Коли в центрі столиці почнуть розпродавати землю

Найближчим часом Київрада має намір затвердити План зонування територій (Зонінг) центральної планувальної зони Києва. Це містобудівна документація, яка визначає умови і обмеження будівництва на тих чи інших територіях міста. Документ на замовлення КМДА розробила комунальна організація "Київгенплан", його проект був оприлюднений в самому кінці минулого року. Він охоплює 21 планувальну зону центральній частині столиці, у тому числі Старокиївську, Печерську, Шулявський, Лук'янівську, Бабин Яр. "ДС" розбиралася, що чекає столицю у разі прийняття документа.

Почнеться забудова біля Софії та Лаври

На початку 2015 року столична влада запровадила мораторій на нове будівництво, реконструкцію та продаж земельних ділянок у межах буферних зон столиці (територія 111 га навколо Софії Київської та 107 га навколо Києво-Печерської Лаври). Тоді анонсувалося, що забудову і ландшафт цих 218 га столичної землі місто має намір зберегти в нинішньому вигляді. Однак за рішенням Київради мораторій діятиме до затвердження Плану зонування центральної частини Києва. Так що твердження документа розв'яже руки забудовникам. Тим більше, що за словами діючого члена Української Академії архітектури Віктора Глеби, проект Зонінгу порушує історико-архітектурні норми, які могли б захистити буферні зони від забудови. Зокрема, він змінює функціональне призначення ряду земель в догоду будівельним компаніям.

Генеральний план Києва буде порушений

Проект Зонінгу порушує чинний Генеральний план Києва. "Він зроблений під новий Генплан, який Київрада вже кілька років не може затвердити через обурення громадськості. Цей документ узаконює сумнівні забудови часів Ченовецкого-Попова", - пояснює Віктор Глеба. Хоча ст. 18 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" сказано, що розробка Зонінгу повинна базуватися на даних затвердженого Генплану.

Влади зможуть розпродавати землю і заробляти сотні мільйонів

Зараз міська влада не може продавати земельні ділянки в центрі Києва, оскільки для цієї частини столиці не затверджені Детальні плани територій (ДТП) або План зонування. Але після прийняття останнього вони отримають можливість проводити земельні аукціони, які повинні принести в бюджет Києва сотні мільйонів гривень доходів (в міськбюджеті на 2016 рік заплановано 250 млн грн).

При цьому план зонування територій дає досить узагальнену характеристику використання того або іншої ділянки. Наприклад, в зоні громадської і багатоквартирної житлової забудови покупець зможе побудувати житловий будинок, так і готель, культова споруда, ринок, паркування або універмаг.

Крім того, допускаються й інші види використання територій. "На земельних аукціонах у Києві покупця вибирають за кращою ціною за ділянку. А повинно бути інакше. Влади, щоб контролювати забудову, повинні не лише продавати землю за найкращу ціну, але і бачити при цьому проект освоєння покупцем цієї ділянки. Торг має бути не за гроші, а за те, що там буде знаходитися в залежності від потреб міста", - вважає Гліба.

Роботу депутатів і гроші інвесторів можуть відправити у сміттєвий кошик

Як заявив начальник КО "Київгенплан" Сергій Броневицький, розробляти Детальні плани територій на всю площу міста немає необхідності. "Вони потрібні тільки для нових країн мікрорайонів або промзон, які планується перепрофілювати. Для іншої частини міста досить плану зонування", - вважає він. Але в минулому році Київрада вже почала активну розробку ДПТ: затвердила сім документів, почала розробку ще 49. Це третина від необхідного кількість ДПТ для всього Києва. "Таким чином, що дублюють один одного документи фінансуються двічі. Спочатку Детальні плани територій робляться за гроші інвесторів, а потім на Зонінг виділяється 10 млн грн з бюджету", - додав Гліба.

У чому плюси документа

За словами розробника Сергія Броневицького, план зонування визначає дозволену висоту і щільність забудови міста, а також функціональне призначення земель. "Це дозволить припинити містобудівне регулювання в ручному режимі, так як для кожної ділянки, згідно Зонінгу, будуть визначені дозволені показники", - вважає він. Також, завдяки тому, що розробку Зонінгу фінансує міський бюджет, а не інвестори, розробники не залежать від інтересів приватних компаній. Броневицький вважає, що створення Детальних планів територій за гроші інвесторів дискредитувало себе, так як компанії відмовлялися фінансувати розробку документів, якщо їх не влаштовували певні обмеження для власних земель.