Гра Коломойського. Навіщо Зеленського лякають "агентами Порошенко" в "Слуги народу"
Зе-команда неоднорідна. І в ній, природно, є багато дрібних тріщин. Але останнім часом в ній штучно створюється одна лінія розколу. Причому поглиблюється і розширюється вона досить грубими методами, що свідчить про поспіх замовників.
Найбільшу публічну активність у цьому напрямку проявляють нардепи з фракції партії "Слуга народу" (СН) Олександр Дубинський і Максим Бужанський, їх колега Антон Поляків, нещодавно вигнаний з фракції, і анонімний нардеп, заведший собі телеграм-канал "Темний лицар". Вони посилено поширюють версію про те, що в Зе-команді повно "агентів Петра Порошенка".
Наприклад, "Темний лицар" пафосно мовлять, що "агенти Порошенко в парламенті, виконавчої влади, в регіонах під брендом СН - це пряме свідчення політичної корупції в обласних та центральному штабі "Слуги народу". Це очевидний доказ того, що округи, посади і позиції - вільно (і часто недорого) продавалися ідеологічним ворогам, з якими ми на словах боролися на смерть. Це продаж своїх виборців".
Звертає на себе увагу, що "Темний лицар" називає "агентів Порошенко" не перебіжчиками з конкуруючої команди, а ідеологічними ворогами. Це досить красномовне визнання: замовники "Темного лицаря" ведуть війну не тільки з самим Порошенко і його партією "Європейська солідарність", але і з проведеної ними ідеологією. При цьому впадає в очі, що ідеологія "Темного лицаря" і його спільників - відверто проросійська, замішана на ненависті до будь майданів, на дух не переносить все українське, включаючи українську армію, українську мову і українську церкву.
Для чого зараз розколюють Зе-команду? Головний адресат антипорошенківській істерії - особисто Володимир Зеленський. Його залякують, що "агенти Порошенко" видадуть його при першій же можливості, і тому від них треба скоріше позбуватися. Зараз замовники, судячи з їх поспіхом, домагаються насамперед розформування нинішнього уряду під будь-яким приводом. Основні об'єкти їх критики - прем'єр Олексій Гончарук, міністр фінансів Оксана Маркарова і міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тимофій Милованов.
Це виглядає цілком логічно, якщо згадати риторику Ігоря Коломойського - найбільш великого серед імовірних замовників розколу. Бажаючи отримати максимум дивідендів від свого внеску в президентську кампанію Зеленського, олігарх прямим текстом наполягає на розриві відносин України з МВФ. Без цього йому не вдасться повернути собі контроль над Приватбанком, ні отримати багатомільярдну компенсацію за нього, ні добитися відмови банку від позовів проти екс-власників.
Тому олігарх зацікавлений негайної відставки уряду - ну і заодно в зміщенні керівництва Нацбанку і Приватбанку. Розгортаються в Києві під будівлею НБУ акції протесту працівників заводів Коломойського дають чітко зрозуміти, що зараз настали критичні дні. Якщо ситуація буде схлопуватися, то цей колапс поглине і Приватбанк, і Нацбанк, і Кабмін. Усі вони перейдуть під контроль Коломойського.
Друга задача - переформатування парламенту будь-яким способом, але так, щоб у результаті посилився вплив олігарха. Саме тому в число жертв полювання на "агентів Порошенко" потрапив керівник фракції СН Давид Арахамія. Найпростіший варіант розвитку подій полягає у відставці Арахамии і обрання нового голови фракції СН, який був би абсолютно лояльний олігарху. Якщо ж проросійське крило не зможе взяти верх у фракції, тоді можливий вихід з неї багатьох мажоритарників. Вони можуть створити нову групу під умовною назвою СН-2. Ця група разом з групою "За майбутнє", яка теж фактично контролюється олігархом, зможе вимагати від фракції СН переговорів про формування правлячої коаліції та нового уряду.
Якщо ж Арахамія і більшість фракції СН будуть пручатися, тоді не виключений варіант розпуску або саморозпуску парламенту і призначення позачергових виборів. Для Дубинського та його соратників цей варіант небезпечний тим, що Зе-електорат може просто проігнорувати партію СН-2 та її кандидатів. Саме тому для виправдання майбутнього розколу готується ідеологічна підгрунтя. Мовляв, СН-2 створюється зовсім не для того, щоб відстоювати інтереси олігарха, а для війни з ідеологічними ворогами - Порошенко, його партією та його "агентами", пробравшимися в Зе-команду.
Звичайно, зацикленість на Порошенка - це ще і політтехнологія. У самому справі, якщо СН-2 прямо визнає, що вона проти українських цінностей, курсу в НАТО і ЄС, співпраці з МВФ, то їй доведеться конкурувати з ОПЗЖ на досить куцому прокремлівському електоральному полі. А от полювання на "агентів Порошенко" - це спосіб роздобути прихильників навіть серед патріотично налаштованих виборців, тим більше що антипорошенковская пропагандистська машина "1+1 медіа" не збавляє обертів.
Втім, вся ця розкольницька активність Дубинського та соратників може мати і побічні ефекти, які не сподобаються замовникам. Маніакальний пошук "агентів Порошенко" у фракції СН, у Кабміні, в обласних держадміністраціях здатний перетворити (точніше, вже перетворює) СН-2 в маргінальну угруповання, потішну своїй невичерпній антипорошенківській заклопотаністю.
У той же час чим сильніше СН-2 буде протиставляти себе іншій частині Зе-команди, тим міцніше можуть стати зв'язку і міцніше мости між командами п'ятого і шостого президентів. І врешті-решт ці команди можуть зійтися в тому, що олігарх і контрольовані ним кілька десятків нардепів, які торгують національними інтересами, - це недозволена розкіш для України. Тим більше що підштовхнути Зе команду до віддалення від олігарха і зближенню з командою Порошенка можуть і західні партнери, а особливо - кредитори. І вирішення долі Приватбанку тут дійсно буде критичним моментом.