Младіч звільнив камеру для Путіна. Як довго вона буде порожньою

Чому у Москві проливають сльози за генералом Младічем

"Боснійський м’ясник" Младіч помер у віці 85 років у в’язниці, де відбував пожиттєвий термін за серію військових злочинів та злочинів проти людяності під час війни у ​​Боснії 1992–1995 років, зокрема за облогу Сараєва та геноцид у Сребрениці. Захист Младіча клопотав про його дострокове звільнення у зв’язку із погіршенням здоров’я та переведення до лікарні в Сербії, однак суддя Грасіела Гатті Сантана відмовила — мовляв, у тюрмі ООН є всі умови для лікування. До слова: згідно з останніми даними ВООЗ, тривалість життя чоловіків у Сербії становить 73,5 років, а Младіч у тюрмі прожив довше.

Російський МЗС зробив заяву, яку почав із фрази "останні десять років життя Младіча пройшли у застінках оонівської в'язниці", а рішення судді Сантани назвав "людоїдським". У заяві чимало критики міжнародного суду, зокрема його звинуватили в "антисербському ухилі". Але все, що там написано, спрямоване не стільки на вуха і очі сербів, скільки на вуха і очі за океаном. Американська адміністрація оголосила хрестовий похід проти Міжнародного кримінального суду, запровадивши санкції проти голови МКС Томоко Акане та старшого судового адвоката МКС Абдулає Сейє. Як заявив глава Держдепу США Марко Рубіо, "міжнародний кримінальний суд неодноразово намагався встановити свою владу над громадянами Сполучених Штатів та інших країн, які не погодилися на його юрисдикцію або не ратифікували Римський статут". Тож адміністрація Трампа готова вжити додаткових заходів, якщо це необхідно, для систематичного розпуску МКС, доки він не перестане загрожувати американському суверенітету".

У цьому питанні Вашингтон і Москва — спільники: японка Акане була серед трьох суддів МКС, хто у березні 2023 року виписав ордер на арешт Путіна, за що міністерство внутрішніх справ країни-терористки оголосило її у федеральний розшук. Повторення Путіним шляху Слободана Мілошевича, Ратко Младіча, Радована Караджича та інших — жах, який переслідує як самого диктатора, так і його режим. Звідси нападки на міжнародне судочинство, наріжним каменем якого є МКС. В американців свої мотиви, проте результат той же.

Спецтрибунал для Путіна запрацює не скоро

Україну на тлі цього всього цікавить Спецтрибунал щодо злочину агресії Росії проти нашої держави. Після тривалих політико-юридичних дискусій 15 травня цього року у Кишиніві Євросоюз і 36 держав-членів Ради Європи схвалили фінальний установчий документ цієї інституції. Трибунал запрацює у два етапи. Спочатку в Гаазі оберуть 15 суддів, призначать реєстратора, затвердять процесуальні правила. Після завершення підготовки трибунал перейде до повноцінної роботи — розслідувань, висунення обвинувачень та ухвалення вироків. На початку липня Нідерланди підтвердили, що судова інстанція працюватиме в Гаазі. То коли ж вона запрацює?

Ірина Мудра, яка до звільнення в Офісі президента курувала питання Спецтрибуналу, називала наступні дати: процес відбору суддів запустять до кінця 2026 року, номінуватимуть суддів і прокурорів країни-члени інституції, робота прокурорів і слідчих, як очікується, почнеться не раніше кінця 2027 року, а то й у 2028 році. Відповідно, перші вироки — не раніше 2028-го року. Юристи-міжнародники вважають інакше. З досвіду того ж Міжнародного трибуналу щодо колишньої Югославії період розкачки зайняв до трьох років і ще близько десяти пішло на винесення вироків. Тому за найбільш оптимістичними оцінками буде добре, якщо перші вироки з’являться хоча б у 2030 році. 

Трибунал судитиме вище керівництво Росії, зокрема трійку Путін, Мішустін і Лавров — та це ложка цукру у діжці з дьогтем, бо процес буде вкрай тривалим. Є ще одна заковика — без грошей Спецтрибунал не працюватиме. За різними оцінками, для нього знадобиться від 50 тисяч до 100 мільйонів євро на рік, які мають виділятися країнами-учасниками угоди про створення цього суду. Існує ризик, що окремі країни, де до влади можуть прийти аналоги трампістів, перестануть вкладати гроші або взагалі вийдуть зі складу учасників. Найбільша небезпека у Франції, де до влади рвуться ультраправі Марін Ле Пен. А Париж є одним із ключових ініціаторів Спецтрибуналу.

Також слід очікувати масованих гібридних атак на відібраних суддів із боку Росії та її агентів впливу в Європі. В самій путінській федерації неодноразово заявляли, що на них юрисдикція такого суду не поширюється, проте міжнародне правосуддя передбачає наявність сторони захисту, тож щойно трибунал запустять, там оселяться російські адвокати, які затягуватимуть судові процедури.

Одним словом, камера, яка звільнилася після Младіча, тривалий час пустуватиме без нового поселенця. Але, якщо на те буде добра воля Нідерландів, її можна зарезервувати для Путіна. Ордер на арешт став для диктатора потужним ляпасом — він досі не їздить до країн, які дотримуються Римського статуту. Персональна ж "заброньована" камера стане щоденним нагадуванням, де він завершить своє життя.