НАБУ та САП "не помічають" недоброчесних, якщо вони "свої", – екснардеп
Міжнародні комісії з відбору керівників різних державних органів регулярно визнають кандидатів від НАБУ та САП недоброчесними, однак ці детективи та прокурори продовжують працювати в антикорупційних інституціях
Підрозділи внутрішнього контролю антикорорганів не бачать подібних фактів та не реагують на них, оскільки йдеться про "своїх". Таку думку висловив на своїй сторінці у Фейсбук народний депутат VIII скликання Борислав Береза.
Як приклад він згадав кандидата на голову Державної митної служби України, детектива НАБУ Михайла Буртового.
"Цей кадр антикорсистеми намагається на повному серйозі переконати простий люд в тому, що з дитячих років економив до 80% доходів, харчувався все життя виключно з передачок з села, його мати отримала 60+ земельних ділянок протягом його тяжкої боротьби в НАБУ з корупційною гідрою, при цьому не маючи чесного пояснення володіння цим майном", — написав Береза.
При цьому він наголосив на наявності у Буртового ознак, притаманних для недоброчесних чиновників.
"Взагалі цей кандидат наук і на голову митниці зібрав весь комплекс щасливого держслужбовця – незрозуміле майно родичів, автівки за заниженими цінами, економія з ясел, тяглість до науки без шкоди службі. Можливо він ще й встиг адвокатське свідоцтво оформити, працюючи детективом також "без відриву від виробництва"?", – зауважив екснардеп
"Це вже якось увійшло в традицію, коли прокурори САП та детективи НАБУ масово штурмують різні конкурси. Там їх комісія з міжнародниками визнає недостойними очолити орган, бо є ознаки недоброчесності, але водночас це не заважає їм й далі працювати в антикорсистемі", – підсумував нардеп.
При цьому він нагадав, що в НАБУ є власний підрозділ внутрішнього контролю, який і має це відслідковувати і реагувати.
"Але ж не бачив. І навіть зараз не бачать чи не хочуть бачити, бо "сучий син, але ж свій сучий син", – зазначив екснардеп.
Нагадаємо, в ЗМІ неодноразово повідомлялося про скандальні чи неоднозначні справи, пов'язані з працівниками антикорупційних органів. Зокрема керівник одного з підрозділів НАБУ Михайло Романюк купував елітну нерухомість і "люксові" авто та записував їх на родичів – тещу, батька, матір. Попри наявність квартири, земельної ділянки з будинком понад 200 квадратів, Mercedes-Benz E 220 CD, він врешті придбав в іпотеку за пільговою програмою "єОселя" ще одну квартиру на 117 "квадратів".
Заступник керівника підрозділу детективів НАБУ Роман Нєдов в різні роки придбав дві квартири на тещу, яка згодом передарувала їх його дружині із суттєвим заниженням вартості. Як повідомляли журналісти, шляхом маніпуляцій системно він приховав не одну сотню тисяч доларів вартості майна, які неможливо обґрунтувати ані доходами Нєдова, ані його родичів.
Керівник одного з підрозділів НАБУ Валентин Шмітько протягом кількох років декларував значні суми готівки, що подекуди складали дві третини від його річного доходу. А потім вивів з країни 4 350 725 грн нібито заощаджень. Дружина Шмітько протягом останніх чотирьох років відпочивала на курортах Європи та США і одночасно отримувала державну соціальну допомогу в Україні.
Крім того, майже у двох десятків співробітників НАБУ виявили у деклараціях недостовірні або фейкові дані щодо криптовалюти. Журналісти припустили, що співробітники НАБУ приховували у цих криптогаманцях мільйони корупційних грошей. Порушень з криптовалютою на найбільшу суму знайшли у старшого детектива Олександра Риковцева: його дружина у 2016 році нібито придбала біткоїнів на понад 1 млн дол. у сьогоднішніх цінах.