Контрастний душ для суспільства. Чи врятує Зеленського імітація реформ

Українці бачать дедалі сильніший контраст між реальною ситуацією в тилових силових структурах та імітацією їх реформ з боку влади. Цей процес відбувається надто швидко, щоб його не помітити. Влада буквально не встигає за суспільними очікуваннями.

Прихована реальність, що стає явною

Операція "Карфаген" лише почала відкривати ту реальність, яка і дотепер ретельно приховується. Почалося все з кол-центрів, за ними настала черга Осипова та "Химпрому", і далі буде.

"Те, що ви побачили — лише верхівка айсберга. Ми показали тільки те, що могли показати, не зашкодивши інтересам слідства. Значна частина матеріалів поки що не може бути оприлюднена. І повірте, найтемніша частина цього корупційного айсберга ще залишається під водою", — повідомив у фейсбуці керівник першого головного підрозділу детективів НАБУ Олександр Абакумов.

Свій пост він почав і закінчив фразою "Карфаген має бути зруйнований". Він запевнив, що операція "Карфаген" триває і що вони мають довести її до кінця.

Про те, що нам може привідкритися далі, розповіла Інна Ведернікова у статті, багатій на інсайди, яку зараз всюди обговорюють.

"Зараз, за нашою інформацією, ідеться про третину шляху, пройденого слідством. Детективи вивчають вилучені під час обшуків докази. Гниття влади колосальне. Попереду в нас безліч відкриттів".

Ці відкриття очікуються на обох сюжетних лініях: Андрія Осипова на прізвисько "Кримінал", близько знайомого з ексголовою СБУ Василем Малюком, та наркокартеля "Химпром" російського наркоторговця Єгора Буркіна на прізвисько "Мексиканець".

"Частина прізвищ в опублікованому листуванні Осипова була заблюрена. За нашою інформацією, серед них — відомий утримувач одного з потужних економічних бек-офісів влади, ім’я якого ми поки що не можемо назвати, щоб не нашкодити детективам", — пише Ведернікова.

Ще серйозніша ситуація з "Химпромом". "Держава опинилася на гачку російського криміналітету, який, схоже, купив верхівку правоохоронної системи, зокрема Нацпол, ДБР, прокуратуру та СБУ", — каже співрозмовник Ведернікової із правоохоронних органів.

"Справжній цинізм цієї історії, — пише журналістка, — в тому, що все це відбувається під час війни. Що "Химпром" постачає на фронт найстрашніші синтетичні наркотики, руйнуючи українську армію зсередини. І в той час як одні співробітники правоохоронної системи та спецслужб розслідували діяльність міжнародної злочинної мережі, пов’язаної з наркотрафіком, шахрайськими кол-центрами і підробкою валюти, інші — високопосадовці — блокували роботу своїх підлеглих і кришували "Химпром" з його філіалами. Причому йдеться в тому числі про підробку європейської валюти та шахрайство щодо громадян США та країн Євросоюзу. За інформацією наших джерел, ФБР вже розслідує діяльність кол-центрів, пов’язаних із "Карфагеном". Правоохоронні органи європейських країн також ведуть розслідування діяльності шахрайських кол-центрів, які працювали на території України".

Можна уявити, що думають про нашу владу американські та європейські слідчі, дізнавшись, що йдеться приблизно про тисячу таких кол-центрів, які перебували під "захистом" силовиків і щомісяця платили по 20 тисяч доларів кожен — СБУ, ОГПУ, Нацполіції, Фінмону, Прикордонній службі.

Але для нас це може виявитися другорядною історією порівняно з глибинами мороку.

Головне питання: корупція чи зрада?

НАБУ прямо говорить про зв’язки "Химпрому" з російською ФСБ. Але питання в тому, наскільки ці зв’язки перетворилися на інструмент контролю з боку ФСБ над партнерами "Химпрому" в українських силових структурах.

Ведернікова не лише припускає, що "Химпром" може бути інструментом ФСБ в Україні, а й наводить низку слушних аргументів. Посилаючись на свої джерела, вона пише, що "Химпром" через зв’язки з ФСБ постачає наркотики до Росії, зокрема й для збуту серед російських військових. І що "те саме він робить із нашою армією та суспільством, розпушуючи ґрунт для вербування".

