"Космоснаш". Яку роль у війні з Росією відіграють космічні війська України
Безпілотної авіації не існувало - кілька десятків апаратів радянського виробництва з плівковими фотоапаратами не в рахунок, спроби вести розвідку з повітря напоролися на жорстку протидію супротивника (досить згадати збитий над Слов'янському фоторазведчик "Ан-30").
Є і ще один вид розвідки, який на весну 2014 р. фактично був недоступний, - це космічна розвідка. І це притому, що, незважаючи на всі спроби вищого керівництва Росії, Україна залишалася і залишається космічною державою, здатної виводити в космос супутники.
Військовим космосом в нашій країні займається Державне космічне агентство України (ДКАУ). Нині в ньому числиться 319 військовослужбовців та 838 цивільних службовців. Де-юре вони є військовослужбовцями ЗСУ з власними знаками відмінності, які відряджені ДКАУ, однак фактично вони повністю підпорядковані космічному агентству: одержують грошове утримання, призначаються на посади та звільняються керівництвом ДКАУ.
Історія космічних військ України фактично почалася в 1994 році, коли почалися запуски супутників подвійного призначення - по паперах їх завданням є громадянське та наукове "дистанційне зондування Землі", що є загальносвітовою практикою. Першим був супутник "Січ-1".
У 2004 р. були запущені розвідувальний супутник "Січ-1М" і кілька інших апаратів "Океан-О", "Мікрон", "Січ-2". Все це були ще радянські розробки - так, наприклад, "Січ-1М" являв собою модернізований варіант радянського розвідувального супутника "Целина-Д". На даний момент всі ці супутники відпрацювали свій ресурс і не передають інформацію на землю.
Станом на 2017 р. дані космічної розвідки ДКАУ отримує від ізраїльських і американських апаратів на комерційній основі. Прийомом інформації і її обробкою займаються українські фахівці.
До весни 2014 р. основною структурою ДКАУ, що займається військовими програмами, був Національний центр управління та випробування космічних засобів, який базувався в Євпаторії.
Обробкою інформації і передачею її зацікавленим органам займався Центр прийому і обробки спеціальної інформації та контролю навігаційного простору, який знаходиться в Хмельницькій області, недалеко від міста Дунаївці.
Після анексії Криму військовослужбовці ДКАУ, які не зрадили присяги, вивезли на материк унікальне програмне забезпечення, що дозволило відновити Центр управління польотами (ЦУП) в Києві. У 2017 р. завершилися роботи по створенню нового, сучасного центру управління. Встановлені сучасні автоматизовані робочі місця, а персонал вже проходить тренування для управління українськими супутниками, які буде запущено найближчим часом.
А в планах ДКАУ запуск цивільного супутника зв'язку "Либідь" (який також буде використовуватися у військових цілях), супутника "Мікросат" і вітчизняного чисто розвідувального супутника "Січ-2-1".
Технічні можливості космічних систем управління, які залишилися на підконтрольній території України, після модернізації дозволяють повністю відновити весь потенціал управління космічними апаратами. Управління новими супутниками з ЦУПа буде здійснюватися станцією управління СКТРЛ-М1, яка розташовується в Дунаївцях.
Важливим елементом космічних військ є станція прийому інформації ПС-8.2, яка дозволяє приймати інформацію з будь-яких зарубіжних супутників. Створена українськими фахівцями шляхом модернізації радянської стаціонарної станції керування космічними об'єктами "Фазан", вона також має рухомий наземною станцією на базі шасі "МАЗ", яка дозволяє контролювати супутники на відстанях від 150 до 4000 км, а в разі війни дублювати функції стаціонарної станції (як запасна станція управління), що різко підвищує живучість всієї системи управління.
Нині триває процес модернізації всієї системи космічних військ, тим більше, що інформацію з космосу отримують в інтересах оборони як силові структури (такі як Головне управління розвідки Міністерства оборони України, Національна гвардія, Служба зовнішньої розвідки україни та Державна прикордонна служба), так і вища політична влада (РНБО, Адміністрація президента), і дуже часто на її основі приймаються важливі стратегічні рішення.
