Карантинне прикриття. Навіщо окупанти влаштували для жителів ОРДЛО КПВВ-квест

В огляді "ДС" - головні події за останні сім днів, що відбулися на території окупованих районів Донбасу

КПВВ-квест

Все тиждень для багатьох жителів ОРДЛО найбільш актуальним було лише одне питання - як виїхати з окупації і назад через лінію розмежування з контрольованими Україною районами Донеччини та Луганщини. Точніше, з українськими КПВВ було все зрозуміло - їх у Мар'їнці і Станиці Луганській відкрили ще 10 червня. А ось на аналогічних окупаційних блокпостах бойовики влаштували для людей справжній КПВВ-квест з непередбачуваним результатом - пройдеш чи ні.

Втім, якщо за станичанським мостом на березі Дінця з боку ОРЛО якийсь рух ще спостерігався, особливо по середах і суботах, то у випадку з ОРДО блокада лінії зіткнення залишається тотальною, поясненням чого, за версією "влади ДНР", є "дотримання карантинних заходів". У підсумку, за даними української Держприкордонслужби, через КПВВ "Станиця Луганська" з 10 по 18 червня пройшли всього 644 людини, однак через КПВВ "Маріїнка" взагалі майже ніхто - лише 26 щасливчиків.

З приводу ж в'їзду в ОРЛО ватажок тамтешньої російської окупаційної адміністрації Пасічник 18 червня видав окремий указ", який (особливо якщо порівнювати з повним игнором аналогічної проблеми донецьким гауляйтером Пушиліним) виглядає такою собі "перемогою лібералізму". Адже в окуповані райони Луганської області тепер пускають всіх з місцевою пропискою, а за відсутності такої потрібно мати одну з п'яти підстав для пропуску в окупацію: проживання родичів у ОРЛО; лікування в ОРЛО; навчання в ОРЛО; догляд за хворим, які проживають у ОРЛО; поховання близького родича, родича чи близької особи, яка проживає в ОРЛО.

Врятувати картинку

По-друге, на носі - протухле победобесіе, з-за коронавірусної пандемії перенесене з 9 травня на 24 червня, як і на російських просторах. Тобто у разі величезних черг у бік "вільної України" (саме так в окупації називають підконтрольні Києву території) був би прекрасний привід порівнювати масовість "КПВВ-парадів" з подіями 24 червня в центрі Донецька і Луганська, а також знову говорити про те, що "холодильник переміг телевізор".

Ну і, по-третє, Путіну на референдумі за своє обнулення справді знадобилися голоси жителів Донбасу, які отримали російські паспорти. Якщо б у них була альтернатива, поїхати для голосування в Ростовську область або за чимось більш істотним в контрольовані Україною райони, то це явно позначилося на їх явці на російський конституційний плебісцит. Тепер же вони будуть неодмінно їхати (або навіть організовано підвозитися) на ростовські ділянки, відкриті з 25 червня по 1 липня, щоб не тільки проголосувати, але і з нагоди скупитися дефіцитним в ОРДЛО товаром. Який хоч і менш якісний, ніж такий же український, але на безриб'ї, як то кажуть, і рак - риба.

Наслідок шахтарських страйків

Стосовно ж нинішнього "лібералізму" Пасічника в питанні пунктів пропуску, то він пояснюється намаганням хоч якось зняти соціальну напругу на окупованій Луганщині, викликану останніми шахтарськими бунтами. До речі, остання міні-перемога гірників антрацитівської шахти "Комсомольська", які своїм підземним голодуванням все ж домоглися виплат частини боргів по зарплаті, надихнула практично всі шахтарські колективи не тільки в ОРЛО, але і в ОРДО, так що передстрайковий стан зберігається мало не повсюдно.

При цьому "МГБ ЛНР" продовжує не тільки глушити в більшості "підвідомчих" міст мобільний зв'язок та інтернет, але і кошмарити учасників страйку в Антрациті. Втім, поки достатньо "м'яко" - просто гвинтить людей показово в людному місці, а після допиту відпускає додому. Правда, кількох найбільш активних стачкомовцев досі тримають "на підвалі".

Все це дало привід анонімному "Комітету визволення Донбасу" оприлюднити на минулому тижні свого гнівного листа, нібито відправлене й самому Пасічнику, і в ОБСЄ, і в ООН, і навіть в Червоний Хрест. У ньому аноніми вимагають припинення репресій та повної виплати зарплат для працівників шахт "Комсомольська", "Партизанська", "Никанор-Нова" і "Молодогвардійська", інакше погрожують відновити страйк. До речі, за всі роки окупації частини Донбасу подібне звернення до міжнародних організацій спостерігається вперше. А паралельно коллаборантські кола в ОРЛО стали повнитися нав'язливими чутками, що питання зняття Пасічника в Москві вже начебто вирішене. І його "відставка за станом здоров'я", мовляв, відбудеться 25 червня - на наступний день після кульмінації победобєсія.