Не тільки Тандир. Коли Вища рада правосуддя займеться ДТП колег під оковитою

Українські судді мають звичку скаржитися, мовляв, вони чесні та непідкупні, їх просто навмисно очорнюють. Так, чесних суддів вистачає. Проте вдосталь кричущих випадків, коли служителі Феміди, їхні друзі чи родичі уникають відповідальності завдяки кривосуддю. Приміром, притягнути суддю за вчинення ДТП, водіння у нетверезому стані або порушення інших правил дорожнього руху в Україні практично неможливо. З нашої судової системи не викорінена кругова порука, яка й забезпечує безкарність володарів чорних мантій. Згадаймо найгучніші "автомобільні" справи суддів та їх близьких. Винуватці вже роками уникають відповідальності. 

У ніч на 26 травня 2023 року суддя Макарівського райсуду Олексій Тандир напідпитку на смерть збив нацгвардійця на блокпосту в Києві. Найперше, що зробив суддя після аварії — намагався приховати факт алкогольного сп’яніння. Наразі слідство проти Тандира триває, він і далі перебуває за ґратами, то ж все ще має шанс понести заслужену відповідальність за злочин. Але виключно тому, що скоєна ним біда набула широкого розголосу. 

Нагадаємо, у 2021 році той таки Тандир допоміг судді Києво-Святошинського райсуду Дмитру Усатову уникнути відповідальності за "п'яну" ДТП. Тоді Усатов, також у нетверезому стані, спричинив аварію, яка призвела до тяжких травм хребта водія іншого авто. Тандир не притягнув колегу до відповідальності за статтею 124, а суддя Печерського райсуду Києва Олег Білоцерківець допоміг Усатову за "алкогольною" 130-ою статтею. Справу закрили через завершення терміну. Що ж, бумеранг до Тандира повернувся…

Ще одна гучна історія – зі Львова. Голова Шевченківського райсуду міста Лева Галина Білінська, відома чисельними скандалами, врятувала від покарання свого сина. 21 лютого 2018 року його затримали за кермом BMW X5 у стані алкогольного сп’яніння. Однак справа про адмінпорушення пана Білінського була чомусь передана не до Личаківського райсуду Львова (за місцем скоєння порушення) і не до Залізничного райсуду (за місцем реєстрації порушника), а просто до Шевченківського райсуду. Де головує його мати. У підсумку сина судді не покарали, — Шевченківський райсуд постановив закрити провадження у його справі "у зв’язку з закінченням строків, передбачених ч.2 ст. 38 КпАП України". Громадська рада доброчесності, детально вивчивши діяльність пані Білінської, ще у 2019 році констатувала її невідповідність критеріям доброчесності та вимагала звільнення з посади судді. Однак служителька Феміди (як і її син) – не покарані.

Мчимо далі. 7 грудня 2019 року правоохоронці зупинили суддю Шостого апеляційного адмінсуду Костянтина Бабенка. Він порушив дорожні правила, коли проїздив один із поворотів у Києві, але на вимогу патрульних не зупинився, а намагався втекти. Згодом, коли його все ж спіймали, виявилося, що суддя – "під мухою". Справа потрапила до судді Печерського суду Світлани Смик, а вона її закрила. Буцімто через брак доказів, що за кермом був саме Бабенко. У листопаді 2021 року він помер. То ж цього суддю вже ніколи не покарають.

Ще одна історія сталася 2011 року. Тоді в п’яну ДТП потрапив суддя Івано-Франківського господарського суду Юрій Грица. Внаслідок трагедії одна людина загинула, інша стала інвалідом. Суддю судили протягом восьми років, а у 2019-му повернули справу до прокуратури. Згодом Грица пішов у відставку й нині отримує велетенську пенсію. Відповідальності за скоєне він так і не поніс. 

Вочевидь,Вища рада правосуддя (ВРП) має нарешті поставити крапки у цих історіях, притягнувши до відповідальності у першу чергу тих суддів, які покривали злочини своїх колег та родичів. Нагадаємо, що для вступу України до Євросоюзу Єврокомісія висловила низку вимог, серед яких реформа правосуддя одна із чільних. А яка ж це реформа, коли судді і далі житимуть за принципом "собака собаці хвоста не відкусить".