.
Чи є хоча б якась можливість прийняти антиколомойский" закон і врятувати державу від падіння в прірву дефолту? Зараз депутати намагаються знайти вихід, згрупувавши пропозиції щодо того, якій статті вони стосуються. Але це все одно буде тривати надто довго. Тому настав час подивитися на досвід попередників, яких Зе-команда "зробила разом" в минулому році? Створена за результатами виборів 2014 р. проєвропейська коаліція, яка потім розпалася, також почала свою роботу в турборежимі: досить багато законів, переважно внесених президентом, приймалися за скороченою процедурою. В один день і в першому читанні, і в цілому. В основному мова йшла про нагальні законах, які стосувалися війни, мобілізації, підтримки армії і т. д. За це тодішню Ради критикували і опозиціонери, і експерти. Однак скорочення процедури давало можливість оперативно реагувати на виклики, які стояли перед державою. Зараз перед владою стоїть виклик дефолту, який не тільки може змести цю владу, але і стати неймовірним випробуванням для державності.
Скорочена процедура, передбачена регламентом парламенту, але для цього повинні бути дотримані кілька важливих пунктів, і головний - до законопроекту після першого читання не повинні вноситися поправки. Тобто потрібні політична воля, швидкість рішень і консенсус. Як показало голосування 30 березня, голоси за "антиколомойский" закон у Раді є, справа лише в механізмі, як правильно організувати прийняття документа. В якості ідеї "на подумати", можна спробувати варіант відкликання заблокованого поправками законопроекту №2571-п і внесення ідентичного або відкоригованого документа особисто президентом Зеленським як невідкладного. З назвою на кшталт "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту національної безпеки в сфері фінансів і банківської діяльності та недопущення дефолту".
Але для цього потрібні два важливих нюанси: головний комітет з питань фінансів, податкової та митної політики на чолі з "слугою" Данилом Гетьманцевим повинен оперативно схвалити документ і застопорити альтернативні йому, а вони обов'язково будуть; слід дотримуватися вимог регламенту про розгляд питання за скороченою процедурою. Їх трохи. Після позитивного голосування будуть постанови, які будуть блокувати підпис спікером, але це невелика біда, судові позови - це відкладений ризик, однак головне - МВФ отримає чіткий сигнал, що Україну з черги на фінансову допомогу викидати не потрібно. Позитивний сигнал отримають й інші кредитори.
Це ідеальна схема, яка, швидше за все, не спрацює. Адже, по-перше, у фракції "слуг" своїх голосів за "антиколомойский" закон немає, доведеться торгуватися з "Евросолидарностью", "Голосом", "Довірою". Торги будуть супроводжуватися звинуваченнями Зеленського у "змові" з попередниками, що позначиться на його рейтингу. По-друге, законопроект спробують заблокувати на рівні комітету, зриваючи кворум. По-третє, президенту доведеться приймати складне рішення про виключення зі складу фракції депутатів з групи впливу Коломойського. Це - відкрита війна з олігархом, завдяки якому, в тому числі для Зеленського, рік тому неймовірно вдало зійшлися зірки. Людей Ігоря Валерійовича в СН не критично багато, формально монобольшінство навіть може зберегтися, однак кожне позитивне голосування "зелених" надалі буде коштувати і нервів і грошей.
Тобто постане перспектива або розпуску парламенту, що катастрофічно погано для Зеленського, враховуючи фактор мобілізації проти нього різних сил, від проросійських до недавніх союзників (простіше кажучи, "слуги" вибори програють), або створення нової коаліції. З тією частиною фракції, яка залишиться вірною Зеленському, а це переважна більшість, і "Голосом", який компенсує нестачу власних "багнетів". Підтримка "Довіри" та частини позафракційних дасть можливість приймати закони. Сумнівно, що в таку коаліцію візьмуть "ЄС", однак, як бачимо, принцип "ворог мого ворога - мій друг" вже спрацював і у випадку з "антиколомойским" законом, і з земельним. Так, рейтинг Зеленського у всіх варіантах піде вниз, і цьому активно сприятимуть олігархічні медіа, однак чого йому боятися, якщо він справді не збирається балотуватися вдруге. Ну, а далі - історія розсудить.
