Москітний відповідь. Коли Україна збере "вовчу зграю" в Азовському морі
На жаль, поки можна говорити тільки в майбутньому часі, так як після анексії Криму і втрати як пунктів базування, так і основної частини бойових кораблів, флот так і не відійшов. Вельми непростим бачиться і майбутнє.
Ще до 2014 р. в країні існувала відносно нормальна (правда, не підкріплена) фінансами концепція розвитку флоту. Основою його до 2026 р. повинні були скласти 10 корветів проекту 58250 ("Володимир Великий"), причому в 2011 р. на "Чорноморському суднобудівному заводі (ЧСЗ) навіть заклали головний корабель серії. При цьому виявилося, що, по-перше, флот дуже дороге заняття, по-друге, без кооперації із західними країнами швидко побудувати (а особливо озброїти) його практично неможливо. Тому проект фактично заморозили.
Хоча "плюси" для оборонки, звичайно, були - так, саме під корвети почалася розробка зенітно-ракетного комплексу (нині відомого як "Дніпро"), протикорабельної ракети "Нептун", радіолокаційного комплексу і багато чого ще.
Після 2016 р. були спроби відновлення проекту, навіть виділялося якесь фінансування. Однак після того, як на початку липня 2018 р. була оголошена банкрутом вся Smart Maritime Group, куди входить ЧСЗ, по всій видимості, про проект можна забути.
Більш реальним в наших умовах виявилася концепція "москитного флоту" - створення цілої серії катерів різного призначення - артилерійських (проект "Гюрза-М"), десантно-штурмових ("Кентавр") і ракетних ("Лань"). На думку військових саме вони зможуть забезпечити прийнятний рівень прибережної оборони. Причому їх кількість має бути досить великим - так, до 2020 р. моряки хотіли б мати до 30 таких швидкісних маневрених суден.
Така "вовча зграя", яка до того ж буде мати "довгу руку" у вигляді протикорабельних ракет з дальністю ураження понад 200 км обходитися країні набагато дешевше великих кораблів. Катери досить мореходны для дій у північній частині Чорного моря і здатні доставити серйозні проблеми росіянам, якщо ті зважаться на велику війну. І виправданість такого флоту доведена бойовим досвідом Ізраїлю і традиційної ставкою на легкі сили і на "москітів" у військових флотах скандинавських країн.
З іншого боку можливості "москитного" флоту об'єктивно обмежені, головний недолік катерів - малі дальність дії, автономність і мореходность - не дає їм можливості діяти на великих відстанях від власної бази, в складних погодних умовах (шторм), вони потребують захисту від авіації, крилатих ракет супротивника. Тобто розвиток військово-морського флоту повинно щільно поєднуватися з розвитком частин берегової оборони та морської авіації.
На сьогоднішній день вітчизняні суднобудівники змогли поставити шість малих броньованих артилерійських катерів: "Аккерман", "Бердянськ", "Вишгород", "Кременчук", "Лубни" і "Нікополь". Ці судна водотоннажністю 54 тонни озброєні парою бойових модулів КАУ-30М, що складається з 30-мм автоматичної гармати, 30-мм автоматичного гранатомета, 7,62-мм кулемета і двох протитанкових ракетних комплексів "Бар'єр" з лазерною системою наведення. Всього в серії планується 18 одиниць.
Крім того, вже на етапі спуску знаходяться як мінімум два десантно-штурмових катери типу "Кентавр", які можуть не тільки перевозити десант чисельністю понад 30 чоловік, але і добре озброєні - реактивною системою залпового вогню, мінно-торпедним озброєнням, а також все тим же бойовим модулем КАУ-30М.
Є також непідтверджені відомості про закладці двох ракетних катерів. Однак їх будівництво стримується тільки відсутністю на озброєнні протикорабельного комплексу "Нептун".
Не зовсім зрозуміла ситуація з постачанням двох американських патрульних катерів типу Island, які передаються нашій країні за програмою військової допомоги (за такою ж програмою вони поставляються в Грузію, Пакистан і Коста-Ріку). Розмови йдуть вже як мінімум пару років, і тільки в 2018 р. почалися конкретні дії - у квітні стало відомо, що в Україні сформовано дві команди моряків, які повинні пройти стажування в США, у червні - про те, що завершилися основні переговори щодо визначення основних умов контракту.
Командувач ВМС Ігор Воронченко заявив в одному з інтерв'ю, що ВМСУ розраховує отримати обидва катери до кінця 2019 р. Проте ця поставка викликає великим сумніви в бойовій цінності цих судів. Єдине, в чому, вони будуть реально перевершувати малі "Гюрзи", так це виключно в мореплавства.
Справа в тому, що катери озброєні 25-мм автоматичною артилерійською установкою Bushmaster і двома 12,7-мм кулеметами, проте в Україні вони будуть поставлені без озброєння. Чим їх будуть дооворужать вже на місці і скільки часу це займе? Якщо поставлять просто 12,7-мм кулемети ДШКМ, то це буде просто назвою "американські катери", а сенсу від них не буде ніякого. Якщо встановлювати бойові модулі, наприклад, "по зубах" така задача тієї ж "Кузні на Рибальському"?
А поки будуються катери і чекаємо американських, флот поповнюється допоміжними суднами. Буквально днями ВМСУ придбали у Кременчуцької рятувальної станції водолазний бот "Яуза" типу "Ярославець", 1983 року побудови. Були згадки, що один із суховантажів, конфіскований за рішенням суду державою за незаконний захід у кримські порти, буде переданий на баланс моряків.
У будь-якому випадку варто сказати, що як би кому не хотілося, але Україна була, є і залишається морською державою. Хоча після 2014 р. океанських амбіцій зменшилася, проте флот, заснованого будь концепції, залишається у фокусі держави. Будемо лише сподіватися, що кроки, які зараз робляться, підуть на користь безпеки наших акваторій Чорного і Азовського морів. І вже в наступному десятилітті наша країна зможе захистити себе і узбережжя від будь-якого агресора.