Камінг-аут по-слобожански. Хто підкладає бомбу під Харків

Найбільший український обласний центр став самим конфліктним містом країни. Будь-яка подія в Харкові, починаючи від перейменування вулиць і закінчуючи маршем за права секс-меншин, якщо не проходить на межі громадянського конфлікту, то десь поруч з ним
Зіткнення під час ЛГБТ-прайду в Харкові Фото: ВПО Фрайкор / Telegram

Причина такої напруженості у найважливішому для України в контексті опору гібридної агресії Росії місті лежить не тільки в місцевих історичних особливостях, але й у цілеспрямованій діяльності як місцевої влади на чолі з одіозним Геннадієм Кернесом, так і місцевих патріотичних та націоналістичних організацій. І ті, і інші природним чином намагаються голосніше заявити про себе, і найкраще це зробити саме через конфлікт. Можна не сумніватися, що і Кремль через свою агентуру і "корисних ідіотів" робить все можливе, щоб підливати масла у вогонь.

Останньою подібною історією в Харкові стало побиття ветерана АТО Василя Давиденка, який з недавніх пір публічно заявив про себе як про людину з гомосексуальною орієнтацією. Як повідомив в соцмережах ще один ветеран АТО і ЛГБТ-активіст Віктор Пилипенко, Давиденко зустріли у під'їзді біля квартири п'ятеро невідомих і після набрання: "Думав, що ми не дізнаємося, де ти живеш, п ... ар?", почали його бити ногами, цілячись в пах. Втекли нападники так само швидко, як і з'явилися, проте тепер Двиденко потрібно змінювати місце проживання і роботу, оскільки саме колег потерпілого підозрюють у "зливі" інформації про місце проживання ветерана.

Примітно, що інцидент з Давиденко стався незадовго після проведення в Харкові першого маршу за права ЛГБТ, незважаючи на всі заходи безпеки, що супроводжувалось переслідуванням і побиттям його учасників "борцями за сімейні цінності". Як найактивніших борців із "пропагандою гомосексуалізму" в Харкові відзначилися активісти не надто розкрученою в Україні націоналістичної організації "Фрайкор". Остання організація схожа на якийсь паралельний проект куди більш розкрученого, в тому числі і як політична сила, "Національного корпусу".

Не дивно, що після подібної активності на Харьковпрайде, підозри в нападі на Давиденко в першу чергу будуть падати саме на українських націоналістів, хоча поки нічого не відомо про те, хто саме і з яких мотивів напав на ветерана АТО. Та й користь для українських націоналістів від проведення подібної акції вкрай сумнівна. Якщо "розгін гей-параду" ще можна представити як якусь, нехай і дикуватої, промо-акції, то нічний побиття невідомими ветерана АТО - заняття контрпродуктивна, з якого боку не подивися. Піарний ефект від такої акції мінімальний, як мінімум, просто тому що вона секретна, мішень у вигляді ветерана АТО теж далеко не сама вигідна, адже навіть серед не схильних до толерантності націоналістів повагу до ветеранів АТО кілька переважає ненависть до секс-меншин.

Однак не потрібно забувати, що в Харкові вистачає не тільки українських націоналістів, різної ватною публіки там теж у надлишку. Недарма саме Харків став у свій час місцем створення сумно відомої організації титушек і "ополченців" "Оплот" і саме в Харкові були справжні теракти проти українських патріотів. До речі, проти можливої видачі організаторів такого теракту Росії в місті напередодні пройшла помітна акція.

Саме для проросійських радикалів Давиденко - мішень просто ідеальна. Тут і помста ветерану АТО, і протест проти "гейропейских цінностей", і залякування ЛГБТ, і можливість підставити українських націоналістів. Ну а про зацікавленість Кремля в подібному нагнітанні ситуації в Харкові навіть нагадувати не потрібно.

Як би там ні було, і хто б у результаті не стояв за нападом на Давиденко, ця історія вкладається в загальну канву постійного підігрівання ситуації в Харкові - місті, де зосереджена найважливіша частина української оборонної промисловості, де історично сильні проросійські настрої і від околиць якого до кордону з агресивним сусідом трохи більше 20 км. І зовсім близько до зони бойових дій.

Після перемоги Володимира Зеленського на президентських виборах ситуація в Харкові постійно нагнітається. Кернес раптом згадав про своїх проросійських поглядах і почав скасовувати декомунізацію окремих вулиць і відновлювати знесені націоналістами пам'ятники, заробляючи політичні очки в протистоянні з "бандерівцями". У свою чергу націоналістичного "Нацкорпусу" така активність виявилася цілком на руку, і вони заробляють свої бали на протистоянні реваншу екс-"регіоналів". Під час Харьковпрайда саме Кернес, не дивлячись на всі свої "скріпи", виступив головним захисником ЛГБТ, схоже, саме для того, щоб спровокувати черговий конфлікт з націоналістами.

До 2013 р. подібні речі можна було сприймати як звичайні політичні ігри, які ніяк не стосуються основної маси населення, але сьогодні постійне підтримувана напруга в Харкові ризикує рано чи пізно вибухнути, що потягне за собою протистояння вже в масштабах всієї країни. Саме тому розслідувати напад на атошника Давиденко потрібно з усією серйозністю, щоб виключити всі можливі спекуляції на цій темі.