Новий Виборчий кодекс. Як осиротілі мажоритарники разбредутся по партійних квартирах
У передостанній пленарний день своєї останньої сесії Верховна Рада VІІІ скликання прийняла у другому читанні і в цілому Виборчий кодекс. Це найбільший з усіх законодавчих актів, прийнятих нинішнім парламентом. Кодекс замінює собою п'ять законів: "Про вибори Президента України", "Про вибори народних депутатів України", "Про місцеві вибори", "Про Державний реєстр виборців", "Про Центральну виборчу комісію".
Головна фішка кодексу - запровадження суто пропорційної виборчої системи з відкритими партійними списками на виборах до парламенту. Саме цього вимагає від нардепів Володимир Зеленський у своїй інавгураційній промові 20 травня. Про необхідність кодексу неодноразово заявляв представник Зеленського в парламенті Руслан Стефанчук. Правда, він висловлював сумнів у здатності депутатів прийняти кодекс. Але спікеру Андрію Парубію, який був ініціатором кодексу та його керівником авторського колективу, все-таки вдалося під завісу сесії мобілізувати на підтримку кодексу 230 депутатів.
Звичайно, залишається питання, чи буде кодекс підписаний президентом. Загалом у Зеленського немає резонів накладати вето, тим більше що він сам вимагав цей кодекс прийняти. До того ж депутати записали в перехідних положеннях, що кодекс набирає чинності з 1 грудня 2023 р. Це означає, що майбутні місцеві вибори пройдуть за старим законом. А якщо Зеленському захочеться що-небудь виправити в правилах виборів президента і парламенту, у нього буде сила-силенна часу, щоб добитися цього від нової Верховної Ради.
Інтрига полягає в тому, коли Зеленський підпише кодекс: до позачергових парламентських виборів 21 липня або вже після них. У будь-якому випадку президент і його партія "Слуга народу" зможуть хвалитися тим, що парламент послухався президента і прийняла кодекс. Звичайно, Парубій постарається попіаритися на прийняття кодексу і використовувати це у передвиборній кампанії партії "Європейська солідарність". Тому можна очікувати, що Зеленський не буде поспішати до 21 липня, щоб не підігравати конкуруючої політичної сили, але після виборів спокійно поставить під кодексом свій підпис.
Хоча кодекс набуде чинності лише через чотири роки, але він змінить правила гри в українській політиці вже зараз. Дійсно, кодекс ставить жирний хрест на такому явищі, як мажоритарка. Вибори 21 липня будуть останніми парламентськими виборами, які пройдуть за змішаною системою: половина - за закритими партійними списками, половина - в мажоритарних округах. Надалі (починаючи з чергових виборів 2024 р.) замість 225 одномандатних округів будуть 27 виборчих регіонів.
Зокрема, місто Київ буде розбитий на два регіону (Київський лівобережний і Київський правобережний), аналогічно - Дніпропетровська область (на Дніпропетровський і Криворізький регіони), АР Крим і Севастополь будуть приєднані до Херсонського регіону. На відміну від мажоритарних округів, виборчих регіонах вже не зможуть балотуватися самовисуванці, а тільки - партійні кандидати за регіональними партійними списками. Щоб пройти у парламент, партія повинна набрати в цілому по Україні не менше 4% голосів (зараз, нагадаємо, бар'єр становить 5%).
Ця перспектива самим серйозним чином позначиться на психології депутатів-мажоритарників. Раніше їм було достатньо лобіювати інтереси свого округу через відповідні законопроекти, розподіл бюджетних коштів тощо Завдяки цьому можна було розраховувати на високий результат на наступних виборах. Але тепер на перший план виходить партійна прописка. Це різко ускладнює завдання на виборах-2024. По-перше, потрібно знайти партію, готову взяти тебе в свій регіональний список і притому має високі шанси подолати 4%-ий бар'єр у всеукраїнському масштабі. По-друге, потрібно на виборах отримати високу підтримку у своєму виборчому регіоні. Зрозуміло, що заробити високий відсоток в масштабах цілого регіону набагато важче, ніж в окремому окрузі. Необхідні фінансові витрати можуть зрости в рази.
Можна очікувати, що вже в тому парламенті, який буде обраний 21 липня, лобістські можливості окремих депутатів різко скоротяться, в той же час зросте роль партійних фракцій. Мабуть, багато мажоритарники-самовисуванці поспішать записатися у фракцію партії "Слуга народу". І це може послужити для Зеленського ще одним аргументом, щоб удостоїти Виборчий кодекс президентського підпису.