Лула проти Болсонару. Чого чекати Україні від виборів президента Бразилії

Головний приз виборів: хто кого посадить

За підсумками першого туру, який відбувся 4 жовтня, розрив між ключовими кандидатами мінімальний: Болсонару набрав трохи більше 47%, Лула — дещо більше 45%. Явка під час першого туру перевищила 78,93%, ніхто з інших учасників перегонів не спромігся набрати навіть 3%. Це свідчить про надзвичайну ідеологічну розшарованість виборців, адже кандидати представляють кардинально різні політичні табори: Лула да Сільва — лідер соціалістичної Партії трудящих, один із найвідоміших ідейних ліваків сучасності, його опонент Болсонару — кандидат від Ліберальної партії, однак попри таку назву вона є ультраправою і консервативною.

Перцю перегонам додає той факт, що на виборах 2022 року батько Флавіу Болсонару Жаїр програв Лулі, але з програшом не змирився, 8 січня 2023-го, вже після інавгурації наступника, його прихильники штурмували будівлю уряду. Все нагадувало штурм Капітолію трампістами 6 січня 2021 року, тільки Трамп за це не сів, а Болсонару — сів. Заколот за підтримки військових не вдався. У 2024-25 роках екс-президенту висунули низку звинувачень і 11 вересня минулого року Верховний суд Бразилії визнав його винним у спробі державного перевороту та виніс суворий вирок: 27 років і три місяці тюремного ув’язнення. Скоро рік, як він відбуває покарання.

Жаїра Болсонару називають бразильським Трампом через дуже консервативні погляди: він проти одностатевих шлюбів, абортів, декриміналізації легких наркотиків, сповідує диктаторські методи управління та ще й був знаним антивакцинатором під час пандемії коронавірусу. Тож не дивно, що він підтримував тісні стосунки з Трампом за часів президентства, а вирок Болсонару його американські друзі називають політичним переслідуванням. Перемога на нинішніх президентських виборах старшого сина Болсонару Флавіу гарантовано призведе до помилування батька та його виходу на свободу. А от Лула да Сільва може опинитися там, де зараз Болсонару-старший. Тим більше, у нього є тюремний досвід — відсидів за корупцію.

Політика по-бразильськи схожа на карнавал, тільки її учасники не танцюють — їх саджають, або в кращому випадку усувають політичних опонентів шляхом імпічменту. Так у 2016 році усунули тодішню соратницю Лула де Сільви Ділму Русефф. Нинішній президентський термін Лули — третій, але з паузою. Саме у період цієї паузи він відсидів за ґратами 580 днів. У 2021 році, за президентства Болсонару, Верховний суд виправдав Лула да Сільву, закрив інші справи проти нього, що відкрило соціалісту можливість знову балотуватися в президенти. У 2022 році він із невеликою перевагою обіграв Болсонару. Цієї неділі ситуація може повторитися з точністю до навпаки, — соцопитування свідчать про незначний розрив між кандидатами, Лула його скорочує завдяки масовим мітингам по всій країні, в яких бере безпосередню участь попри поважний вік. Зіткнувшись із досить агресивною риторикою опонента, зазвичай толерантний діючий президент Лула да Сільва почав платити йому тією ж монетою. А ще — пішов у соцмережі, чим справді здивував, адже не користується навіть мобільним телефоном.

Болсонару і собі активізував прихильників на мітингах, що ще більше поляризувало суспільство. 18 жовтня суперники провели перші телевізійні дебати, які не виявили явного переможця, у п'ятницю — другі. З огляду на ескалацію передвиборчої істерії, в них переможе не той, чиї обіцянки виборці вважатимуть змістовнішими — обидва популісти — а той, хто проведе дебати спокійніше. У Лули досвід у цьому значно більший.

Протягом останніх днів кампанії він задіяв дві сильні технології. Перша: надав виборчій комісії і Верховному суду дозвіл на зняття банківської таємниці стосовно себе і членів родини, та закликав Болсонару вчинити так само. Друга технологія — ставка на патріотизм. "Обирайте між тим, цілувати прапор Бразилії чи прапор США", — закликає прихильників Лула да Сілва. Він звинуватив американську компанію Meta у втручанні в вибори, оскільки його публікації начебто були заблоковані на цій платформі. В бразильському представництві компанії блокування заперечили, проте це не має великого значення, оскільки переважна більшість виборців Лули не любить США апріорі.

А що Україні до виборів у далекій Бразилії?

Бразилія — десята економіка світу, держава входить до "Великої двадцятки", є членом БРІКС, але щодо російської війни проти України займає нейтральну позицію. Президент Лула да Сілва покладав провину за війну і на Москву, і на Київ. Також був співавтором бразильсько-китайського "мирного плану", який не реалізувався. Та й за змістом це був абсолютно порожній документ, який радше існував для піару Китаю.

У 2023 році Путін запрошував бразильського президента на свій економічний форум у Санкт-Петербурзі, але отримав відмову. А минулого року по дорозі із Пекіна Лула завітав до Москви, проте російський диктатор із ним не зустрівся — вони поговорили телефоном. Кілька тижнів потому у Франції президент Бразилії заявив, що закликав Путіна сісти за стіл переговорів. "Якщо він хоче обговорювати мир, нехай веде переговори про мир", — казав тоді Лула да Сілва. Простіше кажучи, цей президент Бразилії хоча б передбачуваний. Що ж до Болсонару-молодшого, то про війну в Україні він взагалі не згадує. А от його батько підтримував гарні стосунки не лише з Трампом, а й із Путіним. Зокрема, відмовився засуджувати російське вторгнення у 2022 році. Швидше за все, погляди сина не відрізняються, тож в разі його приходу до влади стосунки з Україною можуть погіршитися.

Флавіу Болсонару під час кампанії не наголошує на гарних стосунках родини з нинішнім главою Білого дому, Вашингтон теж уникає публічної підтримки політика. Трамп схвально поставився до перемоги Болсонару у першому турі виборів, проте нікого ні до чого не закликав. Можливо, йому порадили цього не робити, щоб не підігріти антиамериканські настрої, чим скористається соціаліст Лула. Разом із тим, як не дивно це звучить, Трамп "дизельною угодою" з Росією підіграв саме діючому президенту — до Бразилії вирушив танкер з 300 тисяч барелів дизельного пального, що потенційно може трохи знизити його вартість у цій країні. Влада Бразилії скаже, що це її заслуга.

На завершення ще один важливий момент. Після повернення Трампа до Овального кабінету у кількох державах Південної Америки до влади прийшли праві політики. У грудні минулого року у Чилі президентом обрали ультраправого Хосе Антоніо Каста, у лютому цього року в Коста-Ріці перемогла права популістка Лаура Фернандес, у червні на президентських виборах у Колумбії переміг підтриманий Трампом Абелардо де ла Еспріелья, а в липні президенткою Перу стала ще одна права популістка Кейко Фухіморі. Її прихід до влади актуалізував цікаву тему, чому виборці голосують за дітей диктаторів, — батько нинішньої перуанської гарантки Конституції Альберто Фухіморі запам’ятався авторитарним лідером зі значним корупційним багажем. Як і Болсонару-старший. Але його сину ще треба перемогти, аби стати черговим доказом короткої пам’яті виборців. А як не вийде, його суперник очолить державу вчетверте. Така вона — демократія по-бразильськи.