Хто краще шукав інвестиції. Рейтинг губернаторів-2017

У цьому номері "ДС" підводить підсумки розвитку регіонів, їх успіхів і провалів за 2017 р.
Фото: shutterstock.com

Методика була описана при публікації рейтингу за перший квартал і залишається незмінною. Порівнюються показники 23 мирних регіонів (без окупованих АРК і Севастополя і наполовину окупованих Донеччини та Луганщини) по 20 суспільно значущими критеріями. Всі цифри беруться з відомостей Держстату та його територіальних органів.

Загальний економічний фон для розвитку регіонів був тривожним. Спостерігалося в 2016 р. прискорення економічного зростання змінилося в 2017 р. уповільненням. Якщо в IV кварталі 2016 р. ВВП України зріс на 4,8% порівняно з аналогічним кварталом попереднього року, то в I кварталі 2017 р. - на 2,5%, в II кварталі - на 2,3%, в III кварталі - на 2,1%, в IV кварталі - на 1,8%.

За підсумками 2017 р. українська промисловість показала зростання на 0,4%. Падіння допущено в чотирьох з 23 мирних регіонів. Продукція сільського господарства, за попередніми даними, скоротився на 2,7%. Спад відбувся в 11 з 22 областей.

Тим не менш, є підстави для надій на поліпшення ситуації. Будівельна продукція зросла в 2017 р. на 26,3%, вкладені капітальні інвестиції - на 22,1%. Це хороший заділ для повернення економіки на траєкторію прискореного зростання. Експорт товарів збільшився на 19%, послуг - на 5,9%. При цьому товарні поставки в ЄС зросли на 29,9%, а частка країн ЄС в експорті українських товарів досягла 40,5%, тоді як частка Росії скоротилася до 9,1%.

Важливим фактором піднесення економіки стало зростання доходів громадян. Реальна зарплата (з поправкою на інфляцію) зросла в 2017 р. порівняно з попереднім роком на 19,1%, а оборот роздрібної торгівлі (у порівнянних цінах) - на 8,6%, загальна площа прийнятого в експлуатацію житла - на 9%.

Звичайно, у кожного регіону є свої специфічні проблеми. У кого з губернаторів більш сприятливі об'єктивні умови, у когось- менше. І не всі ці особливості можна врахувати в рейтингу, заснованому на сухих цифрах статистики. Тому, розповідаючи про успіхи і провали керівників регіонів, ми особливу увагу приділили тим діям губернаторів, які здатні привести до поліпшення ситуації в нинішньому році.

1 Кличко не впорався з головним викликом

Лідером рейтингу за підсумками року став мер Києва і глава КМДА Віталій Кличко. Сумарно за 20 критеріями він набрав 88,5 бали. Однак слід визнати, що це заслуга не тільки самого мера і його команди, але і столичного статусу Києва.

Столиця абсолютно передбачувано посіла перше місце за експортом товарів і послуг, припливу прямих іноземних інвестицій, освоєним капітальним інвестиціям і виконаних будівельних робіт на душу населення. Також Київ увійшов у двійку регіонів з найбільшою загальною площею прийнятого в експлуатацію житла на тисячу жителів, найнижчим рівнем вимушеної неповної зайнятості та найменшою часткою працівників, які отримують зарплату не вище мінімальної. Крім того, в Києві найвища середньомісячна зарплата (11 135 грн), але при цьому самі низькі темпи зростання реальних зарплат. Також у столиці найменше падіння народжуваності, однак при цьому Київ у четвірці регіонів з найбільшим зростанням смертності населення.

Головним викликом для міської влади в 2017 р. стало падіння промвиробництва. Київ показав найгіршу динаміку промисловості серед всіх мирних регіонів. Згідно з уточненими даними Держстату, в першому кварталі промисловий спад в столиці склав 1%, у першому півріччі - 1,7%, за підсумками трьох кварталів - вже 4%, за підсумками року - 4,2%. Найсильніше впали деревообробка, виробництво паперу і поліграфія (на 31,4%), машинобудування (на 18,6%) та виробництво металовиробів (на 4,2%). Найбільша галузь столичної промисловості - харчова - скоротила випуск продукції на 2,5%.

Мерія не зробила за великим рахунком нічого істотного для вирішення цієї проблеми. Між тим саме спад виробництва у столиці, разом з наслідками авантюрною "блокади Донбасу", став одним з головних чинників, які збили середньоукраїнський показник промислового зростання до ледь помітних 0,4%.

2 Степанов сподівається на "єдине вікно"

На другу позицію в рейтингу досить несподівано піднявся губернатор Одещини Максим Степанов (46,5 бали). Факти-но він почав реалізовувати той потенціал, який не зуміли розкрити його попередники, включаючи Саакашвілі. Область стала лідером по динаміці промисловості: промвиробництво зросло на 12,2% порівняно з 2016 р., хоча в середньому по Україні спостерігалося зростання лише на 0,4%. Зокрема, продукція харчової промисловості зросла на 21,2%, виробництво виробів з гуми і пластмас - на 15,3%, металовиробів - на 15,6%.

Також варто відзначити друге місце області за темпами зростання роздрібної торгівлі (14,1%), за динамікою народжуваності і за обсягом будівельних робіт на душу населення, третє - за темпами зростання будівельної продукції (49,3%). Правда, при цьому Одещина посіла передостаннє місце за темпами зростання реальних зарплат і потрапила в трійку відстаючих по динаміці нефінансових послуг.

