Криза закінчилася? Чи допоможе підкуп депутатів отримати гроші від МВФ

Що змінилося у парламенті

7-8 квітня Верховна Рада прийняла у першому та/чи другому читанні низку законів, необхідних для нашої євроінтеграції, а також для отримання грошей від Євросоюзу та МВФ. Це різкий контраст із пленарними тижнями у лютому та березні, коли урядові законопроєкти регулярно провалювалися.

Чи означає це, що криза у взаєминах між владою і "слугами народу" закінчилася? Ні, криза поглибилася і, можна сказати, досягла кульмінації. Принаймні, так виглядає з погляду кожного, хто не втратив навичок лічби і пам’ятає, що два не дорівнює чотирьом.

Як відомо, в меморандумі 13 лютого Володимир Зеленський і Юлія Свириденко пообіцяли МВФ прийняття Верховною Радою чотирьох податкових заходів. Так ось, 7-8 квітня парламент прийняв лише два заходи з чотирьох, причому прийняв у вигляді, суттєво зміненому порівняно з тим, що Зеленський і Свириденко пообіцяли МВФ.

А інші два, причому найважчі, заходи Кабмін взагалі злякався вносити в сесійну залу. Свириденко зараз у тому психологічному стані, що вона боїться нардепів більше, ніж Зеленського і МВФ, разом узятих. І тому вона визнала за краще спробувати наново домовитися з Фондом, ніж пропихувати через парламент непропихуване.

Отже, уряд, наляканий депутатами, відмовився виконувати два зобов’язання перед МВФ:

• "запровадження з 1 січня 2027 року обов’язкової реєстрації як платника ПДВ платників податків, що користуються спрощеною системою оподаткування, з оборотом, що перевищує 4 млн грн". Цей законопроєкт взагалі не внесено Кабміном до Верховної Ради;
• "усунення звільнення від оподаткування імпорту поштових відправлень невеликої вартості". Відповідний урядовий законопроєкт отримано парламентом 30 березня і зареєстровано під №15112, однак вранці 8 квітня стало відомо, що цей проєкт навіть не спробують включити до порядку денного.

Але це лише частина урядового переляку. Є ще дві частини: одна з них проглядається у публічних домовленостях між Кабміном і Верховною Радою, інша — у тіньових спробах Свириденко підкупити бунтівних "слуг народу".

Продовження військового збору

3 квітня сталося справжнє диво: вперше за шість з половиною років діяльності нинішнього парламенту урядовці завітали до офісу "Європейської солідарності". Сама Свириденко, щоправда, не наважилася наносити Зеленському психологічну травму, замість неї це зробили віцепрем’єр з євроінтеграції Тарас Качка, міністри економіки та фінансів Олексій Соболев і Сергій Марченко.

Фракція "Європейської солідарності" пообіцяла "підтримати законопроєкти, які відповідають європейським директивам, але не мають лобістських корупційних норм". Також вона пообіцяла підтримати продовження військового збору за умови "спрямування цього податку виключно на фінансування Збройних Сил" і "внесення такої норми в перехідні положення Податкового і Бюджетного кодексів". "Отримали від урядовців запевнення в підтримці цієї ідеї", — повідомила опозиційна фракція.

У підсумку 7 квітня Верховна Рада прийняла у першому і одразу по тому у другому читанні урядовий законопроєкт №15110 про продовження військового збору. Якби не підтримка "Європейської солідарності" (19 "за") та "Голосу" (12 "за"), цей проєкт провалився б у першому читанні. Без цих двох фракцій він мав лише 224 "за", серед яких "слуг народу" — 176 із 228. Тобто 52 члена президентської фракції (майже чверть) брутально проігнорували позицію Зеленського і Свириденко.

В меморандумі президент і прем’єрміністр пообіцяли МВФ: "Ми приймемо закон про скасування кінцевого терміну дії 5-відсоткового військового збору (прийнятого у 2024 році)". Тобто вони пообіцяли, що військовий збір буде стягуватися завжди, навіть після припинення воєнного стану.

Після переговорів з "Європейською солідарністю" уряд погодився, щоб в остаточній редакції законопроєкту військовий збір подовжувався не назавжди, а лише на три роки після припинення воєнного стану і що цей збір "зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України та спрямовується на забезпечення потреб Збройних Сил України". Саме в такій редакції закон прийнято парламентом, підписано спікером Русланом Стефанчуком і направлено на підпис Зеленському.

"Податок на OLX"

8 квітня Верховна Рада заслухала і зняла з розгляду урядовий законопроєкт №15111 "Про внесення змін до Податкового кодексу України та Закону України "Про банки і банківську діяльність" щодо впровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи, та оподаткування таких доходів".

Кабмін розробив цей проєкт на виконання зобов’язання Зеленського і Свириденко перед МВФ, які пообіцяли у меморандумі "оподаткування доходів, отриманих на цифрових платформах". Цей закон прозвали "податком на OLX". Нардепам він категорично не сподобався, однак вони знайшли спосіб його виправити.

6 квітня фінансовий комітет Верховної Ради на чолі з Данилом Гетманцевим ґрунтовно переробив урядовий проєкт і затвердив свій проєкт №15111-д "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо впровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи, та оподаткування таких доходів".

Порівнявши назви двох проєктів, неважко побачити, що зникли зміни до закону "Про банки і банківську діяльність". В своєму проєкті уряд хотів, щоб банки розкривали на запит податківців інформацію щодо операцій за поточними рахунками підзвітних продавців. Також в урядовому проєкті була низка інших норм, які викликали спротив і нардепів, і бізнесу.

