Наші ветерани або Путін. Що більше заважає формулою Зеленського

Банкова опинилася на шпагаті між українським громадянським суспільством і Кремлем. І ця поза може ставати все більш болючою
Фото: УНІАН

Володимир Зеленський сповнений рішучості у найближчі тижні домогтися перелому в питанні війни і миру. Про те, наскільки велике значення він відводить предвкушаемому успіху, він дав зрозуміти всій країні, влаштувавши 10 жовтня прес-марафон і провівши через нього червоною ниткою тему якнайшвидшого закінчення війни. В перші ж хвилини свого шоу він підкреслив: "Якого президента обирало суспільство? Президента, який припинить війну. Саме це моя місія протягом п'яти років". І далі він багато разів повторював журналістам, що "треба закінчити війну".

Проте реалізація цього наміру загальмувалася. Ще 1 жовтня Зеленський погодився на кремлівські умови переговорів на вищому рівні в нормандському форматі (між Україною і Росією за посередництвом Німеччини та Франції). Крім горезвісної формули Штайнмайера ці умови включають виведення українських військ з-під села Петровське на Донеччині та селища Золоте на Луганщині після семисуточного дотримання режиму припинення вогню. Однак у Золотому виникли проблеми. Прибули в селище ветерани АТО та інші активісти заявили про намір не допустити виведення українських військ. В той же час там продовжують обстріли з боку ворога, що теж перешкоджає втіленню формули Зеленського.

Зараз ці труднощі здаються ситуативними і швидкоплинними. Проте за ними криється більш масштабна стратегічна проблема. "Я зараз, як Ван Дамм, у конкретному шпагаті перебуваю", - зізнався Зеленський журналістам. І справді, він опинився на шпагаті між українським громадянським суспільством і Путіним.

Чого домагаються ветерани АТО

На перший погляд, поліція і СБУ могли б з легкістю видворити з Золотого всіх приїжджих, хто підбиває місцевих жителів на акції протесту проти виведення українських військ. Однак такий сценарій загрожує силовим протистоянням, яке в разі загострення може призвести до кровопролиття. І тоді на підмогу протестуючих в Золотому підтягнуться тисячі ветеранів АТО. А на мітингах і демонстраціях у Києві та інших містах в добавок до вимог "Ні капітуляції!" можуть з'явитися гасла "Геть Зеленського!".

Президент це розуміє. Принаймні, під час прес-марафону він пообіцяв, що ветеранів не будуть "вибивати" з Золотого силою. "Силою й дурень може. Це неправильний підхід. З ветеранами треба розмовляти і пояснювати свою позицію", - заявив він.

Напередодні він зустрівся з дюжиною ветеранів з числа організаторів акцій протесту проти капітуляції. І спробував переконати їх у тому, що "ніякої зради немає". Однак, судячи з реакції самих учасників зустрічі, це йому не вдалося.

"Вийшли ні з чим, - розповів сержант Олександр Погребиський, який представляє партію "Європейська солідарність". - Підсумок зустрічі: ні про що". За його словами, не було досягнуто взаєморозуміння з питання відведення військ, ні по іншим темам, заради обговорення яких ветерани погодилися на цю зустріч.

Старший лейтенант Віктор Трегубов, один з лідерів партії "Демократична сокира", зазначив, що для нього найголовнішим питанням було, на які поступки Зеленський готовий піти. "Але саме на це я відповіді не отримав. Зеленський прямо стверджує, що форсував процес мирних переговорів для виходу на нормандський формат і прямого діалогу з Путіним. Але що він йому запропонує? Тут він посилається на те, що такі речі не розголошуються, і просто просить дати йому шанс", - розповів Трегубов.

Але ветеранів якраз то і лякає, що президент може погодитися на мир будь-якою ціною. "Зеленський сподівається вирішити справи з Донбасом за рік. Якщо за рік не вдасться, схильний, цитую, "побудувати вал" - я це зрозумів, як повернення до чинного статус-кво з ізоляцією окупованих територій", - говорить Трегубов. За його словами, Зеленський впевнений, що в будь-який момент він може зіскочити і повернутися до нинішнього стану, але ось ветерани в цьому зовсім не впевнені.

Зараз одним з головних подразників для них є неодноразово анонсоване (зокрема, 14 вересня на форумі YES у Києві та 3 жовтня в ефірі телеканалу "1+1") міністром закордонних справ України Вадим Пристайко намір Зеленського провести розведення військ уздовж всієї лінії фронту протяжністю 400 км. В соціальних мережах вже з'явилися і жваво обговорюються нібито узгоджені карти майбутнього відступу українських військ.

