Щастя Гречковський. Чому суддям вже нецікаві корупційні справи Луценка

Більше двох років тому відбулася одна з найбільш гучних затримань підозрюваних у корупції. 21 вересня 2016 р. генпрокурор Юрій Луценко повідомив: "Ще одна велика риба. Департамент справ у сфері економіки ГПУ разом з департаментом "К" СБУ викрили одного з членів Вищої ради юстиції у вимаганні $500 тис. за незаконне вплив на судове рішення. Затриманий посередник — арбітражний керуючий Мін'юсту, у змові з членом ВРЮ отримав $150 тис. Підозрюваний член ВРЮ викликаний у ГПУ".

Через рік, 3 жовтня 2017 р., прес-секретар генпрокурора Лариса Сарган повідомила, що це справа направлена до суду. І ось ще через рік, 30 жовтня 2018 р., колегія Шевченківського райсуду Києва у складі трьох суддів оголосила вирок обом обвинуваченим — члену Вищої ради правосуддя Павлу Гречковскому і другому фігуранту справи Олегу Шкляру. Їх обох повністю виправдали.

Як пояснює сайт "Судовий репортер", Гречковський і Шкляра звинувачували у незавершеному замаху на шахрайське заволодіння $500 тис. За ці гроші Гречківський нібито повинен був забезпечити рішення в господарських судах на користь ТОВ "Богадар". Ця фірма запатентувала спосіб виготовлення квасу і квасного сусла. У 2016 р. інша фірма-виробник оскаржувала дійсність цих патентів. За матеріалами справи, 21 вересня 2016 р. адвокат, який діяв від імені компанії "Богадар", під контролем правоохоронців передав Шкляру частина грошей, і той був затриманий. Суд визнав всі докази обвинувачення неприпустимими, визнав порушення підслідності (справа повинна була розслідувати Нацполиция, а не Генпрокуратура), визнав провокацію в діях заявника і потерпілого.

31 жовтня спікер ГПУ Андрій Лисенко заявив, що "ГПУ буде подавати апеляційну скаргу на рішення Шевченківського райсуду щодо громадянина Гречковський". За словами Лисенка, це буде зроблено відразу після отримання і вивчення повного тексту рішення суду.

Таким чином, крапку в цій історії ще не поставлена. Але вже можна поставити три питальних знака. Перш за все виникає здивування: невже ГПУ за цілий рік досудового розслідування не змогла довести до розуму справа, про яку оголосив особисто генпрокурор? Крім того, виникає здивування: чому судді зважилися повністю проігнорувати (оголосивши неприпустимими) всі докази, пред'явлені ГПУ? Нарешті, виникають сумніви: а як же судова реформа, яка повинна була забезпечити серед іншого здатність і прагнення судів непримиренно саджати корупціонерів?

Адвокати Гречковський наполягають на слабкості юридичних доказів, зібраних ГПУ. "Прокуратура виклала все, що зібрала. У звинувачення не було жодного свідка, заявник виявився фактично розкрито в ході допиту як провокатор спецслужб. Шкода, що там не було журналістів — вони б побачили, як створена прокурорами сенсаційна історія для ЗМІ розвалилася через нестиковок, помилок провокатора і відсутність доказів", — заявляють адвокати. На підтвердження своєї версії вони вказують на появу 23 жовтня сайту grechkovskiy.com, на якому викладені матеріали слідства (відео та аудіо). За словами адвокатів, там оприлюднено відео - і аудіофайли негласних слідчих (розшукових) дій, які надавалися прокуратурою як докази в судових засіданнях, де не було журналістів. "Проведено монтаж, фальсифікація і слив. Такі дії прокуратури порушують одразу кілька статей законодавства, презумпцію невинності і є тиском на суд. Ми володіємо інформацією, що буде дискредитація суду", — сказав один з адвокатів Гречковський.

Звичайно, можна висунути й іншу версію. У вересні Юрій Луценко оголосив про намір після президентських виборів піти з ГПУ і повернутися у політику. Як він підкреслив, "при будь-якому результаті виборів". Тому судді знають, що незабаром влада зміниться — якщо не владу в країні, то влада в ГПУ точно. У такій ситуації суддям не до завзяття в посадці корупціонерів. Той, хто надто старається, ризикує через недовгий час отримати відповідь за свою старанність.

А в тому, що справа це дуже велике і зачіпає інтереси дуже сильних політичних фігур (а не тільки фірм — виробників квасу), можна не сумніватися.