"У правоохоронців є версія, що все це може бути масштабною операцією з розкладання системи влади в Україні через цілеспрямоване корумпування правоохоронних органів і збір компромату на їхніх керівників. Однак навіть якщо ФСБ від початку не стояла за цією схемою, вона може використати вже створену криміналом систему залежностей. Людей, які роками брали гроші за заступництво, прикривали злочини та давали змогу збирати на себе компромат, не обов’язково вербувати з нуля. Достатньо отримати доступ до того, що про них знає "Химпром". І тоді в потрібний момент від них можуть зажадати вже не дахування бізнесу, а зовсім інших послуг", — попереджає Ведернікова.

Вона озвучила те, про що зараз думають багато політиків, журналістів, активістів, а головне — військових. Проблема влади і особисто Володимира Зеленського полягає в тому, що зараз в суспільстві може визріти глибока зневіра та недовіра. І залежить це наразі не від НАБУ та медіа, а від самої Банкової.

З погляду нормальної людини, якою мала б бути реакція Зеленського, якщо він справді нічого не знав і не має ніякого стосунку до "Химпрому"? Певно, що негайні чистки та швидкі реформи тилових силових структур. І що далі він це відкладатиме, то сильніше суспільство впевнюватиметься: причетний.

Імітація, що здатна лише роздратувати

Не можна сказати, що влада ніяк не реагує. Цього тижня вона зробила дві демонстрації реформ. І цим наочно показала, чого насправді прагне: робити вигляд рішучих змін – мінімізуючи реальні зміни.

9 листопада Зеленський вніс обіцяний два місяці тому законопроєкт №16220 "Про внесення змін до Закону України "Про запобігання корупції" щодо особливостей декларування окремих категорій військовослужбовців сил безпеки та доступу до декларацій в умовах воєнного стану".

Це дуже запізнілий крок, який вже нікого не переконає, і до того ж половинчастий. Депутати виділяють низку ризиків. Зокрема, безпосередня участь у бойових діях" у законі не визначена. Хто воює, підтверджує керівник того самого органу, який і просить сховати декларацію. Для СБУ і розвідки відкритість керівників залежить від грифа на кадровому наказі, а гриф ставить сам орган. Тобто кого забажають сховати від декларацій — сховають.

11 листопада Верховна Рада прийняла в першому читанні урядовий законопроєкт №16144 "щодо удосконалення організаційних засад діяльності органів прокуратури".

Це взагалі лише імітація реформи прокуратури. В проєкті немає конкурсу на посаду генпрокурора. Керівників департаментів в Офісі генпрокурора добиратимуть комісії, створені генпрокурором з числа керівників Офісу генпрокурора та одного представника Ради прокурорів. Керівників обласних та окружних прокуратур, а також їхніх заступників має відбирати Рада прокурорів, тобто 15 прокурорів різних рівнів. Отже, вся прокурорська вертикаль і надалі контролюватиметься Банковою.

Саме імітація реформ зараз є найбільшим аргументом тих, хто говорить про особисту причетність Зеленського. Звісно, можна сподіватися, що після другого читання в цих законах з’являться більш рішучі норми, які дозволять казати, що це вже не імітація.

Але тим часом потяг недовіри їде і набирає швидкості. Не виключено, що в медіа регулярно з’являтимуться нові подробиці симбіозу криміналу та тилових силових органів. Цей потяг не зупиниш е-деклараціями працівників СБУ та конкурсами, де прокурори обиратимуть прокурорів.

Рішучі негайні кроки, які можуть щось врятувати, це закони про реформу СБУ, про перезавантаження ДБР, про конкурс на генпрокурора, про антикорупційну стратегію, інші закони, обіцяні західним партнерам (зокрема Євросоюзу в обмін на гроші та заради євроінтеграції).

Але ймовірність цих кроків наразі виглядає близькою до нуля. Скоріше влада намагатиметься створювати інформаційні приводи, здатні відволікти увагу. Але цей випробуваний спосіб працюватиме дедалі гірше. Адже потяг їде.