Каламутне вбивство. Чому у справі "Сармата" може бути велика підстава
Нагадаємо, що Олешко вбили на території його будинку. Неподалік були дружина і друзі. Один з них, Андрій Маджаров, був поруч, коли в спину Олешко вистрілив з двоствольної рушниці кілер. Саме він і побачив злочинця, описавши його "людиною з бородою".
Вже через 5 годин після вбивства Олешко - головного ворога місцевої влади і нардепа-олігарха Олександра Пономарьова - спіймали підозрюваних. У поліції повідомили деталі: "Поліцейські зупинили автомобіль з чотирма підозрюваними в місті Василівка Запорізької області. Ще один зловмисник був розшуканий і затриманий поліцейськими в Бердянську. Усі п'ятеро затримані в порядку ст. 208 Кримінально-процесуального кодексу України".
Раніше копів інформацію про затримання "злили" журналісти. Юрій Бутусов написав, що групу кілерів затримали біля Приморського в Запорізькій області.
"Машина, в якій знаходилося четверо чоловіків, була перехоплена біля села Приморське, Запорізької області, кілери намагалися втекти, але їх затримали і вже встигли провести впізнання. Свідок злочину проти Віталія Олешко його друг Андрій Маджарово дізнався вбивцю, його впізнали і інші свідки", - зазначав Бутусов.
Семен Кабакаев зазначав, що зловили кілерів поблизу Мелітополя і виклав фотографії.
Подив викликає те, що чоловіки на цих фотографіях не виглядають наляканими або агресивно налаштованими проти поліції, яка їх затримує. Інформація про операції просочилася в ЗМІ трохи пізніше. Поліція після вбивства Олешко оголосила план перехоплення в Запорізькій і Донецькій областях. Зупинивши підозрілу машину, "копи" сфотографували пасажирів і відправили фото на телефон Маджарова, який дізнався кілера. Тобто, на фотографіях чоловіки ще не підозрюють про затримання.
Незабаром з'явилися і деталі про вбивцю. Колишній заступник командира скандально відомого підрозділу "Торнадо" Микола Цукур впізнав на фото снайпера, спортсмена екс-"торнадовца" Артема Матюшина, який згодом пішов у "Азов".
"У 2015 році були затримані сім бійців "Торнадо" і командир Онищенко Руслан. Я, як перший заступник командира "Торнадо", очолив батальйон. З особовим складом був виведений із зони АТО в місто Боярка, Київської обл. З усім особовим складом проводили бесіди керівництво МВС і особисто Вадим Троян. Частина бійців перейшли в полк "Миротворець". Артем Матюшин, Денис Зельонкін і Тарас Мовчан перейшли в полк "Азов". І не просто перейшли, а вночі занурили спортінвентар в машину і з особистою зброєю покинули базу "Торнадо". Вранці я звернувся з рапортом особисто до Вадима Трояну про зникнення бійців і зброї. Рапорт Троян не прийняв. Сказав, що зброя у нього, а бійців він перевів у підрозділ "Азов". На сьогоднішній день їх доля невідома. Артем у себе на сторінці у ФБ про "Торнадо" не згадує, а постить "НацДружины", - зазначав Цукур.
Від заступника міністра внутрішніх справ Вадима Трояна реакції поки не було. Хоча в коментарях до повідомлення Цукура гарячі голови вже пишуть, що підозрювані у вбивстві "Сармата" чи не персональні кілери Трояна і лідера "Нацкорпуса", "білого вождя" Білецького. І навіть називають їх прізвиська "Заєць", "Турист" і "Німий". Мовляв, треба перевірити базу "Азова" під Бердянськом.
Вже видно, що історія з вбивство "Сармата" перетікає у площину давнього конфлікту між "Торнадо", "Азовом" та керівництвом МВС.
Варто нагадати, що бійці роти "Торнадо", включаючи їх командира Руслана Онищенко, були затримані та заарештовані судом 17 червня 2015 р. 18 червня 2015 р. глава МВС Арсен Аваков підписав наказ про розформування роти. Їх звинувачували у ряді тяжких злочинів - тортури, зґвалтування, загрози. Кримінальне провадження розглядалася в Оболонському райсуді Києва з кінця 2015 року.
