Мадуро скинули, Родрігес лишили. Що робитиме Трамп, якщо режим у Венесуелі встоїть

Легітимна влада у Венесуелі є. Чого від неї очікують у Вашингтоні

Американський бліцкриг із затримання та вивезення до США президента Венесуели Ніколаса Мадуро та його дружини Сілії Флорес викликав різну реакцію — від захоплення вмілими діями військових до обурення порушенням американцями міжнародного права. За словами генерального прокурора США Пем Бонді, Мадуро інкримінують змову з метою наркотероризму, змову щодо імпорту кокаїну до Сполучених Штатів, а також незаконне володіння автоматичною зброєю та руйнівними пристроями з метою використання проти США. На понеділок анонсоване перше засідання суду в Нью-Йорку у справі затриманого Мадуро. Поки невідомо, чи буде надано йому належний юридичний захист, чи викраденому президенту влаштують швидке судилище. Це дуже важливо для подальшого розвитку подій, адже в американському суспільстві та серед політикуму операція Трампа у Венесуелі викликала різне ставлення і те, як судитимуть іноземного бранця, тільки підігріватиме ситуацію.

Та куди важливішим за долю Мадуро є доля Венесуели. Глава Білого дому оголосив, що США керуватимуть цією країною до "безпечного і належного переходу влади". Протягом якого часу триватиме зовнішнє управління, він не уточнив, але зазначив, що не контактував із представниками венесуельської опозиції, зокрема, з минулорічною лауреаткою Нобелівської премії миру Марією Коріною Мачадо. Зауважимо, вона телефонувала Трампу після отримання премії, але судячи з різниці в їхніх коментарях, взаєморозуміння вони тоді не досягли. Ну а вчора Трамп прозоро натякнув, що у Венесуелі його влаштує маріонеткова влада, яка погодиться дати США доступ до нафти: "Ми повернемо собі нафту, яку, чесно кажучи, ми мали повернути вже давно. Ми отримаємо відшкодування за все, що витратимо. Учора ввечері відбулася дуже важлива подія. Ми маємо бути оточені безпечними, надійними країнами".

Увечері 3 січня верховний суд Венесуели доручив виконувати обов’язки президента віцепрезидентці Делсі Родрігес. Раніше вона закликала звільнити Мадуро та його дружину, а також наголосила, що її країна ніколи не буде чиєюсь колонією. Трамп прокоментував перехід влади до Родрігес так: "Держсекретар Марко Рубіо щойно мав з нею розмову, і вона, по суті, готова робити те, що ми вважаємо за необхідне, аби зробити Венесуелу знову великою". Заява Трампа суперечить заяві Родрігес, але її дій, у тому числі спрямованих на оборону країни від американської агресії, світ поки не побачив. До речі, немає і багатотисячних акцій протесту проти захоплення американцями президента. Прихильники Мадуро виходять на вулиці, поводяться агресивно, однак це точно не схоже на праведний народний гнів.

Очевидно, у Вашингтоні вважають, що віцепрезидентка, на яку неочікувано впала неймовірна відповідальність, погодиться на співпрацю задля недопущення посилення військової операції США. Простіше кажучи, зрадить Мадуро в обмін на владу. І не тільки вона, й інші представники вищого керівництва. Нагадаємо, у парламенті головує рідний брат віцепрезидентки Хорхе Родрігес. А міністр оборони Владімір Падріно Лопес підтримав проголошення Делсі Родрігес в.о. президента.

Отже, станом на зараз у Венесуелі є легітимна віцепрезидентка, яку американці тиском схиляють до співпраці. Є армія, але через політичну невизначеність вона фактично бездіяльна. З Америки прихильникам викраденого президента погрожують його долею, проте слід зважити на важливий нюанс: венесуельські генерали отримали свої чини або при Уго Чавесу, або при Мадуро, які на двох правили країною 26 років, і у разі реальної зміни влади на багатьох воєначальників очікують арешти і суди за підтримку диктатури. Тому вони можуть бути зацікавленими у тому, щоб Родрігес співпрацювала з американцями, а ті не педалювали дочасні вибори та не підтримували опозицію.

А що ж опозиція?

