Коаліція жаби з гадюкою. Чому Рада збирається провалити бюджет

Замість підготовки до розгляду головного фінансового документа країни парламент зайнятий формуванням нової більшості

УНІАН

У понеділок, 14 вересня, Кабінет Міністрів України затвердив проект бюджету на 2021 р. У повідомленні Мінфіну, оприлюдненому на сторінці в "Фейсбук", проект названий "бюджетом можливостей для розвитку". Ключові пріоритети — підвищена мінімальна заробітна плата; якісна освіта; доступна медицина; протидія пандемії і COVID-вакцинація; турбота про старість (допомога пенсіонерам 75+); надійна оборона і безпека; велике будівництво (дороги) і ще цілий ряд надихаючих пунктів. Щоправда, звідки гроші на все це свято і що саме Кабмін має на увазі під розвитком, — поки що таємниця за сімома печатками. Згідно з даними Кабміну, зростання ВВП в 2021-му становитиме 4,6%, доходи заплановані на рівні 1071 млрд грн (+92,3 млрд грн.), а витрати — на рівні 1350 млрд. Тобто планований вже сьогодні дефіцит бюджету — 279 млрд грн. При цьому інфляція складе 7,3%, а держборг до ВВП — 64,6%.

Що закладено в бюджеті-2021

Щоб укластися в термін — подати проект бюджету в парламент відповідно до законодавства потрібно до 15 вересня, — засідання Кабміну, на якому затвердили документ, провели рано вранці в понеділок, 14 вересня. При цьому, за даними "ДС", затвердили проект фактично без обговорення. У телеграм-каналах вже почали писати, що нібито глави МОЗу Максим Степанов і Мінекології Роман Абрамовський від голосування утрималися. Мовляв, через те, що жодних грошей на реформи і обіцяні підвищення зарплат в документі немає.

Обговорення проекту бюджету завжди пов'язане зі скандалами і необхідністю задоволення "депутатських хотілок". Але в цьому році бюджетний процес проходить в умовах пандемії, виборчої кампанії, чуток про майбутню відставку Кабміну і щедрих обіцянок, які президент Зеленський роздає під час свого турне регіонами країни.

Проаналізувати, що ж саме заклали в проект бюджету, поки неможливо — повний текст документа недоступний. Міністр фінансів Сергій Марченко на брифінгу озвучив кілька цифр: так, наприклад, на цифровізацію і інформатизацію в органах держвлади заклали 2,9 млрд грн, а на протидію поширенню коронавірусу в закладах освіти мають намір виділити 1 млрд грн. "Ковідного" фонду, за словами Марченка, в наступному році не буде. Левова частка цього фонду, до речі, пішла саме на будівництво доріг в рамках "Великого будівництва", а не на підтримку бізнесу чи медустанов. У новому ж бюджеті на дороги планується виділити 150 млрд грн — майже стільки ж, скільки на всю систему охорони здоров'я в країні.

Від "бюджету під ялинку" до "бюджету-невидимки"

Втім, які б цифри не запропонував Кабмін — до них буде безліч питань. Оскільки така ситуація повторюється щороку, логічно було б заздалегідь виділити ключові цифри і активно піарити все хороше в бюджеті як серед населення, так і серед нардепів, які, власне, за бюджет і голосують. Кілька років в Україні приймали бюджет "під ялинку", в останні дні року, що минає, буквально на льоту вносячи зміни, щоб задовольнити норовливих депутатів. Так, наприклад, в 2015 р. фракція Олега Ляшка дружньо проголосувала за бюджет 2016, який лідер РПЛ всіляко критикував і називав "ганебним". Кардинальна зміна позиції пояснювалась дуже просто: в бюджеті заклали 250 млн грн фактично для фірми, інтереси якої лобіював Ляшко. З тих пір "Ляшко і пожежні машини" перетворилися на мем, який згадують щоразу, коли справа доходить до розгляду депутатських правок до проекту бюджету.

Пізніше ситуація змінилася — проект бюджету не просто почали подавати в Раду до 15 вересня для галочки, а протягом кількох місяців з графіками і слайдами переконували депутатів, чому все ж варто проголосувати за документ. У підсумку, наприклад, в 2018-му бюджет проголосували 23 листопада.

Зараз же немає ані графіків, ані слайдів, ані навіть "відосиків", які свого часу були мало не головним комунікаційним інструментом спілкування влади з населенням. Всі знають, що з грошима в країні туго, економіка падає, перебої з соціальними виплатами зі страшилок ось-ось перетворяться на реальність. Кабмін же замість того, аби шукати в парламенті союзників, гордо рапортує про те, що підготував "бюджет можливостей для розвитку". Тим часом парламент цілком здатний провалити головний фінансовий документ країни. Депутат від "Слуги народу" Михайло Радуцький уже заявив: "Те, що я бачив, ми не будемо підтримувати в жодному разі, тому що є закон України про державні фінансові гарантії, де Україна повинна виділяти не менше 5% на охорону здоров'я". А нардеп Ярослав Железняк ("Голос") зазначив, що плановане Кабміном підвищення податків призведе до того, що людей просто звільнятимуть.

Бюджет як яблуко розбрату

Причина не тільки в тому, що до нового бюджету напевно буде безліч питань економічного характеру. Справа ще й у внутрішніх чварах, що поглинули Верховну Раду. Монобільшість залишилась в далекому минулому — сьогодні більшість результативних голосувань "Слуги народу" підкріплена голосами інших фракцій. Подейкують, в парламенті формується нова більшість. Йдеться про спільну роботу частини "Слуги народу", "Батьківщини", "Довіри" і "За майбутнє". Головними вигодонабувачами називають Ігоря Коломойського, якому приписують вплив на кілька десятків "слуг народу" і фракцію "За майбутнє", а також Рината Ахметова. Останньому приписують зв'язок з деякими "слугами народу" (зокрема, про це заявив виключений з фракції Лео Герос), а також з лідеркою "Батьківщини" — Тимошенко публічно підтримала кандидатуру Олега Ляшка на довиборах по 208 округу і навіть вирушила з ним у спільний вояж Чернігівщиною. Хоча конфлікт між двома політиками тривав роками — згадати хоча б, як Ляшко обзивав Тимошенко "московською зозулею", а Тимошенко Ляшко — "чихуахуа". З огляду на давні, м'яко кажучи, напружені стосунки між Коломойським і Ахметовим, конфігурація нової більшості виглядає як фольклорний союз жаби і гадюки. "Золоту акцію" в цьому дивному об'єднанні, якщо воно буде створене, отримає все ж Ігор Коломойський, що володіє великим ресурсом в Раді. Та чому б і не об'єднати зусилля з конкурентом, якщо на кону стоїть доступ до державних ресурсів? Так що, скажімо, бюджет, який Кабмін не спромігся хоч якось розпіарити перед подачею в Раду, цілком може відправитися в кошик, якщо в ньому не будуть враховані інтереси окремих осіб.

Населенню ж провал бюджету буде піднесений як боротьба за гідне життя народу: мовляв, з таким документом не буде вам ані високих пенсій, ані хорошої медицини, ані роботи. Добре, що і у Ахметова, і у Коломойського є власні медіахолдинги, які дозволять повернути громадську думку в потрібне русло. Нинішній же Кабмін, здається, ані долею проекту бюджету, ані власною особливо не засмучений. І поки експерти гадають над форматом нової коаліції, яка буде формувати новий Кабмін, чинний уряд заявляє про те, що у нього багато турбот — наприклад, за велінням Зеленського привезти в Україну Олімпіаду.