У 2018 р. губернатор сподівається зберегти високі темпи промислового зростання, а для цього - отримати приплив інвестицій у промисловість. За словами Степанова, робота з інвесторами на Одещині зараз будується за принципом "єдиного вікна", і це вже дає свої результати. У жовтні 2017 р. ОДА підписала меморандум з двома компаніями з Сінгапуру і США, які вирішили вкласти $300 млн у будівництво в Лиманському районі двох нових олієекстракційних заводів, зернового терміналу та перевалочних пунктів. Також очікуються іноземні інвестиції в сумарному обсязі $200 млн у будівництво сонячних електростанцій.

3 У Горгану загальмувався експорт

Голова Київської ОДА Олександр Горган (46 балів) пробився у трійку лідерів рейтингу в основному завдяки передмістям столиці. Київщина посіла перше місце по новобудовам: загальна площа прийнятого в експлуатацію житла у 2017 р. склала 1046 кв. м на тисячу жителів, що 4,36 рази більше середнього показника по Україні. Крім того, столична область друга після Києва за обсягом освоєних капітальних інвестицій на душу населення (17,8 тис. грн на людину) і з середньомісячної зарплати (7188 грн).

Київщина має і ряд інших досягнень: друге місце серед регіонів із найнижчою смертністю новонароджених, третє місце - серед регіонів з найкращою динамікою чисельності штатних працівників, з найменшою часткою працівників, які отримують зарплату не вище мінімальної, і з самими високими темпами промислового зростання. Випуск промислової продукції в області збільшився порівняно з 2016 р. на 10,3%, а найбільша галузь - харчова - наростила виробництво на 15,8%.

Також область увійшла до п'ятірки лідерів за обсягом виконаних будівельних робіт на душу населення і зростання обороту роздрібної торгівлі. Але при цьому Київщина посіла передостаннє місце за динамікою експорту товарів і послуг, показавши зростання лише на 3,7% (хоча в середньому по Україні експорт збільшився на 16%). Цей результат особливо пригнічує, якщо врахувати, що поставки імпортних товарів на Київщину зросли на 15,3%, а коефіцієнт покриття експортом імпорту товарів скоротився до 0,51 (у 2016 р. він становив 0,56).

Іншими словами, зараз Київщина заробляє валюту тільки на половину споживаних імпортних товарів. Цей коефіцієнт гірше, ніж на Київщині, тільки в Києві (0,49). Крім того, область увійшла до п'ятірки регіонів з найбільшими зарплатними боргами на одного працівника і з найбільшим падінням народжуваності.

4 Головко підвела погода

Четвертий рядок рейтингу зайняв голова Полтавської ОДА Валерій Головко (45 балів). Його головною проблемою в минулому році була засуха, через яку область недорахувалася значної частки врожаю і виявилася останньою по динаміці сільгоспвиробництва (падіння на 17,1%, зокрема, продукція рослинництва скоротився на 20,7%, тваринництва - на 4,5%). Ця біда торкнулася також Харківщину, Черкащину, Кіровоградщину, Миколаївщину.

Як наслідок, харчова промисловість Полтавщини скоротила випуск продукції на 12,8%, а загальний обсяг промислового виробництва впав на 1,1%, і в результаті Полтавщина опинилася в трійці аутсайдерів по динаміці промисловості. Хоча, наприклад, машинобудування Полтавщини показало зростання на 39,3%.

Також область увійшла в трійку найгірших по динаміці народжуваності. Але при цьому на Полтавщині була найнижча смертність дітей у віці до одного року (коефіцієнт 4,2 на тисячу новонароджених при середньоукраїнському показнику 7,7).

У той же час Полтавщина стала лідером по динаміці нефінансових послуг реалізовано на 48,2% більше, ніж в 2016 р., при порівнянні в ринкових цінах, тоді як в середньому по Україні - на 19,3%), посіла третє місце по виконаних будівельних робіт на душу населення і за припливом прямих іноземних інвестицій на одного жителя, четверте - за освоєним капітальним інвестиціям на душу населення і по приросту експорту товарів і послуг, п'яте - за обсягом експорту на одного жителя.

5 Москаля виручає митниця

Губернатор Закарпаття Геннадій Москаль (43,5 бали) потрапив у першу п'ятірку рейтингу, незважаючи на ряд великих провалів. Його область стала другою серед регіонів з найвищою смертністю новонароджених і найменшим обсягом освоєних капітальних інвестицій на душу населення, посіла четверте місце знизу по виконаних будівельних робіт на одного жителя, увійшла в шістку аутсайдерів по динаміці промисловості.

Тим не менше рівень життя закарпатців піднімається. Про це свідчить перше місце в області по динаміці роздрібної торгівлі: її обороти зросли (у порівнянних цінах) на 17,2% по відношенню до рівня 2016 р., тоді як в середньому по Україні відбулося зростання на 8,8%. Також Закарпатті у двійці лідерів за динамікою реальних зарплат: зростання на 29,2% порівняно з 2016 р., тоді як в середньому по Україні - на 19,1%. Завдяки цьому область змогла увійти в дев'ятку кращих з середньомісячної зарплати, а обстеження виплати зарплати за грудень виявило на Закарпатті, на відміну від усіх інших регіонів України, практична відсутність штатних працівників, які повністю відпрацювали місяць, але мали нарахування не вище мінімальної зарплати. В середньому по Україні отримали не більше мінімалки 3,1% працівників, які повністю відпрацювали грудень. Також область показала найменший рівень зарплатних боргів на кінець року заборгованість склала 14,5 грн на одного працівника, що у 21,4 рази менше середньоукраїнського показника. До того ж Закарпаття увійшло до шестірки лідерів по загальній площі прийнятого в експлуатацію житла на тисячу жителів.

