Не сильно хочеться. Чотири причини, чому Ляшко не стане спікером

В першу чергу крісло голови ВР не потрібно самому лідеру "радикалів"
Фото: УНІАН

В останні дні знову поповзли чутки про призначення Олега Ляшка головою Верховної Ради, що у багатьох українців викликає напади передчуття гарячого сорому за державу. Мовляв, перетворить несамовитий "радикал" законодавчий орган в цирк шапіто.

Насправді хвилюватися з цього приводу не варто. В українській політиці, зрозуміло, може статися все що завгодно, проте ймовірність такого кар'єрного зльоту для головного "радикала" вкрай невисока, чому є кілька цілком об'єктивних причин.

Причина перша. Співпрацювати з коаліцією можна і з опозиції

Фракції Радикальної партії Ляшка персонально категорично невигідно повертатися у владну коаліцію, оскільки це критично звузить для "радикалів" можливості для маневру. А отримання крісла спікера для Олега Валерійовича прямо передбачає входження його фракції в коаліцію.

Клоунада і безмежний популізм, є політичною спеціалізацією Ляшко, вимагають широкої свободи для самовираження при мінімумі політичної відповідальності. У той же час знаходження в коаліції таку свободу неминуче обмежує.

Не секрет, що перебування у владі має свої приємні бонуси у вигляді корисних посад, проте вигода від них для Ляшко легко перекривається вигодою від опозиційних хлібів. До того ж на високих державних постах вкрай легко спалиться, не витримавши то корупційних спокус, то відповідальності за результат.

У той же час перебування в опозиції дозволяє партії Ляшка заробляти електоральні бали на безсоромної популістської опозиційної риторики, лавіруючи між центрами сили та підігруючи то тим, то цим в зручний момент. Власне, подібні маневри Ляшко ми спостерігали вже неодноразово — затята опозиційність нітрохи не заважала "радикалам" голосувати за бюджет або влаштувати справжню піар-війну на користь Банкової з колегою по опозиції Юлією Тимошенко.

До того ж в українських реаліях входити в наступні парламентські вибори завжди вигідніше з опозиції, ніж владу, незалежно від того планові ці вибори або дострокові. Так що зовсім нема чого ризикувати результатом на майбутніх виборах заради сумнівних вигод від перебування у владі, а занадто багато Ляшко все одно не дадуть.

Причина друга. Навіщо втрачати "золоту акцію"?

Вкрай хитка ситуація з коаліцією, коли 226 голосів то є, то їх і немає зовсім, робить Ляшко власником парламентської "золотої акції", втрачати яку він явно не поспішає. Правда, таких же володарів "золотої акції" у нинішній ВР потенційно може бути кілька, але саме Ляшко вдається краще інших грати в цю гру, зберігаючи показушну опозиційність. І Тимошенко, і "Самопоміч", які також могли б розігрувати свої голоси, як з'ясувалося, набагато менш здатні до домовленостей, ніж Ляшко. До того ж в свою опозиційність і з блокадою Донбасу, і з антитарифными акціями зайшли трохи далі Олега Валерійовича, що робить для них навіть ситуативна співпраця з Банкової практично неможливим.

Конкуренцію "радикалам" на цьому поприщі може скласти хіба що потенційно можлива "група Коломойського", яку нібито створює Віталій Хомутинник, але її поки немає, і вийде вона — велике питання.

Причина третя. Краще "веселитися", ніж працювати

Крісло спікера особисто для Ляшко стане швидше тягарем, ніж майданчиком для політичного піару. На відміну від багатьох українських політиків, яким посаду голови парламенту забезпечувала б відкриті двері телеканалів, цитування в ЗМІ і інші приємні піарні бонуси, Олегу Валерійовичу буде тільки заважати.

Він вже настільки набив руку в питаннях самопіару, що рідкісний день обходиться без новин про те, чого нового начудив головний "радикал". Зрештою Ляшко завжди може дозволити собі розповісти на камеру анекдот, рясно приправлений колгоспними матюками, влаштувати екскурсію в парламентський туалет або спровокувати чергову "скотыняку" на публічний мордобій. Та й журналісти чудово обізнані у тому, що, де Олег Валерійович, там завжди буде веселе подання, і самі часто провокують його на нові витівки.

На чолі президії Верховної Ради влаштовувати подібні перформанси буде куди складніше. Як не крути, а спікерство — це важка і копітка робота, і вкрай малоймовірно, що колеги-депутати дозволять перетворити її в повний і остаточний балаган. А стати нудним і передбачуваним для образу Ляшко смерті подібно.

Причина четверта. Банкову ніщо не змушує віддавати Ляшко спікерство

Те, що нинішня коаліція на двох" відчуває певні проблеми з формальною наявністю 226 багнетів, жодним чином не вимагає від глави держави розпускати парламент і призначати дострокові вибори. Більш того, не потрібно навіть обов'язкового поповнення коаліції новими фракціями. Розпуск парламенту — це право президента, але аж ніяк не обов'язок.

Зрозуміло, набагато краще мати формальні 226 голосів, ніж не мати, але заради цього торгуватися з Ляшка і віддавати йому крісло спікера немає ніякої гострої необхідності. Парламент цілком може працювати і завдяки ситуативним голосуванням, в тому числі і за участю фракції Ляшко. До того ж, щоб призначити Ляшко головою ВР, треба якось домовлятися про це з куди більш важливим членом коаліції'Народним фронтом", що теж непросто.