Не чіпаючи Зеленського. Чому Терехов і Гетманцев розпочали війну проти "партії війни"
Схоже, Банкова готує великий політичний розворот. Неспішний, але радикальний
По другому колу
Свого часу ходили чутки, що мер Харкова Ігор Терехов та голова фінансового комітету парламенту Данило Гетманцев можуть опинитися в спільному політпроєкті. Першою про це розповіла "Українська правда" майже рік тому, 30 жовтня 2025 року, у статті "Зліва від Зе. Чи справді Гетманцеву готують свою партію і якою вона може бути".
Згодом таку можливість підтвердили соціологи, коли почали включати в парламентські рейтинги гіпотетичну партію Терехова та Гетманцева. Щоправда, 28 березня Терехов в коментарі "УП" заперечив: "Впевнено можу сказати, що політичного проєкту, в якому б одночасно були Терехов і Гетманцев, не було в минулому, не існує зараз і не буде в майбутньому".
Але недарма кажуть: "Ніколи не кажи ніколи". Зараз Терехов і Гетманцев знову разом, на одному фронті — проти "партії війни".
Тут можна було б здивуватися: як це так може бути, що Терехов і Гетманцев проти президента? Але вони чітко розрізняють дві "партії війни". Правлячу "партію війни" на чолі з Володимиром Зеленським вони не чіпають. Вони воюють з іншою "партією війни" — з тією, яка дуже заважає Банковій.
Проти Залужного
Напередодні Залужний у колонці для "24 каналу" констатував, що "старий світовий порядок зруйновано", "старі правила і міжнародне право вже не працюють", і "за відсутності такого права будь-які домовленості – це лише прелюдія до наступної війни, початок якої лише питання часу".
Терехову ця констатація реальності категорично не сподобалася. Він вимагає від Залужного іншої реальності. "Для мене логіка "партії війни" починається там, де війну приймають як безальтернативне майбутнє України. Я з цим не згоден, — обурюється він. — Нашу здатність витримувати війну не можна сприймати як згоду жити в ній. Ми прагнемо миру і добробуту".
І він описує власне бачення жаданої реальності: "Мир має спиратися на нашу оборонну спроможність і конкретні зобов’язання партнерів. Гарантії мають визначати, яку військову допомогу отримає Україна і як партнери діятимуть у разі нового нападу. Таких умов потрібно домагатися, використовуючи військові, економічні та дипломатичні важелі".
А що робити, якщо реальність інша? Якщо ніяких гарантій ніякі партнери не дають? Терехов не відповідає — і не збирається відповідати.
Його завдання як політичного партнера Банкової інше: "зшити у суспільній свідомості" тему продовження війни із Залужним. І це може слугувати надійним маркером, що Зеленський почав великий політичний розворот. Звісно, цей розворот не буде (і не може бути) швидким. Він буде поступовим, але у підсумку — радикальним.
Проти "депутатів-яструбів"
Одночасно з Тереховим виступив Гетманцев — з тією самою фантастичною програмою заперечення реальності. "Більшість людей підтримують перемовини і мир на важких умовах, але таких, які забезпечать припинення війни назавжди", — заявив він у своєму ТГ-каналі.
Як і Терехов, він не збирається відповідати на питання, а що робити, якщо реальність інша і жодні "важкі умови" не забезпечать припинення війни назавжди? Його завдання як політичного партнера Банкової інше, і він сам розповів, яке саме. "Переконаний, люди миру мають обʼєднатися, показати свою позицію, аби дати владі підстави для прийняття важких рішень, потрібних для збереження країни та перемоги", — пояснив він мотиви своєї активності.
Наступного дня він розповів про свою нову ідею. "Умови миру залежать від перемовного мистецтва наших представників, яким особисто я довіряю. А от приймати чи ні зазначені умови має вирішувати не патріотичний блогер із західного фронту, і навіть не депутати. Прийняти або ні мирні умови має народ на референдумі, надавши їм повну легітимність або схваливши подальшу війну. Чи в когось є заперечення проти волі народу? Чи хтось вважає себе вищим за неї?"
Ця нова ідея Гетманцева цілком може виявитися наступним пунктом нового плану Зеленського.
Тут варто уточнити, що закон "Про правовий режим воєнного стану" та "Про всеукраїнський референдум" забороняють проводити референдум в умовах воєнного стану. Аналогічним чином закон "Про правовий режим воєнного стану" та Виборчий кодекс забороняють проводити в умовах воєнного стану президентські та парламентські вибори.
Тому ідея, озвучена Гетманцевим, може бути реалізована у вигляді проведення одночасно референдуму і виборів президента. Це поєднання дозволить перетворити президентські вибори на плебісцит про згоду на мирні умови, яких домігся Зеленський. Гетманцев уже каже, що це будуть найкращі можливі умови, бо вони залежать від мистецтва перемовників, а у мистецтві Зеленського він не сумнівається.
Також і Терехов запевняє, що будуть "конкретні зобов’язання партнерів". Тобто мирних умов ще немає, але Терехов і Гетманцев уже впевнені, що їх українцям цілком вистачить. А якщо хтось у мистецтві Зеленського вибороти найкращі умови сумнівається, той — представник "партії війни", і його треба нещадно дискредитувати.
Терехов записує до цієї "партії війни" (яка заважає Банковій) Залужного. А Гетманцев — "депутатів-яструбів".
"Хотів би звернутися до тих народних депутатів-яструбів, які яро відстоюють вічну війну, намагаючись викреслити слово "мир" із словника як таке. Добре було б, щоб з-поміж полумʼяних патріотичних виступів ви б все ж проголосували за законопроєкти нашого комітету, до яких напряму привʼязане фінансування армії і за які я не прошу, а благаю вас проголосувати кілька місяців поспіль. Бо коли ти словами патріот і закликаєш битись до останнього, а руками збиваєш закони про фінансування армії, якось незручно виходить. І питання виникають", — заявив він 6 жовтня.
Себе він, очевидно, відносить до "депутатів-голубів". Певно, саме це заважає йому називати справжніх винуватців. Він чудово знає, що для того, щоб законопроєкти були прийняті, потрібна політична воля Зеленського. Є у президента політична воля — закони про фінансування армії приймаються, а ні — то ні. Але Гетманцев не може піти проти свого замовника, він же голуб, він може воркувати лише проти міфічних яструбів, які заважають жити замовнику.
Але це не означає, що одкровення Гетманцева не варті уваги. Фактично він визнав, що у Зеленського кілька місяців поспіль немає політичної волі дати команду своїй парламентській монобільшості проголосувати закони про фінансування армії. Чи не тому, що він почав великий політичний розворот?