"Карфаген" б’є у відповідь. Навіщо генпрокурор Кравченко заганяє підлеглих на поліграф
Після кількаденної відсутності у публічному просторі генпрокурор Руслан Кравченко вирішив згадати про колцентри, якими минулого тижня зацікавилося НАБУ, і перевірити на детекторі брехні співробітників свого Офісу, задіяних у процесуальних діях
"Я не маю жодного стосунку до прикриття незаконних колцентрів, не давав не давав вказівок сприяти такій діяльності й не використовував для цього повноваження генерального прокурора", — заявив Кравченко. Він пообіцяв кадрові рішення щодо колег, які потрапили під підозру, але цим начебто не обмежиться. Генпрокурор доручив організувати проходження поліграфа всіма працівниками структурних підрозділів, які мають відношення до процесуального керівництва та розслідування справ щодо незаконних колцентрів.
"За результатами перевірок ухвалюватимуться кадрові та службові рішення, а за наявності підстав — кримінально-процесуальні. Якщо інші працівники сприяли колцентрам, втручалися в розслідування або прикривали незаконну діяльність, їхні дії також отримають правову оцінку. Посада нікого не захистить", — запевнив Кравченко. А ще – спростував повідомлення про його переховування в лікарні. Каже, що весь час був на роботі.
"Канцлер", "Муза" й "шеф", про якого здогадуються
Нагадаємо: 4 вересня, незадовго після попереднього "Фореста Гампа", в Україні вибухнув черговий гучний корупційний скандал. Співробітники НАБУ прийшли з обшуками до Офісу генпрокурора у справі про кришування мережі шахрайських колцентрів та легалізації майна. Ця операція дістала назву "Карфаген". Як і в Міндічгейті, найгучнішому корупційному скандалі минулого року, тут у підозрюваних також свої "позивні": "Канцлер", "Камрад", "Флеш" і "Муза". Під час переговорів також згадують "шефа" або "Андрійовича" (таке по-батькові у генпрокурора), але Руслан Кравченко заявляє, що він тут — ні до чого. З огляду на те, що подібні справи – серіал, в якому під час розслідування коло фігурантів розширюється, охочих вірити в це, мабуть, небагато.
Учасники "Карфагену" легалізовували отримані кошти через низку схем, зокрема: понад 20 млн грн витрачено на придбання об’єктів нерухомості, коштовностей та цінного рухомого майна; понад 12 млн грн (мінімальна ринкова вартість) становить нерухомість та інші активи, які керівник організації легалізував шляхом перереєстрації для приховування реального права власності; понад 10 млн грн учасники угруповання розмістили на банківських рахунках близьких під виглядом легальних доходів, нібито отриманих від підприємницької діяльності. Коли ці особи відчули запах смаленого, — запанікували, почали замітати сліди, видаляти із мереж докази їхнього розкішного життя. "Мені взагалі все потрібно видалити… У мене тут Porsche, Loro Piana, Mimi, квіти, годинники, браслети, сумки", — бідкається "Канцлеру" "Муза" (така собі Єлизавета Івахненко, яка вже у 22 роки обіймала посаду заступниці декана факультету кібербезпеки та інформаційних технологій Одеської юридичної академії). "Канцлер", ймовірно, заступник начальника Департаменту міжнародно-правового співробітництва ОГПУ Сергій Кропива. Його вже затримали начебто дорогою до державного кордону.
НАБУ оприлюднило частину аудіозаписів розмов фігурантів. Всі підозрювані, як і попередніх корупційних викриттях, спілкуються російською.
Отже, розслідування триває, фігурантам обиратимуть запобіжні заходи, а поки що генпрокурор Кравченко заявив про намір відправити підлеглих на детектор брехні.
Поліграф застосовували неодноразово, але всі виявились чесні
Дослідження на поліграфі у великих компаніях зазвичай проводять у двох випадках: коли керівництво підозрює співробітника у крадіжці, або коли шукає "крота". Оскільки співробітники в Офіс генпрокурора набираються без відкритого і прозорого конкурсу, керівні кадри там проходили через кабінет Кравченка. Тобто, Кропиву не з вулиці взяли.
Для того, щоб виявити можливих причетних до схеми "Карфаген" усередині ОГПУ, досить внутрішньої перевірки, — хто вів процесуальне провадження по колцентрах, той потенційно підозрюваний і без детектора брехні. Тож можна припустити, що шукатимуть "крота" — ймовірні витоки з Офісу на Різницькій, які сприяли НАБУ. Або ж після поліграфа, результати якого нікому не покажуть, адже це персональні дані, оголосять, що всі інші співробітники — чесні, просто в органи потрапила "паршива вівця".
