Початок турбулентності. Чому Путін злякався "Яблука"

Раптовий переляк

Десять років тому на виборах до держдуми партія "Яблуко" посіла п'яте місце зі смішним результатом 1,99%.

П'ять років тому на наступних виборах ця партія посіла сьоме місце із ще смішнішим результатом 1,34%.

Але зараз ця партія чомусь налякала Путіна, і верховний суд РФ зняв її з виборів.

Insider транслює думку, що це перемога силовиків над першим заступником керівника АП Сергієм Кирієнком. За цією версією, "цивільна частина адміністрації президента, пов'язана з Кирієнком та управлінням внутрішньої політики, спочатку узгодила участь "Яблука" у виборах або вирішила піти на такий ризик самостійно. Однак силове крило, пов'язане перш за все з Другою службою ФСБ та її керівником Олексієм Сєдовим, могло визнати присутність партії в бюлетені надто небезпечною".

Концепція змінилася під час передвиборчої кампанії. 29 липня центральна виборча комісія одноголосно (!) вирішила допустити партію до виборів та зареєструвала федеральний список її кандидатів. Близький до АП співрозмовник запевняє "Медузу", що "Яблуко" не отримало б реєстрації без згоди Путіна. "Усі серйозні речі на федеральних виборах — склад бюлетеня, KPI щодо явки та для "Єдиної Росії" — затверджуються у глави держави", — нагадує він.

5 серпня ЦВК провела жеребкування щодо розміщення 11 партій, допущених до виборів, у виборчому бюлетені ("Яблуко" отримало №2), а 10 серпня після погодження з усіма 11 партіями затвердила фінальний текст бюлетеня, після чого мав розпочатися його друк у друкарнях.

Однак увечері 10 серпня Верховний суд скасував реєстрацію федерального списку партії. Що могло злякати Путіна? Ну не міг же його налякати голова партії Микола Рибаков чи засновник "Яблука" Григорій Явлінський.

Кінець ілюзії звичайності

Кремль мав вагомий мотив зберегти цю партію в бюлетені. Або навіть два мотиви.

Насамперед, це спосіб зберегти в суспільстві ілюзію звичайності. Жодної війни немає, є тільки "СВО", яка рядових росіян ніяк не торкається. Триває спокійне мирне життя, за чітким стандартним планом проводяться чергові вибори. Росіяни, як завжди, мають на вибір широку палітру партійних кольорів і залучені до цікавої конкуренції партійних обіцянок.

Другий мотив — це продемонструвати непопулярність антивоєнних настроїв. Можна було б переконливо розповідати росіянам, що вони дали "Яблуку" з його пацифістським гаслом "За мир та свободу!" лише 1% голосів, а "Єдиній Росії", яка за "СВО до переможного кінця", — 70%, тому позиція народу очевидна.

Тепер ілюзія звичайності розвіюється. І проступає реальність надзвичайності. Де всі рішення диктуються інтересами війни, а вибори мають стати ритуалом народної підтримки цього курсу.

Потужний конкурент?

У самому "Яблуку" і в російських медіа, що зображають опозиційність, полюбляють пояснення, що Путін злякався зростання популярності цієї партії.

"Ми орієнтуємося на щотижневі опитування ВЦИОМ, який уже 2 роки дає "Яблуку" 3% від усіх і 4% від тих, хто визначився. У розбивці по федеральних округах ми бачимо, що в Москві та Петербурзі у нас 7–8%. 18% допускають можливість проголосувати за партію — це максимальна цифра за останні 15 років, і вона зростає", — сказало Faridaily джерело в "Яблуці".

Враховуючи зростання інтересу до "Яблука" останнім часом, партія оцінює електоральний рейтинг на межі прохідного бар'єру в 5%. Закрите опитування ФОМ у липні показало у партії 5,5% по країні та по 11% у Москві та Петербурзі, каже співрозмовник Faridaily, знайомий із передвиборчою соціологією.