До досягнень Москаля можна віднести і те, що Закарпаття нарешті почала реалізовувати свій потенціал прикордонного регіону. Область обігнала більшість інших регіонів припливу прямих іноземних інвестицій на душу населення і пробилася до шістки лідерів за обсягом експорту товарів та послуг на одного жителя. До речі, інтенсифікація торговельних потоків через Закарпаття допоможе області надолужити відставання по будівельним роботам. У 2018 р. на капремонт дороги державного значення Мукачево - Рогатин буде витрачено 96 млн грн. "Це кошти так званого дорожнього експерименту (перевиконання Закарпатської митницею планових показників), які залишилися у нас з кінця минулого року", - пояснює Москаль.

6 У Коровія множаться будівництва

На шостому рядку рейтингу - губернатор Вінниччини Валерій Коровій (31,5 бали). Його область відзначилася тим, що вона ні за одним критерієм не опинилася в п'ятірці найгірших. І тільки по одному критерію (динаміки нефінансових послуг) потрапила до шістки відстаючих. У той же час Вінниччина увійшла до четвірки лідерів за динамікою реальних зарплат (зростання на 28,7% порівняно з 2016 р.) і до шістки регіонів з найменшим падінням народжуваності, найнижчою заборгованістю по зарплаті на одного працівника і найбільшим зростанням обороту роздрібної торгівлі (на 11%).

Зараз на території області реалізується цілий ряд великих інвестиційних проектів. Це і будівництво компанією "Миронівський хлібопродукт" біогазового комплексу з подальшим нарощуванням потужностей виробництва, і зведення Українською пивною компанією (UBC Group) заводу по виробництву холодильного обладнання для напоїв, і створення підприємств компаніями Delphi і Fujikura. Японська корпорація Sumitomo планує помістити у Вінниці виробничі потужності з випуску кабельної продукції для автомобілів, а німецька Quarzwerke Gruppe має намір побудувати нову лінію на своєму каолиновом заводі в Козятинському районі.

Зі свого боку, обласна влада приділяє велику увагу формуванню транспортної інфраструктури. За словами Коровія, триває плідна співпраця з "Укрзалізницею", спрямоване на перетворення залізничної станції у Вінниці в транспортний хаб, щоб там можна було оперативно здійснювати завантаження вантажів. Це підвищить ефективність логістики і зробить область ще більш привабливою для інвесторів.

7 У Резніченко укрепиласьпромышленность

Голова Дніпропетровської ОДА Валентин Резніченко (28 балів) отримав сьоме місце в рейтингу. Він міг би піднятися і вище, якщо б не горезвісна "блокада Донбасу", яка призвела до втрати найбільшими компаніями Дніпропетровщини своїх підприємств на окупованих територіях. У першому півріччі промисловість області показала спад на 3,1% порівняно з аналогічним періодом 2016 р., однак у другому півріччі змогла надолужити це відставання і за підсумками року вийшла нехай скромний, але все-таки приріст в розмірі 0,1%.

Такий результат був би неможливий, якби не капітальні інвестиції, обсяг яких в цілому по області склав 40,3 млрд грн (у перерахунку на душу населення - по 12,5 тис. грн на кожного мешканця; більш високі показники мають тільки Київ та Київська область). З цієї суми понад половини - 23,7 млрд грн - вкладені в промисловість. Наскільки важливу роль відіграє Дніпропетровщина в українській економіці, говорить хоча б той факт, що область займає друге після Києва місце за обсягами експорту товарів і послуг - як в абсолютних цифрах ($7,17 млрд в 2017 р.), так і в перерахунку на душу населення ($2219 на кожного жителя).

Дніпропетровщина входить у трійку лідерів з середньомісячної зарплати (6939 грн в 2017 р.; більше отримували знову ж тільки в Києві та Київській обл.), посіла п'яте місце за динамікою будівництва, показавши зростання на 36,7%. У той же час Дніпропетровщина опинилася на передостанньому місці за динамікою народжуваності (число народжених на 11,3% менше, ніж у 2016 р.).

8 Синютке допоміг піар галицьких товарів

Губернатор Львівщини Олег Синютка (14 балів), посів у рейтингу восьму сходинку, може похвалитися тим, що його область увійшла в трійку лідерів по зростанню роздрібної торгівлі. Обласна влада має до цього результату саме пряме відношення, адже саме вона з метою популяризації місцевих товаровиробників організувала акцію "Купуй Галицьке. Вироблено на Львівщині". Завдяки цій акції реалізація товарів місцевих виробників зросла, за даними ОДА, більш ніж на 45%.

Також Львівщина увійшла в трійку лідерів за динамікою сільського господарства, домігшись зростання на 5,7% (у рослинництві - на 6,9%, в тваринництві - на 3,9%), і посіла четверте місце по загальній площі прийнятого в експлуатацію житла на тисячу жителів. Порівняно з 2016 р. загальна площа введеного в експлуатацію житла зріс на 11,6%.

Ще одне важливе досягнення - область увійшла в п'ятірку лідерів по залученню прямих іноземних інвестицій на душу населення. Головними інвесторами були компанії з країн ЄС. Левова частка коштів, що надійшли вкладені в переробну промисловість і енергетику. У 2017 р. в області відкрили п'ять сонячних електростанцій та одну вітрову, їх загальна потужність - 48,8 МВт. У числі введених сонячних станцій - "Синтез Солар", що є найпотужнішою в Україні. Також в 2017 р. ввели в експлуатацію 95 сонячних установок приватних домогосподарств потужністю 1,3 МВт, сума залучених інвестицій - 1,5 млн євро.