Що ж до детектора брехні, то випадків його використання в гучних справах чимало. Власне, нинішнє скликання депутатів Верховної Ради з нього і стартувало. У жовтні 2019 року вибухнув скандал через підозру 11 нардепів у хабарництві — "на кишеню" вони нібито отримали за провал у комітеті законопроекту "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ліквідації корупційної схеми в сфері реєстрації інформації зі звітів про оцінку об'єктів нерухомості". Цим законопроектом хотіли ліквідувати сірі схеми з оцінки нерухомого майна. У відповідь на порушення кримінальної справи про депутатів — а це переважно були "слуги народу" — президент Володимир Зеленський закликав членів фінансового комітету парламенту пройти поліграф. Частина справді це зробила і на обмані нікого у підсумку не упіймали. У тому, що зараз буде так само, мало хто сумнівається.
Олександр Дубінський, який давно сидить у СІЗО, але по іншій справі, був серед тих, хто тоді пройшов детектор — у листопаді 2019-го він навіть зареєстрував законопроект про обов’язкову перевірку всіх нардепів на поліграфі в кінці кожної сесії. Коли покази на детекторі давав Давид Арахамія, Дубінський транслював це на YouTube. Керівника фракції "слуг" ЗМІ теж згадують у контексті "Карфагену", то ж він цілком зможе ще раз показово пройти перевірку на поліграфі.
У червні цього року тоді ще міністр оборони Михайло Федоров розповідав, що за допомогою поліграфа у його міністерстві виявляють людей, причетних до корупції або тих, які мають конфлікт інтересів. "Хто не погодився — одразу звільнені. Хто погодився й погано пройшов — звільнені. Хто пройшов нормально — залишилися працювати", — казав Федоров. А вже скоро звільнили його. Минулого року президент Зеленський казав, що всі, хто має доступ до державної таємниці, повинні обов’язково проходити тестування на поліграфі. Саме у розпал скандалу зі спробою позбавити незалежності НАБУ і САП, президент, щоб виправити власноруч створену ситуацію, вніс до Ради законопроект щодо принципів незалежності антикорупційних органів. У документі був пункт про проходження співробітниками силових, правоохоронних та антикорупційних органів, які мають родичів у Росії, тестування на поліграфі.
Детектори брехні використовувала і попередня влада. Ще у вересні 2014 року тодішній міністр оборони Валерій Гелетей анонсував проходження опитування із застосуванням поліграфу усіх керівників Міноборони та Генштабу. У жовтні того ж року Гелетея звільнили після його рапорту про відставку. Наступного місяця детектор брехні пройшов його наступник Степан Полторак. Причому разом із волонтерами, залученими до роботи Міноборони. Тоді Петро Порошенко наголошував на тому, що усі залучені до процесу ухвалення рішень в міністерстві мають пройти тести на детекторі брехні.
У червні 2017 року тодішній генпрокурор Юрій Луценко видав наказ про проходження поліграфа керівництвом, слідчими та прокурорами військової прокуратури. Перевірка була пов’язана із розслідуванням, в якому фігурував міністр доходів і зборів часів Віктора Януковича Олександр Клименко. "За результатами поліграфічного дослідження відомостей, які потребували б реагування з боку правоохоронних органів, не встановлено", — відзвітували тоді в генпрокуратурі.
Справа не тільки у "Канцлері" і "Музі"
Чи виявлять перевірки, анонсовані Кравченком, нечистих на руку прокурорів? Наразі радше йдеться про те, аби перемкнути хоч на якийсь час увагу громадськості зі справи "Карфаген" та самого очільника ОГПУ. Суспільство, а якщо цього не відбудеться, то і наші західні партнери, напевне вимагатимуть відставки Кравченка. Покривав він "Канцлера" і "Музу", чи не покривав особисто – вже і не так важливо, адже йдеться про те, що працівники прокуратури фактично "кришували" шахраїв. Втім, для відставки генпрокурора у Верховній Раді ще мають знайтися голоси.
Попередник Кравченка Андрій Костін написав заяву про відставку 22 жовтня 2024 року після гучного скандалу із екс-головою МСЕК Хмельниччини Тетяною Крупою, розслідування схем якої виявило аномальну кількість прокурорів із інвалідністю в цій області. Президент Зеленський тоді провів засідання РНБО, де закликав Костіна до політичної відповідальності за ситуацію, яка склалася в органах прокуратури. Невже і для Кравченка проводитимуть окреме засідання Радбезу? Щоб відставка відбулася гучно.
Але проблема куди глибша, аніж просто заміна Кравченка. Допоки Україна не виконає одну із вимог щодо членства в Євросоюзі про відкриті кадрові конкурси в Офісі генпрокурора, зокрема і на посаду його очільника, доти порочна система сама себе відтворюватиме.
