50 відтінків зеленого. Чому команда Зеленського — це мішок з кістками

Представлена штабом кандидата команда Володимира Зеленського так і не вирішила головну проблему кандидата Зе. Просто тепер замість одного кота в мішку, стало півтора десятка

Представивши список кандидатів на міністерські посади, команда Зеленського переслідує цілком зрозумілу мету — нівелювати одну з головних претензій суспільства до коміку, всерйоз зібрався в президенти. Мовляв, у того немає команди. Тепер команда у Зеленського як би є.

В переліку тих, хто нібито буде керувати країною після можливої перемоги Зеленського, відомих широкій публіці персонажів вкрай небагато. Більшість названих прізвищ взагалі нічого не скажуть пересічному громадянину. Так, питання транспорту та інфраструктури повинен буде вирішувати колишній перший заступник міністра інфраструктури Володимир Шульмейстер — професійний турбиностроитель за першою освітою і випускник нідерландського університету за другим.

Інформаційну та мовну політику Зеленський віддає на відкуп екс-першого заступника голови Національної телерадіокомпанії Олександру Харебину, який вже встиг пообіцяти країні ласкаву русифікацію під соусом "заяви прав" на російську мову.

Також в команду Зеленського потрапили почесний президент і керівник практики банківського та фінансового права юркомпанії Jurimex Данило Гетманцев, який повинен відповідати за оподаткування, публічні фінанси, банківське право; голова ГО "Всеукраїнська організація "Зелений фонд" Олег Бондаренко — екологія, правові питання; завідувач кафедри права Київського національного лінгвістичного університету Олександр Мережко — E-government і народовладдя; засновник школи мерів і екс-претендент на пост мера Хмельницького Руслан Рохові — місцевий та регіональний розвиток; юрист Hillmont Partners Вадим Галайчук.

З відносно відомих людей в список потрапили колишні міністри — фінансів Олександр Данилюк і економрозвитку і торгівлі Айварас Абромавічус, а також екс-заступник міністра юстиції Руслан Рябошапка, політолог Дмитро Разумков, глава передвиборчого штабу Зеленського Іван Баканов, ідеолог партії "Слуга народу" Руслан Стефанчук, координатор Олександр Корнієнко, координатор діджитал-напрямки Михайло Федоров і Святослав Юраш. Дещо пізніше в штабі Зеленського заявили, що головою СБУ планують призначити кандидата в президенти Ігоря Смєшка, який зайняв несподівано високе підсумкове шосте місце. Крім того, у ЗМІ ходять чутки, що міністром оборони при президентові Зеленском може стати Анатолій Гриценко.

Отже, оприлюдненням цього списку штаб Зеленського спробував убити відразу декількох зайців. По-перше, показати своїм виборцям, що команда у Зеленського є і вона складається з таких же, як він "позасистемних", але вони, на відміну від потенційного президента, "компетентні реформатори-технократи". Тут, правда, варто обмовитися, що тих 30% виборців, хто проголосував за Зеленського в першому турі, команда не надто потрібна. Вони голосували не за політика, а за месію, а месія цілком може існувати і без апостолів. Презентація команди — це більшою мірою спроба переманити на свою сторону виборців Тимошенко, Гриценко і Смєшко, для яких важливі і наявність команди, і декларування готовність проведення реформ. І це по-друге. Відверто проросійські виборці Бойко та Вілкула і так, схоже, у Зеленського в кишені завдяки зусиллям російської телепропаганди.

При цьому не дуже важливо, що Смєшко тут же публічно відмовився від перспективи очолити СБУ при президентові Зеленском, виборцю екс-глави СБУ все одно треба якось визначатися у другому турі. І готовність команди Зеленського дати посаду їхньому кандидатові — це вже підстава віддати свій голос коміку.

Однак, окрім бажання сподобатися частини виборців, якихось далекосяжних висновків зі списку Зеленського виборцю зробити буде вкрай непросто. По-перше, далеко не факт, що названі люди отримають посади в Кабінеті Міністрів та інших структурах. Міністрів, як відомо, призначає не президент, а коаліція парламентських фракцій, яку ще потрібно створити, і зробити це без задоволення кадрових бажань можливих партнерів по коаліції неможливо. До того ж у парламенті нинішнього скликання підтримка більшості президенту Зеленському ніяк не гарантована, а тому свої перші призначення Зеленський зможе здійснити тільки після парламентських виборів, запланованих на осінь. До цього часу нинішній список "реформаторів Зеленського" вже гарантовано забудуть і виборці, і політики.

По-друге, Зеленський навіть зі списком команди" все одно залишається для більшості українців котом у мішку. Справа в тому, що всі півтора десятка названих кандидатів на вищі посади в країні, за невеликим винятком, або взагалі непублічні, або вкрай малопубличные люди. І виборець просто не знає, реалізації якої політики чекати від усіх цих людей.

Правда, і позасистемність списочників Зеленського вельми відносна (ті ж Шульмейстер і Харебін займали посади в системі держуправління нехай і не найвищі, а Данилюк і Абромавічус були міністрами), і в деяких з членів команди є свої скелети в шафах (той же Разумков в минулому член Партії регіонів, а Харебін працював у структурах олігарха Сергія Курченка), але в масі своїй всі ці люди для більшості українців абсолютно невідомі. От і виходить "кіт у мішку" Зеленський зі своїм мішком таких же котів, у яких при їх загальної невідомості вистачає своїх скелетів у шафах.

Таким чином, судячи за результатами Зеленського в першому турі, українці дуже близькі до того, щоб поставити над собою черговий соціально-політичний експеримент — обрати президентом повну невизначеність. І презентація команди Зеленського нічого принципово тут не змінила.