Картина світу. Як ДРГ окупантів використовують демілітаризовані зони Донбасу

Російські військові та їхні маріонетки, користуючись тим, що нинішній президент України хоче увійти в історію як "президент світу", розгорнули повноцінну "війну малих груп" в прифронтовій зоні. Диверсійні групи бойовиків майже безперешкодно заходять на сіру територію і практично в режимі нон-стоп здійснюють нальоти на позиції нашої угруповання.

Так, 21 листопада під Горлівкою — в районі населеного пункту Шуми — ракетою протитанкового керованого ракетного комплексу був вражений вантажний автомобіль ЗІЛ-131 однією з мотопіхотних бригад (хоча офіційно не повідомляється, але, по всій видимості, мова йде 58-ї, яка знаходиться в тому районі). В результаті троє військовослужбовців отримали контузію, в тому числі одна жінка. Хоча прес-служба ООС повідомила про те, що бойовики використовували комплекс типу "Фагот", проте знову-таки не змогли обійтися без, м'яко кажучи, недостовірних даних.

Розуміючи, що позиції бойовиків знаходяться набагато далі і тоді слід визнати, що бойовики підібралися по сірій зоні, була придумана така сентенція, як "поразка вантажівки сталося з відстані 2,5 км". Однак це розрахункова максимальна дальність застосування ракети комплексу "Фагот", чи варто говорити, що керовані ракети комплексу 1970-х років можуть долетіти на таку дальність тільки в полігонних умовах, без вітру й інших негативних моментів, які впливають на точність пострілу.

Тому з великою часткою ймовірності можна говорити про те, що постріл диверсійна група противника виконала з набагато меншої відстані. Але офіційно говорити про це не можна, так як тоді можна зламати картину світу начальника Генерального штабу і самого президента.

А насправді бойові дії йдуть повним ходом, при цьому бойовики використовують не тільки всі вогневі засоби ураження, але і з тих територій, які формально оголошені демілітаризованою зоною.

25 листопада проросійські терористи між 11:30 та 12:00 здійснили обстріл Мар'їнки з боку мікрорайону Трудовскіє окупованого Донецька. Причому куля потрапила в жінку, яка гуляла з трирічною дитиною.

А раніше — 24 листопада — бойовики бронебійними і трасуючими боєприпасами підпалили суху траву в околицях населеного пункту Березове на волноваському напрямку. Сильний вітер призвів до швидкого поширення пожежі, що перекинулася на дачний масив. Поки сили ООС впоралися зі стихією, згоріло шість будівель. При цьому цивільні не постраждали — їх евакуювали. Крім того, вжитими заходами вдалося не допустити вогонь до насосної станції "Води Донбасу".

І все це відбувається на тлі практично безперервного посилення двох армійських корпусів на території окупованого Донбасу. Тобто фактично можна говорити про те, що угодовська політика нашої влади призводить до зворотного результату. Мало того, згнітивши серце, ГУР МО України змушене визнати, що передній край лінії фронту різко посилився за рахунок прибуття групи снайперів, які використовують дослідні зразки великокаліберних снайперських гвинтівок російського виробництва.

Цілком очевидно, що, крім обстрілу позицій нашої угруповання, вони повинні провокувати загострення обстановки шляхом обстрілу позицій своїх військ для звинувачення українських підрозділів у веденні вогню. І те, що цей план вже реалізується, можна не сумніватися, адже на 9 грудня намічена зустріч в так званому нормандської форматі, на якій наш президент прагне поговорити з Путіним тет-а-тет. А російський президент готовий і може розмовляти тільки з позиції сили, а значить, йому як повітря потрібно загострення і звинувачення України у недотриманні певних домовленостей (про яких українське суспільство так і не знає, до речі).

Тим часом на тлі продовження війни продовжується посилення можливостей наших збройних сил. Так, за минулий місяць Повітряні сили України отримали від військової промисловості відразу п'ять капітально відремонтованих літаком: два перехоплювача типу Су-27, два легких фронтових винищувача Міг-29МУ-1 і штурмовик Су-25. Причому, крім капітального ремонту, наші інженери спробували провести деяку модернізацію. Перш за все це досягається за рахунок установки авіоніки вітчизняного виробництва.

Такі поставки дозволяють ще якийсь час підтримувати авіаційний парк в більш або менш боєготовому стані, проте навіть у середньостроковій перспективі нашій державі все-таки доведеться задуматися про закупівлю авіатехніки іноземного виробництва.

Якщо говорити про Повітряних силах, то варто згадати і останній за часом тендер на придбання гальмівних парашутних посадкових систем типу ПТК-29 для винищувачів Міг-29. По всій видимості, вперше наші військові зможуть відмовитися від радянської спадщини і куплять продукцію приватного підприємства "Авіаційні Системи України".

Засноване в 2016 р., підприємство нині виробляє цілий спектр гальмових парашутів радянського зразка з високомодульних параарамидных волокон Kevlar і Twaron з використанням сучасних якісних матеріалів зарубіжного виробництва. Парашути української компанії надійні і прості в експлуатації і мають порівняно з радянськими зразками збільшений ресурс і термін служби.