У 2017-му екс-командиру роти Руслану Онищенко дали 11 років, іншим бійцям, включаючи Цукура - від 8 до 10 років. Зараз суд розглядає апеляцію "торнадовцев". Ті, між іншим, неодноразово звинувачували Трояна, Білецького в тому, що вони в "Азові" формують групи кілерів. Говорили навіть, що одного із засновників "Азова" Ярослава Бабича насправді прибрали і це не було самогубством. І жодних доказів крім пустих заяв від "торнадовцев" ніхто не отримав. Тому ціна їх дорівнює нулю. А ось проти них їх чимало. Як і історій про зникнення людей на блокпостах "Торнадо".
Але справа не тільки в цьому. Характерною ознакою воєнного часу є збільшення кількості людей, які вміють поводитися зі зброєю. Так було після Афганістану, коли молоді хлопці поверталися додому, розуміли, що добре вміють вбивати, а в 90-х кримінальні угруповання пропонували їм за це швидкі гроші. Зараз ситуація така ж. Більше 300 000 чоловік пройшли через АТО. Вони вміють вбивати, а професія кілера в Україні, де процвітає кримінал, сьогодні дуже цінується. Відбувається своєрідний розрив шаблону. Якщо в перші роки війни будь атошник автоматично вважався героєм, то останнім часом цей образ трансформується. Вбивця Вороненкова був нацгвардейцем. Підривати Раду з Савченко повинні були атошники. Випадків участі в кримінальних розборках колишніх добробатовцев і учасників АТО чимало. Це особливість суспільства, яке п'ятий рік живе в умовах війни.
І важливим моментом у справі з вбивством "Сармата" є замовники. Підозрювати у замовленні силовиків, як це роблять "торнадовцы", буде дивно, бо чому ж тоді ці самі силовики і зловили кілерів? Головна підозра впала на олігарха Пономарьова, з яким конфліктував "Сармат".
Найцікавішим в цій історії буде момент, коли убивці почнуть говорити. І чиї прізвища вони назвуть. Якщо ж серед замовників прозвучать люди, пов'язані з Пономарьовим, або ж він сам, то у олігарха будуть проблеми. Але поки у вбивстві залишається чимало питань.
По-перше, вбивці не дуже ховалися. Їх спіймали через пяьчасов. Кілер не приховував обличчя, татуювання, навіть коли вбивав "Сармата". Таке враження, що він робив все, щоб його знайшли і зовсім не ховався. Або він нереальний дурень і дилетант, або робив це навмисно. При зйомці поліцією, потенційні вбивці не виглядають наляканими. Деяким навіть весело.
По-друге, як стало відомо ЗМІ, в Запоріжжі в окремих "патріотів" і Пономарьова міг бути конфлікт. Зокрема, який міг торкатися землі, фермерів. Кажучи простими словами - за те, хто буде "кришувати". І в цій історії активіст "Сармат", який був ворогом Пономарьова, міг стати розмінною монетою. Його вбивство за логікою не могло бути вигідним саме Пономарьову, тому що автоматично всі підозра падала на нього. А ось його конкурентам, навпаки. У цій історії важливим моментом стане, скільки дадуть вбивцям, і коли вони вийдуть з в'язниці. Якщо швидко - висновки робіть самі.
Ну і третій момент - більш глобальний. Напередодні виборів деякі проросійські сили, особливо в регіонах, піднімають голови. Саме вони можуть зачищати активістів-патріотів, які можуть організувати підпілля під час можливої військової або політичної окупації. Запоріжжя, як і Херсонщина досить вразливими до впливу російської агентури. Можливо, кримінал, який прагне зберегти свої позиції, таким чином почав зачистку найбільш активних своїх ворогів у середовищі активістів. А якщо подивитися на кількість нападів і вбивств патріотів в Україні в цілому за останні роки, про хронології яких пише "Радіо Свобода", стає зрозуміло, що це вже небезпечна тенденція. Яка, можливо, і не призведе до повторення Врадіївки, але може вилитися в збільшення кількості вбивств активістів у разі подальшої безкарності замовників.
Що може і повинна зробити влада? У неї було чотири роки, щоб "приструнити" князьків на місцях. Втім, як бачимо, зробити це не вдалося. Або не зовсім хотілося. А еліти на місцях відчувають себе господарями ситуації і повністю безкарними. Останнє породжує трагедії, які відбуваються зараз. Ці трагедії цілком можуть стати сірником до розпалювання протестів. А в цей хаос дуже легко може втрутитися Росія.
