Хто гальмує цифру. Чому "1+1" та "Інтер" задоволені заблокованим Нацрадою

Урочистості цифри заважає, крім інших причин, ще й арифметика: на засідання Нацради збираються тільки п'ять членів, а для кворуму потрібно шість
Фото: nrada.gov.ua

Перехід українського телебачення з аналогового мовлення на цифрове знову відкладається. У цієї відстрочки є і об'єктивні причини (типу неповної готовності інфраструктури та телеглядачів до такого переходу), і суб'єктивні (типу опору деяких телеканалів), але кордон між ними провести досить складно.

Повністю замінити аналогове телемовлення на цифрове Україна повинна була ще більше трьох років тому, точніше, до 17 червня 2015 р. Таке зобов'язання встановлено міжнародним меморандумом "Женева-2006", який Україна разом з іншими країнами підписала в грудні 2006 р. Однак Нацрада по телебаченню і радіомовленню і з його подачі уряд кілька разів зсували цей термін: на 30 червня 2017 р., потім на 30 березня 2018 р., потім на 30 червня 2018 р. Але і цього виявилося недостатньо. 13 червня Кабмін прийняв постанову, згідно з яким у Плані використання радіочастотного ресурсу України вказано новий строк припинення використання технології аналогового телевізійного мовлення: "31 серпня 2018 р.; для р. Києва та Кіровоградській області 31 липня 2018 р.". На сайті уряду зазначається, що "виконання цього рішення забезпечить безперервність телерадіомовлення на всій території України та вільний доступ громадян до інформації".

Найбільш зацікавлені у зриві переходу на цифру нинішні телелидеры — канали "Інтер" і "1+1". Ще в січні 2017 р. вони звернулися до Кабміну з проханням відкласти відключення аналогового мовлення до 2019 р. А незабаром у новинних програмах "1+1" почалася кампанія проти переходу на цифру: провідні лякали телеглядачів, що ті залишаться "без улюблених телеканалів". "На даний момент "Інтер" і "1+1" мають найбільше покриття в аналоговому телебаченні, тому що вони займають мережі УТ-1, УТ-2, УТ-3. А якщо перейдуть на "цифру", то будуть вже всі рівні — і "Україна", і ICTV, "Інтер", вони всі будуть мати однакове покриття", — пояснив причини такого опору голова Нацради Юрій Артеменко в травні 2017 р.

У травні 2018 р. канал "1+1" вирішив поновити кампанію проти переходу на цифру. Телеглядачі знову почули апокаліптичні прогнози: "Цифрові експерименти можуть перетворити ваші телевізори зайві аксесуари. Вони просто згаснуть назавжди". Коментуючи ці страшилки, сайт detector.media зазначив, що це дуже драматичне узагальнення, особливо якщо врахувати, що відключення аналогового мовлення стосується лише третини українських глядачів. Решта користуються супутниковим або кабельним телебаченням. Та й не всі власники аналога залишаться без ТБ, адже, наприклад, у тієї ж Кіровоградської області цифрове покриття становить 60% (рік тому було 40%).

По ідеї зараз "1+1" і "Інтер", бажаючи не втратити своїх глядачів, повинні б давати їм покрокові інструкції, як перейти на цифру і які вигоди це принесе в плані якості зображення та звуку. Але оскільки названі канали цього не роблять, можна припустити, що вони розраховують будь-якими способами добитися збереження аналогового мовлення.

Такий же висновок можна зробити і з подій, що відбуваються нині в Нацраді. 18 серпня закінчується термін дії ліцензій на цифрове мовлення в загальнонаціональній телемережі. Розглянути питання про продовження ліцензій повинен Нацрада, однак він з кінця травня не може зібрати кворум. Найчастіше відсутні два члени, які в минулому працювали на "1+1": Ольга Герасим'юк і Олег Черниш. Також Нацрада має розглянути результати позапланових перевірок "1+1" та "Інтера" (за покази радянських фільмів з акторами з чорного списку Мінкульту канали можуть отримати санкції). Герасим'юк і Черниш наполягали на тому, щоб спочатку було розглянуто питання про продовження ліцензій і лише потім — всі інші питання, у тому числі результати перевірок.

П'ять інших членів Нацради погодилися змінити порядок денний засідання 27 червня у відповідності з цими вимогами. Однак Герасим'юк і Черниш вирішили не йти на засідання, а Герасим'юк навіть написала заяву про відставку. Замість засідання довелося проводити брифінг. "Наші спроби зробити, щоб кворум відбувся, не мали позитивного результату. Два члена Нацради повідомили, що не будуть на засіданні, але при цьому не надали офіційних заяв, які були б підставою для скасування засідання", — повідомив Артеменко.

Член Нацради Валентин Коваль висловив думку, що робота регуляторного органу блокується двома членами Нацради заради того, щоб не дати відключити аналогове телебачення. "З-за того, що ми не збираємося і не приймаємо рішення, ми не підтверджуємо плани щодо відключення аналогового ТБ — в цьому і полягає суть блокування діяльності Нацради. Ми маємо протокол наради у Володимира Гройсмана і лист від нього до Юрія Артеменка з проханням якомога швидше продовжити цифрові ліцензії, інакше Кабмін вважає, що процедуру відключення аналогового ТБ починати неможливо. Ці два листи від Гройсмана відкривають реальну мету блокування Нацради — чим довше ми не будемо збиратися і не будемо погоджувати план відключення аналогового ТБ, тим довше аналог буде існувати і тим довше держава не зможе перейти на цифру", — сказав Коваль.

Наступні засідання Нацрада призначила на 3 і 5 липня. На першому з них заплановано розглянути заяву Герасим'юк про відставку, а на другому — ті питання, які були включені до порядку денного засідання відбувся 27 червня. Втім, липневі засідання теж можуть бути зірвані. За законом, засідання є правомочним, якщо на ньому присутні не менше шести членів Нацради, рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менше п'яти членів. У Нацраді повинно бути вісім членів — по чотири від президента і парламенту. У парламентською квотою залишається одна вакансія, а після відставки Герасим'юк додається ще одна. Верховна Рада могла б розблокувати роботу Нацради, заповнивши ці вакансії, однак навряд чи вона встигне це зробити до 13 липня, коли депутати роз'їдуться на канікули.