• USD 28.1
  • EUR 34
  • GBP 38.2
Спецпроєкти

Бюджет-2021 прийнято. Чим Зеленський розплатився з партією Тимошенко та іншими

За бюджет проголосували всі представники партії «Батьківщина», які були зареєстровані на засіданні

Верховна Рада прийняла бюджет-2021
Верховна Рада прийняла бюджет-2021 / УНІАН
Реклама на dsnews.ua

Верховна Рада прийняла закон про державний бюджет України на 2021 р. Це голосування важливе не тільки з точки зору економіки, але й з точки зору політики. Традиційно голосування за бюджет є найточнішою картиною співвідношення сил в парламенті.

Що продемонструвала "Батьківщина"

Загальносвітова практика полягає в тому, що опозиційні фракції не дають голосів за бюджет, як не дають вони і голосів за уряд. Тут все логічно: «Ваш уряд — то самі і розплутуйте ситуацію з бюджетом». Українські традиції відповідають загальносвітовим. У Верховній Раді можуть складатися найрізноманітніші ситуативні союзи при голосуванні за різні законопроєкти, але коли справа доходить до бюджету — всі одразу ж чітко згадують, хто влада або союзник влади, а хто — в опозиції до влади.

Бюджет-2021 отримав при остаточному голосуванні 289 голосів «за». Його підтримали 225 з 246 «слуг народу», 21 з 24 членів групи «За майбутнє», всі 20 членів групи «Довіра», 12 з 24 представників «Батьківщини» і 11 з 18 позафракційних (в тому числі спікер Дмитро Разумков і віцеспікер Олена Кондратюк).

Зрозуміло, чому бюджет підтримали «слуги народу», а також мажоритарники з груп «За майбутнє» та «Довіра». Вони досягли з урядом взаємовигідних домовленостей. Знаючі люди стверджують, що депутати, які проголосували за бюджет, отримали по 30–40 млн грн. Саме завдяки цій схемі уряд, який, до речі, так і не зміг провести через парламент свою програму діяльності, усе-таки зумів продемонструвати переконливу підтримку Верховною Радою бюджету-2021.

Також абсолютно зрозуміло, чому жодного голосу не дали за бюджет три фракції: ОПЗЖ, «Європейська солідарність» і «Голос». Вони не хочуть розділяти з урядом відповідальність ні за прийняття бюджету, ні за те, як він буде виконуватися наступного року.

А ось що виглядає дивно — це позиція партії Юлії Тимошенко. За бюджет проголосували всі 12 членів фракції «Батьківщини», які на той час були зареєстровані на засіданні, плюс віцеспікер Олена Кондратюк, яка, нагадаємо, отримала своє крісло за квотою «Батьківщини». Решта депутатів від партії Тимошенко були відсутні — в даному разі неважливо, з якої причини, важливо те, що жоден з депутатів Тимошенко не натиснув кнопку «проти», не стримався і не значиться серед тих, хто «був присутній, але не голосував». Словом, якщо Юлії Тимошенко потрібно було представити Володимиру Зеленському доказ того, що її фракція максимально підтримує бюджет, то вона це продемонструвала.

Реклама на dsnews.ua

Підкреслимо, що в уряду був величезний запас голосів за бюджет. І якби «Батьківщина» не дала жодного голосу, результат все одно був би дуже переконливим (276 голосів «за»). Тому у Тимошенко немає можливості пояснювати свої дії тим, що вона «рятувала країну, яка загинула б без бюджету».

Тимошенко не рятувала ні країну, ні бюджет, ні уряд. Вона демонструвала, що вона — разом з владою. Тобто що вона максимально близька до Зеленського, бо влада у нас, звичайно, це не прем'єр Шмигаль, а президент Зеленський.

У зв'язку з цим багатьох спостерігачів цікавить питання про те, чим Зеленський розплатився з партією Тимошенко. За однією з версій, «Батьківщина» отримала під свій контроль АТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» (ДПЗКУ). 6 листопада 2020 р. заступником голови правління ДПЗКУ був призначений Андрій Власенко, який у 2015–2020 рр. був членом фракції «Батьківщини» в Миколаївській облраді. А вже через п'ять днів після цього призначення, 11 листопада 2020 р., Андрій Власенко розпорядженням уряду №1399-р призначений в. о. голови правління ДПЗКУ.

Є й інші версії, за якими з Тимошенко повинні розплатитися ще й іншими «хлібними посадами» для її людей.

Сюрпризи Бюджетного кодексу

Перш ніж голосувати бюджет-2021, парламент на прохання уряду прийняв законопроєкт №4100-д про внесення змін до Бюджетного кодексу. Втім, тут не обійшлося без сюрпризів.

У першому читанні законопроєкт №4100-д був прийнятий 5 листопада. Тоді його підтримали 253 депутати. Друге читання відбулося 15 грудня і принесло проєкту тріумф: його підтримали 311 нардепів.

Під час розгляду проєкту депутати підтримали 10 поправок, які були відкинуті бюджетним комітетом, і, навпаки, провалили чотири поправки з числа тих, які бюджетний комітет схвалив. Деякі з поправок, підтриманих в сесійній залі всупереч думці комітету, стосуються акцизів на паливо і закупівель ліків, а значить, мають істотний вплив на доходи і витрати держбюджету.

