Краще пізно. Чому Порошенко почав програму "Геть від Москви" тільки зараз
Що стосується внутрішньополітичних цілей, то указ Петра Порошенка безнадійно запізнився. Він мав би максимальний ефект відразу після російського вторгнення на Донбасі. Тим більше що окупанти в Донецьку і Луганську, так само як до цього в Криму, насамперед відключали українські телерадиоканалы та онлайн-медіа. Наше відключення всього російського сприймалося б як цілком виправдана відповідна міра.
А зараз сприйняття зовсім інше. Указ виглядає спробою відвернути увагу від всіх тих претензій, які накопичилися у українців до президента і правлячої коаліції – щодо корупції на верхньому поверсі влади, депутатсько-чиновницької кругової поруки, провальної роботи Нацбанку і т. д. Тут у кожного свій список.
Ситуацію посилює те, що сам Порошенко не потрудився пояснити народу, чому указу довелося чекати майже три роки. Втім, що він міг сказати? Що спочатку сподівався умиротворити Путіна, підписував з ним Мінськ-1 і потім Мінськ-2, проводив безплідні зустрічі в нормандському форматі, поки не прозрів, що з кремлівським карликом треба розмовляти по-іншому?
Власне, якщо указ Порошенко і може мати якийсь політичний ефект, то це зовнішній ефект. Указ продемонстрував, що Україна вже не боїться на очах у всіх виганяти з себе "русский мир". Причому це не перший такий сеанс екзорцизму.
За останні рік-два Україна зробила кілька радикальних кроків для виходу з різних сегментів російського інформаційного простору. Слідом за українофобськими кінофільмами, телепрограмами, книгами, артистами тепер під заборону цілком логічно потрапили російські інтернет-ресурси. Які, до речі, ідентифікують Крим як нібито територію РФ, банять росіян за проукраїнські матеріали і блокують в окупованих українських містах сторінки українських патріотів.
Дата виходу указу теж явно не випадкова і підібрана в розрахунку на зовнішній ефект. Хоча рішення РНБО було прийнято ще 28 квітня, але Порошенко ввів його в дію 15 травня – якраз посередині між фіналом "Євробачення" в Києві та урочистим підписанням у Страсбурзі рішення ЄС про запровадження безвізового режиму для громадян України. Там же, у Страсбурзі, Порошенко виступив з обгрунтуванням свого указу і заявив, що рішення РНБО може бути переглянуте "відразу ж, коли останній російський солдат покине суверенну і незалежну територію України".
Звичайно, для витіснення "російського світу" потрібно ще багато чого зробити. Наприклад, заборонити колорадські стрічки (16 травня вже прийнятий закон) та максимально ускладнити використання Кремлем структур УПЦ МП (два законопроекти плануються до розгляду на 18 травня). Важливим символом цивілізаційного розриву з "русским миром" було б введення візового режиму з РФ.
Але і того, що вже зроблено і робиться, цілком достатньо, щоб показати всій планеті, що Україна (і навіть Порошенко) вже не боїться спровокувати Путіна.
Вигнання з України онлайн-ресурсів, контрольованих російської ФСБ, - це акт публічного приниження Кремля Києвом. Хоча б заради цього указ варто було підписувати.
Однак є й причина, що робить його своєчасним. Це – заплановані Путіним реформи рунета. Про те, що найбільші російські онлайн-ресурси знаходяться під ковпаком ФСБ, відомо давно. У червні 2016 р. прес-секретар "ВКонтакте" Євген Красильников визнав, що співробітники соціальної мережі зобов'язані надати всю інформацію про будь-якому з користувачів на вимогу російських спецслужб. Але тепер контроль ФСБ буде не вибірковим і від випадку до випадку, а тотальним і перманентним. На початку березня 2017 р. радник Путіна з питань розвитку інтернету Герман Клименко оголосив, що першою реформою рунета стане деанонімізація користувачів. А 9 травня Путін своїм указом затвердив Стратегію розвитку інформаційного суспільства в РФ на 2017-2030 рр., в якій поставив завдання "державного управління інфраструктурою" рунета, а також "напрацювати систему", "виключає анонімність, безвідповідальність користувачів і безкарність правопорушників". Так що всім українцям, хто ще не покинув російські соцмережі, саме час зробити це. (Хоча б для того, щоб не ризикувати опинитися в російській буцегарні при спробі відвідати родичів або друзів на території РФ.)
Нарешті, указ Порошенко корисний як фінансовий удар по окупантам. "Яндекс" в 2015 р. заробив 58,2 млрд руб., в 2016-му – вже 72,6 млрд руб. на інтернет-рекламі, насамперед на контекстних оголошеннях на своєму сайті і на сайтах партнерів. З російських медіакомпаній тільки "Газпром-медіа" заробляє на рекламі зіставні суми. Контекстні оголошення "Яндекса" в уанеті – це реклама українських компаній. Якщо вони перестануть рекламуватися на "Яндексі", "Однокласниках", "Мейл.ру", "ВКонтакте", ці ресурси втратять багато мільярдів рублів, їх акції впадуть.
Дмитро Копій з Online.ua розповідає, що років сім тому "російські ресурси зайшли в Україну і обвалили ринок реклами. Опустили на дно. Ви могли цього не відчути, але це зупинило на роки розвиток українського інтернету". Заборона російських ресурсів він підтримує, тому що це означає "бізнес для українців. Вигідний для українців. Що далі? Ви, будь ласка, і далі ходите в свої улюблені вк, однокласники, яндексы через впн або тор, або проксі, тепер це не страшно, оскільки тепер за законом рекламодавці не зможуть платити російським компаніям, а значить, російські компанії більше не зможуть впливати на український ринок реклами".
Зараз українські айтішники отримали можливість створити продукт на заміну російському. Залишилося зробити це.
