Конструктивна опозиція. Як Тимошенко стане для Зеленського української "Справедливою Росією"
Екс-прем'єр-міністр Юлія Тимошенко зробила одразу дві гучні заяви, анонсувавши власний законопроект "Про проведення всеукраїнських референдумів за народною ініціативою", а також внесення змін у Земельний кодекс України, згідно з яким рішення про долю землі можна буде приймати тільки після проведення референдуму.
В своєму улюбленому пафосному стилі лідер "Батьківщини" нагадала, що площа сільськогосподарських земель в Україні становить 42 млн га, тобто 72% усієї території країни, і така кількість чорнозему без рішення народу продавати не можна, а достатніми повноваженнями тут не володіють ні парламент, ні президент, ні уряд.
"Ніхто - ніякий президент, ні в які часи, ніякий уряд та парламент не можуть самостійно, за лаштунками, без рішення народу приймати рішення - продавати 72% території України або не продавати!" - заявила вона, закликавши не допустити "трагічного рішення". Чого ж лідер "Батьківщини" домагається своїми заявами?
Поза всяких сумнівів, захист мораторію на продаж землі в останні роки традиційно виступає однією з головних тем для піару Тимошенко. Що ж стосується чинного президента, то Володимир Зеленський анонсував підготовку і впровадження земельної реформи ще під час виборчої кампанії, але про те, що рішення про це буде прийматися саме на референдумі, не говорив. Більше того, міністр економрозвитку і торгівлі Тимофій Милованов вважає, що потрібно думати, як надати українцям можливість купити землю під час запуску реформи, а не про "референдум більшовицькому, як відібрати у людей землю". На перший погляд здається, що ми бачимо першу серйозну сутичку між Тимошенко і командою президента, але насправді все не так просто.
Політсила Юлії Володимирівни зараз досить жорстко конкурує за перше місце в опозиційній ніші з "Європейської солідарністю" і "Голосом", враховуючи те, що основна частина електорату всіх трьох партій сконцентрована в Західній Україні. Партії Петра Порошенка і Святослава Вакарчука досить часто критикують монобольшінство "Слуги народу" і президента, але в тому, що земельний мораторій потрібно скасовувати, їх погляди з командою президента сходяться, на відміну від "Батьківщини", яка може заробити очки симпатій українців, критикуючи владу за земельну ініціативу.
З іншого боку, критика "Батьківщини" вигідна Зеленському і його команді не менше, ніж самої Тимошенко її піар. Справа в тому, що у ЗМІ "Слугу народу" почали порівнювати з "Єдиною Росією", а парламент потроху починає відповідати визначенню, що він - не місце для дискусій. Щоб спростувати такі звинувачення, президентської партії було б дуже зручно мати своєрідного спаринг-партнера (таку собі "Справедливу Росію"), на роль якого як раз і проситься "Батьківщина", представники якої обережно критикують окремі ініціативи партії влади, але не чіпають главу держави. Тобто вигоду від опозиційності Тимошенко отримає і "Батьківщина", яка набирає політичні бали, і президент, який може відповідати критикам, що в країні є різноманітна реальна опозиція. Непрямим доказом того, що взаємовигідне співробітництво Тимошенко і Зеленського вже почалося, може служити, наприклад, голосування за відставку складу ЦВК і плани призначити послом при ЄС народного депутата від "Батьківщини" Бориса Тарасюка.
Як довго може тривати така співпраця, поки сказати складно, але воно точно таїть небезпеку для Зеленського. З одного боку, це удар по "Евросолидароности", "Голосу" і ОПЗЖ. А з іншого, завдяки темі скасування мораторію партструктури "Батьківщини" в регіонах зможуть підняти паніку. Особливо чутливо ставляться до теми в сільській місцевості, і якщо "Батьківщина" переконає селян, що Зеленський віддає їх в "рабство" - це буде мати першорядне значення в ході майбутніх місцевих виборів. Завдяки цьому "Батьківщина" може стати сильним конкурентом "Слуги народу" на виборах в сільські, районні та обласні ради, в яких більшість депутатів - саме представники сільських районів. Втім, у "Слуги народу" можуть себе заспокоювати, що, по-перше, вибори ми організуємо раніше, ніж стартує реальна продаж землі, а по-друге, все-одно буде відтік електорату, так нехай він краще піде в правильне русло, а не якому-небудь Порошенко.
Моделюючи ситуацію таким чином і враховуючи те, що Тимошенко зможе отримати солідне представництво в місцевих радах центру, півдня та заходу України, вона зможе говорити з президентом Зеленським зовсім по-іншому. Звичайно, зовсім не обов'язково, що все буде саме так, але політичний досвід Тимошенко переоцінити важко, і гарант може ще не раз пошкодувати про те, що пішов на, здавалося б, дуже вигідний, хоч і тимчасовий, союз.