ОДА інформує також про те, що в 2017 р. на Львівщині відкрили понад 80 нових підприємств і створили 8 тис. нових робочих місць. Крім того, на території області в 2017 р. відкрили два газових родовища і ввели в експлуатацію нафтову свердловину.
Але при цьому Львівщина - єдиний регіон, де впав обсяг реалізованих нефінансових послуг. Падіння виявилося значним - на 12,4% порівняно з 2016 р., тоді як в середньому по Україні спостерігався приріст на 19,3% (ці дані відображають динаміку ринкових цінах, без поправок на інфляцію). Крім того, область опинилася в четвірці регіонів з найвищою смертністю новонароджених.

9 Корнійчука підняли аграрії

Голова Хмельницької ОДА Олександр Корнійчук (12,5 бала) своїм дев'ятим місцем у рейтингу зобов'язаний насамперед аграріям області. Вони забезпечили найвищий по Україні зростання сільгоспвиробництва - на 9,7%. Продукція рослинництва збільшилася на 11,6%, тваринництва - на 4,3%. Найбільш помітно зросло виробництво соняшнику (на 25,4%), фабричних цукрових буряків (на 21,1%), овочів (на 18,1%), зернових та зернобобових (на 6,6%), картоплі (на 4,9%), а також яєць (на 26,5%).

Також область стала лідером за динамікою експорту товарів і послуг, домігшись зростання на 46,2%. При цьому поставки товарів до країн ЄС збільшився на 44,8%. Помітне збільшення до загальних обсягів дало нарощування експорту товарів у Туреччину, Молдову, Білорусь, Індонезію, Грузії, США і ряд інших країн. Втім, незважаючи на цей успіх, область поки що в четвірку аутсайдерів за обсягами експорту товарів і послуг на душу населення.
На ринку праці Хмельницька область увійшла у четвірку регіонів з найнижчим рівнем зарплатних боргів на одного працівника і найменшою часткою працівників, які отримують зарплату не вище мінімальної, до п'ятірки лідерів за темпами зростання реальних зарплат. Але в той же час область допустила в 2017 р. найбільше скорочення чисельності штатних працівників - на 4,8% порівняно з 2016 р. Це вдвічі більше, ніж в середньому по Україні.

Ще один провал обласної влади - останнє місце Хміль-нитчины припливу прямих іноземних інвестицій: всього лише $622 тис. на всю область, або $0,49 на одного жителя. Це в 90 разів менше середньоукраїнського показника, що перевищив $44 на душу населення.

10 У Гончарука промисловий бум

Замикає десятку лідерів рейтингу голова Івано-Франківської ОДА Олег Гончарук (2,5 бала). До його невдач можна віднести потрапляння області в шістку аутсайдерів припливу прямих іноземних інвестицій на душу населення. Також в гіршу сторону Прикарпатті відзначилося по динаміці смертності, увійшовши в трійку регіонів з найвищим приростом числа померлих.

В той же час Івано-Франківська область зайняла друге місце по динаміці промисловості, домігшись зростання промвиробництва на 12% порівняно з 2016 р. Найбільший внесок у це досягнення внесла хімічна галузь, яка наростила випуск продукції в 6,57 рази. Зліт показників почався в липні, після того як у Калуші відновив роботу "Карпатнафтохім". Це підприємство раніше належало російському "Лукойлу" і простоювало з 2012 р., але в лютому 2017 р. його викупили українські бізнесмени Ігор Шуцкий і Илхам Мамедов.

Крім хімпрому, помітно збільшили випуск продукції ряд інших промислових галузей, що грають істотну роль в економіці області. Так, добувна промисловість зросла на 15,3%, виробництво гумових і пластмасових виробів - на 12,2%, машинобудування - на 11,2%, енергетика - на 5,4%.

Ще одним досягненням Прикарпаття стало третє місце (після Київської обл. та Києва) по новобудовам. Загальна площа прийнятого в експлуатацію житла становила 453 кв. м на кожну тисячу жителів. Майже 39% житла, введеного на Прикарпатті, довелося на Івано-Франківськ. Порівняно з 2016 р. загальна площа прийнятого в експлуатацію житла виросла в обласному центрі майже вдвічі (на 95,1%), а в цілому по області - майже на 30%.

11 У Бриля буде найбільша ВЕС в Європі

Головний успіх голови Запорізької ОДА Костянтина Бриля - в тому, що його область пробилася в четвірку лідерів по двом критеріям, що характеризують здатність регіону заробляти валюту: за обсягом експорту товарів і послуг на душу населення і за припливом прямих іноземних інвестицій на одного жителя.

У найближчі два роки приплив інвестицій в область може різко зрости завдяки транснаціональної компанії EuroCape New Energy, яка планує побудувати на території Приазовського та Мелітопольського районів найбільшу наземну вітроелектростанцію в Європі сумарною потужністю 500 МВт. У жовтні 2017 р. Запорізька ОДА повідомила, що загальний обсяг інвестицій складе близько 700 млн євро, прогнозний термін реалізації проекту - 2019 р., причому інвестор вже зарезервував для цього перші 300 млн євро. А в грудні підтвердилася серйозність намірів інвестора: рада директорів фінансової установи уряду США OPIC схвалив надання кредиту на $150 млн і страхування з перестрахуванням на суму до $320 млн для будівництва компанією EuroCape вітряної електростанції в Запорізькій області України.

Також Запорізька область в четвірці лідерів за розміром середньомісячної зарплати: 6863 грн.

12 У Світличної прискорився "Турбоатом"

Минулий рік Харківщина завершила із зростанням промислового виробництва на 6,1% - це кращий показник за останні 10 років. При цьому зростання спостерігається другий рік поспіль. Харь-ковщина - єдина індустріальна область України, де досягнутий такий результат. Сказане стосується і найважливішої галузі промисловості Харківщини - машинобудування, яке росте другий рік поспіль (у 2017 р. - на 7,1%).

