Не тільки "Джавелин". Скільки способів знищення російських танків вивчили в ЗСУ

Останні кілька місяців пройшли на тлі максимального посилення протитанкових можливостей української армії. У всіх на слуху поставки американцями партії ПТРК "Джевелин", однак насправді процеси набагато масштабніше, ніж здаються
ПТРК "Скіф"

Ще після танкових баталій під час битви за Дебальцеве взимку 2015 р. вищого командування ЗСУ стало ясно, що супротивник володіє достатньо великою кількістю танків, які до того ж застосовує масово. Фактично протиставити такій тактиці на той момент було нічого. Були на опорних пунктах старі радянські протитанкові комплекси не могли ефективно боротися ні з Т-64, ні тим більше з самими сучасними модифікаціями Т-72, які застосовував супротивник.

Що в принципі підтверджує і статистика — основні втрати в танках російсько-окупаційні формування понесли від підривів на мінних полях і в протистоянні з нашими танкістами. Єдиний відомий випадок знищення протитанковими ракетами — це робота одиночного розрахунку самохідної протитанкової установки "Штурм".

Тому немає нічого дивного, що після 2015 р. стали масово закривати потреби армії в протитанкових засобах. Насамперед почали знімати з зберігання самохідні протитанкові машини 9П148 — фактично це ПТУР "Фагот" або "Конкурс" на шасі БРДМ-2. Хоча проблеми з радянськими комплексами та їх термінами зберігання залишаються, проте спочатку це був один з реальних кроків для покращення ситуації, хоч і не кардинально.

Наступним моментом стала активізація роботи державного ККБ "Луч" з виробництва і модернізації протитанкових ракетних комплексів. Вже в 2016-2017 роках підприємство отримало колосальні кошти на розширення виробництва і на випуск десятків нових пускових установок і сотень ракет комплексів "Стугна-П" і "Корсар". Хоча можливості їх досить скромні на тлі американських "Джевелинов", однак цілком дозволяють палити російські танки типу Т-64 або Т-72.

Той же "Корсар" набагато легше "американця", що дозволяє вести вогонь "з плеча" і гарантовано вражати супротивника на тих же 2500 м. Важливою складовою є і ціна — постріл з вітчизняного комплексу коштує всього близько $20 тис.

Ще однією досить важливою програмою стала модернізація протитанкові гармати МТ-12 "Рапіра" для застосування ПТКР Р-111 "Стугна". Варто сказати, що це ще "довоєнна" розробка "Променя" (так, державні випробування були проведені більше восьми років тому), призначена як для внутрішнього ринку (для заміни радянських ракет "Кастет" для стрільби з 100-мм знарядь), так і для просування на експорт (існували варіанти під 105 і 115 мм).

Переваги такої ракети очевидні — за досить скромні гроші (єдине, що необхідно буде масово виробляти, — блок наведення) знаряддя виробництва 1960-х років може вражати цілі на відстанях до 5 км з орієнтуванням в промені лазера. При цьому бронепробитие складає хоч і не рекордний, але цілком непогані 550 мм за шаром "ракетної броні".

А якщо згадати, що, навіть за найскромнішими оцінками, на озброєнні ЗСУ складається 500 таких знарядь, то стає видно масштаб змін самого характеру протистояння. Адже навіть без ракет наші артилеристи примудрялися розстрілювати ворожі колони — згадаймо хоча б чисто російські МТ-ЛБВМ, розстріляні 26 серпня 2014 р. під Кутейникове, то досить просто уявити, що буде, якщо на озброєння масово підуть "Стугни".

Однак це ще не все. Кияни з "Променя" не зупиняються на досягнутому і продовжують модернізувати конструкцію своїх ракет. Так, буквально днями з'явилися повідомлення про успішні випробування на полігоні в Чернігівській області нового бойового модуля з ПТРК "Скіф". Звичайно, це робиться на гроші іноземного замовника — на цей раз турецької компанії ASELSAN, але, як показує практика, це, на жаль, поки необхідний етап в розробці і виробництві нового вітчизняного зброї — в умовах воюючої країни складно виділити гроші на перспективні зразки та їх повноцінні польові випробування.

Судячи з фото і відео, новий модуль розміщується на шасі броньованої машини "Варта" і дозволяє ефективно використовувати ПТРК "Скіф" — фактично експортний варіант добре відомої в ЗСУ "Стугна-П", який відрізняється тільки приладом наведення (на "Скіфі" він білоруського виробництва).

Власне кажучи, "Скіф" у кооперації з білоруськими оборонними підприємствами вже досить довго і успішно експортується. Так, тільки за відкритими даними, він поставлений в Азербайджан, Алжир і Грузію. Природно, що використовується він і в ЗС Білорусі.

Як зазначають буквально всі військові фахівці, ракети комплексу можуть використовуватися не тільки для ураження броньованих цілей, що мають комбіновану, рознесену або монолітну броню з динамічним захистом, а також для знищення малорозмірних цілей типу довготривалих вогневих точок, вертольотів, у тому числі і завислих, надводних цілей та живої сили противника в будь-який час доби.

Таким чином, формується ціла система протитанкового озброєння української армії, яка включає в себе і буксируемую артилерію, і різноманітні протитанкові комплекси, причому ставка робиться на мобільні варіанти з установкою на бронеавтомобілі, і масові піхотні зразки. Не варто забувати і про те, що на озброєння Повітряних сил прийнята протитанкові ракети "Бар'єр-В", яка найближчим часом може стати основним озброєнням для парку українських бойових вертольотів.

Крім того, в танкові частини стали масово надходити ракети "Комбат" калібру 125 мм, які можуть застосовуватися для стрільби з танків Т-72, Т-80УД, Т-84, БМ "Булат" та БМ "Оплот".

Є у формованій системі і місце для сучасних американських "Джевелинов", для яких вже сформовані мобільні групи зі спеціально навченими розрахунками, завданням яких є знищення бронетехніки противника на загрозливих напрямках.

Можна сміливо говорити, що можливе танкове наступ нашим військовим буде відбивати, і це, до речі, чудово розуміє російське командування окупаційних військ, яке вже набагато рідше стало залучати танки для обстрілу наших позицій на лінії зіткнення. А ще буквально рік тому це було справжнім лихом, коли на 3-4 км викотився одиночний танк, екіпаж якого безбоязно вистрілював свій боєкомплект, завдаючи величезної шкоди. Тепер, судячи за повідомленнями в соціальних мережах, самих бойовиків, навіть поодинокі машини в межах видимості розстрілюються нашими противотанкистами як вдень, так і вночі.