Схожу цифру назвав "Медузі" політтехнолог, який співпрацює з політблоком АП та знайомий із закритими опитуваннями. Він оцінює загальний рейтинг партії на даний момент у 6% ; у Москві та Санкт-Петербурзі, за його словами, підтримка антивоєнної партії "ще вище".

"Згідно з якісними дослідженнями, "Яблуко" готові підтримати люди, які завжди виступають проти війни — не втомилися від неї, а саме не підтримували з самого початку. Частка такого виборця — 12–14%. Якщо він дисципліновано прийде, то у всій явці в цілому ця частка буде ще вищою. Тому наявність "Яблука" в бюлетені стало проблемою", — заявив він напередодні 10 серпня і спрогнозував, що "зняття дуже ймовірне".

Хоча цей прогноз справдився, але страх Кремля перед партією, яка зараз навіть за закритими (тобто більш об'єктивними) опитуваннями має лише 5,5–6% підтримки, перебільшено. Подібні аргументи несуть у собі прихований меседж про те, що голоси в Росії рахують чесно, а якщо і фальсифікують результати, то зовсім трішечки. І якщо партія набере 5,5%, а тим більше 6%, вона точно подолає 5% бар'єр і потрапить у держдуму, де поставить усіх на вуха і змусить танцювати під свою дудку.

Реальність все ж таки дещо інша. І якби Путін сказав: не пропустити "Яблуко" в держдуму, то цей наказ, напевно, був би виконаний.

Справа не в "Яблуку"

Мотив варто шукати в серйозніших страхах, ніж побоювання, що величезна державна машина не зможе запобігти появі в держдумі маленької фракції "Яблука".

І Путін, і силовики, до яких він прислухався, скоріше бояться не самого Яблука, а антивоєнної теми на виборах. Увечері 10 серпня з виборів зняли не лише "Яблуко". Із виборів зняли антивоєнну тему. І це для Кремля той плюс, який переважує всі мінуси.

Путін злякався, що антивоєнна тема набиратиме популярності, а передвиборча кампанія "Яблука" цьому сприятиме. Силовики побачили тут легальний канал поширення пацифістських настроїв. Переполошилися самі і налякали Путіна: під виглядом агітації за "Яблуко" вестиметься нестримна антивоєнна пропаганда.

Звісно, пацифістська агітація їм особливо страшна як ідея, довкола якої люди можуть почати об'єднуватися. А легальною організаційною формою для цього стануть партійні структури "Яблука".

У підсумку Путін вирішив: нехай пацифісти виберуть собі "менше зло" з асортименту, запропонованого владою, або взагалі не йдуть на вибори, ніж об'єднуватимуться і організовуватимуться навколо "Яблука".

Він знищує не конкурента "Єдиної Росії" на виборах, а можливість легального організованого опору. Логічним кроком після зняття з реєстрації на виборах до держдуми буде заборона цієї партії та розгром її осередків.

Український внесок

Безперечно, це також страх перед можливостями України "підсолодити" йому вибори до держдуми регулярними ударами по російських містах. Путін досить догадливий, щоб підозрювати, що до 18–20 вересня, коли росіяни голосуватимуть, Україна порадує їх сюрпризами.

"Буде більше українських дипстрайків, які мають демонструвати Росії та росіянам, що мир потрібен, — анонсував Володимир Зеленський увечері 10 серпня. — У нас є дані внутрішніх опитувань у Росії, що вже зараз там зростає кількість людей, які хотіли б завершення війни. І це має бути ще відчутніше. Так, щоб Путін і його адміністрація, і його ефесбешники, і всі інші в державі-агресорці однаково розуміли, що немає іншої альтернативи, крім миру".

Якби Путін був упевнений, що в нього все під контролем, він би холоднокровно залишив "Яблуко" у бюлетенях. Але спокійний перебіг подій закінчився. Починається час турбулентності.

Путіну вже не до пристойності та не до підтримки ілюзій. І якщо він зачистить політичне поле від пацифістів і перетворить вибори на ритуал підтримки війни, це полегшить йому нову хвилю мобілізації одразу після виборів — але водночас посилить турбулентність.