Істерика за поребриком. Що показали ОРДЛО-стогони навколо "формули Штайнмайера"

Реакція українських патріотів на "нормандський змова" – ніщо в порівнянні з нападом тотальної зради, що охопила російські окупаційні адміністрації як в Донецьку, так і в Луганську

В огляді "ДС" - головні події за останні сім днів, що відбулися на території окупованих районів Донбасу

Облом імені Кучми

Як чекали російські ЗМІ, 18 вересня повинно було стати ключовими у справі підготовки до саміту "нормандської четвірки". Саме в цей день переговірникам на засіданні Тристоронньої контактної групи (ТКГ) у Мінську належало завізувати у письмовому вигляді "формулу Штайнмайера" в де-факто російської редакції, що було однією з умов Кремля для майбутньої зустрічі Путіна в нормандському форматі.

Спочатку все для Москви йшло як по маслу, викликаючи паралельно справжнє обурення української громадськості. Кульмінаційний момент настав на спільному засіданні комітетів Верховної Ради з зовнішньої політики і європейської інтеграції, де глава МЗС Вадим Пристайко зізнався, що Київ згодний на імплементацію "формули Штайнмайера". Проте практично в той же час на мінському засіданні ТКГ представник України Леонід Кучма навідріз відмовився закріплювати цю саму "формулу Штайнмайера" на папері.

"Реалізація цієї формули можливий тільки за умови виконання наступних пунктів: повне припинення вогню; забезпечення ефективного моніторингу СММ ОБСЄ на всій території України; виведення з території України збройних формувань іноземних військ і військової техніки; розведення сил і засобів вздовж всієї лінії зіткнення; забезпечення роботи Центральної виборчої комісії України, українських політичних партій, ЗМІ та іноземних спостерігачів; встановлення контролю над непідконтрольним Україні ділянкою російсько-українського кордону і виконання інших пунктів, передбачених українським та міжнародним законодавством і мінський угодами", - процитувала Кучму його прес-секретар Дарка Оліфер.

Плач по "формулі Штайнмайера"

Звичайно, це ніскільки не заспокоїло критиків Банковій - вони пізніше навіть зібралися під Офісом президента Володимира Зеленського, висунувши гасло "Нормандський змова - державна зрада". Втім, така реакція українських патріотів - ніщо порівняно з нападом тотальної зради, що охопила російські окупаційні адміністрації як в Донецьку, так і в Луганську, а також чи не всіх пропагандистів за поребриком.

Ось, наприклад, як з цього приводу висловився в істеричної манері так званий "голова комітету Народної ради ДНР зовнішньої політики, міжнародних зв'язків, інформполітики та інформаційних технологій" Бердичівський: "Повний контроль Зеленського над парламентом, урядом, армією, СБУ і МВС дав багатьом надію на припинення війни в Донбасі. Проте всі спостерігають зворотне - керівництво Києва намагається обдурити і обвести всіх навколо пальця. Пора припиняти вести себе як клоун на манежі і роз'яснити своїй свиті, що буфонада в політиці взагалі та в даній ситуації зокрема призведе до того, що втома від ваших реприз дійде до червоної лінії неповернення". А це вже резюме від самого "голови ДНР" Пушилина: "Якщо у кого-то були ілюзії, то вони швидко закінчуються, все зривається. В принципі, йде повторення шляху Порошенко".

На цьому тлі луганські колаборанти виглядали куди блідіше своїх донецьких колег". Тут за всіх віддувався, як міг, "глава МЗС ЛНР" Дейнего, але його репліки типу "Україна небажанням виконувати зобов'язання по врегулюванню ситуації в Донбасі блокує проведення саміту країн-учасниць "нормандської четвірки" були абсолютно неоригінальні і нудні.

Ситуацію міг врятувати своїм красномовством ватажок окупаційної адміністрації в ОРЛО Пасічник, але він на цьому тижні як під землю провалився (мабуть, знову кудись відбув на лікування свого онкозахворювання, яке, за чутками, на запущеній стадії). Правда, ще 15 вересня вийшло універсальне заява Пасічника, головна цитата з якого місцевим пропагандистським ресурсів цілком підійшла і на що йде "штайнмайеровской" тижня: "Напередодні Вадим Пристайко приєднався до тих, хто не хоче виконувати мінські угоди Леоніда Кучми та Володимира Зеленського. Таким чином, практично всі ключові зовнішньополітичні діячі України дали зрозуміти, що мінські угоди для них це лише предмет для спекуляцій і піару".

Підрив луганського мосту

Між іншим, в окупованому Луганську, на відміну від Донецька, минулого тижня було про що поговорити і без "формули Штайнмайера". Так, вже з понеділка поповзли нав'язливі чутки про те, що "підвалі" нібито виявився не хто-небудь, а сам "герой антиплотницкого путчу", "глава МВС ЛНР" Корнет. Враховуючи ж те, що цей персонаж, будучи ставлеником ФСБ і фактичним лубянским дублером Пасічника, давно ніяк не може поділити зі своїм формальним шефом різні потоки в ОРЛО, подібна інформація цілком могла опинитися і не вигадкою зовсім.

Але тут у ніч на 19 вересня прогримів вибух під одним з луганських шляхопроводів, а коментувати його наслідки відразу ж поспішив як раз Корнет. "Терористичний акт був проведений шляхом підриву трьох опор мосту. Бетонні конструкції були частково зруйновані, але арматура витримала вибух", - відрапортував російським ЗМІ "главмент республіки". Тим самим виконав дві задачі і обидві пропагандистські: як всієї окупаційної адміністрації, так і себе коханого особисто. Мовляв, не дочекаєтеся, я все ще "в строю".

Що ж стосується самого мосту на перетині луганських вулиць Лутугинська і 2-я Будівельна, то, на думку відставного бойовика Безлера, це ніякий не теракт, а "нормальна диверсійна робота СЗГ в зоні ООС", за яку той виставив би українським спецназівцям "залік". До речі, підірваний шляхопровід дійсно займає в місті стратегічне значення - саме цією дорогою завжди йшли від російсько-українського кордону і російські "гумконвойные" Камази, і різноманітна військова техніка. Тепер же російська окупаційна армія змушена, так би мовити, "міняти логістику" - підрив мосту виконаний таким чином, що легкий автотранспорт по ньому проїде без проблем, а вантажівки, БТР та інші танки можуть його спокійно обвалити.