Головною експортною галуззю зараз є виробництво готових харчових продуктів. А найбільшу генерацію прибутку демонструє машинобудування за рахунок, в першу чергу, внутрішнього ринку. Це створює надійну основу для подальшого розвитку галузі. Наприклад, найбільше підприємство енергомашинобудування України "Турбоатом" в 2010 р. дві третини виробляло продукції на експорт, а зараз його портфель замовлень зріс і на дві третини орієнтований на внутрішній ринок.

23 січня 2018 р. голова облдержадміністрації Юлія Світлична (-13 балів) відвідала "Турбоатом", поспілкувалася з його колективом та провела нараду з керівництвом підприємства. "У минулому році моєю вимогою було підвищення заробітної плати на "Турбоатомі" мінімум на 20%. Зараз можу констатувати той факт, що на підприємстві перевиконали свої обіцянки і сьогодні підвищення заробітної плати складає в середньому 40%. Я наполягаю на тому, щоб така тенденція була збережена в 2018 р., - сказала голова ОДА. - Будемо приїжджати на підприємства, працювати з керівниками, щоб заробітна плата зростала, а ми, зі свого боку, обласна влада будемо підтримувати підприємства і завантажувати їх контрактами".

На 2018 р. "Турбоатом" має масштабні плани: портфель замовлень сформований повністю. Тільки у другому півріччі 2017 р. укладено низку контрактів на загальну суму понад 6 млрд грн. 65% замовлень - це внутрішній ринок України (укладено договір з дп НАЕК "Енергоатом" на постачання устаткування для українських АЕС). На зовнішньому ринку планується розширювати співпрацю з Китаєм, Індією, країнами Південно-Східної Азії, Америки. Також важливо, що в області формується цілий кластер енергомашинобудування: тут функціонують підприємства, які створюють повний цикл - від створення проектів до виробництва турбін та їх монтажу.

Ще один з позитивних підсумків року - Харківщина увійшла до четвірки лідерів за обсягами виконаних будівельних робіт на душу населення. За рік в області реалізували близько 500 інфраструктурних проектів, зокрема, побудовано та відремонтовано 173 великих об'єкти національного і регіонального значення.

13 Гордєєв приманил інвесторів з Туреччини

Херсонська область в 2017 р. допустила ряд провалів. Зокрема, це друге знизу місце за обсягами експорту товарів і послуг на душу населення і по виконаних будівельних робіт на одного жителя, четверте знизу - по загальній площі прийнятого в експлуатацію житла на тисячу жителів. Втім, що стосується будівництва, то тут ситуація виправляється, про що свідчить входження Херсонщини у шістку лідерів за динамікою будівельної продукції: зростання на 34,6%.

Також серед успіхів губернатора Андрія Гордєєва (-14,5 бали) слід зазначити шосте місце області за припливу іноземних інвестицій на душу населення. Цей результат тим більш важливий, що Херсонщина після російської анексії Криму стала фактично прифронтовим регіоном, який старанно уникали будь-які інвестори, як іноземні, так і вітчизняні. І якщо в 2017 р. становище почало змінюватися на краще, то це, безсумнівно, значне досягнення обласної влади і в той же час - позитивний сигнал для всієї України.

У 2018 р. область чекає ще більш потужного припливу інвестицій. Особливо обнадіюють плани турецької компанії VERO Construction&Energy AS інвестувати в альтернативну енергетику Херсонщини. Наприкінці грудня представники цієї компанії на зустрічі з Гордєєвим повідомили про намір побудувати на території Сиваської селищної ради Новотроїцького району вітроелектростанцію потужністю близько 500 МВт. В даний проект компанія збирається вкласти близько 800 млн євро. Крім того, на території Олешковского ра-

йона компанія планує будівництво заводу з виробництва обладнання і комплектуючих для вітроелектростанцій за новітніми технологіями. За результатами зустрічі Херсонська ОДА і VERO Construction&Energy AS підписали меморандум про співпрацю в реалізації цих проектів. Якщо турецька компанія втілить свої плани в життя, це буде найбільша іноземна інвестиція на Херсонщині за всю історію.

14 У Гунчика не йде торгівля

Волинська область зайняла останнє місце по динаміці роздрібної торгівлі: її обороти скоротилися на 5,8%, хоча в середньому по Україні вони зросли на 8,8%. А по динаміці експорту товарів і послуг область в п'ятірці найгірших.

Крім торгівлі, погано йде на Волині і будівництво. По динаміці будівельної продукції область посіла передостаннє місце, допустивши падіння на 1%, тоді як у середньому по країні цей показник зріс на 26,3%. Також область у двійці найгірших по динаміці смертності населення, в четвірці відстаючих - по притоку прямих іноземних інвестицій на одного жителя.

У числі досягнень області - друге місце за динамікою чисельності штатних працівників (приріст на 0,6% порівняно з 2016 р.) та третє місце серед регіонів з найнижчою вимушеною неповною зайнятістю. У новому році губернатор Володимир Гунчик (-15,5 бали) може розраховувати на поліпшення показників області у сфері будівництва завдяки капітальному ремонту дороги Н-22 Устилуг - Луцьк-Рівне, яку обіцяли здати в експлуатацію до кінця року.