"Народні депутати буквально за тиждень змогли перетворити жахливу версію уряду (з купою спецефектів типу доступу до банківської таємниці) на справді гарний законопроєкт. Без податку на продаж вживаних речей. Який, навпаки, знижує оподаткування. І, о диво, підходить МВФ. І як свідчення тому, є спільна заява бізнесу щодо підтримки ініціативи", — повідомив співавтор проєкту №15111-д, перший заступник голови фінансового комітету, заступник голови партії "Голос" Ярослав Железняк. І додав: "Готові дати майстер-клас урядовцям, як одразу треба робити".

8 квітня цей проєкт підтримали 234 нардепи. Серед них "слуг народу" — 174 із 228. Тобто 54 члени президентської фракції (знову майже чверть) продемонстрували опозиційність до Зеленського та Свириденко.

А що у відповідь на це робить президент? Виганяє їх із фракції? Ні, він дає зрозуміти, що можна так продовжувати. Аби лишень зберігати формальну монобільшість і з нею можливість безконтрольно розпоряджатися державними грошима, витрачаючи їх на свій розсуд.

Тіньовий підкуп: спроба №1

Як вже зазначалося, уряд вніс до парламенту ще й третій податковий законопроєкт, №15112, про податок на посилки. Щоб виконати цю обіцянку Зеленського і Свириденко, перший заступник голови фракції "слуг народу" Андрій Мотовиловець вирішив підкупити нардепів і 3 квітня подав проєкт №15112-1. У ньому гірка пілюля (податок на посилки) підсолоджена нормою про обмеження статусу національних публічних діячів, що підлягають пожиттєвому фінансовому моніторингу, до 3 років після дати закінчення повноважень. Зараз цей статус пожиттєвий, причому нардепи нинішнього скликання "зробили себе разом", прийнявши відповідну норму 17 жовтня 2023 року (до речі, то була законодавча ініціатива Гетманцева та Мотивиловця).

6 квітня комітет Гетманцева підтримав проєкт Мотовиловця і запропонував парламенту взяти його за основу. Однак про хитрість "слуг народу" швидко дізналися медіа, і наступного дня комітет Гетманцева переглянув своє рішення. Він запропонував парламенту взяти за основу проєкт Мотовиловця у редакції без скасування пожиттєвого статусу національних публічних діячів.

У "слуг народу" одразу ж зник інтерес підтримувати цей проєкт. 8 квітня його поставили в порядку денному дуже низько. Як і очікувалося, черга до нього не дійшла.

Тіньовий підкуп: спроба №2

6 квітня журналіст Євген Плінський повідомив у "Дзеркалі тижня" про ще одну спробу підкупу нардепів — з боку голови фракції "слуг народу" Давида Арахамії та уряду. Як стверджує журналіст, Арахамія приніс "слугам" конструктивну пропозиція від уряду: "Ти — мені, я — тобі". "В обмін на підтримку непопулярних урядових законопроєктів Свириденко готова знайти ресурс на підтримку власне депутатів, — розповів Плінський. — В хід іде давно забутий, але бажаний для нардепів "соцеконом". Більш повно це називається "субвенція на соціально-економічний розвиток громад", що розподіляється нардепами на своїх округах".

За даними журналіста, уряд готовий відшукати на 2026 рік по 5 млн грн "соцеконому" для кожного нардепа. І не лише мажоритарникам, а й списочникам. Це приблизно два мільярди гривень на весь парламент на 2026 рік. Ну, а в разі спрацювання "пілоту" та закріплення довіри між інституціями Марченко та Свириденко обіцяють забюджетувати на 2027 рік уже по 10 млн грн "соцеконому" на кожного, що сумарно становитиме близько 4 млрд грн.

Проте розгляд цієї частини можливий лише після початкового етапу виконання сторонами своїх зобов’язань. Квітень — нардепи мають проголосувати податок на посилки, військовий збір та оподаткування цифрових платформ. Травень — уряд виділяє два мільярди на "соцеконом" нардепам до кінця року. Далі — голосування за ПДВ для ФОПів, після чого уряд вносить у бюджет-2027 "соцеконом" та інші "фінансові плюшки" для депутатів на приблизно 6–7 млрд грн.

Звісно, "слуги" могли сумніватися у гарантіях від Арахамії. Але 6 квітня Свириденко мала можливість особисто підтвердити домовленість. Прем’єр провела зустріч з головами парламентських комітетів у дуже цікавому форматі: тільки зі "слугами народу", без участі тих голів комітетів, які належать до опозиційних фракцій.

"На це збіговисько запросили лише "слуг"! Хоч мова йшла про євроінтеграцію, на розмові не було Іванни Климпуш-Цинцадзе, яка очолює профільний комітет, бо вона від "Європейської солідарності". Не запросили Ярослава Юрчишина від "Голосу" і Андрія Кожемʼякіна з "Батьківщини". Може, там говорили про політичні хабарі для мажоритарників? Тому не потрібні були зайві вуха від опозиції", — припускає співголова фракції "Європейської солідарності" Ірина Геращенко.

Вона попередила, що її фракція блокуватиме спроби протягнути "соцеконом" в закон про бюджет-2026. "Всі ці роки ми послідовно виступаємо проти так званого "соцеконому" на округи, вважаємо подібні методи політичним хабарем за лояльні голосування і у випадку, якщо в бюджеті будуть передбачені подібні видатки, будемо зривати і блокувати всі голосування. Досвід є!" — нагадала вона.

Тіньові домовленості не люблять світла. Тому тепер шанси їх виконання обома сторонами знизилися. І доля двох найважчих з чотирьох податкових зобов’язань Зеленського та Свириденко перед МВФ — про ПДВ для ФОПів і про оподаткування посилок — залишається невідомою.