Марія Коріна Мачадо заявила про готовність опозиціонерів узяти владу в країні. За її словами, посаду президента має обійняти Едмундо Гонсалес Уррутія, якого опозиція, США та міжнародні спостерігачі визнали переможцем президентських виборів 2024 року. "Настав час, щоб у нашій країні восторжествували народний та національний суверенітет. Ми відновимо порядок, звільнимо політичних в'язнів, побудуємо виняткову націю та повернемо наших дітей додому", — заявила лауреатка Нобелівської премії. З нею погодився президент Франції Еммануель Макрон. Він вважає, що демократичний перехід влади міг би забезпечити обраний президентом Гонсалес. Та не факт, що такої ж думки дотримуються США.

Нагадаємо, хто такий Гонсалес Уррутія і що собою являє венесуельська опозиція. Хоча Венесуелу прийнято відносити до диктатур, у цій країні існують опозиційні партії і рухи, які не поділяють лівопопулістську боліваріанську ідеологію Чавеса-Мадуро. З 2021 року вони об’єдналися в "Єдину платформу" (Unidad). Партії-члени платформи у Національній асамблеї (парламенті) не представлені. У 2023 році праймеріз на президентські вибори від цієї коаліції виграла Марія Мачадо, але влада заборонила їй займатися політичною діяльністю протягом 15 років за "заклики до масових протестів". Її спробували замінити Коріною Йоріс, 80-річною професоркою філософії, проте і цю кандидатку не допустили. Під зовнішнім тиском кандидата від опозиції все ж зареєстрували, ним став 75-річний дипломат Гонсалес Уррутія. Давній критик влади, але без лідерської харизми. І навіть попри це вибори він виграв. Гасла, з якими Гонсалес балотувався у 2024 році, — про демократію, єдність, розвиток національної економіки. Дуже сумнівно, що така людина погодиться бути виконавцем вказівок із Вашингтону.

Вибір Родрігес: між Мадуро і Трампом

Повернемося до Делсі Родрігес. Як чинитимуть американці, якщо віцепрезидентка, близька до Мадуро, не захоче його зраджувати і закличе народ до опору? У такому випадку американцям доведеться продовжити і посилити військове втручання, яке, скоріш за все, виллється у захоплення нафтоносних територій Венесуели та встановлення контролю за її нафтовим видобутком.

У Венесуели є сусіди Бразилія та Колумбія, де при владі крайні ліві президенти Лула да Сілва і Густаво Петро, в яких нелади з Трампом. Той уже звинуватив колумбійського президента у виробництві кокаїну, а Петро посилив присутність своєї армії на кордоні з Венесуелою. Трамп на тлі військової операції проти венесуельського режиму встиг пригрозити Мексиці та Кубі. Не можна виключати, що масштабне вторгнення американців у Венесуелу інші латиноамериканські країни сприймуть як загрозу для себе та допомагатимуть венесуельцям. У тому числі зброєю. Сценарій, поганий для всіх, але його ймовірність достатньо низька, з урахуванням останніх новин з Каракаса.

4 січня Трамп і Родрігес обмінялися новими публічними заявами. Трамп пригрозив, що Родрігес може заплатити "дуже високу ціну", якщо "не зробить те, що потрібно". А потрібно, щоб Венесуела надала США "повний доступ" до власних ресурсів. "Нам потрібен повний доступ. Нам потрібен доступ до нафти та інших ресурсів їхньої країни, які дозволять нам відбудувати їхню країну", — зауважив Трамп.

У відповідь Родрігес повідомила, що запросила уряд США до співробітництва над "програмою співпраці". За її словами, програма буде спрямована на "спільний розвиток у рамках міжнародного права з метою зміцнення тривалого співіснування спільноти". "Президенте Дональде Трампе, наші народи і наш регіон заслуговують на мир і діалог, а не на війну. Це завжди було посланням президента Ніколаса Мадуро, і зараз це послання всієї Венесуели", — звернулася Родрігес до Трампа.

Насамкінець можна припустити, що Трамп не хоче бачити при владі у Венесуелі демократичну опозицію, яка відмовиться здавати національні інтереси. йому було б зручніше покладатися на тих, хто погодиться бути виконавцем волі Америки. Якщо ж таких не виявиться, цілком можливий сценарій хунти. Давненько американці не приводили до влади в Латинській Америці нових піночетів.