Київ не вірить західним гарантіям безпеки у майбутній мирній угоді, – ЗМІ
Україна планує зміцнювати власну армію та оборонну промисловість, а не покладатися на безпекові гарантії західних союзників
За даними видання, у Києві дедалі більше сумніваються в надійності зовнішніх зобов’язань, зокрема через відмову президента США Дональда Трампа розглядати членство України в НАТО.
Там додають, що західні гарантії викликають сумніви через історичний досвід: обіцянки США та Великої Британії після відмови України від ядерної зброї у 1994 році виявилися порожніми. Також США виключили можливість прийняття України до НАТО, що унеможливлює захист за статтею 5 альянсу.
Голова місії України при НАТО Альона Гетманчук зазначила, що країна переосмислила підхід до безпеки: тепер ключовими гарантіями мають бути власні Збройні сили та стійка оборонна індустрія, а не лише обіцянки партнерів.
Стверджується, що під час переговорів Україна наполягає на збереженні війська чисельністю до 800 тисяч осіб навіть у мирний час. При цьому держава готується до масштабних реформ у системі підготовки, управління та комплектування ЗСУ.
Європейська комісія ще минулого року закликала Україну перетворитися на "сталевий їжак, неперетравний для сучасних і майбутніх агресорів".
Для цього країна має зберегти велику постійну армію, активно розвивати виробництво дронів та ракет, модернізувати танки, артилерію та авіацію, а також вкладати кошти у власне озброєння. За планами Києва, до арсеналу можуть увійти до 150 шведських винищувачів Saab JAS-39E Gripen.
Як писаал "ДС", 3 лютого низка медіа повідомила, що Україна погодила план партнерів, згідно з яким будь-які порушення Росією майбутньої угоди про припинення вогню спричинять скоординовану військову відповідь з боку Європи та США.