Зокрема, депутати підтримали дві правки, які повертають місцевому самоврядуванню частку в 13,44% від акцизу на паливо. Ця частка йшла з державного до місцевих бюджетів попередні чотири роки (2017–2020 рр.). Але ця норма діяла не на постійній основі, а як тимчасовий захід. Уряд і бюджетний комітет вирішили, що в 2021 р. місцеві бюджети обійдуться без цих коштів. Депутати вирішили навпаки.

Правда, тут сталася правова колізія. Дві правки, підтримані в сесійній залі, суперечать одна одній. Спочатку Галина Васильченко з фракції «Голосу» наполягла на своїй правці №419, яка повинна діяти тільки в 2021 р. як тимчасовий захід. Цю правку підтримали 236 нардепів. Але «слузі народу» В'ячеславу Рубльову цього здалося замало, і він наполіг на власній правці №147, яка вводить ту саму норму на постійній основі. І, що ще веселіше, при цьому не забирає відповідні гроші з держбюджету. Тобто після прийняття цієї правки вийшов абсурд: зі 100% акцизу на паливо, що надійшло до держбюджету, 100% залишається в держбюджеті і ще 13,44% перераховується до бюджетів сіл, селищ, міст. За таку щедрість проголосували аж 304 нардепи.

Також не можна не відзначити поправки, що стосуються закупівель ліків. Ініціатором цих поправок був парламентський комітет з питань здоров'я нації, медичної допомоги і медичного страхування. У своїх висновках він констатував, що запропоновані урядом зміни до Бюджетного кодексу фактично скасовують норми Закону «Про державні фінансові гарантії» про фінансування програми медичних гарантій на рівні не нижче 5% ВВП і віднесення витрат на цю програму до захищених статей видатків бюджету. Замість цього уряд пропонує визначати порядок і розміри фінансування програми медичних гарантій, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного та місцевих бюджетів. «По суті, це означає, що фінансування програми медичних гарантій здійснюватиметься за залишковим принципом, що неприйнятно, оскільки негативно позначиться на якості надання медичної допомоги населенню та його доступності», — йдеться у висновках комітету.

Згідно з його пропозиціями обсяг витрат на середньострокові зобов'язання у сфері охорони здоров'я окремо визначається законом про держбюджет на рівні відповідних показників бюджетної декларації, прийнятої в попередньому і/або поточному бюджетному періоді, з урахуванням фактично взятих в попередніх і/або поточному бюджетних періодах середньострокових зобов'язань, а також невикористаних асигнувань, передбачених для виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров'я в попередніх і/або поточному бюджетних періодах. Взяття середньострокових зобов'язань допускається щодо лікарських засобів, медичних виробів і допоміжних засобів до них, а також пов'язаних з ними послуг.

Ці пропозиції парламентського комітету, відповідального за здоров'я нації, не сподобалися Кабміну і парламентському комітету, який відповідає за бюджет. Але депутати в цьому випадку теж вирішили навпаки.

Мотиви нардепів, які голосували за поправки наперекір позиції уряду і бюджетного комітету, цілком зрозумілі. Кожен депутат думає про свій рейтинг у виборців. Тому депутатам було важко відмовитися від спокуси підтримати пропозиції, які можна пред'являти як свою турботу про територіальні громади і про здоров'я людей.

Після внесення всіх цих поправок депутати з почуттям глибокого задоволення схвалили законопроєкт №4100-д у другому читанні та в цілому 311 голосами, тобто конституційною більшістю. За нього проголосували 231 з 246 «слуг народу», 20 з 24 членів групи «За майбутнє», 19 з 20 членів групи «Довіра», 15 з 24 представників «Батьківщини», 15 з 20 представників «Голосу» і 11 з 18 позафракційних (в тому числі спікер Дмитро Разумков і віцеспікер Олена Кондратюк). І тільки дві фракції вирішили дотримуватися опозиційності: ОПЗЖ і «Європейська солідарність» не дали за цей закон жодного голосу.

Одразу після тріумфу проєкту №4100-д Разумков оголосив перерву в засіданні парламенту, щоб дати час бюджетному комітету зібратися для врегулювання всіх питань, пов'язаних з наступним пунктом порядку денного — законопроєктом №4000 про державний бюджет України на 2021 р. Через годину депутати проголосували за продовження перерви ще на півтори години — до 16:00. Разумков пояснив це необхідністю врегулювати всі питання і неузгодженості, які виникли після прийняття закону №4100-д. Але на пошук рішення треба було ще більше часу.

Нарешті о 17:22 депутати затвердили пропозицію бюджетного комітету: до прийнятого закону внесені виправлення, згідно з якими діє поправка В'ячеслава Рубльова (а не Галини Васильченко), при цьому уточнюється, що 13,44% акцизу на паливо забирається з держбюджету і перераховується до бюджетів територіальних громад. За це рішення проголосували 320 нардепів.

Словом, колізія розсмокталася. А ось що залишилося — це продемонстроване парламентом ставлення до уряду. «Слуги народу» в абсолютній більшості своїй, включаючи і спікера Разумкова, радісно підтримали ініціативи, проти яких категорично виступав Кабмін. Очевидно, що «слуги» не сприймають цей уряд як свій власний. Ставлення «слуг народу» до нібито свого Кабміну абсолютно споживче: їм неважливо, як він буде викручуватися, головне, щоб задовольняв їхні бажання.

    Реклама на dsnews.ua