Непотоплюваний директор. Чому комітет не поспішає заслуховувати звіт корупціонера Ситника

Замість себе Ситник надіслав парламентаріям лист з поясненнями, мовляв, "враховуючи зазначений обсяг запланованих подій", можливості відвідати парламентський комітет на певну депутатами дату немає. І це незважаючи на те, що дата засідання комітету була визначена ще два тижні тому і, без сумніву, дуже насичений графік роботи директора НАБУ цілком можна було б підкоригувати. Наскільки б не вважав Ситник себе незалежним від Верховної Ради, звіт перед депутатами та товариством, що їх обрали, все ж не менш важлива подія, ніж відпочинок в мисливських угіддях за чужий рахунок.

Власне, в цьому ігноруванні Ситником своїх обов'язків не було б нічого надто дивного (українські чиновники ніколи не славилися особливою дисципліною), якщо б не ряд супутніх обставин, пов'язаних з новим статусом директора НАБУ, якого, нагадаємо, суд визнав винним у вчиненні корупційного правопорушення, і рішення суду вступило в законну силу. Подібна ситуація природним чином актуалізувала питання відставки Ситника з посади, тим більше, що в законі про НАБУ прямо прописано в якості підстави для звільнення "вступ в законну силу обвинувального вироку суду" щодо директора НАБУ. Правда, юридичне поняття "обвинувальний вирок суду" можна трактувати і на користь Ситника, вважаючи таким тільки вирок у кримінальній справі, в той час як Ситник визнаний винним в адміністративному правопорушенні. Це, власне, і робить група підтримки Ситника з так званих "антикорупціонерів-грантоїдів", найбільш відомим і активним представників якої є голова Центру протидії корупції Віталій Шабунін. За його словами, незважаючи на рішення суду, підстав для відставки Ситника немає. Але з такою позицією згодні далеко не всі, адже закон крім норми про рішення суду містить пряму заборону на призначення в бюро людини, на якого протягом останнього року накладалося адміністративне стягнення за вчинення корупційного правопорушення".

Так що при наявності політичної волі знайти правові підстави для звільнення Ситника цілком можливо. І зробити це може не тільки президент Володимир Зеленський, але й парламент. Для цього Раді достатньо спочатку зібрати не менше 150 голосів за ініціювання цього питання, а після проголосувати його в залі простою більшістю голосів, тобто достатньо 226 голосувань "за". Так що сьогоднішнє засідання комітету цілком могло як мінімум рекомендувати парламентарям розглянути питання відставки Ситника, заслухавши його звіт.

Однак, як показав сьогоднішній день, у профільному комітеті не надто поспішають займатися Ситником. Рішення останнього проігнорувати запрошення нардепів там зустріли з повним байдужістю, просто перенісши розгляд звіту Ситника на 12 лютого.

Така байдужість комітету, який зобов'язаний бути небайдужий до того факту, що головний антикорупційний орган в країні очолює корупціонер, не здається дивним, якщо звернути увагу на те, хто цей комітет очолює. Народний депутат від "Слуги народу" Анастасія Красносільська прийшла в парламент з Центру протидії корупції, де до депутатства була заступником Шабуніна. Так що немає нічого дивного, що вона, як і її колишній шеф, захищає проштрафився Ситника.

Більш того, днями в парламенті був зареєстрований законопроект, який у разі його прийняття не тільки буде захищати Ситника, але і зробить директора НАБУ повністю "неубиваемым" для українських органів влади.

Документ №2714 про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення боротьби з корупцією, авторства групи нардепів від "Слуги народу" і "Голоси" (першою у списку авторів вказана глава все та ж Красносільська), передбачає, крім іншого, корінні зміни в процедуру аудиту роботи НАБУ, незадовільні результати якої також можуть бути підставами для відставки директора.

Якщо чинний закон про НАБУ вимагає проведення аудиту раз на рік, то співавтори нового проекту хочуть збільшити цей термін удвічі. Далі. Проводить аудит комісія у складі трьох осіб. Зараз їх по одному вибирають президент, Рада і уряд з числа людей, які мають великий досвід роботи в органах досудового розслідування, прокуратурі, судах за кордоном або в міжнародних організаціях. А пропонується формувати комісію з кандидатур тільки від Кабінету Міністрів на підставі - увага! - "пропозицій донорів, які надають Україні міжнародну технічну допомогу у сфері запобігання і протидії корупції". Причому оплачувати їх роботу пропонується за рахунок третьої сторони. Тобто, якщо хтось буде мати вплив на Ситника, то тільки міжнародні організації, які оплачують діяльність його нинішніх захисників.

Знайдуться голоси парламентаріїв, щоб прийняти "сытниковский законопроект" - питання, звичайно, відкритий, але сьогоднішнє засідання комітету в черговий раз показало, що корупціонер Ситник відчуває себе на чолі НАБУ все також привільно, незважаючи на наявність свого прізвища у реєстрі корупціонерів і відсутність скільки-небудь достовірних результатів за основним видом діяльності.