Ще один важливий об'єкт, запланований на Волині, - сміттєпереробний завод. Він буде утилізувати до 200 тис. тонн побутових відходів на рік, а будувати його буде консорціум з українських, литовських і латвійських компаній. Підприємство побудують біля лінії високовольтних електропередач, щоб вироблена їм електроенергія йшла в загальну мережу країни. За словами Гунчика, протягом 2018 р. намічено не тільки зробити техніко-економічне обґрунтування, але й перейти до безпосередньої реалізації проекту. Втім, основні будівельні роботи на цьому об'єкті розгорнуться, швидше за все, не раніше 2019 р.

15 Гундіч орієнтується на сонячну енергетику

Житомирська область за підсумками року показала разом з Києвом найнижчий рівень вимушеної неповної зайнятості, увійшла в трійку регіонів із найнижчою заборгованістю по зарплаті на одного працівника, пробилася до четвірки лідерів за динамікою будівництва (зростання на 42,4%), промисловості (зростання на 9,5%) та сільського господарства (зростання на 5,2%), в рослинництві - на 7,3%. У той же час область опинилася в трійці аутсайдерів припливу прямих іноземних інвестицій на душу населення, в четвірці відстаючих - з освоєних капітальних інвестицій на одного жителя і за динамікою нефінансових послуг, у п'ятірці найгірших - за розміром середньомісячної зарплати і по динаміці смертності населення.

Губернатор Ігор Гундіч (-17 балів) сподівається надолужити відставання з інвестицій, вітчизняним і іноземним, завдяки створеним в області стимулів для розвитку сонячної енергетики. "Буквально за останні два місяці ми підписали три меморандуму про співпрацю з трьома компаніями, які готові зайти на Житомирщину для того, щоб встановлювати альтернативні джерела енергії - сонячні електростанції, - повідомив Гундіч 3 березня. - Одна з компаній - французька. Її керівник сказав мені, що він дуже довго вибирав серед областей, де саме розмістити свою станцію, і, незважаючи на те що ми не сама сонячна область, він вибрав Житомирську". За словами губернатора, вибір інвесторів падає на Житомирщину, тому що в області діє програма компенсації 20% від суми кредиту за встановлення сонячної станції.

16 У Фищука валютний голод

Чернівецька область серед всіх мирних регіонів зайняла в 2017 р. останнє місце за обсягом експорту товарів і послуг як в абсолютних цифрах ($166 млн), так і в перерахунку на душу населення ($183 на людину, що в 6,72 рази менше середньоукраїнського показника). Також область була останньою з освоєним капітальним інвестиціям: 2,84 млрд грн, або по 3126 грн на одного жителя (в 3,11 рази менше, ніж в середньому по Україні). По припливу прямих іноземних інвестицій на душу населення область в п'ятірці найгірших. Нездатність місцевих підприємств заробляти валюту, просуваючи свою продукцію за кордон, і слабкий приплив іноземних інвестицій в область особливо дивовижні зважаючи на те, що Буковина - прикордонний регіон. Наприклад, Закарпаття показало набагато кращі результати.

Крім того, Буковина стабільно тримається другий знизу по середньомісячній зарплаті, незважаючи на те що підвищення мінімалки до 3200 грн допомогло області увійти в трійку лідерів за динамікою реальних зарплат (зростання на 29,1% в порівнянні з 2016 р.). Також Буковина потрапила у трійку регіонів з найвищою смертністю новонароджених і в п'ятірку відстаючих за динамікою будівництва.

Досягненням губернатора Олександра Фищука (-18,5 бали) слід визнати друге місце області серед регіонів з найнижчим рівнем заборгованості по зарплаті. На кінець року борг склав 15,75 грн на одного працівника, що майже в 20 разів менше середньоукраїнського показника. Також область увійшла до п'ятірки лідерів за динамікою сільського господарства: зростання на 5,1% (у рослинництві - на 9%).

17 Барна страждає від бідності

На Тернопільщині традиційно найнижчі зарплати. Завдяки підвищенню мінімальної зарплати до 3200 грн область стала лідером за динамікою реальних зарплат, показавши зростання на 29,5% порівняно з 2016 р., тоді як в середньому по Україні реальні зарплати зросли на 19,1%. Але при цьому Тернопільщина все одно залишилася останньою за розміром середньомісячної зарплати: 5554 грн, тоді як в середньому по Україні - 7104 грн.

У губернатора Степана Барни (-26 балів) є й інші проблеми на ринку праці. Тернопільщина допустила найбільші втрати робочого часу із-за вимушеної неповної зайнятості. Ці втрати еквівалентні тому, що всі штатні працівники всіх підприємств та установ прогуляли в 2017 р. по 16 годин, тобто по два повних робочих дні. З них 13 годин втрачені внаслідок переведення працівників з економічних причин на неповний робочий тиждень, а три години - з-за відправлення працівників у неоплачувані відпустки на період припинення робіт.

Також Тернопільщина виявилася в числі двох регіонів, що допустили падіння роздрібної торгівлі (оборот скоротився на 0,5% у порівнянних цінах), що теж свідчить про бідність жителів. Крім того, область увійшла в двійку аутсайдерів припливу прямих іноземних інвестицій (всього лише $1,51 за рік на душу населення) та посіла третє місце знизу по динаміці будівництва.

Серед позитивів області варто відзначити друге місце за темпами зростання нефінансових послуг по динаміці сільського господарства. Сільгоспвиробництво збільшилося на 6,6% завдяки зростанню на 9,4% продукції рослинництва. Особливо сильно збільшився урожай фабричних цукрових буряків (на 67,1%) і соняшнику (на 56,1%).

