• USD 39.5
  • EUR 42.2
  • GBP 49.1
Спецпроєкти

Зеленський і губернатори. Хто підсовує президентові людей в регіонах

За перші два місяці свого президентства Володимир Зеленський призначив голів ОДА тільки в шести областях. Решта 18 все ще чекають нових керівників
Фото: EPA/UPG
Фото: EPA/UPG
Реклама на dsnews.ua

Втім, вже можна зробити деякі висновки про те, як оточення Зеленського будує кадрову політику президента в регіонах. Головним центром впливу став перший заступник керівника Офісу президента Сергій Трофимов. До перемоги Зеленського він працював виконавчим продюсером студії "Квартал 95" і є одним із самих близьких до нього людей.

Саме Трофимову новообраний президент довірив організувати підбір кадрів на місцях. Однак деякі голови ОДА отримали свої посади поза конкурсом. І якраз ці винятки з правил заслуговують уваги в першу чергу — вони можуть принести Зеленському найбільші проблеми.

Пройшли по знайомству

Не залишився в стороні від процесу підбору регіональних кадрів глава партії "Слуга народу" Дмитро Разумков. Його вплив найбільш ефектно проявилося при призначенні голови Київської ОДА. 9 липня цю посаду отримав Михайло Бно-Айріян, який був одногрупником Разумкова в Інституті міжнародних відносин КНУ ім. Тараса Шевченка — вони закінчили його в 2007 р.

Перші п'ять років кар'єри Бно-Айрияна були тісно пов'язані з головним дипломатом Януковича Костянтином Грищенком. З 2009 р., коли Грищенко очолював Посольство України в РФ, Бно-Айріян працював у тому ж посольстві третім, а потім другим секретарем. Пізніше він слідом за Грищенко повернувся з Москви у Київ. Працював помічником Грищенко, коли той був міністром закордонних справ у першому уряді Азарова. А коли Грищенко отримав у другому уряді Азарова на посаду віце-прем'єра, Бно-Айріян став його радником.

З 2015 р. Бно-Айріян працював в Міненерговугілля — очолював там управління європейської інтеграції і потім департамент стратегічного планування та європейської інтеграції. З 2016 р. працював в НЕК "Укренерго" директором з комунікацій та міжнародного співробітництва. І при цьому не втрачав зв'язків з Разумковим — наприкінці минулого року вони разом відвідали Інститут міжнародних відносин нагоди Дня дипломата. Схоже, зараз Бно-Айріян знадобився Разумкову на посаді голови Київської ОДА для того, щоб максимально посилити позиції партії "Слуга народу" у столичній області напередодні місцевих виборів.

Досить дивна історія трапилася з Юрієм Гусєвим, який 11 липня призначено на посаду голови Херсонської ОДА. Спочатку планувалося, що він відправиться в парламент. 9 червня з'їзд "Слуги народу" включив Гусєва в партсписок під завідомо прохідним 41-м номером. А далі з парламенту Гусєв міг би потрапити в уряд.

Реклама на dsnews.ua

В 2014-2016 роках він працював в Міноборони керівником департаменту економічної активності і потім заступник міністра. З ним співпрацював тодішній голова ради волонтерів при Міноборони, підприємець з Миколаєва Давид Арахамія, що на нинішніх виборах за рішенням Зеленського отримав у партсписку "Слуги народу" четверте місце. Саме він міг запропонувати Зеленському Гусєва на пост міністра оборони.

10 червня, на наступний день після з'їзду "Слуги народу", народний депутат Дмитро Тимчук з "Народного фронту" повідомив, що Гусєв, "згідно з кількома инсайдам, розглядається на пост нового глави Міноборони". У зв'язку з цим Тимчук згадав "про питання, що виникли до Гусєву в бутність його заступником міністра оборони після Майдану": про "завищення ціни при закупівлі палива для армії", а крім того, про "закупівлю житла для військовослужбовців, яку також курирував Гусєв" і яка "була успішно зірвана".

19 червня Тимчук загинув при загадкових обставинах, але піднятий їм скандал встиг круто змінити долю Гусєва. 12 червня Гусєв оголосив про своє рішення не продовжувати участь у парламентських виборах і пояснив це тим, що на нього була організована інформаційна атака. Він повідомив, що обговорив своє рішення не балотуватися в Раду з президентом. А 15 червня Арахамія розповів, що Гусєв "піде на керівника області". Він підкреслив, що команда президента — це не тільки Рада, є багато інших посад, включаючи губернаторські.

До речі, зараз Арахамія зайнятий пошуком майбутнього глави Миколаївської ОДА. 29 червня він звернувся до своїм фоловерам в "Фейсбуці" з проханням запропонувати кандидатури на цей пост.

До числа призначенців по знайомству можна віднести і Віталія Комарницького, який з 5 липня очолює Луганську ОДА. З 2007-го він був ректором Луганського державного університету внутрішніх справ ім. Едуарда Дідоренка, в 2010-му був обраний депутатом Луганської облради від Партії регіонів. У публічних виступах запевняв, що "Білорусь, Росія, Україна приречені на возз'єднання". Тим не менш жити під російською окупацією не захотів і в жовтні 2014-го разом зі своїм вузом передислокувався в Суми. З осені 2016-го внз базується в Сєвєродонецьку.