Схоже, тепер ветерани АТО лише зміцнилися у своїх сумнівах. Путін вже нав'язав Зеленському формулу Штайнмайера без будь-яких зустрічних зобов'язань зі свого боку, тепер Зеленський погоджується на відведення військ, який може виявитися одностороннім, далі можуть піти всі нові і нові поступки - і все це без яких-небудь гарантій кінцевого результату. Ветерани АТО не проти встановлення миру, але хочуть почути його ціну. Однак Зеленський сам ще не знає цієї ціни, він лише сподівається обговорити її на переговорах у нормандському форматі.

Чого добивається Путін

Після того як Зеленський погодився на кремлівські умови переговорів, Путін, на перший погляд, мав би наказати окупаційним військам суворо дотримуватися режиму припинення вогню біля Петровського і Золотого. Проте спостерігалося зовсім інше. Ворог багаторазово піддав обстрілу ділянку розведення сил в районі Золотого: 2 жовтня були зафіксовані три обстрілу з мінометів калібру 120 мм, гранатометів різних систем і стрілецької зброї; 5 жовтня - обстріл з мінометів калібру 82 мм; 7 жовтня - два обстрілу з гранатометів різних систем і стрілецької зброї; 9 жовтня - обстріл з мінометів калібру 82 мм.

В умовах, коли в Золотому почалися акції протесту проти виведення українських військ, ворожі обстріли, звичайно ж, стали приводом для відстрочки реалізації формули Зеленського. Навіть якщо нових обстрілів не буде, відведення військ почнеться не раніше 17 жовтня. Є дві версії, чому окупанти продовжили обстріли, хоча це відтермінувало відведення українських військ від Золотого і Петровського.

Перша, більш фантастична, версія говорить, що цей привід для відстрочки був потрібен самому Зеленському. Мовляв, на Банковій побоялися здійснювати відведення військ перед державним святом - Днем захисника України 14 жовтня, коли до Києва мають приїхати тисячі ветеранів. А ось коли вони роз'їдуться, тоді можна буде приступити до реалізації формули Зеленського.

Друга версія, більш правдоподібна, стверджує, що привід для відстрочки потрібен Путіну, щоб домогтися від Зеленського нових поступок. З боку Москви вже озвучено додаткова вимога до Києва. 5 жовтня постійний представник Росії при ОБСЄ Олександр Лукашевич заявив, що Кремль висуває як одне з умов проведення саміту в нормандському форматі імплементацію формули Штайнмайера в українське законодавство.

Згідно цієї версії обстріл Золотого - це спосіб змусити Київ прислухатися до поради, висловлену Лукашевичем. Мовляв, Кремль розраховує на те, що Зеленському тепер нікуди подітися, тому що він вже наобіцяв українцям швидкий світ і не може зіскочити з цієї теми.

11 жовтня Путін вже звинуватив Зеленського в тому, що той не зміг забезпечити розведення військ у районах Золотого і Петровського. "Тут потрібно прояв політичної волі", - заявив Путін, змовчавши про обстріл окупантами українських позицій в районі Золотого.

Для імплементації формули Штайнмайера необхідно приймати новий закон про особливий порядок місцевого самоврядування в ОРДЛО, замість наявного зараз, термін дії якого закінчується 31 грудня 2019 р. Але у Кремля є й інші забаганки. Наприклад, ще в серпні Путін на зустрічі в Парижі з Еммануелем Макроном висловив побажання, щоб Україна прийняла закон про амністію. І якщо Кремль має намір домогтися від України швидких законодавчих рішень, то напевно він потребує не тільки нового закону про особливому порядку ОРДЛО, але і закону про амністію, якщо розіграється апетит, то ще й закріплення особливого статусу ОРДЛО в Конституції України.

Це саме той сценарій, якого побоюються ветерани АТО і інші учасники акцій протесту проти капітуляції. І чим більше Зеленський буде робити односторонніх поступок Путіну, тим сильніше у ветеранів АТО буде бажання заблокувати подальший рух України цим шляхом.

Звичайно, на Банковій можуть обрати тактику ігнорування акцій протесту, в надії, що вони поступово видихаються. Але у ветеранів АТО є способи змусити владу звернути на них увагу. Так що шпагат може ставати для Банкової все більш болючим.