18 У Паски мало будують

Чернігівщина за підсумками року посіла друге місце за двома дуже важливим для економічного розвитку критеріями. По-перше, це динаміка експорту товарів і послуг: обсяг експорту зріс на 44,8% у порівнянні з 2016 р. Причому поставки товарів у країни ЄС зросли на 75,9%. По-друге, це приплив прямих іноземних інвестицій на душу населення: він склав $185,1 на кожного жителя. За цим критерієм Чернігівщина в 4,2 рази перевищила середньоукраїнський показник, поступившись лише Києву.

В абсолютних цифрах приплив перевищив $190 млн, що в рази більше, ніж у будь якій іншій області України.

З цієї суми більше $180 млн забезпечила компанія British American Tobacco, інтенсивно вкладає в свою дочірню компанію "В. А. Т. - Прилуки". Тепер на Прилуки доводиться 87,2% всіх іноземних інвестицій, залучених в економіку Чернігівщини.

Тим не менш у губернатора Валерія Куліча (-33 бали) чимало провалів. Зокрема, Чернігівщина посіла останнє місце за обсягом виконаних будівельних робіт на душу населення (924 грн на кожного жителя, що в 2,7 рази менше за середньо-
українського показника). Область увійшла в двійку регіонів з найбільшою часткою штатних працівників, які у грудні 2017 р. повністю відпрацювали місяць, але мали нарахування не вище мінімальної зарплати. Також область посіла передостаннє місце по динаміці промисловості, допустивши падіння на 3,5%. Особливо сильно скоротила випуск продукції харчова промисловість - на 9,2%. Наприклад, виробництво соняшникової олії впало на 44,6%, тобто майже вдвічі. Крім того, Чернігівщина у трійці аутсайдерів за розміром середньомісячної зарплати, в четвірці гірших - по динаміці народжуваності, в п'ятірці відстаючих - по динаміці роздрібної торгівлі.

19 Савченко обнадіяв суднобудівників

Миколаївська область посіла третє місце за динамікою народжуваності і за обсягами експорту товарів і послуг на душу населення. Але от за темпами зростання експорту опинилася в трійці аутсайдерів. Також область третя знизу по загальній площі прийнятого в експлуатацію житла на тисячу жителів, у двійці гірших - з динаміки нефінансових послуг і за рівнем зарплатних боргів (541 грн на одного штатного працівника станом на кінець року). А обстеження виплати зарплати за грудень виявило на Миколаївщині найбільшу частку штатних працівників, які мали нарахування не вище мінімальної зарплати. Таких виявилося 6,2% від загального числа працівників, які повністю відпрацювали місяць (при середньоукраїнському показнику 3,1%). До того ж область в четвірку аутсайдерів за динамікою реальної зарплати.

Губернатор Олексій Савченко (-38 балів) сподівається, що хоча б деякі з цих проблем вдасться вирішити шляхом створення на базі держпідприємства "Миколаївський суднобудівний завод" (НССЗ) індустріального або технологічного парку. У минулому році було досягнуто угоду на цей рахунок з держконцерном "Укроборонпром", до складу якого входить НССЗ. У серпні 2017 р. Савченко затвердив склад комісії з питань створення території, найбільш привабливою для залучення інвестицій на базі НССЗ. 2 березня 2018 р. відбулося засідання цієї комісії, на якому була розпочата розробка концепції розвитку підприємства, що передбачає шляхи вирішення питань завантаженості виробничих потужностей заводу і реалізації домовленостей про здійснення ремонту цивільних і військово-морських судів. Перший заступник губернатора В'ячеслав Бонь заявив про необхідність вирішити проблеми НССЗ в максимально короткі терміни. "Перш за все повинні вирішити питання погашення заборгованості по заробітній платі та інших платежах. Питання надважливе і знаходиться на особистому контролі голови облдерж - адміністрації", - пообіцяв Бонь.

20 Клочко розраховує на уряд

Сумська область у 2017 р. показала найбільшу в Україні зниження смертності населення: порівняно 2016 р. число померлих зменшилося на 6%, тоді як в середньому по Україні - лише на 1,6%. Також Сумщина має непогані результати з динаміки нефінансових послуг і темпами зростання експорту.

Однак розвиток області гальмують проблеми, які накопичилися за багато років на найбільших промислових підприємствах. Поштовх до виправлення ситуації може бути дано в нинішньому році. 22 лютого сумські машинобудівники обговорили свої проблеми з прем'єр-міністром Володимиром Гройсманом. Як прокоментував голова облдержадміністрації Микола Клочко (-42 бала), відверта розмова з бізнесом показав реальне увагу центральної влади до розвитку на місцях. За його словами, під час зустрічі від кількох керівників машинобудівних підприємств Сумщини прозвучали пропозиції розробити конкретні механізми, в тому числі через рамкові контракти, по залученню сумських машинобудівників до модернізації газотранспортної системи України та замовлень на внутрішньому ринку. "Ми розуміємо, що це повинні бути ринкові механізми, оскільки це відповідає державній політиці, і ми пов'язані міжнародними зобов'язаннями, в тому числі Угодою про асоціацію з ЄС. Тому потрібно знаходити ті механізми, які б дали замовлення нашим підприємствам і забезпечили роботою співробітників. Прем'єр-міністр дав конкретні доручення, і сподіваємося, що вже в цьому році вони почнуть давати результат", - підкреслив голова ОДА.

Також зміни на краще очікують "Сумихімпром". Це підприємство готується до приватизації. "Важливо те, що ми змінили закон про приватизацію. Це означає, що продаж буде конкурентною, прозорою і абсолютно відкритою, - заявив Гройсман, спілкуючись з сумськими журналістами. - Найголовніше, щоб процес продажу зробив "Сумихімпром" більш сильною компанією. Підприємством, де буде створено більше робочих місць, яке буде виробляти більше продукції і вийде на глобальні ринки мінеральних добрив".