На посаду глави Луганської ОДА Комарницького запропонував Максим Ткаченко, який теж був луганчанином, а в липні 2014-го перебрався до Києва і очолив ТОВ "Квартал-Концерт" — дочірню компанію студії "Квартал 95". У січні 2019-го штаб Зеленського призначив Ткаченко відповідальним за роботу у Луганській і Донецькій областях. На парламентських виборах Ткаченко отримав у партсписку "Слуги народу" 25-е місце. І він пролобіював призначення Комарницького саме для того, щоб той взяв під свою особисту опіку розвиток обласної парторганізації на Луганщині.

Відібрані Трофімовим

Між тим Трофимов запевняє, що всі особи, призначені на посади голів ОДА, "пройшли жорсткий відбір і довели свою здатність вирішувати завдання, які ставить президент". Серед кандидатів, відібраних самим Трофімовим, найбільше питань викликає Павло Кириленко, призначений 5 липня головою Донецької ОДА. Він родом з Макіївки, з вересня 2017-го був військовим прокурором Ужгородського гарнізону Західного регіону України. Представляючи нового голову ОДА в Краматорську, Зеленський був змушений особисто вдаватися в пояснення щодо батьків Кириленко, які проживають на окупованій території, і щодо його старшого брата Євгена, який служить в МДБ ДНР — відомстві, відповідальному за викрадення, катування і вбивства українських громадян на окупованій частині Донеччини.

"Батьки вважають себе українцями, вони нікуди не хочуть переїжджати. Що стосується брата — для Павла це болюче питання, відповідно, я взяв на себе сміливість сказати про це. З братом він не спілкується з-за політичних розбіжностей. Сам Павло виїхав з окупованої території і працює в Україні з перших днів окупації. Багато розбитих сімей з-за війни. Прошу не ділити нас на своїх і чужих, людей, які сьогодні живуть на тимчасово окупованих територіях. Вони українці", — сказав Зеленський. А Трофимов запевнив, що у команді президента довіряють новому керівникові Донецької області і шанують "його мужність і рішучість, з якою він взяв на себе цю відповідальність".

Кілька кандидатів було відібрано на посаду голови Закарпатської ОДА: екс-голова Мукачівської РДА Сергій Гайдай, директор виноробної компанії "Шато Чизай" в Берегово Анатолій Полосков, власник кондитерського дому Bondarenko в Мукачево Ігор Бондаренко. Останній з них і опинився щасливчиком. Указ про призначення Бондаренка був підписаний 5 липня.

Тоді ж Зеленський призначив головою Львівської ОДА Маркіяна Мальського, очолював західноукраїнська філія юридичної компанії Arzinger. Крім нього, були відібрані ще дві кандидатури: директор компанії "ДТЕК Бурштинська ТЕС" (Івано-Франківська обл.) Денис Шмигаль і директор компанії "Еко-Оптіма" Максим Козицький. Зеленський не захотів брати на себе відповідальність і 14 червня у "Фейсбуці" запропонував жителям Львівщини самим вибрати з трьох кандидатів майбутнього главу ОДА. Переможцем голосування виявився Мальський.

Втім, представляючи нового голову ОДА у Львові, Зеленський оголосив, що один з тих, хто програв, Денис Шмигаль, теж буде працевлаштований. "Ми бачимо його головою Івано-Франківської області... Ми вирішили, але поки немає указу", — пояснив президент.

Невдалі підсумки

А ось в Одеській області вибраний Зеленським на посаду голови ОДА бізнесмен Андрій Андрейчиков викликав протест місцевих активістів. Вони зажадали проведення відкритого конкурсу і 13 липня Зеленський публічно з цим погодився. "Я думаю, що ми не можемо ризикувати в Одесі, навіть Андрейчиковым, якого я особисто знаю. Тобто ми проведемо конкурс в Одесі. Буде конкурс. Тому що це дуже відповідальна місія, і ми не хочемо вас, одесити, підвести", — заявив він.

Також досі не реалізований у вигляді президентського указу ще один відбір, проведений Трофімовим, — на посаду голови Черкаської ОДА. Місцеві ЗМІ розтрубили, що ця посада дістанеться бізнесменові Ігорю Шевченку, який влітку 2017-го придбав три об'єкти на території РФ. Можливо, Зеленський вирішив почекати з цим призначенням, щоб не відлякати виборців перед парламентськими виборами.

В цілому ж, підбиваючи підсумки перших двох місяців регіональної політики Зеленського, слід визнати, що вдалі рішення були швидше винятком, ніж правилом. Цих двох місяців було цілком достатньо, щоб провести повноцінні конкурси. Замість цього деякі області отримали, м'яко кажучи, сумнівних керівників, а на чолі більшості областей взагалі залишаються т.в.о. (тимчасово виконуючі обов'язки), які, по суті, ні за що не відповідають.

    Реклама на dsnews.ua