Катастрофа під Вінницею. Що насправді стоїть за пожежею на військових складах

У Калинівці під Вінницею з 22:00 26-го вересня горить 48-й арсенал Міноборони

Це насправді велика трагедія. І хоч на ранок 27-го вересня, після пекельного вечора і ночі, під час якої у посиленому режимі працювали рятувальники, пожежники, медики, поліцейські, волонтери і представники влади, робити висновки рано, кілька моментів вже простежуються.

По-перше, евакуація людей була організована досить вдало, оперативно спрацювали рятувальники і волонтери, були надіслані автобуси, а на місце події виїхав голова уряду Володимир Гройсман, голова СБУ Василь Грицак, голова Генштабу Віктор Муженко... Правда, уникнути наявності постраждалих не вдалося.

По-друге, для ЗСУ наслідки цієї пожежі також оцінити важко. З одного боку - це був самий великий склад боєприпасів після Балаклії, 48-й арсенал Міноборони (в/ч А-1119). Всього в 20 км від Вінниці, в місті Калинівка, що на площі 60 га зберігалися боєприпаси, зокрема, за неофіційною інформацією, "Гради", "Смерчі", "Урагани", артилерійські, авіаційні снаряди, ЗУ та ін. Сховище - відкрите. За словами журналіста Юрія Бутусова, норми завантаження були перевищені в кілька разів. Якщо говорити про складі, то в 2010 р. розпочався процес демілітаризації ракетних комплексів 9К72 Scud, в Росію вивозили тоннами ракетного палива меланж. На утилізацію до війни виділялися сотні тисяч, навіть мільйонів гривень. Брали в цьому участь і міжнародні партнери. Важко уявити масштаб пожежі, якби цього тоді не відбувалося. Крім того, в ЗМІ ще в 2007 р. писали, що цей склад в дуже поганому стані. Дійсно - йому вже 80 років (з 1938 р.). Також відомо, що в свій час з цих складів вивезли хімічна зброя. На щастя.

Перша думка щодо ситуації з пожежею на складі, яка може виникнути відразу, - це російський слід. Безумовно, Росії дуже вигідно знищувати склади з боєприпасами, позбавляючи українську армію необхідного боєкомплекту. Взяти хоча б пожежа в Балаклії в березні цього року. Там зберігався основний запас 125-мм танкових снарядів. У Калинівці зберігалися боєприпаси до різних видів озброєнь, деякі з них ми назвали вище. До Балаклії було Сватове - в жовтні 2015-го.

22-го вересня був знищений склад боєприпасів ТУ "Маріуполь" поблизу села Новоянисоль. Тепер Калинівка. Цікаво, що 26-27 вересня на території Вінниці та прикордонних районів області проходять Антитерористичні навчання. Їх організовує координаційна група Антитерористичного центру при СБУ у Вінницькій області за участю Національної поліції, Нацгвардії, ДСНС, ВСУ, прикордонників, інших регіональних суб'єктів боротьби з тероризмом, органів влади та самоврядування. Ось такі вчення вийшли, не кажучи вже про дні народження президента України Петра Порошенка...

У Генштабі заспокоювали, що площа пожежі становить близько 10 відсотків від загальної площі арсеналу, а в половині охоплених вогнем сховищ боєприпаси відсутні. Втім, для потужних вибухів було досить і цього. Наприклад, для таких.

Що сталося під Вінницею, має дізнатися слідство. За вибух на складах в Сватове полетіли голови, з-за подій в Балаклії - цього не сталося. Згадувати всі вибухи за часи незалежності не хочеться, а їх було достатньо. Але історія останніх вибухів, як показує Калинівка, мало чому навчила військове командування. Зокрема, в плані організації безпеки на стратегічних об'єктах. І мова не тільки про охорону - склади досить добре охороняються. Можна скільки завгодно говорити про професіоналізм умовних диверсантів, якщо це були вони, і все ж у Балаклії снаряди зберігалися під відкритим небом, під сонцем, у не зовсім сприятливих умовах. За певними даними, в Калинівці була та ж історія. Якщо відбулася службова недбалість і пожежа виникла із-за неї, то це свідчить про відсутність яких-небудь висновків із страшних історій минулого. Тим більше що складу вже багато років...

Це четвертий склад за два роки, який горить. Тим більше - це стратегічний склад. Існує й інший, конспірологічний варіант, який активно просувається деякими експертами", завдяки яким певні зацікавлені люди помітили сліди таємничого зникнення" снарядів на тлі звинувачень Amnesty International у продажу Україною зброї Південному Судану. Але це банальне "изменофильское" припущення, до якого не хочеться вірити сьогодні. Знову ж таки, всі версії має перевірити слідство.

Втім, Україна отримала черговий удар, який, з одного боку, нагадав, що в країні війна й у нас є чому вибухати - крім Калинівки ще достатньо військових складів, а з іншого - продемонстрував консолідованість суспільства, вдалі дії влади і волонтерів до масштабної трагедії. Втім, негативу все ж більше. Під час війни, хоча і перемир'я, ВСУ втрачають боєприпаси з-за пожежі, в той час як бойовики активно отримують їх від Росії, зміцнюють позиції, заливають їх бетоном і взагалі не думають про військові ресурси. Питання, а чому ми будемо воювати завтра, стає доцільним. Крім цього, пожежі на складах можуть підняти на поверхню ще одне питання - теоретичне надання Україні американського зброї, яке хоч і не стоїть на терміновому порядку денному, але все ж... Після таких історій плани можуть бути відкладено ще на більш тривалий час, тому що зможе Україна зберегти цю зброю, якщо нам його коли-небудь дадуть?

Читайте також: