Кінець АТО. Що за план готує Турчинов для Донбасу

Ідея завершити АТО, озвучена секретарем РНБО Олександром Турчиновим минулого тижня, починає набувати більш чіткі обриси

У понеділок на погоджувальній раді в парламенті загальні принципи підготовки у РНБО законопроекту змалювала представник президента у Верховній Раді Ірина Луценко. Крім того, окремі положення майбутнього документа "ДС" розповіли наші джерела в Раді нацбезпеки і оборони. Все це дозволяє з деякою часткою допущення припустити, які саме зміни чекають Луганську та Донецьку області.

Отже, на сьогодні вже точно зрозуміло, що підготовлений законопроект "Про особливості державної політики щодо відновлення державного суверенітету України над тимчасово окупованій території Донецької і Луганської областей України" передбачає офіційне завершення АТО і проголошення територій ДНР і ЛНР тимчасово окупованими. Таким чином, формально буде поставлений знак рівності між аннексированным Кримом і ОРДЛО.

Друге - документ повинен дозволити президентові України використовувати Збройні сили на території Донецької і Луганської областей, що нівелює деяку юридичну колізію, що виникла внаслідок "гібридного" характеру війни. Формат АТО, як відзначають експерти, передбачає використання сил спеціальних операцій, а не регулярної армії. Тепер спекуляції в цьому питанні будуть припинені. При цьому закон буде передбачати можливість введення в нинішній зоні АТО військового положення.

Третє - закон буде проголошувати пріоритет дипломатичного шляху до звільнення Донбасу взагалі і Мінських угод зокрема, а також містити багато красивих слів про всебічному сприянні гуманітарних і культурних зв'язків між жителями окупованих неоккупированных територій. Все це можна вважати певним декларативним реверансом в адресу наших західних партнерів, хоча всім прекрасно зрозуміло, що Мінські угоди на 90% нездійсненні, в першу чергу в зв'язку з різною трактуванням угод українською і російською стороною, і повним небажанням окупантів повністю виконувати навіть перший пункт угод про припинення вогню.

Четверте - передбачається створення якогось Оперативного штабу, підконтрольного безпосередньо президенту, який і буде керувати ВСУ і, можливо, Військово-цивільними адміністраціями в зоні військових дій. Все це минаючи Генеральний штаб, штаб Антитерористичної операції, СБУ та інші структури.

Які наслідки будуть мати всі ці перетворення для країни? В першу чергу відмова від формату АТО переслідує внутрішньополітичні цілі, про яких "ДС" вже писала. Тут насамперед мова йде про відмову від увібрала багато негативу абревіатури перекладі АТО з розряду операції, в якій не видно кінця і краю, в розряд переможно завершилася, що остудить запал у багатьох зрадофилов, що спекулюють на питаннях АТО, воєнного стану, оголошення ОРДЛО окупованими територіями і т. д..

З стратегічної і тактичної точок зору створення Оперативного штабу дозволить сконцентрувати управління військами в зоні конфлікту в одних руках - президента і призначеного ним керівника штабу, що, безумовно, поліпшить керованість військ і дозволить більш оперативно реагувати на військові виклики. А якщо під управління Оперативного штабу потраплять і Військово-цивільні адміністрації на прилеглих окупованих територіях, то це дасть президенту певні преференції як у сфері передвиборної агітації в прифронтових районах, так і в питаннях, пов'язаних з так званою блокадою Донбасу, яку Банковій довелося очолити. Взявши під контроль всі стратегічно важливі шляхи сполучення, автомобільні і залізничні, у влади з'явиться більше можливостей як для здійснення блокади, так і для вибіркового її нездійснення.

Що ж стосується зовнішньополітичних аспектів, то реверанс у бік Мінських угод повинен нівелювати можливу "заклопотаність" європейських партнерів збільшенням ризику переростання конфлікту в більш гарячу фазу. Російська сторона, зрозуміло, вітати "переформатування" ситуації на Донбасі не буде, як не буде вітати нічого, що не є капітуляцією і реалізацією російського сценарію на Донбасі. Так що деяке загострення ситуації на фронті, якщо закон буде прийнятий і вступить в силу, неминуче, але малоймовірно, що справа дійде до спроби Путіна перейти у воєнний наступ. І хоча Путін цілком може використовувати "переформатування" як привід для ескалації, але йому серйозна ескалація не дуже потрібна, а привід за великим рахунком можна використовувати будь-який.