21 Ткаченко проблеми через Фірташа

Черкащина за чотирма критеріями потрапила в трійку найгірших. Зокрема, це рівень заборгованості по зарплаті: протягом 2017 р. борг виріс більш ніж у п'ять разів і до кінця року досяг 505,7 грн на одного штатного працівника. Також це вимушена неповна зайнятість: втрати робочого часу із-за переведення працівників з економічних причин на неповний робочий тиждень і відправки їх в неоплачувані відпустки на період припинення робіт склали в середньому по 15 годин на кожного штатного працівника. Крім того, це динаміка сільського господарства: падіння на 11,9% (у рослинництві - на 17,8%, у тваринництві - на 2,6%). І ще це обсяг виконаних будівельних робіт на душу населення. Причому перспективи поліпшення ситуації в даній галузі виглядають примарними, оскільки за динамікою будівництва область увійшла в четвірку аутсайдерів.

Також Черкащина в четвірці відстаючих по динаміці промисловості: падіння на 0,9%. Особливо сильно підкачала хімічна промисловість, скоротила продукцію на 34,4%. Правда, в листопаді комбінат "Азот" Фірташа після проведення капітальних ремонтів відновив виробництво аміаку і карбаміду, так що в 2018 р. показники області можуть покращитися.

До числа досягнень губернатора Юрія Ткаченка (-43 бали) можна віднести перше місце в області по динаміці штатних працівників: їх середня за рік чисельність зросла на 1%, тоді як в середньому по Україні зафіксовано, навпаки, скорочення на 2,4%. Також Черкащина увійшла в трійку лідерів за динамікою експорту товарів і послуг: він зріс на 30,7%. Зокрема, експорт товарів до Китаю збільшився в 11,7 рази, в країни ЄС - на 24,1% (а в Росію - скоротився на 13,3%). Крім того, область потрапила в четвірку кращих по динаміці роздрібної торгівлі: обороти зросли на 12,3%.

22 У Кузьменко скоротився експорт

Голова Кіровоградської ОДА Сергій Кузьменко (-44 бали) допустив серйозні провали по цілому ряду критеріїв. Його область - єдиний регіон, де у 2017 р. впав експорт. Поставки товарів за кордон з області зменшилися на 2,7%, послуг - на 15,2%, хоча в середньому по Україні ці показники зросли на 19% та 5,9% відповідно. Особливо гнітюче виглядають цифри експорту товарів з Кіровоградщини в країни ЄС: падіння на 18,5%.

Також сумно, що область допустила найбільше скорочення народжуваності (число народжених на 11,4% менше, ніж у 2016 р.) і в той же час - найвищу смертність дітей у віці до одного року: 11,7 на кожну тисячу новонароджених. Це набагато вище середньоукраїнського показника, який склав 7,7.

Крім того, Кіровоградщина посіла передостаннє місце за динамікою сільського господарства: сільгосппродукція скоротилася на 13,9% (у рослинництві - на 16,4%, в тваринництві - на 1,4%). Також область в четвірці найгірших по динаміці роздрібної торгівлі і за розміром середньомісячної зарплати працівників.

Дивовижні контрасти показує будівельна галузь Кіровоградщини. Область посіла останнє місце по новобудовам: всього лише 53,2 кв. м загальної площі прийнятого в експлуатацію житла на тисячу жителів (це в 4,5 рази менше середньоукраїнського показника). В цілому по області прийнято в експлуатацію 51,1 тис. кв. м житла, що на 4,7% менше, ніж в 2016 р., А обсяги робіт у житловому будівництві скоротилися на 31,2%, тому в нинішньому році поліпшення ситуації з введенням в дію житла виглядає сумнівним. Однак обсяги робіт на будівництві нежитлових будівель виросли в 2017 р. на 41,7%, а інженерних споруд - на 80,8%. І в загальному підсумку будівельна продукція Кіровоградщини показала зростання на 66,5% - це найкращий результат серед усіх регіонів (в середньому по Україні будівництво зросла на 26,3%).

23 У Муляренко зник демографічний оазис

До недавнього часу Рівненщина вважалася демографічних оазисом: народжувалося більше, ніж помирало. Однак у 2017 р. область виявилась найгіршою по динаміці смертності: померло на 1,2% більше, ніж у 2016-му, хоча в попередні два роки смертність скорочувалася. При цьому більш ніж на 8% впала народжуваність, і в результаті область вперше показала негативний природний приріст, тобто спад населення.

У губернатора Олексія Муляренко (-47 балів) є й інші невдачі. Рівненщина увійшла до трійки регіонів з найбільшою часткою штатних працівників, які у грудні 2017 р. повністю відпрацювали місяць, але мали нарахування не вище мінімальної зарплати. Крім того, область опинилася в трійці найгірших ще за трьома критеріями. Це обсяг освоєних капітальних інвестицій на душу населення, обсяг експорту товарів та послуг на одного жителя і динаміка обороту роздрібної торгівлі.

І все ж є в Рівненщини і помітні досягнення. Зокрема, область посіла п'яте місце по загальній площі прийнятого в експлуатацію житла на тисячу жителів і по динаміці промисловості. Промвиробництво в 2017 р. зросло на 9,3%. Найбільший внесок у цей результат внесла Рівненська АЕС, яка збільшила вироблення електроенергії на 13,3%, до 19,79 млрд кВт•год, що стало максимальним показником за всю історію електростанції. У той же час хімічна промисловість (насамперед у вигляді комбінату "Рівнеазот" Фірташа) скоротила продукцію на 21,4%.